Ухвала суду № 49199695, 25.08.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження: 22-ц/790/6389/15

Головуючий 1 інстанції - Пілюгіна О.М.

Справа № 635/4012/15-ц Доповідач - Гуцал Л.В.

Категорія: договірні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Гуцал Л.В.,

суддів - Піддубного Р.М., Пилипчук Н.П.,

за участю секретаря - Литвин О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 28 травня 2015 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування частини житлового будинку,-

встановила:

28 травня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеним позовом. Просив визнати недійсним договір дарування ? частини житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 у праві спільної сумісної власності подружжя без виділу цієї частки, від 16 грудня 2009 року.

Разом з позовом ОСОБА_3 подав заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 28 травня 2015 року провадження у справі відкрито.

Ухвалою того ж суду від 28 травня 2015 року частково задоволено заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову - вжито заходів забезпечення позову, шляхом накладення заборони на відчуження ? частини житлового будинку, розташованого за вказаною вище адресою.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 28 травня 2015 року про забезпечення позову, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав. ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про поважність причин неявки не повідомив.

Перевіряючи законність і обгрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог заявлених в суді першої інстанції, судова колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Матеріалами справи встановлено, що за договором дарування від 16 грудня 2009 року ОСОБА_2 подарував, а ОСОБА_1 прийняла в дар ? частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Предметом позову є визнання цього договору недійсним. За твердженням позивача, відповідач має намір реалізувати спірну нерухомість.

Частково задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що вимога ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок задоволенню не підлягає, оскільки такий вид забезпечення не є співмірним із заявленими вимогами та не враховує інтереси третіх осіб, які мають право на користування цим будинком. Разом з тим, суд вважав за необхідне забезпечити позов, шляхом накладення заборони на відчуження спірної частини будинку з метою запобігання утруднення виконання судового рішення.

Судова колегія з висновком суду погоджується, оскільки між сторонами виник спір, предметом якого є договір дарування частини житлового будинку і обраний судом вид забезпечення позову про заборону відчуження цього нерухомого майна є співмірним із заявленими вимогами.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що суд допустив порушення процесуального права, розглянувши заяву про забезпечення позову без оплати судового збору та без наявності документів на підтвердження обставин на які посилається позивач, є безпідставними та спростовуються наявними у справі доказами.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 перебуває в іпотеці ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» також не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

Отже, судом першої інстанції ухвалу постановлено з додержанням вимог закону, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Крім того, матеріали справи свідчать, що ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 28 липня 2015 року позов ОСОБА_2 був залишений без розгляду та скасовано встановлені оскаржуваною ухвалою заходи забезпечення позову у вигляді накладення заборони на відчуження ? частини житлового будинку, розташованого за адресою: смт.Пісочин, Харківського району Харківської області, вулиця Партизанська,18.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 312, ст. 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 28 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді