Ухвала суду № 49207150, 26.08.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

26 серпня 2015 рокусправа № 808/351/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький електроапаратний завод»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький електроапаратний завод» до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Запорізький електроапаратний завод» (далі - ПАТ «ЗЕАЗ», позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі - Мінекономрозвитку, відповідач), в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд: 1) скасувати рішення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, оформлене листом від 16.12.2014 №4122-12/43634-07; 2) зобов'язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України скасувати спеціальну санкцію у вигляді індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, у зв'язку із застосуванням ПАТ "Запорізький електроапаратний завод" практичних заходів, які гарантують виконання Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", та/або пов'язаних з ним законів.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 07 травня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу в якій просив постанову окружного суду скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування вимог посилався на те, що судом не надано належну оцінку зібраним у справі доказам, в результаті чого винесене рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу представник відповідача проти доводів викладених в апеляційній скарзі заперечував, просив відмовити в її задоволенні та залишити без змін рішення суду.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, у вересні 2009 року ПАТ "ЗЕАЗ" керуючись зовнішньоекономічним контрактом №332/019 від 01.10.2007, відвантажив в Російську Федерацію ТОВ "Електролюкс" електричні конфорки на суму 1245000 рос. руб. ТОВ "Електролюкс" за отримані конфорки не розрахувався, в результаті чого на підставі подання Державної податкової адміністрації наказом Мінекономіки України №151 від 24.02.2011 було застосовано до ПАТ "ЗЕАЗ" спеціальну санкцію у вигляді індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності за порушення вимог ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". Вказаний наказ позивачем не оскаржений, оскільки ПАТ "ЗЕАЗ" вживалися практичні заходи з метою повернення власних коштів за цим зовнішньоекономічним контрактом. Тому Мінекономіки неодноразово приймалися накази про тимчасове зупинення дії санкції, застосованої до ПАТ "ЗЕАЗ" наказом від 24.02.2011 №151. Враховуючи, що індивідуальний режим ліцензування діє до моменту усунення порушень законодавства України, або застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", ПАТ "ЗЕАЗ" для повернення коштів за відвантажені вироби вживались наступні заходи: отримано рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України від 25.08.2010 у справі АС №134р/2010 про стягнення з ТОВ "Електролюкс" на користь ПАТ "ЗЕАЗ" 1245000 рос. руб.; отримано ухвалу арбітражного суду Воронезької області від 16.03.2011 у справі №А 14-467/2011 про визнання та приведення до виконання іноземного арбітражного рішення стосовно стягнення коштів з боржника; 01.06.2011 центральним районним відділом судових приставів м.Воронежа відкрито виконавче провадження та вжиті примусові заходи по стягненню з ТОВ "Електролюкс" заборгованості; під час проведення виконавчих дій судовими приставами виявлено, що у боржника окрім нерухомого майна, яке знаходиться за адресою м.Воронеж, проїзд Монтажний, буд.26 вартістю 1066731,00 рос. руб., немає іншого як нерухомого так і рухомого майна, а також відсутні кошти; замість повернення коштів, зазначене майно було запропоновано ПАТ "ЗЕАЗ" в якості погашення боргу і ПАТ "ЗЕАЗ" надав свою згоду на його отримання; для прийняття нерухомого майна і підписання відповідного акту прийому-передачі представником ПАТ "ЗЕАЗ" 10.06.2014 здійснена поїздка до відділу судових приставів у м.Воронеж; для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, представником ПАТ "ЗЕАЗ" 28.08.2014 здійснена поїздка у м.Воронеж до Управління Федеральної Служби державної реєстрації по Воронезькій області (надалі Росреєстр) з метою надання документів.

