Постанова № 49207350, 25.08.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/9175/15 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Губська Л.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 серпня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Ганечко О.М.,

Федотова І.В.,

при секретарі: Агаркові Б.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2015 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича (відповідач-1) та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (відповідач-2), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Український фінансовий світ", про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Відповідача 1 про визнання нікчемним Договору банківського вкладу № 44314 від 04.07.2014 року, оформлене наказом № 6 від 18 листопада 2014 року; зобов'язати відповідача-1 подати до відповідача-2 додаткову інформацію про неї, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, та зобов'язати відповідача-2 включити її до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність, необґрунтованість рішення, прийнятого при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права, просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду. Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, тому фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та наведені у скарзі доводи, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що між ОСОБА_3 та ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" укладено договір банківського вкладу № 44314 від 04.07.2014 року на суму 190 000,00 грн. терміном до 06.08.2014 року.

На підтвердження виконання своїх зобов'язань щодо внесення коштів на рахунок позивачка надала суду квитанцію № TR.58621.494.355 від 10 липня 2014 року (а.с.19). Фактична наявність коштів на депозитному рахунку № 44314 підтверджується довідкою про рух коштів по рахунку клієнтів, що надані суду Уповноваженою особою (а.с.45).

Проте, постановою Правління Національного банку України від 10.11.14 року №717 постановлено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ".

Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду від 13 листопада 2014 року №119 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання з 13 листопада 2014 року та призначено Гончарова С.І. уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" строком на 1 рік з 13 листопада 2014 року по 12 листопада 2015 року.

На офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення про те, що з 21 листопада 2014 року Фонд розпочинає виплати коштів вкладникам ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ"; для отримання коштів вкладники ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" з 21 листопада по 31 грудня 2014 року включно можуть звертатись до установ банку-агента Фонду - ПАТ "Альфа-Банк"; виплати гарантованої суми відшкодування здійснюватимуться відповідно до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Частиною першою статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон) визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до частини першої статті 1 та частини третьої статті 12 цього Закону виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду і має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.

Частина перша статті 26 Закону визначає, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

За правилами частин першої-третьої статті 27 Закону передбачено, що уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Частина шоста статті 27 Закону визначає, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Позивач зазначала, що, дізнавшись про невключення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, вона звернулась до Уповноваженої особи за роз»ясненням причин, який листом від 14.12.2014 повідомив, що кошти за її вкладом відшкодуванню не підлягають у зв»язку з тим, що Договір депозиту є нікчемним в силу ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та ст.228 ЦК України.

Позивачка вважає такі дії відповідачів неправомірними, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Так, згідно з частиною другою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті, яка, в свою чергу, визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Як установлено судом і не є спірним, ОСОБА_3 не включено до переліку вкладників у зв'язку з визнанням нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) "Планер" від 04 липня 2014 року №44314 на підставі статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та статті 228 Цивільного кодексу України, з посиланням на те, що вказаний правочин порушує публічний порядок та спрямований на незаконне заволодіння майна держави.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

В силу положень, частини 2, статті 228 Цивільного кодексу України визнання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.

Як вбачається з матеріалів справи, обґрунтовуючи наявність підстав для визнанням нікчемним договору вкладу, передбачених п.п. 2, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Уповноважена особа посилалася на те, що кошти на рахунок, відкритий на ім'я позивача, надходили внаслідок так званого «дроблення» рахунку іншого клієнта, розмір якого становив значно більше, ніж 200000 грн.

Проте, належних доказів для такого висновку суду не надано, в той час, як відповідно до ч. 1 ст. 26 та ч. 1 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», обов'язок Уповноваженої особи щодо включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами безпосередньо, пов'язаний із наявністю у позивача статусу вкладника банку, який, в свою чергу, обумовлюється наявністю дійсного договору банківського вкладу.

Крім того, слід зазначити, що Уповноваженою особою не визначено конкретної підстави нікчемності правочину неплатоспроможного банку, що передбачені у частині третій статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", як не доведено і того, що у зв'язку із укладанням вказаного договору третя особа стала неплатоспроможною або позивач та банк є пов'язаними особами.

За таких обставин колегія суддів вважає необґрунтованими посилання Уповноваженої особи на ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», як на підставу для віднесення договору банківського вкладу від 04 липня 2014 року № 06/1237-2014 до нікчемних правочинів.

За змістом абзацу 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину встановлена законом (нікчемний правочин), визнання його недійсним судом не вимагається.

Відповідно до абзацу ч. 2 ст. 215 ЦК України у випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Цивільним кодексом України не передбачено можливості визнання судом дійсним правочину, який є нікчемним в силу ч. 3ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Як наголошувалось вище, в силу положень частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.

Відповідного судового рішення про визнання недійсним договору банківського вкладу (депозиту) "Планер" від 04 липня 2014 року №44763 суду не надано.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що Уповноваженою особою не обґрунтовано належним чином законність підстав для визнання нікчемним договору банківського вкладу, як наслідок, не доведено наявність правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, тому позовін вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Разом з тим, колегія суддів вважає необгрунтованими позовні вимоги в частині зобов'язання Фонду включити ОСОБА_3 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, оскільки такі вимоги є передчасними з огляду на відсутність відомостей про неї у Переліку вкладників, наявність якої є передумовою для включення вкладника до Загального реєстру.

За таких обставин, судова колегія вважає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, тому постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Згідно з ч.ч.1,3 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено

Позивачка сплатила судовий збір за подання адміністративного позову в сумі 73.08 грн. (а.с.4) та апеляційної скарги 36,54 грн.(а.с.76), загалом 109,62 грн., які їй мають бути відшкодовані за рахунок Державного бюджету України частково в сумі 73 грн.

Керуючись ст.ст.94,195,196,198,202,205,207,211,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 червня 2015 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича про визнання нікчемним Договору банківського вкладу (депозит) № 44314 від 04.07.2014 року, укладеного між ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Український фінансовий світ", оформлене наказом № 6 від 18 листопада 2014 року.

Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1), як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Український фінансовий світ" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 73 (сімдесят три) гривні.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Постанова в повному обсязі складена 28.08.2015 року.

Головуючий суддя: Л.В.Губська

Судді: О.М.Ганечко

І.В.Федотов

Головуючий суддя Губська Л.В.

Судді: Ганечко О.М.

Федотов І.В.