Ухвала суду № 49207100, 20.08.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

20 серпня 2015 рокусправа № 804/1611/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Юхименка О.В. Гімона М.М.

за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.,

представника відповідача - Свиридової К.О.( довіреність від27.07.2015 )

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 року у справі № 804/1611/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Калугин" до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

встановив:

В січні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Калугин" (надалі - Позивач) звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (надалі - Відповідач), у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0005202203 від 30.12.2014 року, яким Позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) на суму 57 767,50 грн., в тому числі 40 614,00 грн. за основним платежем та 10 153,50 грн. за нарахованими штрафними санкціями.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що правочини Позивачем укладалися із діючими та зареєстрованими у відповідному порядку юридичними особами. При цьому у податкового органу взагалі були відсутні зауваження до наданої первинної документації. Посилання лише на акт перевірки контрагента Позивача по ланцюгу постачання, як на підставу для висновку про нікчемність правочинів, вважають необгрунтованими. Зазначають, що нікчемність правочину може встановлюватися лише на підставі закону або ж судовим рішенням. (том 1 а.с.4-10)

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Калугин" задоволено.

Рішення суду обґрунтовано тим, що Позивачем на підтвердження факту реальності здійснюваних господарських операцій було надано усі належним чином оформлені первинні документи. Висновки податкового органу про неможливість здійснення господарських операцій Позивача з огляду на дані акту перевірки контрагента Позивача по ланцюгу постачання є безпідставними. (том 1 а.с.225-228)

Не погодившись з рішення суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, відповідно до якої, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 року та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовували тим, що за результатами проведення зустрічної звірки відносно контрагента Позивача - ТОВ «ТД «Купалинка Україна», встановлено відсутність у останнього об'єкта оподаткування податком на додану вартість операцій з підприємствами-постачальниками, що свідчить про здійснення Товариством діяльності, спрямованої на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам. (том 2 а.с.22-24).

Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.

У судовому засіданні представник Відповідача - ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська, вимоги апеляційної скарги підтримав та просив їх задовольнити із підстав, у ній зазначених.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Калугин" зареєстроване як юридична особа 01.02.2005 року та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська. (том 1 а.с.11,15)

Уповноваженими працівниками ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Калугин" щодо дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинам з платником податків ТОВ "ТД Купалинка України" за період серпень 2014 року", за наслідками якого складено акт № 3610/04-65-22-03 від 16.12.2014 р. (том 1 а.с.17-38).

Перевіркою встановлено порушення:

1. п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в серпні 2014 року на суму 40 614,0 грн.

2. п.180.1 ст. 180, п.185.1 ст. 185, п.186.1 ст. 186, п.187.1 ст. 187, п.188.1 ст. 188, п.198.1, п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим неможливо підтвердити реальність здійснених операцій.

Станом на дату складання акту перевірки, за позицією ДПІ, "ймовірними транзитерами або вигодонабувачами" по ланцюгу придбання та продажу товарів від ТОВ "Калугин" є: по ланцюгу придбання товарів у серпні 2014 року - ТОВ "ТД Купалинка Україна" на суму ПДВ 180123,8 грн.; по ланцюгу реалізації товарів у серпні 2014 року - ПАТ "МК "Азовсталь", сума ПДВ 144 386,8 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0005202203 від 30.12.2014 р., яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 50 767,50 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 40 614 грн. та за штрафними санкціями - 10 153,50 грн. (том 1 а.с.40)

Визнання протиправним та скасування вказаного податкового повідомлення-рішення і було предметом судового розгляду.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ "Калугин", суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем на підтвердження факту реальності здійснюваних господарських операцій було надано усі належним чином оформлені первинні документи. Висновки про неможливість здійснення господарських операцій Позивача з огляду на дані акту перевірки контрагента Позивача по ланцюгу постачання є безпідставними.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, виходячи із наступного.

Пунктом 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 138.1 статті 138 Податкового Кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності та інших витрат.

Приписи пунктів п. 138.1, 138.6, 138.8 статті 138 Податкового Кодексу України регламентують , що включають у себе витрати операційної діяльності, що включається до складу прямих матеріальних витрат та загальновиробничих витрат, з чого складається собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового Кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, а пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 цього Кодексу визначає, що не включаються до складу витрат, а саме - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено підстави для формування платником податків податкового кредиту з податку на додану вартість і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, сплата податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використанням придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі - Положення), забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи (на паперових і машино зчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно зі ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Враховуючи вищезазначені норми, у ході розгляду справи судом повинні оцінюватися документи, надані платником податків на підтвердження свого права на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ.

В силу викладеного будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач протягом періоду, що перевірявся, мав взаємовідносини з ТОВ "ТД Купалинка Україна".

Між ТОВ "Калугин" (Покупець) та ТОВ "ТД Купалинка Україна" (Продавець) було укладено договір № 0730/02 від 30.07.2014 р., відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати у власність покупцю визначений Договором Товар, а Покупець зобов'язується прийняти цей Товар та своєчасно здійснити його оплату. (том 1 а.с.44)

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано видаткові накладні, рахунки-фактури, податкові накладні, товарно-транспортні накладні. (том 1 а.с.45-119, 165-174)

З огляду на встановлені судом обставини та наявні первинні документи, які містять всі необхідні реквізити та відповідають вимогам, встановленим чинним законодавством для первинних документів, які фіксують факт здійснення господарської операції і до змісту яких у Відповідача претензій не виникало, суд дійшов обґрунтованого висновку про правомірність включення до податкового кредиту сум ПДВ за поставлені контрагентом Позивача - ТОВ "ТД Купалинка Україна"- товари.

Висновки податкового органу щодо нереальності здійснення господарських відносин між Позивачем та його контрагентом були здійснені лише на підставі даних акту зустрічної звірки по ТОВ "ТД Купалинка Україна", при цьому ніякі порушення (ненадання первинної документації, дефектність первинних документів тощо) з боку Позивача у Акті перевірки податковим органом не зазначались.

Разом з тим, дані зустрічних звірок містять лише припущення податкового органу про те, що у вказаного підприємства відсутні власні основні засоби, складські приміщення, транспортне та торгівельне обладнання і Відповідачем не зазначено конкретних доказів на підтвердження таких припущень, як це передбачено частиною 2 статті 71 КАС України.

В той же час, Податковий кодекс не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. А в силу вимог статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, а у межах доводів апеляційної скарги підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, 206 КАС України, суд, -

ухвалив :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2015 року у справі № 804/1611/15 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у строки, визначені статтею 212 КАС України.

Повний текст ухвали складено 25 серпня 2015 року.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: М.М.Гімон