Постанова № 49203636, 31.07.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2015 р. Справа № 804/6080/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Пелих А.А.

позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Леонова В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Дніпропетровського обласного військового комісаріату

про встановлення статусу ветерана військової служби та надання відповідного посвідчення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровського обласного військового комісаріату, в якому просив зобов'язати відповідача визнати позивача ветераном військової служби з наданням відповідного посвідчення.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що позивач має всі підстави для встановлення йому статусу ветерана військової служби у розумінні приписів п.1 ст.5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» у зв'язку із чим і звернувся до відповідача з відповідною заявою, однак, останній протиправно відмовив позивачеві у видачі посвідчення ветерана військової служби.

Позивач у судовому засіданні підтримав пред'явлений позов та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив його задовольнити у повному обсязі.

Відповідач пред'явлений позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив повністю відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що хоча позивач і проходив військову службу в Збройних Силах колишнього СРСР та України, однак звільнявся він зі служби в органах Міністерства з питань надзвичайних ситуацій, куди був направлений для подальшого проходження служби ще наказом Міністра оборони України від 11.11.2004р. №937. Отже, на позивача поширюється дія норм Постанови Кабінету Міністрів України від 03.06.2009р. №542 «Про посвідчення і нагрудний знак «Ветеран служби цивільного захисту», якою, зокрема, поширено дію Порядку видачі посвідчення і вручення нагрудного знака «Ветеран військової служби», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999р. №1601 (Офіційний вісник України, 1999р., №35, ст.1807), на видачу посвідчення і вручення нагрудного знака «Ветеран служби цивільного захисту» та встановлено, що видача посвідчення і вручення нагрудного знака здійснюється органом, підрозділом, закладом, установою Державної служби з надзвичайних ситуацій за місцем проходження служби. Отже, позивач має право на отримання посвідчення «Ветеран служби цивільного захисту», яке повинно видаватися органом, підрозділом, закладом, установою Державної служби з надзвичайних ситуацій за місцем проходження служби ОСОБА_1 Також відповідач зазначав, що відмову у видачі посвідчення «Ветеран військової служби» позивач отримав ще у 2013 році, проте до суду звернувся лише у 2015 році, не надавши при цьому доказів поважності причини пропуску строку звернення до суду, встановленого приписами ст.99 КАС України.

Представник відповідача у судовому засіданні також заперечував проти задоволення адміністративного позову, посилаючись на доводи, викладені у письмових запереченнях на нього.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах колишнього СРСР та України з 01.08.1975р. по 11.11.2004р., що у календарному обчисленні складає 29 років 4 місяці та 17 днів та підтверджується військовим квитком ГГ №338016, виданим Амур-Нижньодніпровським районним військовим комісаріатом м. Дніпропетровська, а також послужним списком з особової справи позивача(а.с.9-14).

Наказом Міністра оборони України від 02.07.2003р. №249 позивач був нагороджений Відзнакою Міністерства оборони України «Ветеран військової служби» з видачею відповідного посвідчення №3627 (а.с.8).

Наказом Міністра оборони України від 11.11.2004р. №937 ОСОБА_1 був виключений зі списків особового складу Збройних Сил України та направлений для подальшого проходження військової служби до Міністерства з питань надзвичайних ситуацій, про що зроблено відповідний запис у послужному списку позивача (а.с.13).

Наказом заступника Міністра Міністерства з надзвичайних ситуацій від 14.05.2013р. №216 ОСОБА_1 був звільнений зі служби у відставку за п.99 п.п. «З» (за станом здоров'я) з правом носіння встановленої форми одягу.

При цьому п.1 ст.5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» встановлено, що ветеранами військової служби, ветеранами органів внутрішніх справ, ветеранами податкової міліції, ветеранами державної пожежної охорони, ветеранами Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранами служби цивільного захисту, ветеранами Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України визнаються громадяни України: які бездоганно прослужили на військовій службі, в органах внутрішніх справ, податковій міліції, державній пожежній охороні, Державній кримінально-виконавчій службі України, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України 25 і більше років у календарному або 30 та більше років у пільговому обчисленні (з яких не менше 20 років становить вислуга у календарному обчисленні) і звільнені в запас або у відставку відповідно до законодавства України або колишнього Союзу РСР чи держав СНД.

Статтею 6 вказаного Закону передбачено ряд пільг, які надаються ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ, ветеранам податкової міліції, ветеранам державної пожежної охорони, ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранам служби цивільного захисту, ветеранам Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, зокрема, такі пільги як: безоплатне користування закладами охорони здоров'я Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, інших центральних органів виконавчої влади та військових формувань; першочергове безоплатне придбання ліків за рецептами лікарів; першочергове медичне обстеження, диспансеризація та госпіталізація; першочергове безоплатне зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів), безоплатне забезпечення протезами та протезно-ортопедичними виробами; переважне право на забезпечення санаторно-курортним лікуванням у санаторіях Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, інших центральних органів виконавчої влади та військових формувань ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ, ветеранам податкової міліції, ветеранам державної пожежної охорони, ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранам служби цивільного захисту, ветеранам Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та членам їх сімей з пільговою оплатою вартості путівок у розмірах та порядку, визначених Кабінетом Міністрів України та інші.

Згідно ст.10 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ, ветеранам податкової міліції, ветеранам державної пожежної охорони, ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранам служби цивільного захисту, ветеранам Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України вручаються посвідчення та нагрудні знаки. Зразки посвідчень, нагрудних знаків та порядок їх виготовлення і вручення визначаються Кабінетом Міністрів України.

На виконання приписів ст.10 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року №1601 було затверджено Порядок видачі посвідчення і вручення нагрудного знака «Ветеран військової служби» (далі - Порядок №1601).

Відповідно до п.1 та п.2 Порядку №1601 посвідчення та нагрудні знаки «Ветеран військової служби» видаються (вручаються) особам, які набули статусу ветеранів військової служби відповідно до Закону України «Про статус ветеранів військової служби та їх соціальний захист». Посвідчення «Ветеран військової служби» є документом, що підтверджує статус ветерана військової служби і його право на отримання відповідних пільг згідно із Законом України «Про статус ветеранів військової служби та їх соціальний захист», іншими актами законодавства.

Пунктом 3 Порядку №1601 встановлено, що підставою для видачі посвідчення і вручення нагрудного знака «Ветеран військової служби» є один з таких документів: наказ про звільнення з військової служби в запас або у відставку; довідка медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності I чи II групи, яка настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби; посвідчення про нагородження медаллю «Ветеран Вооруженных Сил СССР».

Крім того постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2009р. №542 «Про посвідчення і нагрудний знак «Ветеран служби цивільного захисту»» було поширено дію Порядку видачі посвідчення і вручення нагрудного знака «Ветеран військової служби», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року №1601 (Офіційний вісник України, 1999р., №35, ст.1807), на видачу посвідчення і вручення нагрудного знака «Ветеран служби цивільного захисту» та встановлено, що видача посвідчення і вручення нагрудного знака здійснюється органом, підрозділом, закладом, установою Державної служби з надзвичайних ситуацій за місцем проходження служби.

При цьому судом встановлено, що ОСОБА_1 після звільнення зі служби у відставку з Міністерства надзвичайних ситуацій згідно наказу заступника Міністра Міністерства з надзвичайних ситуацій від 14.05.2013р. №216, набув статусу ветерана служби цивільного захисту на підставах, визначених п.1 ст.5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» та отримав посвідчення «Ветеран служби цивільного захисту» серії НОМЕР_1 від 15.07.2013р. (а.с.37).

Таким чином, вислуга років ОСОБА_1 в Збройних Силах колишнього СРСР та України (29 років 4 місяці та 17 днів) була врахована при встановленні позивачеві статусу ветерана служби цивільного захисту при звільненні зі служби з Міністерства надзвичайних ситуацій, де позивач проходив службу з листопада 2004 року по травень 2013 року.

Оскільки звільнення ОСОБА_1 відбулося з органу Міністерства надзвичайних ситуацій, відповідно і посвідчення «Ветеран служби цивільного захисту» було видано означеним органом за місцем проходження служби.

За таких обставин, Дніпропетровський обласний військовий комісаріат не має законних підстав для видачі позивачеві посвідчення «Ветеран військової служби», у зв'язку із чим відповідач правомірно відмовив у цьому ОСОБА_1

Отже, позовні вимоги є такими, що задоволенню не підлягають.

Щодо доводів відповідача про пропуск позивачем строків звернення до суду, з урахуванням того, що відмова ОСОБА_1 у видачі посвідчення «Ветеран військової служби» була надана у липні 2013 року, а до суду останній звернувся лише у травні 2015 року, суд зазначає, що в ході розгляду справи було встановлено, що після означеної відмови від 17.07.2013р. за №6/986/5 позивач продовжував листування з цього ж питання з відповідачем та іншими органами, зокрема, з Департаментом взаємодії з правоохоронними органами, цивільного захисту та оборонної роботи та Департаментом соціального захисту населення Дніпропетровської облдержадміністрації, і після отримання остаточної відмови звернувся до суду (а.с.43-55). Наведене свідчить про поважність причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду.

Зважаючи на наведене та керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

.У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного військового комісаріату про встановлення статусу ветерана військової служби та надання відповідного посвідчення - відмовити в повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова