Ухвала суду № 49207509, 27.08.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 712/6992/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Кончина О.І. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

27 серпня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя : Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 09.07.15р. у справі №712/6992/15-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 09.07.15р. адміністративний позов задоволено: визнано неправомірними дії відповідача щодо відмови у перерахуванні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та зобов'язано здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - ОСОБА_2 у розмірі 72 відсотки від суми грошового утримання судді, який працював на відповідній посаді, починаючи з 09.01.15р. з урахуванням фактично сплаченого щомісячного довічного грошового утримання та забезпечити його виплату в подальшому.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було протиправно призначено довічне грошове утримання судді у відставці у відсотковому розмірі, меншому, аніж передбачав Закон на момент набуття позивачем права на призначення такого утримання.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачу з 26.10.11р. була призначена пенсія за віком згідно з Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Постановою Верховної Ради України № 59 VIII від 25.12.14р. «Про звільнення суддів» позивач був звільнений з посади судді апеляційного суду Черкаської області у зв'язку виходом у відставку на підставі п.9 частини 5 ст.126 Конституції України, ст.43 Закону України «Про статус суддів».

Позивач пропрацював на посаді судді понад 21 рік.

Після видання на підставі постанови ВРУ від 25.12.14р. Головою апеляційного суду Черкаської області наказу про звільнення № 2 від 05.01.15р. позивач звернувся до Управління ПФУ в м. Черкасах Черкаської області з заявою про призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

На підставі поданої заяви пенсійним органом було призначено позивачу з 09.01.15р. щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі згідно зі ст.138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції, яка діяла з 01.01.15р., а саме в розмірі 60 відсотків грошового утримання судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який працює на відповідній посаді.

Не погодившись з розміром призначеного грошового утримання, позивач звернувся до відповідача з заявою про здійснення перерахунку, виходячи із 70 відсотків грошового утримання працюючого судді, яке має бути збільшене на 2 відсотки, враховуючи його стаж на посаді судді понад 21 рік, що було передбачено за законом на момент звільнення у відставку та відповідно набуття права на призначення довічного грошового утримання.

Листом № 346/М-10 від 21.05.15р. відповідач відмовив у перерахунку позивачу грошового утримання з покликанням на редакцію ст.138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», що діяла на момент звернення позивача за призначенням грошового утримання.

Правові засади організації судової влади, загальний порядок забезпечення діяльності судів та інші питання судоустрою і статусу суддів врегульовані Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до вимог частини першої статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції, чинній з 01.04.14р., судді, який вийшов у відставку, щомісячне довічне грошове утримання виплачується у розмірі 70 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячної довічного грошового утримання збільшується на 2 відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді.

З 01.01.2015 року до вищевказаного Закону були внесені зміни і з цього часу розмір щомісячного довічного грошового утримання судді, який вийшов у відставку був зменшений до 60 відсотків грошового утримання судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який працює на відповідній посаді.

Таким чином, системний аналіз наведених правових норм свідчить про те, що станом на 26.12.14р. (момент виходу у відставку та набуття в зв'язку з цим у позивача права на отримання довічного грошового утримання судді у відставці, Постанова Верховної Ради України від 25.12.14р. «Про звільнення суддів») розмір належної йому виплати був передбачений у розмірі 70 відсотків грошового утримання судді, який працював на відповідній посаді плюс 2 відсотки за один повний рік роботи понад 20 років на посаді судді.

Отже, щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має становити 72 відсотки від суми грошового утримання судді.

При цьому, зміни законодавства в подальшому не можуть вплинути на розмір щомісячного довічного грошового утримання судді, який був передбачений законом на момент виходу його у відставку, оскільки у відповідності до ст.58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Таким чином відсотковий розмір довічного грошового утримання, який було визначено суддям (залежно від суддівського стажу) на момент їх звільнення з посади, не може змінюватись, тому і перерахунок такого утримання має проводитись, виходячи з цього розміру.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 17 березня 2015 року № 21-371а14.

Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.

Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.

Таким чином, конституційний статус судді передбачає достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення ним своїх повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв'язку з досягненням пенсійного віку (пенсія) чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці (щомісячне довічне грошове утримання). Статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень, є не особистим привілеєм, а засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя.

Викладене відповідає положенням Європейської хартії про закон «Про статус суддів» від 10 липня 1998 року, за якими рівень винагороди суддям за виконання ними своїх професійних обов'язків має бути таким, щоб захистити їх від тиску, що може спричинити вплив на їхні рішення або взагалі поведінку суддів і таким чином вплинути на їхню незалежність та неупередженість (пункт 6.1); статус забезпечує судді, який досяг передбаченого законом віку для виходу у відставку із посади судді і який здійснював повноваження судді протягом певного строку, право на отримання виплат, рівень яких має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді (пункт 6.4).

У Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки від 17 листопада 2010 року № (2010)12 зазначено: «оплата праці суддів повинна відповідати їх професії та виконуваним обов'язкам, а також бути достатньою, щоб захистити їх від дії стимулів, через які можна впливати на їхні рішення. Мають існувати гарантії збереження належної оплати праці на випадок хвороби, відпустки по догляду за дитиною, а також гарантії виплат у зв'язку з виходом на пенсію, які мають відповідати попередньому рівню оплати їх праці» (пункт 54).

Враховуючи, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 09.07.15р. у справі №712/6992/15-а - залишити без задоволення, а постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 09.07.15р. у справі №712/6992/15-а - без змін.

Дана ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особами, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Пилипенко О.Є.

Романчук О.М.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М.

Пилипенко О.Є.