Постанова № 4920554, 11.02.2009, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 год. 20 хв. м. Черкаси

11 лютого 2009р. Справа № 2-а-2261/08

За позовом державного підприємства Науково-виробничий комплекс «Фотоприлад»

до управління ПФУ у Соснівському районі м. Черкаси

про скасування рішення щодо застосування фінансових санкцій

Суддя Новікова Т.В.

Секретар Шульга О.В.

за участю представників сторін: позивача - ОСОБА_1 (за дов. ДП НВК «Фотоприлад» від 20.07.2008р.), відповідача - ОСОБА_2.(за дов. управління ПФУ у Соснівському районі м. Черкаси від 15.01.2009р. №533/08).

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом від 10.12.2008р. № 18/425 до управління Пенсійного фонду України у Соснівському районі м. Черкаси про скасування рішення № 2556 від 17.10.2008р. Позов мотивований, з посиланням на Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» №2343-ХІІ від 14.05.1992р. та пп.9.3.7 п.9.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004 р. № 64/8663, безпідставністю прийнятого відповідачем рішення від 17.10.2008р. № 2556 про застосування до позивача фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків та стягнення штрафу у сумі 260194грн. 17коп. в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, що був введений господарським судом Черкаської області від 23.03.2007р. на підставі Закону № 2343.

Під час судового засідання представник позивача підтримав позовні вимоги та заявив клопотання від 05.02.2009р. № 01-10/27 про витребування у відповідача Акту документальної перевірки на підставі якого прийнято оскаржуване рішення № 2556 від 17.10.2008р.

Відповідач з позовними вимогами не погодився та надав суду необхідні матеріали, а саме: ксерокопію журналу обліку рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за 2008р., Акт № 568 від 11.11.2008р. перевірки нарахування, обчислення, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування «Державного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Фотоприлад». У пояснювальній записці заступника начальника відділу по контрольно-перевірочній роботі за нарахуванням та сплатою платежів управління ПФУ у Соснівському районі м. Черкаси Деменко О.І.,зазначається про виправлення описки дати винесення рішення № 2556, якою слід вважати 17.11.2008р. Крім того, у заперечені відповідач, з посиланням на ч. 23 ст. 1 Закону №2343-ХП від 14.05.1992р., п. 5.4 рекомендацій Президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» №2343-ХП від 14.05.1992р.», зазначає, що мораторій поширюється на задоволення вимог конкурсних кредиторів за грошовими зобов'язаннями та зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також на задоволення вимог кредиторів щодо відшкодування збитків, які виникли у зв'язку з відмовою боржника від виконання зобов'язань, у порядку, передбаченому Законом. Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог поточних кредиторів, до яких згідно ч.5 ст.1 Закону №2343-ХИ від 14.05.1992р. належать кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство. Позивач, як страхувальник зобов'язаний сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені суми не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду відповідно до п.6 ч.2 ст.17, ч.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV, тому рішення №2556 від 17.10.2008р. про застосування фінансових санкцій підлягає виконанню.

Відповідно до ст.128 КАС України справа вирішується на підставі доданих до матеріалів справи доказів.

Розглянувши поданий адміністративний позов та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких грунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд не вбачає наявності підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Державне підприємство «Науково-виробничий комплекс «Фотоприлад» (далі - ДП «НВК «Фотоприлад») (адреса: 18000, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 85) створене наказом Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України за № 288 від 28.12.1992р. на базі реорганізованого виробничого об'єднання «Фотоприлад» відповідно до Закону України «Про підприємства», Декрету Кабінету Міністрів України від 15.12.1992р. №8-92 «Про управління майном, що є у загальнодержавній власності», відповідно до Статуту затвердженого Міністерством машинобудування військово-промислового комплексу і конверсії України, погодженого протоколом № 1 від 27.01.1993р. конференції трудового колективу НВК «Фотоприлад» та зареєстрованого у виконкомі Черкаської міської ради народних депутатів, реєстраційний № 1977-П від 04.03.1993р. Позивач зареєстрований виконавчим комітетом Черкаської міської ради 04.03.1993 (19.06.2008р. № 10261040006004313) як юридична особа, ідентифікаційний код 14312329 та як страхувальник сплачує страхові внески до управління ПФУ в Соснівському районі м. Черкаси.

Управлінням ПФУ в Соснівському районі м. Черкаси застосовано фінансові санкції до ДП «НВК «Фотоприлад», як страхувальника, у вигляді стягнення суми штрафу в розмірі 50% сум несплачених або несвоєчасно сплачених авансових платежів на суму 260194грн. 17коп. за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків та прийнято рішення №2556 від 17.11.2008р. на підставі п. 7 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Оскаржуване рішення № 2556 прийнято на підставі акта документальної перевірки № 589 від 11.11.2008р. щодо нарахування, обчислення та сплати страхових внесків позивачем на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Позивачем не сплачено зазначену суму фінансових санкцій протягом десяти робочих днів з дня одержання рішення на відповідний рахунок управління ПФУ у Соснівському районі м. Черкаси, у встановлений Законом строк та у відповідному розмірі.

Позивач не погодився з винесеним відповідачем рішенням № 2556 від 17.11.2008р. про застосування до ДП «НВК «Фотоприлад» фінансових санкцій у сумі 260 194 грн. 17коп. та звернувся до суду про його скасування.

