Ухвала суду № 49207530, 25.08.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2015 р. Справа № 876/2615/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністра внутрішніх справ України - Авакова Арсена Борисовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - начальник Луцького міського відділу УМВС України у Волинській області ОСОБА_2, про визнання дій протиправними та зобов»язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

В січні 2015 року позивач - ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Міністра внутрішніх справ України - Авакова Арсена Борисовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - начальник Луцького міського відділу УМВС України у Волинській області ОСОБА_2, в якому просила визнати дії Міністра внутрішніх справ України Авакова А.Б. при призначенні ОСОБА_2 на посаду начальника Луцького МВ УМВС України у Волинській області неправомірними та зобов»язати його провести атестацію кваліфікаційного-освітнього рівня даної особи та за її результатами прийняти рішення у відповідності до чинного законодавства України.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалася на те, що Міністр внутрішніх справ України Аваков А.Б. призначив на посаду начальника Луцького МВ УМВС України у Волинській області ОСОБА_2 всупереч вимогам Закону України «Про міліцію» та Положення «Про Міністерство внутрішніх справ України», затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 року. Підставою для визнання дій Міністра протиправними вважає неналежний розгляд її скарг Луцьким МВ УМВС. Крім того, переконана, що ОСОБА_2 призначено на посаду начальника Луцького МВ УМВС з грубим порушенням законодавства України.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила її в апеляційному порядку, яка, покликаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Свої апеляційні вимоги мотивує тим, що при призначенні ОСОБА_2 на посаду начальника Луцького МВ УМВС України у Волинській області суб»єкт оскарження діяв всупереч ст. 19 Конституції України, п. 47 Положення про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою КМУ №114, Інструкції про порядок проведення атестування особового складу органів внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 22.03.2015 року №181, а отже не здобувши законних доказів щодо оцінки освітнього та кваліфікаційного рівня кандидата на посаду та біографічної довідки прийняв передчасно рішення про призначення полковника ОСОБА_2 на посаду начальника Луцького МВ УМВС України у Волинській області.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду справи не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому, колегія суддів, у відповідності до п.п. 1, 2, ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції без змін.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, в червні 2014 року було проведено стажування начальника відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВС України у Волинській області полковника міліції ОСОБА_2 на посаду начальника Луцького МВ УМВС України у Волинській області.

За наслідками стажування керівництвом УМВС України у Волинській області було прийнято рішення звернутися до Міністра внутрішніх справ із поданням щодо призначення полковника міліції ОСОБА_2 на вказану посаду в порядку просування по службі.

21.01.2014 року начальником УМВС України у Волинській області Шпигою П.П. внесено до Міністра внутрішніх справ України подання щодо призначення ОСОБА_2 начальником Луцького МВ УМВС України у Волинській області. В поданні зазначено, що за період служби в органах внутрішніх справ ОСОБА_2 зарекомендував себе ініціативним, працелюбним співробітником, принциповим та вимогливим керівником, здібним організатором та вихователем. За період стажування на пропонованій посаді ОСОБА_2 в межах компетенції здійснює моніторинг ситуації в обласному центрі у сфері протидії злочинності.

За наслідками опрацювання матеріалів подання, а також проведення співбесіди із кандидатом, Міністром було прийнято рішення про призначення полковника міліції ОСОБА_2 на посаду начальника Луцького МВ УМВС України у Волинській області, в порядку просування по службі на вищу посаду.

Вказане рішення Міністра було оформлено наказом МВС України від 15.09.2014 року № 1856 о/с.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що обставини щодо порушення відповідачем прав, свобод та інтересів позивача не підтвердилися, а позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження позовних вимог.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та є правильними, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено статтею 18 Закону України «Про міліцію» порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 11 та п. 21 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженим указом Президента України від 13 серпня 2014 року №401 до компетенції Міністра внутрішніх справ України належить призначення на посади та звільнення з посад призначає на посади та звільняє з посад начальників головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті, їх перших заступників і заступників; начальників районних, районних в містах, міських управлінь (відділів), лінійних управлінь (відділів).

Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов»язки визначає Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затверджене постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 року №114 (далі - Положення).

Відповідно до п. 40 Положення призначення на посади рядового і начальницького складу провадиться відповідними начальниками згідно з номенклатурою посад, що визначається Міністром внутрішніх справ відповідно до його компетенції.

Згідно порядку підготовки документів для призначення, переміщення, звільнення осіб рядового і начальницького складу та працівників органів внутрішніх справ відповідно до номенклатури посад МВС України затвердженого наказом МВС від 30.06.2011 року № 378 «Про затвердження номенклатури посад щодо призначення, переміщення, звільнення осіб рядового і начальницького складу та працівників органів внутрішніх справ» призначення на посаду начальника міського відділу управління МВС в області здійснюється на підставі подання начальника управління МВС в області, рапорту особи, яку призначають на посаду та біографічної довідки.

У зв»язку з цим до Департаменту кардового забезпечення МВС України надійшло подання Управління МВС України у Волинській області щодо призначення ОСОБА_2 начальником Луцького МВ УМВС України у Волинській області.

