Постанова № 49205427, 22.03.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/170/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Костенко Г.В.

при секретарі Кононенко А.С.

за участю: представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2

представників відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "Діорит" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

12 січня 2012 року позивач ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "Діорит" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією у Полтавській області проведена перевірка ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "Діорит" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 31.12.2010 року. За результатами перевірки складено акт № 3552/23-209/31529741 від 01.06.2011 року. На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 06.07.2011 № 0000422301/2237 про визначення податкового зобов`язання з податку на додану вартість з них за основним платежем 220391 грн., штрафні (фінансові) санкції 55097,75 грн. Позивач оскаржив спірне податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, рішенням ДПА у Полтавській області від 22.09.2011 року № 2735/10/25-016 скарга позивача залишена без задоволення та зобов'язано Кременчуцьку ОДПІ прийняті відповідні податкові повідомлення-рішення на суми зменшеного перевірками від'ємного значення ПДВ на суми 541544 грн. та 329998 грн. Кременчуцькою ОДПІ на виконання рішення ДПА у Полтавській області були прийняті податкові повідомлення-рішення від 12.10.2011 року № 0001032301/199 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку в розмірі 329998 грн. та №0001042301/200 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку в розмірі 211546 грн. Як зазначає позивач спірні рішення прийнято з порушенням вимог чинного законодавства та просить суд їх скасувати.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали враховуючи уточнення до позову та просили визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000422301/2237, від 12.10.2011 року № 0001032301/199 та частково скасувати податкове повідомлення - рішення № 0001042301/200 від 12 жовтня 2011 року в розмірі 151381,52 грн.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували та просили відмовити у задоволенні позову, посилаючись на правомірність спірних рішень з підстав викладених у відзиві на позов.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача, представників відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.

Відповідно до направлення від 08.04.2011 № 1470/001470, державними податковими ревізорами-інспекторами Кременчуцької ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "Діорит" (код 31529741) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 року по 31.12.2010 року валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 31.12.2010 року.

В ході перевірки встановлено порушення:

- п.1.32. ст.1, п.4.1, п.п.4.1.1,п.п.4.1.2 ст.4, п.5.1, пп. 5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3, п.п.5.5.1 п.5.5 ст.5, п.п.6.1 п.6 ст.6, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.16.4 ст.16 ОСОБА_6 України "Про оподаткування прибутку підприємств".

- п.4.1, п.4.2 ст.4, п.п.7.4.1, пп. 7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.2 п.7.5, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 ОСОБА_6 України "Про податок на додану вартість ".

За результатами перевірки складено акт № 3552/23-209/31529741 від 01.06.2011року.

На підставі вищезазначеного акту податковим органом прийняте податкове повідомлення - рішення № 0000422301/2237 від 06.07.2011 року про визначення податкового зобов`язання з податку на додану вартість з них за основним платежем 220391 грн., штрафні (фінансові) санкції 55097,75 грн.

Відповідно до вимог ст. 56 Податкового кодексу України позивач оскаржив вказані рішення в адміністративному порядку. Рішенням ДПА у Полтавській області від 22.09.2011 року № 2735/10/25-016 скарга позивача залишена без задоволення та зобов'язано Кременчуцьку ОДПІ прийняті відповідні податкові повідомлення-рішення на суми зменшеного перевірками від'ємного значення ПДВ на суми 541544 грн. та 329998 грн. Кременчуцькою ОДПІ на виконання рішення ДПА у Полтавській області були прийняті податкові повідомлення-рішення від 12.10.2011 року № 0001032301/199 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку в розмірі 329998 грн. та №0001042301/200 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку в розмірі 211546 грн.

Позивачем було повторно подано скаргу на спірні податкові повідомлення-рішення. Рішенням ДПА у Полтавській області від 01.11.2011 у задоволенні скарги відмовлено, а спірні податкові повідомлення-рішення без змін.

Позивач не погодився з даними податковим повідомленням-рішенням та оскаржив їх до суду.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Досліджуючи правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень Кременчуцької ОДПІ суд приходить до наступних висновків.

ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "Діорит" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Комсомольської міської ради Полтавської області 26.09.2001 року. Згідно даних Управління статистики у м. Комсомольську видами діяльності ТОВ "Діорит" за КВЕД є добування піску та гравію, оброблення декоративного та будівельного каменю, виробництво неметалевих мінеральних виробів, не віднесених до інших групувань, виробництво виробів з бетону для будівництва, інші види оптової торгівлі, роздрібна торгівля залізними виробами, фарбами та склом.

Актом перевірки встановлено порушення п.4.1, п.4.2 ст.4, пп.7.4.1, пп. 7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4, пп. 7.5.2 п.7.5, пп. 7.7.2 п.7.7 ст.7 ОСОБА_6 України "Про податок на додану вартість " № 168/97- ВР від 03.04.1997 року зі змінами та доповненнями щодо застосування звичайних цін, а саме позивач здійснював реалізацію продукції ТОВ "Славутич - Руда - Україна", директор якого володіє 20% статутного фонду ТОВ "Діорит" за цінами нижчими за собівартість виготовленої продукції, тому база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

В той же час згідно п.п.7.4.1 п.7.4. ст.7 ОСОБА_6 України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР від 22.05.1997, із змінами та доповненнями, доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

Відповідно до п.1.20 ст.1 ОСОБА_6 України "Про оподаткування прибутку підприємств" звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки.

Відповідно до положень пп. 1.20.2 п. 1.20 ст.1 вказаного ОСОБА_6 для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах.

Згідно п.1.26 ст.1 ОСОБА_6 України від 28.12.1994 №334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції ОСОБА_6 України №283/97-ВР від 22.05.97) пов'язана особа - особа, що відповідає будь-якій з наведених нижче ознак:

- юридична особа, яка здійснює контроль над платником податку, або контролюється таким платником податку, або перебуває під спільним контролем з таким платником податку;

- фізична особа або члени сім'ї фізичної особи, які здійснюють контроль над платником податку. Членами сім'ї фізичної особи вважаються її чоловік або дружина, прямі родичі (діти або батьки) як фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, а також чоловік або дружина будь-якого прямого родича фізичної особи або її чоловіка (дружини);

- посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення правових відносин, а також члени її сім'ї.

Під здійсненням контролю слід розуміти володіння безпосередньо або через більшу кількість пов'язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій) статутного фонду платника податку або управління найбільшою кількістю голосів у керівному органі такого платника податку або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), не меншою 20 відсотків від статутного фонду платника податку.

Для фізичної особи загальна сума володіння часткою статутного фонду платника податку (голосів у керівному органі) визначається як загальна сума корпоративних прав, що належить такій фізичній особі, членам сім'ї такої фізичної особи та юридичним особам, які контролюються такою фізичною особою або членами її сім'ї.

Згідно п.п.7.4.3. п.7.4 ст.7 ОСОБА_6 України від 28.12.1994 №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції ОСОБА_6 України №283/97-ВР від 22.05.97) положення пп. 7.4.1, 7.4.2 поширюються також на операції з особами, які не є платниками податку, встановленого статтею 10 цього ОСОБА_6, або сплачують податок на прибуток за іншими, ніж платник податку, ставками.

Згідно з цим, до "кінцевого споживача", що не є платником податку, встановленого статтею 10 цього закону, застосовуються ті ж положення даного ОСОБА_6 що і до пов'язаних осіб, а отже, дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 ОСОБА_6 України "Про податок на додану вартість" база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обовязкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обовязкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого звязку, що включається до ціни товарів (послуг)). У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Отже, проводячи перевірку правильності визначення бази оподаткування, податковий орган мав враховувати рівень звичайних цін на товари (послуги), що поставляються, і в разі встановлення факту заниження позивачем договірних цін порівняно з рівнем звичайних цін більше, ніж на 20 відсотків, повинен був базу оподаткування в таких операціях визначити за звичайними цінами.

Відповідно до пункту 1.18 статті 1 ОСОБА_6 України "Про податок на додану вартість" звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20 статті 1 ОСОБА_6 України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Згідно з підпунктами 1.20.1, 1.20.8 пункту 1.20 статті 1 ОСОБА_6 України "Про оподаткування прибутку підприємств" якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Справедлива ринкова ціна це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг). Обовязок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим ОСОБА_6, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобовязаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Дослідивши зміст акту перевірки, врахувавши надані пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що в зазначеному акті перевірки податковим органом не викладено фактичних даних, які б засвідчували наявність умов для застосування звичайних цін, оскільки взагалі не збиралася та не аналізувалася інформація про укладені на момент придбання позивачем товарів договори з ідентичними товарами у співставних умовах. Фактично позивачем збиралася лише інформація щодо господарських операцій самого позивача з ТОВ "Славутич - Руда - Україна" та без врахування співставності умов таких господарських операцій та ідентичності самих товарів з іншими контрагентами. В акті перевірки відсутній розрахунок податкових зобовязань з податку на прибуток та ПДВ, здійснений за звичайними цінами. Представником позивача такий розрахунок до суду не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що при розрахунку зобовязань з податку на додану вартість і визначенні бази оподаткування, позивач правомірно виходив з договірної вартості товару. Той факт, що зазначена ціна не відповідає звичайній, податковим органом не доведено.

Крім того, статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Відповідно до статті 190 Господарського кодексу України, вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні ціни. Вільні ціни визначаються субєктами господарювання самостійно за згодою сторін. Згідно із статтею 6 ОСОБА_6 України "Про ціни і ціноутворення" в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи, а статтею 7 цього ж ОСОБА_6 передбачено, що вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

ОСОБА_6 України "Про ціни та ціноутворення", Цивільного та Господарського кодексів України надають субєктам підприємницької діяльності гарантії і свободи при здійсненні на власний ризик господарської діяльності, в тому числі і можливість самостійно визначати вартість продукції, що передбачається до продажу, та містять заборону державним органам втручатись в підприємницьку діяльність, крім випадків, передбачених законодавчими актами.

