Ухвала суду № 49207303, 26.08.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Смагар С.В.

Суддя-доповідач - Васильєва І.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2015 року справа №805/2659/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Васильєвої І.А.,

суддів: Ханової Р.Ф., Миронової Г.М.

при секретарі судового засідання Корадо А.А.,

за участі представників позивача - Чемьоркіної Ю.Л., Масляк В.В., (діють на підставі довіреностей),

представників відповідачів - Вовченко С.П., Матюшина М.Б., Мірошніченко О.О. (діють на підставі довіреностей),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Зевс Кераміка" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2015 року у справі № 805/2659/15-а за позовом Приватного акціонерного товариства "Зевс Кераміка" до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10 квітня 2015 року № 0000031510,-

ВСТАНОВИВ:

02 липня 2015 року Приватне акціонерне товариство «Зевс Кераміка» (надалі - позивач, ПрАТ «Зевс Кераміка») звернулось до суду з адміністративним позовом до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (надалі - відповідач, податковий орган) в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.04.2015 року № 0000031510, прийнятого Слов'янською об'єднаною державною податковою інспекцію Головного управління Міндоходів у Донецькій області у відношенні Приватного акціонерного товариства «Зевс Кераміка» повністю, як таке, що не відповідає чинному законодавству України (том 1, арк.. справи 4-7).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2015 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Позивач із вказаним судовим рішенням не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги ПрАТ «Зевс Кераміка» в повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції вимог статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», якою зазначено, що порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Апелянт також зазначає, що податковий орган взагалі не мав права приймати податкове повідомлення рішення та нараховувати пеню, оскільки м. Слов'янськ,, в якому зареєстровано та проводить свою діяльність ПАТ «Зевс Кераміка» є у переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція. Крім того, апелянт зазначає, що єдиною підставою для звільнення від сплати пені відповідно до статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" є наявність населеного пункту, де здійснює діяльність суб'єкт господарювання у Переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р. та додаткове надання сертифікату про форс-мажорні обставини у такому випадку законодавством не передбачено ( том 2, арк. справи 100-102).

Представники апелянта у судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, просили її задовольнити.

Представники податкового органу в судовому засіданні заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили її залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Приватне акціонерне товариство «Зевс Кераміка» зареєстроване у якості юридичної особи 06.03.2003 року Виконавчим комітетом Словянської міської ради Донецької області за ідентифікаційним кодом юридичної особи 32359747, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №729578 (том 2, арк.. справи 53).

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

З 17.03.2015 року по 23.03.2015 року податковим органом приведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Зевс Кераміка» з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні контрактів №1439 від 01.08.2011, №1072 від 12.05.2010. №1351 від 15.10.2010, №0102 від 10.06.2013, №ZC001/14 від 12.02.2014, №ZC003/14 від 12.02.2014 та б/н від 14/10/2014 року за період з 01.01.2014 року по 16.03.2015 при виконанні контрактів №0116 віл 22.08.2012 та № ZC12/10 від 20.01.2010 за період з 24.09.2014 року по 16.03.2015 року, за результатами якої відповідачем складено Акт № 1165/15-1-32359747 від 30.03.2015 року (том 1, арк.. справи 10-31).

На підставі акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 10 квітня 2015 року № 0000031510, яким нарахована сума грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 5134764 грн. 46 коп. за порушення статей 1, 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР, постанова правління Національного банку України від 16 листопада 2012 року № 475, від 14 травня 2013 року № 163, від 14 листопада 2013 року № 453, від 12 травня 2014 року № 270, від 20 серпня 2014 року № 515, від 1 грудня 2014 року № 758, а саме прострочення законодавчо встановленого терміну надходження від нерезидента валютних коштів за контрактами від 1 серпня 2011 року № 1439, від 12 травня 2010 року № 1072, від 15 жовтня 2010 року № 1351, від 10 червня 2013 року № 0102, від 12 лютого 2014 року, від 14 жовтня 2014 року за період з 1 січня 2014 року по 16 березня 2015 року, від 22 серпня 2012 року, від 20 січня 2010 року за період з 24 вересня 2014 року по 16 березня 2015 року (том 1, арк.. справи 8).

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами не є спірними та визнаються обставини прострочення позивачем законодавчо встановленого терміну надходження від нерезидента валютних коштів, розміру та періоду нарахованої пені, внаслідок чого дані обставини не підлягають доказуванню в порядку статті 72 КАС України.

Спірним питанням у даній справі є застосування статті 4, ч.7 ст. 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" з урахуванням змін, внесених Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" стосовно суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення.

Відповідно до пп. «а» пункту 1 частини 4 статті 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 1669 «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 року, внесено зміни до, зокрема, статті 4 Закону України № 185 «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року, якою встановлено, що порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару)".

Крім того, вищезазначеним Законом також були внесені зміни до частини сьомої статті 6 цього Закону, відповідно до якої підтвердженням форс-мажорних обставин є сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

З аналізу наведених норм вбачається, що існує дві безумовні підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, визначених відповідно до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті:

- знаходження суб'єкта господарювання на території проведення антитерористичної операції;

- наявність сертифікату Торгово-промислової палати, який підтверджує наявність обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстава для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, визначених відповідно до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

В матеріалах справи наявний сертифікат Торгово-промислової палати України від 28 серпня 2014 року № 2670/05-4 на підтвердження обставин непереборної сили з 15 червня 2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотримання норм законодавчих актів України, однак він стосується продовження граничних строків для подання податкової декларації (том 2, арк.. справи 88).

Оскільки у підприємства відсутній сертифікат Торгово-промислової палати, який би підтверджував наявність обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, визначених Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", тому в даному випадку, податковим органом правомірно винесено податкове повідомлення-рішення про нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність порушення у вигляді прострочення позивачем законодавчо встановленого терміну надходження від нерезидента валютних коштів та відсутність у позивача сертифікату Торгово-промислової палати України, який підтверджує наявність обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, визначених Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", необхідного для виконання норм статті 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та статті 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та правомірність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення.

Посилання апелянта на те, що додаткове надання сертифікату про форс-мажорні обставини законодавством не передбачено та єдиною підставою для звільнення від сплати пені відповідно до статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" є наявність населеного пункту, де здійснює діяльність суб'єкт господарювання у Переліку населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р., колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вказане не узгоджується з ч.7 ст. 6 Закону № 185, який є спеціальним у спірних правовідносинах.

На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Зевс Кераміка" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2015 р. у справі № 805/2659/15-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2015 р. у справі № 805/2659/15-а - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено 27 серпня 2015 року.

Головуючий суддя І.А. Васильєва

Судді Р.Ф. Ханова

Г.М. Міронова