Постанова № 49207133, 20.08.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 серпня 2015 рокусправа № 808/5463/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Баранник Н.П. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічев Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровськ апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аккумтех" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.08.2014р. №№0001512201,0001502201, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (з урахуванням уточнених позовних вимог) про визнання неправомірними дії щодо підстав, порядку та висновків проведеної позапланової виїзної документальної перевірки; визнання протиправними дії по винесенню наказу про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки №570 від 21.07.2014 року; визнання протиправними дії стосовно коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість, податку на прибуток та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.08.2014 року № 0001512201 на суму 378 634,50 грн. та № 0001502201 на суму 460 090,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням приписів чинного законодавства щодо порядку проведення та оформлення результатів перевірки, а також незгодою з висновками перевірки щодо порушення позивачем формування витрат та податкового кредиту, оскільки у позивача наявні всі документи, які підтверджують наявність підстав для формування витрат та товарності операцій.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2014р. позов задоволено частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів в Запорізькій області стосовно коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств та скасовані податкові повідомлення - рішення від 20 серпня 2014 року № 0001512201 реєстраційний № 19421/10/08-30-2201 по донарахуванню ПДВ на суму 251743грн. та штрафних санкцій на суму 126891,5грн., всього 378634,5грн., та від 20 серпня 2014 року № 0001502201 реєстраційний № 19421/10/08-30-2201 по донарахуванню податку на прибуток підприємств на суму 388390грн. та штрафних санкцій на суму 71700грн., всього 460 090 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове про відмову у задоволенні позову. Зокрема скарга обґрунтована тим, що у ході розгляду справи не спростовані встановлені порушення перевіркою.

Судом апеляційної інстанції у ході розгляду справи було здійснено заміну відповідача його правонаступником.

Представник відповідача апеляційну скаргу в судовому засіданні підтримав, просив її задовольнити.

Представник позивача щодо задоволення апеляційної скарги заперечив, у її задоволення просив відмовити. Вважає судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення.

Перевіривши обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем в період з 21.07.2014 по 25.07.2014 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.04.2011 року по 30.04.2014 року, за результатами якої 05.08.2014 складено акт №117/22-01/34748446.

Перевіркою встановлено позивачем: п.138.8, 138.4 ст. 138, з урахуванням абз. 2 п. 137.1 ст. 137, п. 135.2 ст. 135; пп. 135.5.5, 135.5.4 п.135.5, п. 135.2 ст. 135, п.п.138.1.1 п.138.1. ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, підприємством занижено суму податку на прибуток всього на суму 516 246 грн.; п.п 14.1.181, п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, 198. 3, п.198.6 ст. 198, п. 201.1, 201.6, 201.15 ст. 201 ПК України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом МФУ №1492 від 25.11.2011р та вимоги наказу МФУ від 17.12.2012 №1340 "Про затвердженя форми реєстру виданих та отриманих податкових накладних та порядок ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних" як наслідок підприємством занижено податок на додану вартість всього на суму 362 922 грн.; п.п.49.18.1 п. 49.18 ст. 49, п.202.1 ст.202, п.203.1 ст.203 ПК України, товариством не надано податкову декларацію з податку на додану вартість до ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області за квітень 2014 року.

20.08.2014 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: №0001512201, яким збільшено позивачу суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 378 634,50 грн., у тому числі за основним платежем - 241 743,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 126 891,50 грн.; №0001502201, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств у розмірі 460 090,00 грн., у тому числі за основним платежем - 388 390,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями - 71 700,00 грн.

Згідно зі ст. 135 ПК України доходи, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно п. 135.2. ст.. 135 ПК України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно п. 138.4. ст.. 138 ПК України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідачем встановлено, що між позивачем та ТОВ «Аккумпром» укладено договори оренди обладнання та невиробничих приміщень від 01.06.2013р. №1.06/2 та №1.06/1.

Згідно бухгалтерської документації позивача, у ході перевірки встановлено підтвердження формування доходу за вказаними договорами за період липень-жовтень 2013р.

Проте за період листопад, грудень 2013р. позивач, згідно бухгалтерського обліку не отримував доходу за договорами оренди, також відсутні докази формування заборгованості за вказаними договорами, а також не надано доказів використання позивачем у власній господарській діяльності вказаного обладнання та приміщень. Проте згідно бухгалтерського обліку, позивачем було у період листопад, грудень 2013р. формування собівартості наданих послуг відображено по рахункам 903 «собівартість реалізованих робіт і послуг», 13 «Знос (амортизація) необоротних активів».

