Ухвала суду № 49207394, 27.08.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 753/10426/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Сирбул О.Ф. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Романчук О.М.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 14 липня 2015 року,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулася у суд із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва, в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо встановлення їй з 2011 року розміру та виплати підвищення до пенсії як дитині війни, зобов'язати територіальний орган Пенсійного фонду України нарахувати та виплатити їй заборгованість з цього підвищення до пенсії з 2011 року, з урахуванням отриманих коштів.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 14 липня 2015 року провадження у справі за вказаним позовом закрито.

Не погоджуючись із ухвалою суду, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала суду - скасуванню в частині, а справа - направленню до місцевого суду для продовження розгляду частини позовних вимог, з таких підстав.

Закриваючи провадження в адміністративній справі, суд першої інстанції виходив із того, що вже існує судове рішення, що набрало законної сили, у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Проте, з таким висновком суду не можна погодитися.

Як убачається з матеріалів справи, постановою Дарницького районного суду м. Києва від 06 липня 2011 року, яка набрала законної сили 31 липня 2012 року, у справі №2а-5910/11 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування позивачу щомісячної надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у відповідності до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 недоплаченої як дитині війни щомісячної надбавки до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 14 грудня 2010 року, з урахуванням проведених виплат.

Зважаючи на вказане судове рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача, заявлені в червні 2015 року в даній справі, фактично вирішені. Відтак, місцевий суд, на підставі пункту 4 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, закрив провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2

Обговорюючи правильність висновків суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що відповідно до вищевказаної норми суддя закриває провадження в адміністративній справі лише, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є судове рішення, що набрало законної сили.

Відтак, передумовою закриття провадження в адміністративній справі є наявність судового рішення, що набрало законної сили, яким розглянуто та вирішено тотожний спір, що виник між тими самими сторонами. Тотожність спору виявляється у тому, що повинні співпадати підстави та предмет позову.

Дослідивши зміст постанови Дарницького районного суду м. Києва від 06 липня 2011 року у справі №2а-5910/11, на яку посилався суд першої інстанції, стверджуючи, що нею вже задоволено вимоги позивача, які заявляються нею в червні 2015 року, колегія суддів не погоджується із судом першої інстанції про наявність підстав для повного закриття провадження в даній адміністративній справі, з огляду на наступне.

У адміністративній справі №2а-5910/11 позивачем оскаржувались дії (бездіяльність) територіального органу Пенсійного фонду України щодо нарахування й виплати підвищення до пенсії, встановленого статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 2006 року. Зазначені вимоги були задоволені судом частково - за період, починаючи з 14 грудня 2010 року.

Вказаним судовим рішенням не зобов'язано відповідача здійснювати нарахування й виплату вказаного підвищення до пенсії у майбутньому.

Тому, виходячи з аналізу положень частин 1, 2 статті 3 та частини 1 статті 6 КАС України, постановою Дарницького районного суду м. Києва від 06 липня 2011 року в справі №2а-5910/11 було розглянуто та вирішено спір щодо правових відносин позивача з Управлінням Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м. Києва з приводу нарахування й виплати щомісячного підвищення пенсії дітям війни за період з 14 грудня 2010 року по день винесення судового рішення.

У той же час, в даній адміністративній справі позивач оспорює правомірність нарахувань і виплати їй зазначеного підвищення вже після прийняття судом рішення.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що в частині вимог за період з 01 січня 2011 року по 06 липня 2011 року, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі. В цій частині судове рішення підлягає залишенню без змін як законне та обґрунтоване на підставі пункту 1 частини 1 статті 199 та частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України

Однак, як свідчать матеріали справи, починаючи з 07 липня 2011 року спірні правовідносини не були предметом розгляду у суді, а тому щодо цієї частини заявлених позивачем вимог відсутні підстави для закриття провадження у справі.

Отже, вимоги позивача, що розглядались в адміністративній справі №2а-5910/11, та заявлені нею в цій справі - різняться періодами, а тому вказані спори не є тотожними.

Зазначене залишилось поза увагою місцевого суду і свідчить про порушення норм процесуального права, яке призвело до частково неправильного вирішення питання щодо прийняття справи до розгляду.

Відтак, ухвала суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду щодо частини позовних вимог на підставі пункту 3 частини 1 статті 199 та пункту 4 частини 1 статті 204 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 199, 200, 204, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 14 липня 2015 року скасувати в частині закриття провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог за період з 07 липня 2011 року, а справу в цій частині направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

У решті ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 14 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і в частині скасування судового рішення оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі, а в іншій частині може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддя О.Є. Пилипенко суддяО.М. Романчук

.

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Романчук О.М.