Спростовуючи позовні вимоги відповідач в запереченнях посилається на порушення позивачем законодавства відповідно до якого, позивач зобов'язаний у встановлений строк здійснити виплати на які нараховуються страхові внески та одночасно з видачею зазначених сум зобов'язаний сплатити авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені суми. Тому управління ПФУ в Соснівському районі правомірно застосувало до позивача фінансові санкції у сумі 260 194грн. 17коп.

За результатами розгляду адміністративної справи та з пояснень представників сторін і наданих до матеріалів справи доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-IV регулюються відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів на ці правовідносини може поширюватися лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що йому не суперечить. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.

Відповідно до абз.1 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до ст.ст. 1,14 Закону № 1058-IV, сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, і відповідно до ч. 1 ст. 15 цього Закону є платниками страхових внесків та зобов'язані на підставі п.6 ч. 2 ст.17 зазначеного Закону нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

У ст.18 Закону № 1058-IV зазначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом; вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування, на ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (п. 12 ст. 20 Закону № 1058-IV).

У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із сплати страхових внесків зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Як вбачається зі змісту акту перевірки №589 від 11.11.2008р. на підставі якого було прийнято рішення № 2556 про застосування до позивача фінансових санкцій, заборгованість по виплаті заробітної плати відсутня. Акт перевірки № 589 складено у двох примірниках 13.11.2008р. та направлено на адресу позивача, про що свідчить відмітка відділення поштового зв'язку 20.11.2008р., оскільки позивач відмовився підписувати зазначений акт перевірки (стор.5 Акта №589).

Відповідно до пп. 5.3.1 п. 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджену постановою ПФУ від 19.12.2003р. №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. №64/8663, визначення сум страхових внесків категорії платників зазначених в пп. 2.1.1, 2.1.2 п. 2.1 Інструкції здійснюється на підставі: даних у річних розрахунках; даних у розрахунках авансових сум страхових внесків; даних річних розрахунків про нараховані та сплачені суми фіксованого розміру страхових внесків, отриманих від фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування своїх доходів; отриманих від податкових органів відомостей про результати перевірок діяльності таких осіб, що призвели до збільшення або зменшення розмірів страхових внесків.

Суми страхових внесків, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним до 1 квітня наступного року за звітний рік на підставі даних річної податкової декларації. Розмір місячного страхового внеску за кожний місяць, розрахованого шляхом множення розміру мінімальної заробітної плати за відповідний місяць, у якому платник мав чистий дохід, на 32 відсотка. При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат, на які відповідно до цього Закону нараховуються на страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені суми.

Відповідно до п. 7 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058-IV, за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків, передбачених цим Законом накладається штраф у розмірі 50 відсотків сум несплачених або своєчасно не сплачених авансових платежів.

Як вбачається з матеріалів справи, за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до позивача застосовано фінансову санкцію на суму 260194грн.17коп., відповідно до рішення № 2556 від 17.11.2008р. на підставі акту №589 від 11.11.2008р. перевірки нарахування, обчислення, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Законом №1058-IV встановлений десятиденний строк сплати суми пені та штрафів страхувальником з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу ПФУ або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу ПФУ, яким прийнято це рішення.

З матеріалів справи вбачається, що рішення №2556 від 17.10.2008р. про застосування фінансових санкцій не оскаржено у строк, встановлений ч. 13 ст. 106 Закону№1058-IV.

Крім того, необгрунтовані посилання позивача на введення мораторію на задоволення вимог кредиторів відповідно до ухвали господарського суду Черкаської області від 23.03.2007р. зі справи № 14/1645 не можуть бути підставою не виконання позивачем п.6 ч. 2ст. 17, ч. 6 ст. 20 Закону № 1058-IV, оскільки дія мораторію не поширюється на задоволення вимог поточних кредиторів визначених ч.5 ст.1 Закону №2343-ХП від 14.05.1992р., тобто кредиторів за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Частиною 3 статті 106 Закону № 1058-IV встановлено, що у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідно до повідомлення представника відповідача, управлінням ПФУ в Соснівському районі м. Черкаси не було передано на виконання до органів ДВС рішення № 2556 від 17.11.2008р. про застосування до позивача фінансових санкцій за несплату, неповну сплату, або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків у сумі 260 194грн. 17коп.

Беручи до уваги те, що рішення управління ПФУ в Соснівському районі м. Черкаси № 2556 від 17.11.2008р. винесено відповідно до Закону № 1058-IV як фінансові санкції за несвоєчасну сплату авансових платежів, тому вимоги пенсійного органу є обґрунтованими і такими що підлягають до виконання відповідно до вимог Закону. Зазначена правова позиція викладена в практиці Верховного Суду України (постанові від 27.05.2008р. зі справи № 21-152).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене та за наявності в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 11.02.2009р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 18.02.2009р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з врахуванням вимог ч.4 ст.167 КАС України.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 122, 158-159, 161-163 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову державного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Фотоприлад» до управління ПФУ у Соснівському районі м. Черкаси про скасування рішення № 2556 від 17.11.2008р. щодо застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків, відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 cm. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.