Рішення № 49202083, 25.08.2015, Оболонський районний суд міста Києва

25.08.2015 Справа № 756/4707/15-ц

Провадження № 2/756/3187/15

Ун. № 756/4707/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2015 року Оболонський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді - Камбулова Д.Г.

при секретарі: - Ковган О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києві справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Сол-Істейт», третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», про витребування нерухомого майна,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2015 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сол-Істейт» про витребування нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1, що складається з чотирьох жилих кімнат, загальною площею 154,8 кв.м., обґрунтовуючи свій позов наступним.

Позивач набув право власності на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1, що є предметом спору, на підставі Договору-купівлі продажу квартири від 20.12.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Орловою М.А. 20.12.2007 року, зареєстровано в реєстрі за № 6334. Право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстроване Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 28 грудня 2007 року у реєстрову книгу № 487-152 за реєстровим № 45001.

Нерухоме майно є предметом іпотеки за Договором іпотеки № 73421, укладеним між позивачем та АКІБ «УкрСиббанк», посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Орловою М. О. та зареєстрований у реєстрі за № 6337. На момент розгляду справи іпотекодержателем нерухомого майна є Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на підставі договору про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, посвідченим приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Саєнко Е.В.13.02.2012 року та зареєстрованим в реєстрі за № 649-650.

Позивачу стало відомо, що 17.03.2015 року за відсутності законних підстав ТОВ «Кей-Колект» відчужило нерухоме майно, щодо якого виник спір, відповідачу на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А., зареєстровано в реєстрі на № 3807. Право власності відповідача на нерухоме майно зареєстроване 17.03.2015 року приватним нотаріусом Чуловським В.А.

На момент звернення позивача до суду право власності на нерухоме майно, з приводу якого виник спір, згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю «Сол-Істейт».

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що нерухоме майно, яке є предметом спору, вибуло із його законного володіння поза його волею внаслідок незаконної державної реєстрації права власності на це майно за ТОВ «Кей-Колект» без його згоди.

З метою захисту своїх порушених прав позивач звернуся з позовом про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію права власності ТОВ «Кей-Колект» на нерухоме майно, що є предметом спору, у порядку адміністративного судочинства. 30.03.2015 року Окружний адміністративний суд м. Києва прийняв рішення у справі № 826/171/15, яким задовольнив позовні вимоги ОСОБА_2 та скасував рішення про державну реєстрації права власності ТОВ «Кей Колект» на нерухоме майно, з приводу якого виник спір.

З огляду на те, що нерухоме майно, яке є предметом спору, вибуло із законного володіння позивача поза його волею, що підтверджується судовим рішенням в адміністративній справі № 826/171/15, позивач на підставі ст. 387, п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України позивач просить суд постановити рішення, яким витребувати нерухоме майно - квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що складається з чотирьох жилих кімнат, загальною площею 154,8 кв.м., у добросовісного набувача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сол-Істейт».

За клопотанням позивача до участі в справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект».

Ухвалою Оболонського районного суду від 28.05.2015 року на підставі п. 4 ст. 201 ЦПК України, суд за клопотанням сторін зупиняв провадження у справі до набрання законної сили постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.03.2015 року у справі № 826/171/15 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Хафусової Владислави Вячеславівни, державного реєстратора прав на нерухоме майно Головного управління юстиції у м. Києві Дуднік Ольги Сергіївни, Державної реєстраційної служби України, Головного управління юстиції у м. Києві, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», про визнання протиправними дій, скасування рішення, та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Оболонського районного суду від 04.08.2015 року суд відновив провадження у справі у зв'язку набранням законної сили постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.03.2015 року у справі № 826/171/15.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав заяву якою позов підтримав, просив його задовольнити, розглядати справу у відсутності представника позивача та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Сол-Істейт» в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Представник відповідача подав через канцелярію суду клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку з участю в іншому судовому засіданні. Суд вважає причину неявки представника відповідача не поважною, оскільки останній не надав жодного підтвердження неможливості явки в судове засідання.

Представник третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» також у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив.

На підставі ч.1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, враховуючи думку представника позивача, який подав заяву про розгляд справи в заочному провадженні, а причини неявки представника відповідача були визнані судом неповажними, суд визнав можливим провести заочний розгляд справи у відсутність учасників судового процесу на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення в порядку, передбаченому ст.ст. 224-226 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У відповідності до вимог ст. ст. 330, 388 Цивільного кодексу України право власності на майно, яке було відчужено поза волею власника не набувається добросовісним набувачем, оскільки це майно може бути у нього витребуване. Право власності дійсного власника в такому випадку презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна.

Відповідно до ст. ст. 317, 319 Цивільного кодексу України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Аналіз положень чинного цивільного законодавства та судової практики свідчить про те, що правозастосування віндикації базується на визнанні права власності абсолютним правом, яке не втрачається з незаконним вибуттям речі з володіння власника і переходом до інших осіб. Предметом позову є вимога власника повернути саме ту річ, яка вибула з його законного володіння.