Таким чином колегія суду погоджується з доводами відповідача, що оскільки за період листопад, грудень 2013р. позивач, згідно бухгалтерського обліку не отримував доходу за договорами оренди, також відсутні докази формування заборгованості за вказаними договорами, а також не надано доказів використання позивачем у власній господарській діяльності вказаного обладнання та приміщень, вірно встановлено завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.

Стосовно встановлення порушення позивачем вимог п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України щодо завищення суми собівартості виготовлених та реалізованих товарів (робіт, послуг) на розмір амортизаційних відрахувань, нарахованих на об'єкт нематеріальних активів за період 2012 - 2013рр. у сумі 305 135 грн. та завищення суми адміністративних витрат та розмір амортизаційних відрахувань за цей же період.

До зазначеного висновку відповідач дійшов у зв'язку з тим, що на думку перевіряючих позивачем не надано документального підтвердження оцінки майнових прав на об'єкт нерухомості розташованого за адресою м. Запоріжжя, вул. Базова, буд.4.

Відповідно акту перевірки, позивачем перевіряючим було надано акт оцінки та прийому - передачі майнових прав для формування статутного капіталу ТОВ "Аккумтех" від 22.02.2012р.; висновок про вартість права користування нерухомістю від 30.12.2011р. оцінювача ОСОБА_1; звіт про оцінку вартості права користування нерухомістю від 30.12.2011р. оцінювача ОСОБА_1; протокол №б/н від 22.02.2012р. загальних зборів ТОВ "Аккумтех".

Статутний капітал ТОВ "Аккумтех" частково сформовано за рахунок внесення Учасником майнових прав на об'єкт нерухомості, у складі: літ. А. Б. БІ, Б2, Г, гі, ГІ, Г2, г2, В-2, в, Д Д2, д2, ДЗ, Ж, ЖІ, С, Т, О, 01, ЛІ, Л, М, Н, СІ, Л2, ЛЗ, Л4. И, Р. У, ворота №2,9,11, паркани №3,7,8,10,12, 13, замощення І строком на п'ять років, що розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Базова,4. Разом передано майнових прав на об'єкт нерухомості на загальну суму 1 843 223,00 грн. (один мільйон вісімсот сорок три тисячі двісті двадцять три гривні 00 копійок).

Загальна сума майнових прав на об'єкт нерухомості на загальну суму 1 843 223,00 грн. документально підтверджується актом оцінки та приймання-передачі майнових прав для формування Статутного капіталу, Звітом про оцінку вартості права користування нерухомістю, Висновком незалежної оцінки вартості прав користування об'єктом нерухомості: проведеної на замовленням Учасника ФОП ОСОБА_1 (свідоцтво про внесення в Державний реєстр оцінювачів від 25.09.2008р г. №6879; згідно договору № 122 від 30.12.2011р.).

В бухгалтерському обліку підприємства майнові права на об'єкт нерухомості обліковуються на бухгалтерському рахунку №122 "Права користування майном".

В бухгалтерському обліку ТОВ "Аккумтех" нарахування амортизації відображено проводками: Дт № 133 "Накопичена амортизація нематеріальних активів" Кт 122 "Нематеріальні активи"; Дт 23 "Виробництво", 91 "Загальновиробничі втрати", 92 "Адміністративні витрати" Кт№133 "Накопичена амортизація нематеріальних активів".

Враховуючи, що висновок про вартість права користування нерухомістю від 30.12.2011р.; звіт про оцінку вартості права користування нерухомістю від 30.12.2011р. здійснено оцінювачем ОСОБА_1 який має свідоцтво яке внесено в Державний реєстр оцінювачів від 25.09.2008р. №6879, що і зазначено у каті перевірки (а.с. 75 Т1), колегія суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем підтверджено вартість майнових прав на об'єкт нерухомості на загальну суму 1843223грн., а томує помилковими висновки відповідача щодо порушення позивачем вимог п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України.

Щодо заниження суми безнадійної заборгованості слід зазначити наступне.

Перевіркою встановлено, що позивач самостійно у квітні 2013р. визнав кредиторську заборгованість перед ТОВ «Техпромприбор» в сумі 59850грн. безнадійною.

Проте у складі інших доходів позивачем відображено суму 49875грн., а також було від кореговано податковий кредит в сумі 9975грн.

Відповідно до пп. 135.5.4. п. 135.5 ст. 135 ПК України, до інших доходів включаються вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Вказана норма не визначає включення до доходів суми безнадійної кредиторської заборгованості без врахування ПДВ.

Враховуючи зазначену норму колегія суду погоджується з висновками відповідача про порушення позивачем пп. 135.5.4. п. 135.5 ст. 135 ПК України.

Щодо неповернення фінансової допомоги.