Як видно з матеріалів справи, до подання додано рапорт ОСОБА_2 від 21.08.2014 року про надання згоди на призначення на вказану посаду, а також його біографічна довідка.

Вивченням особової справи ОСОБА_2 встановлено, що кандидат має значний досвід служби на керівних посадах в територіальних органах внутрішніх справ УМВС України у Волинській області в оперативних підрозділах. Крім того, кандидат добре орієнтувався в оперативній обстановці у Волинському регіоні та нагальними проблемами в сфері охорони громадського порядку та боротьби із злочинністю, що потребували негайного вирішення.

Будь-яких зауважень до роботи ОСОБА_2 або наявності обмежень, що не дають йому права бути призначеним на посаду начальника Луцького МВ УМВС України у Волинській області в розпорядження МВС або Міністра не надходило, громадськими організаціями та іншими громадянами, в тому числі позивачкою не подавалося.

За наслідками опрацювання зазначених матеріалів, а також проведення співбесіди із кандидатом, Міністром було прийнято рішення про призначення полковника міліції ОСОБА_2 на посаду начальника Луцького МВ УМВС України у Волинській області, в порядку просування по службі на вищу посаду, що оформлено наказом МВС України від № 1856 о/с.

З огляду на це, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що призначення полковника міліції ОСОБА_2 на посаду начальника Луцького МВ УМВС України у Волинській області відбулося із дотриманням вимог законодавства, внаслідок цього є законним, а позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими, відтак задоволенню не підлягають.

Крім того, п. 47 Положення оцінка ділових, професійних, моральних та особистих якостей, рівня культури і здатності працювати з людьми, формування висновків про відповідність займаній посаді працівників органів внутрішніх справ здійснюється в атестаційному порядку, що встановлюється Міністром внутрішніх справ.

У відповідності до п. 1.2 Інструкції про порядок проведення атестування особового складу органів внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 22.03.2005 року № 181, головним завданням атестування є оцінка ділових, професійних, особистих якостей особового складу органів та підрозділів внутрішніх справ, їх освітнього та кваліфікаційного рівня, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, які вони обіймають, стимулювання їх творчої активності та відповідальності за стан боротьби зі злочинністю, зміцнення правопорядку, визначення перспектив їх службової кар»єри, запобігання вчиненню працівниками органів внутрішніх справ України протиправних дій, а також виявлення таких працівників, які не спроможні виконувати покладені на них завдання.

Як встановлено п. 1.4 цієї Інструкції атестування осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу проводиться на кожній із займаних посад - через 4 роки; при призначенні на вищу посаду, переміщенні на нижчу посаду (крім випадків переміщення за особистим проханням та за станом здоров»я згідно з висновком військово-лікарської комісії) і звільненні з органів внутрішніх справ (крім випадків звільнення за віком, через хворобу, через обмежений стан здоров»я, за власним бажанням та у зв»язку з переходом на роботу до інших органів виконавчої влади).

Атестування рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ проводиться атестаційними комісіями.

Атестації на начальників районних, районних у містах, міських управлінь (відділів), лінійних управлінь (відділів) головних управлінь, управлінь МВС України в областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті розглядають атестаційні комісії головних управлінь, управлінь МВС України в областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті.

З наведеного слід зробити висновок, що Міністр не наділений повноваженнями проводити атестацію кваліфікаційно-освітнього рівня начальника Луцького МВ УМВС, оскільки такі проводять атестаційні комісії.

Також слід звернути увагу, що постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 21 жовтня 2010 року №П-278/10 встановлено, що з огляду на положення КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовна вимога щодо про зобов»язання Міністра внутрішніх справ Авакова А.Б. його провести атестацію кваліфікаційного-освітнього рівня даної особи та за її результатами прийняти рішення у відповідності до чинного законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Крім того, з матеріалів справи видно, що особою, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_1 сплачено судовий збір при поданні апеляційної скарги, однак такий сплачено не на реквізити Львівського апеляційного адміністративного суду, а на реквізити Волинського окружного адміністративного суду.

Відповідно до п. 3.2 таблиці ставок судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду судовий збір становить 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми, реквізитами Львівського апеляційного адміністративного суду для сплати судового збору є: Державний бюджет Галицького району м. Львова, 38007573, р/р 31219206781004, банк одержувача: ГУ ДКСУ у Львівській області, МФО 825014, призначення платежу: судовий збір, код 34668371.

З огляду на наведене, з ОСОБА_1 слід стягнути суму судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 36,54 грн. (73,08*50%).

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2015 року у справі №803/2/15-а- без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 43010) за реквізитами: Державний бюджет Галицького району м. Львова, 38007573, р/р 31219206781004, банк одержувача: ГУ ДКСУ у Львівській області, МФО 825014 суму судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду у розмірі 36 (тридцять шість) гривень 54 коп.

Ухвала набирає законної сили через п»ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий суддя : Л.Я. Гудим

Судді: О.М. Довгополов

В.В. Святецький