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України особа має право витребувати майно із чужого незаконного володіння. Добросовісне набуття в розумінні ст. 388 Цивільного кодексу України можливо лише в разі, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно. Наслідком договору, укладеного з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна з чужого незаконного володіння.

У речово-правових відносинах не застосовуються способи захисту прав, установлені для зобов'язальних правовідносин. У речово-правових відносинах захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є передбачені ст. 388 Цивільного кодексу України підстави, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача. У разі, коли право власності оспорюється або не визнається іншою особою, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України.

Так, п. 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду із розгляду цивільних та кримінальних справ України № 5 від 07.02.14 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» визначено, що відповідно до положень ч.1 ст. 388 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісний набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі.

Недійсність правочину, на виконання якого передано майно, сама по собі не свідчить про його вибуття із володіння особи, яка передала це майно, не з її волі. При цьому суд має встановити, чи була воля власника на передачу права володіння іншій особі.

Судом встановлено, що нерухоме майно, з приводу якого виник спір, вибуло із законного володіння позивача внаслідок прийняття державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Хафусовою Владиславою Вячеславівною рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 17243506 від 17.11.2014 року про державну реєстрацію права власності ТОВ «Кей-Колект» на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 154,8 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 503230280000.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2015 року у справі № 826/171/15 вищезазначене рішення про державну реєстрацію права власності визнане протиправним і скасоване. Постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.03.2015 року у справі № 826/171/15 набула законної сили 23.07.2015 року відповідно до ухвали Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, не потребує доведення встановлена судом обставина, рішення про державну реєстрацію права власності ТОВ «Кей-Колект» на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 154,8 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 503230280000 є протиправним, і як наслідок ТОВ «Кей-Колект» не мало права відчужувати нерухоме майно Відповідачу.

Як встановив адміністративний суд, державна реєстрація права власності ТОВ «Кей-Колект» була проведена без згоди позивача на перехід права власності на предмет іпотеки іпотекодержателю у межах позасудового врегулювання, всупереч тому, що така згода була необхідна для проведення державної реєстрації права власності відповідно до норм Закону України «Про іпотеку» та умов договору іпотеки між ТОВ «Кей-Колект» і позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Сторони договору іпотеки нерухомого майна, яке є предметом спору, передбачили можливість позасудовою звернення стягнення на предмет іпотеки, виклавши пункт 5.2. договору у наступній редакції: «5.2. Позасудове врегулювання здійснюється одним із наступних способів звернення стягнення на Предмет іпотеки: 5.2.1. Передача Іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання на підставі окремого договору про задоволення вимог Іпотекодержателя у порядку встановленому Законом України «Про іпотеку»; 5.2.2. Отримання Іпотекодержателем права продати Предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу від імені Іпотекодавця на підставі окремого договору про задоволення вимог Іпотекодержателя у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку».

Таким чином, з цих положень Закону України «Про іпотеку» та договору іпотеки суд зробив висновок, що сторони договору іпотеки передбачили, що задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки здійснюється на підставі окремого договору між іпотекодержателем та іпотекодавцем.

Сторони договору іпотеки не укладали окремий договір про задоволення вимог іпотекодержателя, а, отже, позивач не надавав згоду на набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержателем у межах процедури позасудового врегулювання.

Таким чином, нерухоме майно, що є предметом спору, вибуло із законного володіння позивача поза його волею.

З огляду на те, що ТОВ «Кей-Колект» набуло право власності на нерухоме майно, з приводу якого виник спір, без законних підстав, що підтверджено судовим рішення в адміністративній справі, яке набуло законної сили, суд доходить до висновку, що ТОВ «Кей-Колект» не мало право відчужувати нерухоме майно відповідачу.

Зважаючи на те, що позивачем доведено факт вибуття нерухомого майна, з приводу якого виник спір, з його володіння не з його волі, суд вважає, що на підставі п. 3 ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України позивач має право витребувати нерухоме майно, що є предметом спору, від відповідача, який є добросовісним набувачем.

З урахуванням зазначеного, суд приймає рішення про витребування у товариства з обмеженою відповідальністю «Сол-Істейт» на користь ОСОБА_2 нерухомого майна - квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, що складається з чотирьох жилих кімнат, загальною площею 154,8 кв. м.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати, які складаються з витрат позивача по сплаті судового збору у розмірі 3 654 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 321, 387, 388 ЦК України, ст. ст. 10, 15, 60, 61, 88, 169, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сол-Істейт», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про витребування нерухомого майна задовольнити повністю.

Витребувати у товариства з обмеженою відповідальністю «Сол-істейл» (ідентифікаційний код юридичної особи 39526423, місцезнаходження: 03113, місто Київ, провулок Артилерійський, будинок 5-В) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 154, 8 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 503230280000.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 20071241 від 17.03.2015 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Сол-Істейт» (ідентифікаційний код юридичної особи 39526423, місцезнаходження: 03113, місто Київ, провулок Артилерійський, будинок 5-В) на користь ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 654 (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири) гривні.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Д.Г.Камбулов