Перевіркою встановлено, що 01.03.2013р. підприємством ТОВ «Аккумтех» було укладено договір про надання фінансової допомоги №ДГ-15- 13 від 01.03.2013р. з ОСОБА_3 (іпн НОМЕР_3).

Згідно умов договору № ДГ-15-13 від 01.03.2013р. підприємством ТОВ "Аккумтех" отримано грошові кошти від ОСОБА_3 у загальній сумі 2 994,06 грн., а саме: відповідно до прибуткових касових ордерів: ПКО-000009 від 22.03.2013р на суму 1 058,25 грн. № ПКО-ООООЮ від 10.04.2013р на суму 438,78 грн., № ПКО- 000011 від 22.04.2013р. на суму 788,51 грн., № ПКО-000012 від 13.05.2013р. на суму 708,52 грн.

02.12.2013р. підприємством ТОВ "Аккумтех" було укладено договір займу № 0212/41 від 02.12.2013р. з ОСОБА_3 (іпн. НОМЕР_3) на суму - 2 994,06 грн., строк дії договору до 02.12.2014р.

Відповідно до пп. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 ПКУ до інших доходів включаються суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються не поверненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками податку на прибуток (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно з цим Кодексом мають пільги щодо його сплати, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж встановлено п. 151.1 ст. 151 ПКУ.

Перевіркою встановлено, що станом на 31.12.2013 фінансової допомоги позивачем не була повернута, докази на спростовання позивачем не надано, таким чином є вірним висновки відповідача, що вказане порушення призвело до заниження позивачем доходів за 2013 рік на суму - 2 994 грн.

Щодо встановлення відповідачем порушення позивачем вимог п.п.14.1.36 п.14.1 ст. 14, п.п.138.10.5 п. 138.10 ст. 138, п. 141.1 ст.14 ПК України - завищення суми відсотків за користування кредитними коштами та комісії за їх отримання за період 2013 у сумі - 168 318 грн., кредитні кошти були використані не за їх цільовим призначенням (не на придбання основних засобів), витрати не пов'язані з господарською діяльністю платника податків.

Перевіркою встановлено та не спростовується сторонами, що між позивачем та ПАТ «ПроКредитБанк» укладено договори кредиту з визначенням цільового призначення - придбання основних засобів - № 1501.43209/FW1602.254 від 09.01.2013, №1501.43355/FW1602.254 від 19.04.2013 (а.с. 97109 Т3).

Всього по договору № 1501.43209/FW1602.254 від 09.01.2013 з ПАТ «ПроКредитБанк» нараховано відсотків за користування кредитними коштами у сумі - 97 520,75 грн. , у т. ч: у лютому 2013 у сумі - 6 459,86 грн., у березні 2013 у сумі - 7 748,33 грн., у квітні 2013 у сумі - 8 462,43 грн., у травні 2013 у сумі - 8 622,53 грн., у червні 2013 у сумі - 8 245,18 грн., у липні 2013 у сумі - 7 447,32 грн., у серпні 2013 у сумі 8 245,18 грн., у вересні 2013 у сумі - 19 150,10 грн., у жовтні 2013 у сумі - 6 649,38 грн., у листопаді 2013 у сумі - 10 107,07 грн., у грудні 2013 у сумі - 6 383,37 грн.

Всього по договору №1501.43209/FW1602.254 від 09.01.2013 сплачено комісію за видачу кредитних коштів у сумі - 13 787,93 грн.

Всього по договору №1501.43355/FW1602.254 від 19.04.2013 з ПАТ «ПроКредитБанк» нараховано відсотків за користування кредитними коштами у сумі - 47 487,30 грн. у т. ч: у червні 2013 у сумі - 7 619,97 грн., у липні 2013 у сумі 5 715,00 грн., у серпні 2013 у сумі - 5 905,47 грн., у вересні 2013 у сумі - 2 167,78 грн., у жовтні 2013 у сумі - 4 706,84 грн., у листопаді 2013 у сумі - 7 044,71 грн., у грудні 2013 у сумі - 14 327,53 грн.

Всього по договору №1501.43355/FW1602.254 від 19.04.2013 сплачено комісію за видачу кредитних коштів у сумі - 9 522,63 грн.

ТОВ «Аккумтех» за період з 01.01.2013 по 01.01.2014, за наведеними вище договорами отримано кредитних коштів від ПАТ «ПроКредитБанк» у сумі 1 539 813,55 грн.

Також перевіркою встановлено та не спростовується позивачем, що кредитні кошти за вказаними кредитними договорами були спрямовані на розрахунки з постачальниками, виплату заробітної плати, податків, обов'язкових зборів, орендної плати, виплату кредиту за авто, на погашення кредитних платежів, придбання обладнання, що здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності позивача.

Відповідно до п. п 138.10.5 п.138.10 ст. 138 ПК України фінансові витрати, до яких належать витрати на нарахування процентів (за користування кредитами та позиками, за випущеними облігаціями та фінансовою орендою) та інші витрати підприємства в межах норм, встановлених цим Кодексом, пов'язані із запозиченнями (крім фінансових витрат, які включені до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку).

Пунктом 141.1. ст. 141 ПК України визначено, що до складу витрат включаються будь-які витрати, пов'язані з нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (в тому числі за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, крім фінансових витрат, включених до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку) протягом звітного періоду, якщо такі нарахування здійснюються у зв'язку з провадженням господарської діяльності платника податку.

Вказана норма ПК України не передбачає обов'язковість використання кредитних коштів за цільовим призначенням, визначеним у договорі кредиту, скоріше за все це взаємовідносини між сторонами договору. Також відповідачем не встановлено використання таких коштів не у господарській діяльності позивача.

Таким чином, колегія суду погоджується з доводами суду першої інстанції, що є помилковими висновки відповідача щодо завищення позивачем відсотків за користування кредитними коштами та комісії та їх отримання, а у позивача відсутнє завищення відсотків за користування кредитними коштами та комісії та їх отримання, що призвело до завищення суми інших витрат в розмірі 168318 грн.

Перевіркою також було встановлено, що позивач за перевіряє мий період мав господарські правовідносини з ПП «Автомарка», ТОВ «Торговий дім Фінпрофіль», ТОВ «НКФ "Трейдінг-2011».

Відповідач визначаючи порушення щодо заниження податку на прибуток та податку на додану вартість, оскільки з урахуванням інформації інших податкових органів, неможливо підтвердити факт реальності здійснення господарських операцій.

У відповідності до пункту 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на внесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використанням придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно зі ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Враховуючи вищезазначені норми, у ході розгляду справи судом повинні оцінюватися документи, надані платником податків на підтвердження свого права на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ.

В силу викладеного будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

За відсутності факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат та податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, позивачем надано до матеріалів справи копії договору поставки № 50 від 25.08.2011, специфікації на поставку товару, податкові накладні, видаткові накладні, ТТН, виписки банку ТОВ «Аккумтех» по взаємовідносинам з ТОВ «НКФ «Трейдінг-2011» у період з 01.09.2011 по 14.03.2012. Копії договору підряду № 51 від 25.08.2011, специфікації, податкові накладні, акти приймання - передачі сировини та матеріалів, виписки банку ТОВ «Аккумтех» по взаємовідносинам з ТОВ «НКФ «Трейдінг-2011»у період з 01.09.2011 по 14.03.2012. Копії договору поставки № 46 від 01.06.2011, специфікації на поставку товару, податкові накладні, видаткові накладні, ТТН, виписки банку ТОВ «Аккумтех» по взаємовідносинам з ПП «Автомарка» у період з 01.06.2011 по 01.10.2011. Копії договору підряду № 47 від 01.04.2011, специфікації, податкові накладні, акти приймання - передачі сировини та матеріалів, виписки банку ТОВ «Аккумтех» по взаємовідносинам з ПП «Автомарка» у період з 01.06.2011 по 01.10.2011. Копії договору поставки № 38 від 24.02.2011, специфікації на поставку товару, податкові накладні, видаткові накладні, ТТН, виписки банку ТОВ «Аккумтех» по взаємовідносинам з ТОВ «ТД «Фінпрофіль» у період з 01.01.2011 по 01.07.2011. Копії договору підряду № 37 від 24.02.2011, специфікації, податкові накладні, акти приймання - передачі сировини та матеріалів, виписки банку ТОВ «Аккумтех» по взаємовідносинам з ТОВ «ТД «Фінпрофіль» у період з 01.01.2011 по 01.07.2011.

Матеріали справи свідчать, що позивачем надано всі документи на підтвердження правомірності формування витрат та податкового кредиту за перевіряємий період із зазначеними контрагентами.

Із наданих документів вбачається саме фактичне виконання спірних операцій, оплата за придбані послуги та товар з урахуванням податку на додану вартість. Використання придбаного товару у господарській діяльності позивача.

Судом першої інстанції надано оцінку первинним документам - договори, податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення тощо.

Також, як вбачається з матеріалів справи ні актом перевірки, ні в ході судового розгляду відсутність у вказаних контрагентів позивача спеціальної податкової правосуб'єктності або відсутність реєстрації у ЄДР під час здійснення господарських операцій не встановлена.