Таким чином, ПАТ "ЗЕАЗ" здійснено, на його думку, всі можливі практичні заходи для повернення коштів та гарантії виконання Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність". Відповідно до розписок №157 і №158 про отримання документів, реєстрація права власності на майно боржника за ПАТ "ЗЕАЗ" повинна була здійснена у строк до 15.09.2014. Однак, станом на теперішній час реєстрація Росреєстром по Воронезькій області так і не здійснена. З метою забезпечення життєдіяльності і подальшого безперешкодного провадження власної господарської діяльності, ПАТ "ЗЕАЗ" звернувся до Мінекономрозвитку з клопотанням про скасування дії спеціальної санкції. Однак, незважаючи на прийняття усіх вище зазначених заходів, і документального підтвердження цих заходів, Мінекономрозвитку фактично відмовляє у задоволенні клопотання, не надавши хоч якої-небудь оцінки поданим на розгляд документам, запропонувавши повернутися до розгляду питання скасування дії санкції додатково.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено неможливість (безперспективність) застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" у правовідносинах з ТОВ "Електролюкс". Рівно не доведено позивачем і те, що у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України відсутні матеріали щодо порушення цим суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності валютного, митного, податкового, іншого законодавства, яке встановлює певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій, та матеріали щодо проведених ним дій, що можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки..

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується в повній мірі, у зв'язку з наступним.

Проведеною у період з 01.09.2010 по 07.12.2010 Державною податковою інспекцією в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя плановою виїзною перевіркою Відкритого акціонерного товариства "Запорізький електроапаратний завод", встановлено наявність у позивача простроченої дебіторської заборгованості у сумі 1245000 рос. руб. за зовнішньоекономічним контрактом від 01.10.2007 №Э32/019, на виконання умов якого ВАТ "ЗЕАЗ" поставлено ТОВ "Електролюкс" (Російська Федерація) електричні конфорки на суму 1245000 рос. руб., згідно ВМД від 25.09.2009 №142810208241, про що зазначено у акті №230/23-508/14281020 від 14.12.2010.

На підставі подання Державної податкової адміністрації (вих.№643/5/22-6016 від 17.01.2011) Наказом Міністерством економіки України №151 від 24.02.2011 до суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності ПАТ "ЗЕАЗ" застосовано спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності за порушення вимог ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків і іноземній валюті". Вказаний Наказ Міністерства економіки України №151 від 24.02.2011 не є предметом розгляду в адміністративній справі №808/351/15 і, як повідомили представники сторін у судовому засіданні, не оскаржувався у судовому порядку.

В оскаржуваному позивачем листі Мінекономрозвитку України від 16.12.2014 року №4122-12/43634-07, зазначається, що причиною відмови у розгляді питання про скасування санкції ПАТ «ЗЕАЗ» є необхідність надання додаткових належним чином завірених матеріалів про хід стягнення заборгованості з ТОВ «Електролюкс» (Російська Федерація), станом на поточну дату та довідки обслуговуючих банків (оригінали) про відсутність порушень законодавчо встановлених термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями.

Також зазначається, що згідно з пунктом 4.15 Положення про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених ст. 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», затвердженого наказом Міністерства економіки України від 17.04.2000 №52, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності України, до яких застосовані спеціальні санкції, у разі усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» або пов'язаних з ним законів України, і приведення своєї зовнішньоекономічної діяльності у відповідність із законами України або надання достатніх доказів неможливості (безперспективності) застосування практичних заходів, що гарантують виконання зазначеного Закону, також мають право подавати до Міністерства відповідні матеріали та виходити з клопотанням про скасування (зміну виду, тимчасове зупинення) дії санкції.

Натомість, як вірно встановлено судом, позивач не надав належних доказів на підтвердження того, що ним здійснюються усі практичні заходи для усунення порушень закону. Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що незважаючи на продовження термінів для усунення порушень вимог статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» при проведенні розрахунків із ТОВ «Електролюкс» (Російська Федерація) на суму 1 245 000 рос. руб., позивач на момент розгляду справи як доказ надає повідомлення управління Федеральної служби державної реєстрації, кадастру і картографії по Воронізькій області ФСДРКК (РФ) від 15.09.2014 №01/204/2014-157 та №01/204/2014-158 про призупинення державної реєстрації прав на нерухоме майно та угод із ним.

Вказане не може бути прийняте до уваги, оскільки не свідчить про набуття права власності на нерухоме майно в рахунок погашення дебіторської заборгованості. А тому не приймається судом, як доказ на підтвердження вжиття заходів, направлених на усунення порушення законодавства.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що в колегії суддів відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький електроапаратний завод» - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 травня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту проголошення.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова