Ухвала суду № 49204123, 26.08.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

26 серпня 2015 року Справа № 808/5567/15 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сацький Р.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Кам'янсько-Дніпровського районного управління юстиції Запорізької області про визнання дій протиправними та стягнення грошових коштів, та перевіривши на предмет відповідності позовної заяви вимогам статей 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі іменується - позивач) до Відділу державної виконавчої служби Кам'янсько-Дніпровського районного управління юстиції Запорізької області (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати дії начальника Відділу державної виконавчої служби Кам'янсько-Дніпровського районного управління юстиції Запорізької області Літвінішиної І.І., державних виконавців Андрієнко С.В. і Волович О.П. такими, що суперечать діючому законодавству;

стягнути на мою користь з Відділу державної виконавчої служби Кам'янсько-Дніпровського районного управління юстиції Запорізької області отримані з ОСОБА_1, всупереч закону гроші, як допомогу по догляду за дітьми у розмірі 15280,49 грн.

Крім позовних вимог, позивач також просить суд поновити строк на подачу позову.

За результатами перевірки матеріалів адміністративного позову в порядку статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України (далі іменується - КАС України), суд встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 105, 106 КАС України.

Пунктом 5 частини 1 статті 107 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

За приписами частини першої статті 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Зазначеною статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням.

Згідно з частиною першою частини другої статті 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду:

у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;

у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Як вбачається з виписки по картковому рахунку з Банку, грошові кошти у сумі 15280,49 грн. були списані на підставі примусового виконання згідно виконавчого листа №2\318\624\2014 від 25.11.2014, виданим Кам'янсько-Дніпровським районним судом Запорізької області.

Як зазначає позивач у позовній заяві, дізнавшись, що гроші були зняті на підставі рішення суду, 21.07.2015 вона звернулась до суду і отримала копію Заочного рішення. 30.07.2015 позивачка письмово звернулась до ВДВС з заявою і вимогою повернути стягнуті гроші, але у десятиденний строк, з урахуванням поштового обігу, відповіді так і не отримала.

Враховуючи викладене, позивачка звернулась з цим позовом до суду. Крім позовних вимог, позивач також просить суд поновити строк на подачу позову з посиланням на те, що затримка із зверненням до суду виникла у зв'язку з очікуванням відповіді від ВДВС та необхідністю зібрати необхідні документи.

Суд зазначає, що позивачем не надано доказів звернення до суду та отримання копії Заочного рішення та доказів направлення відповідачу заяви з вимогою повернути стягнуті гроші.

Позивач в позові зазначає про те, що вона майже рік проживала поза межами України, а тому не мала можливості помітити відсутність коштів на рахунку, проте доказів проживання поза межами України позивачем не надано

Суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок яких відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Тобто, з матеріалів справи вбачається, що позивачем пропущено строк звернення до суду з адміністративним позовом, а наведені обставини не є достатніми для встановлення поважності причин пропуску такого строку.

Відповідно до частини другої статті 106 КАС України, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Слід зазначити, що позивачем до позовної заяви не додані докази на підтвердження обставин того, коли вона дізналася про стягнення з неї грошових коштів у сумі 15280,49 грн.

З урахуванням викладеного, вбачається неможливим встановити своєчасність звернення позивача з вказаним позовом до суду. Позивач не навів суду поважності причин пропуску строку звернення до суду з позовом.

Окрім того, як вже зазначалось вище, позивач звертається до суду із позовом про визнання дій начальника Відділу державної виконавчої служби Кам'янсько-Дніпровського районного управління юстиції Запорізької області Літвінішиної І.І., державних виконавців Андрієнко С.В. і Волович О.П. такими, що суперечать діючому законодавству та стягнення на користь ОСОБА_1 з Відділу державної виконавчої служби Кам'янсько-Дніпровського районного управління юстиції Запорізької області отримані з ОСОБА_1, всупереч закону гроші, як допомогу по догляду за дітьми у розмірі 15280,49 грн.

Пунктом 4 частини першої статті 106 КАС України передбачено, що у позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Відповідно до частини четвертої статті 105 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; 2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; 5) виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

З позовних вимог не вбачається можливим встановити які саме дії начальника Відділу державної виконавчої служби Кам'янсько-Дніпровського районного управління юстиції Запорізької області Літвінішиної І.І., державних виконавців Андрієнко С.В. і Волович О.П. позивач просить визнати протиправними.

Крім того, за правилами частини третьої статті 106 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Із змісту позовних вимог судом з'ясовано, що позивач в першій позовній вимозі оскаржує дії начальника Відділу державної виконавчої служби Кам'янсько-Дніпровського районного управління юстиції Запорізької області Літвінішиної І.І., державних виконавців Андрієнко С.В. і Волович О.П., а в другій вимозі просить стягнути з Відділу державної виконавчої служби Кам'янсько-Дніпровського районного управління юстиції Запорізької області на її користь грошові кошти у розмірі 15280,49 грн.