Таким чином колегія суду погоджується з доводами суду першої інстанції щодо помилковості висновків відповідача щодо відсутності реальності господарських операцій між позивачем та ПП «Автомарка», ТОВ «Торговий дім Фінпрофіль», ТОВ «НКФ "Трейдінг-2011».

Також, при проведені перевірки податковим органом встановлено, що позивачем за березень 2014р. завищено суму податкового кредиту в сумі 18601грн., а саме: позивачем у грудні 2013р. до складу податкового кредиту включено суму ПДВ за податковою накладною ТОВ «Мегатекс» №113 від26.04.2014р. в сумі ПДВ 21705грн, в подальшому позивачем у лютому 2014р. зменшено суму податкового кредиту ПДВ за податковою накладною ТОВ «Мегатекс» №113 від26.04.2014р. в сумі ПДВ 21705грн та одночасно збільшено ПДВ за податковою накладною ТОВ «Мегатекс» №113 від 26.04.2014р. в сумі ПДВ 33346,76грн. В березні 2014р. позивачем повторно включено до податкового кредиту за податковою накладною ТОВ «Мегатекс» №113 від 26.04.2014р. частково сумі ПДВ 18601грн.

З травня 2014р. позивачем Для виправлення помилки було сформовано уточнюючи розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок та останній було надано - 20.06.2014р.

Рекомендованим листом з повідомленням про вручення №15182/10/08-30-1803 від 24.06.2014р ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області було повідомлено підприємство ТОВ "Аккумтех" про те, що уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість за листопад 2013р., грудень 2013р., січень 2014р., лютий 2014р. та березень 2014р. не визнано як податкову звітність посилаючись на п.48.1 статті 48 ПКУ, вказаний лист отримано позивачем 26.96.2014р.

Також відповідачем встановлено неподання позивачем податкової декларації з ПДВ за квітень 2014р. (а.с. 189-197 Т4).

Таким чином на час перевірки позивачем самостійно не усунуті помилки, а тому відповідно відповідачем вірно встановлено порушення позивачем п.п 14.1.181, п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, 198. 3, п.198.6 ст. 198, п. 201.1, 201.6, 201.15 ст. 201 ПК України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом МФУ №1492 від 25.11.2011р та вимоги наказу МФУ від 17.12.2012 №1340 "Про затвердженя форми реєстру виданих та отриманих податкових накладних та порядок ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних".

Враховуючи вищезазначене та наданий відповідачем розрахунок прийнятих податкових повідомлень-рішень судом першої інстанції помилково прийнято рішення про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.08.2014р. форми «Р» №№0001512201 (ПДВ) в сумі 30670грн (тридцять тисяч шістсот сімдесят)грн., з них (загальна сума - 19772грн., штрафна санкція 10906грн.) - подвійне включення податкових накладних за березень 2014р. та неподання звітності з ПДВ за квітень 2014р. (18937+9300,5+1020+1171+585,5) та податкове повідомлення-рішення 20.08.2014р. форми «Р» № 0001502201 податок на прибуток в сумі 13557,3грн. (тринадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят сім)грн.. 30коп. з них ( загальна сума 9038грн., штрафна санкція 4519,3грн) - послуги оренди, безнадійна кредиторська заборгованість та поворотна фінансова допомога (1895+947,625+569+284,43+6574+3287,19) (а.с. 183 Т4).

Також колегія суду вважає, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дії відповідача стосовно коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість, податку на прибуток, оскільки вчинення таких дій не доведено матеріалами справи.

Крім того, за результатами перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення, які оскаржені позивачем та після їх узгодження суми зобов'язань (при узгодженості боргу) будуть відображатись у обліковій картці платника податку.

Оскільки судове рішення суду першої інстанції, не ґрунтується на правильному застосуванні ним норм матеріального та процесуального права, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з прийняття нового рішення про часткову відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2014 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аккумтех" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання дій протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.08.2014р. №№0001512201,0001502201 - скасувати в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області стосовно коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість, податку на прибуток та в частині скасування податкових повідомлень-рішень: від 20.08.2014р. форми «Р» №№0001512201 в сумі 30670грн (тридцять тисяч шістсот сімдесят)грн., з них (загальна сума - 19772грн., штрафна санкція 10906грн.) від 20.08.2014р. форми «Р» № 0001502201 в сумі 13557,3грн. (тринадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят сім)грн.. 30коп. з них ( загальна сума 9038грн., штрафна санкція 4519,3грн)та в цій частині у задоволенні позову відмовити.

В іншій частині Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2014р. у справі №808/5463/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст рішення складено 26 серпня 2015року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: А.А. Щербак