Отже, податковим органом не доведено, що при реалізації позивачем - ТОВ "Діорит" товару за перівіряємий період контрагенту - ТОВ "Славутич - Руда - Україна" договірна ціна товарів відрізнялася від звичайної ціни, крім того за даний період реалізація здійснювалася в тому числі і іншим контрагентам.

Таким чином, позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення № 0001032301/199 від 12 жовтня 2011 року обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про скасування податкових повідомлень - рішень від 12.10.2011 року № 0001042301/200 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку в розмірі 151381,52 грн. та від 06.07.2011 року № 0000422301/2237 суд приходить висновків щодо в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до декларації за грудень 2010 року ряд.26 залишок від'ємного значення ПДВ становить 1256150 грн. з урахуванням даних перевірки залишок становить 710506 грн., різниця - 545 644 грн., завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Проте, залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду із застосуванням звичайних цін становить 329 998 грн., а загальний 545 644 грн., то різниця між ними становитиме 215 646 грн. (у ході розгляді скарги була скасована сума 4 100 грн.), тому остаточна сума становитиме 211 546 грн.

Таким чином, розмір зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість сумі 211 546 грн. (податкове повідомлення-рішення № 0001042301/200 від 12.10.2011 року) визначений у зв'язку із встановленими порушеннями по взаємовідносинам із сумнівними контрагентами: ПП "Калісто", ПП "РКС-Теплотрейд", ПАТ"Промвнбух", ТОВ "Гамма Трейдінг", ТОВ "Елтік", ТОВ Науково-Виробнича Фірма "Спецремтехнологія", ПП "Геркон".

В частині нарахування податку на додану вартість по вищезазначеним контрагентам в сумі 60164,48 грн. позивач визнає податкове зобовязання.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 ОСОБА_6 України "Про податок на додану вартість" від 4.1997р. №168/97-ВР (далі - ОСОБА_2 про ПДВ), в редакції ОСОБА_6 України від 25.03.2005р. податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, вставленою п.6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього ОСОБА_6, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткуванні операціях у межах господарської діяльності платника податку. Аналогічна зі змістом норма викладена у п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України.

Згідно п.п.7.7.2 п.7.7. ст.7 ОСОБА_6 про ПДВ, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу

податкового кредиту наступного податкового періоду.

У п.п.7.7.1., п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 ОСОБА_6 про ПДВ визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

П.п.7.7.4 п.7.7. ст.7 ОСОБА_6 про ПДВ передбачено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

П. 4.2 Наказу ДПА України "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання" від 30.05.1997 року № 166 (в редакції Наказу ДПА України від 17.03.2008р. №159, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.03.2008р. за №224/14915) встановлено, що у складі декларації повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком.

У разі наявності даних в рядку 24 та/або в рядку 26 податкової декларації з податку на додану вартість подання Довідки є обов'язковим.

В свою чергу рядки 24 та 26 податкової декларації з податку на додану вартість розшифровується в додатку 2 "Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" (далі Довідка) по періодах виникнення від'ємного значення (р. 22.2 податкової декларації попереднього податкового періоду).

Сума податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, не може перевищувати наявної різниці значень податкового кредиту і податкових зобов'язань кожного окремого звітного періоду. Декларування такої різниці відбувається у рядку 18.2 розділу ІІІ податкової декларації з податку на додану вартість.

Сума визначеного від'ємного значення (з урахуванням сум зобов'язань по податкових векселях, включених до складу податкових зобов'язань платника в звітному періоді), за винятком врахованої у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні періоди з податку на додану вартість, зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного періоду).

Таким чином, для отримання права на бюджетне відшкодування від'ємне значення різниці податкових зобов'язань та податкового кредиту окремого звітного періоду повинно хоча б частково зберегтися за наслідками наступних податкових періодів (не бути погашеними додатними податковими зобов'язаннями наступних періодів).

Перевіркою встановлено, що за результатами акту попередньої перевірки № 6126/23-209/31529741 від 27.11.2009 року в перевірений період з 01.07.2008 року по 30.06.2009 року було зменшено залишок від'ємного значення податку на додану вартість (рядок 26) всього у сумі 371772 грн., в тому числі за червень 2009 року у сумі 371772 грн.

Позивачем було подано заперечення до акту перевірки № 6126/23-209/31529741 від 27.11.2009 року, на яке Кременчуцькою ОДПІ було надано відповідь № 43718/10-23-231 від 14.12.2009 року.

Подальших оскаржуваючих дій зі сторони ТОВ "Діорит" не здійснено.

Проте, підприємством не відображено результати попередньої перевірки (зменшення від'ємного залишку по ПДВ) в поданій декларації з ПДВ за липень 2009 року у сумі 371772 грн., чим порушено пп.7.7.2 ОСОБА_6 про ПДВ, яким передбачено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;

залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Згідно ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч.3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "Діорит" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області № 0001032301/199 від 12 жовтня 2011 року.

В інший частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету на користь ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю "Діорит" витрати по сплаті судового збору в розмірі 32,19 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 27 березня 2012 року.

СуддяГ.В. Костенко