Суд вважає, що вимога позивача щодо оскарження дій державних виконавців носить немайновий характер, однак вимога позивача про стягнення з Відділу державної виконавчої служби Кам'янсько-Дніпровського районного управління юстиції Запорізької області грошових коштів у розмірі 15280,49 грн., впливає на майновий стан позивача, оскільки реалізація такого рішення може призводити до зменшення або збільшення майна позивача.

За практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача є майновою.

Вказане відповідає правовій позиції Вищого адміністративного суду України, висловленій у Листі від 18.01.2012 № 165/11/13-12.

Отже, суд прийшов до висновку, що позов містить одночасно вимоги майнового та немайнового характеру.

Розраховуючи суму судового збору, яку необхідно сплатити позивачу за подачу адміністративного позову суд виходив з наступного:

Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі іменується - Закон України №3674-VI), який набрав чинності з 01.11.2011.

За приписами частини першої статті 4 Закону України №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону України №3674-VI ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру - 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати, немайнового характеру - 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Частиною третьою статті 4 Закону України №3674-VI встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України №3674-VI, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до положень статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» встановлено з 1 січня мінімальну заробітну плату в місячному розмірі 1218 грн.

Отже, ставка судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру складає 73,08 грн.

Майнові вимоги позивача стосуються стягнення з Відділу державної виконавчої служби Кам'янсько-Дніпровського районного управління юстиції Запорізької області грошових коштів у розмірі 15280,49 грн. Оскільки два відсотки майнових вимог складають 305,61 грн., то, в даному випадку застосовується ставка 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1827,00грн.).

За таких обставин, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, позивачу необхідно сплатити судовий збір за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру, тобто 255,78 грн. (182,70 грн.+73,08 грн.).

При зверненні до суду з позовною заявою, позивач надав докази сплати судового збору в розмірі 73 грн. 08 коп. згідно квитанції від 20.08.2015 №92, проте за подання даного позову повинен був сплатити суму судового збору в розмірі 255 грн. 78 коп..

Таким чином, позивачем не надано суду належних доказів сплати судового збору в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надіслання на адресу суду з урахуванням вимог розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень (затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року № 958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28 січня 2014 року за №173/24950) та фактичного отримання судом до встановленої дати належним чином оформленого адміністративного позову (у примірниках відповідно до кількості сторін, що беруть участь у справі) із викладенням позовних вимог згідно приписів статей 105, 106 КАС України, доказів на підтвердження інформації про те, коли саме позивач дізнався про порушення своїх прав та інтересів, обґрунтування поважності причин пропуску строку та доказів сплати суми судового збору в розмір 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 (сімдесят) коп., шляхом перерахування коштів за наступними реквізитами: отримувач коштів - ДКСУ у Ленінському районі м. Запоріжжя; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38025423; банк отримувача: ГУДКСУ у Запорізькій області; код банку отримувача (МФО) 813015; рахунок отримувача: 31215206784006; код класифікації доходів бюджету: 22030001; призначення платежу: судовий збір, П.І.Б. платника, Запорізький окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 35450335.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Кам'янсько-Дніпровського районного управління юстиції Запорізької області про визнання дій протиправними та стягнення грошових коштів - залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної зави до 17 вересня 2015 року .

Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надіслання на адресу суду з урахуванням вимог розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень (затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року № 958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28 січня 2014 року за №173/24950) та фактичного отримання судом до встановленої дати належним чином оформленого адміністративного позову (у примірниках відповідно до кількості сторін, що беруть участь у справі) із викладенням позовних вимог згідно приписів статей 105, 106 КАС України, доказів на підтвердження інформації про те, коли саме позивач дізнався про порушення своїх прав та інтересів, обґрунтування поважності причин пропуску строку та доказів сплати суми судового збору в розмір 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 (сімдесят) коп., шляхом перерахування коштів за наступними реквізитами: отримувач коштів - ДКСУ у Ленінському районі м. Запоріжжя; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38025423; банк отримувача: ГУДКСУ у Запорізькій області; код банку отримувача (МФО) 813015; рахунок отримувача: 31215206784006; код класифікації доходів бюджету: 22030001; призначення платежу: судовий збір, П.І.Б. платника, Запорізький окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 35450335.

Роз'яснити ОСОБА_1, що згідно з пунктом 1 частини третьої статті 108 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Копію даної ухвали надіслати ОСОБА_1.

Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали (якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то в 5-денний строк з дня отримання цією особою копії ухвали) апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Сацький