Справа № 638/7197/15-к
Провадження 1-кс/1450/15
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 квітня 2015 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:
Слідчого судді Грищенко І.О.
за участю прокурора військової прокуратури Харківського гарнізону
ОСОБА_1
за участю захисника ОСОБА_2
при секретарі Виставній А.М.
підозрюваного ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора військової прокуратури Харківського гарнізону лейтенанта юстиції ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, по матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015207500000082 від 11 лютого 2015 року, відносно
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, до мобілізації офіційно не працевлаштованого, не одруженого, має неповнолітню дитину- Чернікова М.О., ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого, мобілізованого до лав Збройних Сил України Охтирським районним військовим комісаріатом Сумської області 31.08. 2014 року відповідно до Указу Президента України від 21.07.2014 року №607/2014, військовослужбовця військової частини А0501, солдата, старшого навідника мінометної батареї 3 механізованого батальйону, який зареєстрований та фактично проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень злочинів, передбаченого ч.ч. 2, 3, 4 ст. 407 КК України,
ВСТАНОВИВ:
30 квітня 2015 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3
Клопотання обґрунтовано тим, що військовою прокуратурою Харківського гарнізону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні. Досудовим слідством встановлено, що на підставі Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» №607/2014 від 21 липня 2014 року солдат ОСОБА_3 призваний до лав Збройних Сил України та згідно наказу командира військової частини А0501 від 31.08.2014 року №186 зарахований до списків особового складу військової частини А0501 та поставлений на всі види забезпечення.
Згідно вимог ст.ст. 11 Закону України «Про Збройні Сили України», ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу», ст.ст. 6, 11, 16, 127, 128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, солдат під час проходження військової служби повинен непорушно додержуватись Конституції України та законів України, військової присяги, віддано служити українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обовязок, сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обовязки та бути готовим до виконання завдань, повязаних із захистом вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, додержуватись правил військової поведінки, беззастережно виконувати накази начальника, крім випадків явно злочинного наказу.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року особливий період настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію, а згідно Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 14.01.2015 року №15/2015 оголошено її проведення протягом 2015 року із дня набуття чинності цього Указу.
Однак, солдат ОСОБА_3, в порушення вищевказаних норм чинного законодавства України 28 листопада 2014 року вирішив стати на злочинний шлях та самовільно залишити військову частину А0501.
Реалізуючи свій злочинний умисел, солдат ОСОБА_3 діючи умисно, з метою тимчасово ухилитись від виконання обовязків військової служби, 28 листопада 2014 року, в порушення ст.ст. 11, 16, 115, 116, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, без поважних на те причин та без наказу або дозволу відповідних командирів і начальників, самовільно залишив військову частину А0501, розташовану за адресою: Харківська область, м. Чугуїв, вул. Горішного, 142, та до 12 грудня 2014 року до місця служби не зявлявся, а отриманий у звязку із цим вільний час використовував на власний розсуд, не повязуючи його з виконанням обовязків військової служби.
12 грудня 2014 року солдат ОСОБА_3 прибув до розташування військової частини А0501, де до 20 грудня 2014 року виконував покладені на нього службові обовязки.
У подальшому, 20 грудня 2014 року солдат ОСОБА_3, продовжуючи порушувати вищевказані вимоги чинного законодавства України, вирішив повторно стати на злочинний шлях та самовільно залишити військову частину.
Реалізуючи свій вищевказаний злочинний умисел, солдат ОСОБА_3 діючи умисно, повторно, з метою тимчасово ухилитись від виконання обовязків військової служби, 20 грудня 2014 року, в порушення вказаних вимог Закону, без поважних на те причин та без наказу або дозволу відповідних командирів і начальників, самовільно залишив військову частину А0501, розташовану за адресою: Харківська область, м. Чугуїв, вул. Горішного, 142, та до 27 грудня 2014 року до місця служби не зявлявся, а отриманий у звязку із цим вільний час використовував на власний розсуд, не повязуючи його з виконанням обовязків військової служби.
Крім того, солдат ОСОБА_3 04 січня 2015 року, продовжуючи грубо порушувати всі вищевказані вимоги чинного законодавства України, вирішив повторно стати на злочинний шлях та самовільно залишити військову частину.
Так, солдат ОСОБА_3 діючи умисно, повторно, з метою тимчасово ухилитись від виконання обовязків військової служби, 04 січня 2014 року, в порушення вказаних вимог Закону, без поважних на те причин та без наказу або дозволу відповідних командирів і начальників, самовільно залишив розташування вищезазначеної військової частини та до 29.04.2015 року до місця служби не зявлявся, а отриманий у звязку із цим вільний час використовував на власний розсуд, не повязуючи його з виконанням обовязків військової служби.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за окремі військові злочини», прийнятий Верховною ОСОБА_4 12 лютого 2015 року, встановлює більш сувору кримінальну відповідальності військовослужбовців за вчинення окремих військових злочинів в умовах особливого періоду. Відповідно до Закону, посилюється кримінальна відповідальність за військові правопорушення, в першу чергу за ті, які стосуються непокори (умисного невиконання наказу), самовільного залишення військової частини або місця служби, дезертирства, ухиляння від військової служби та іншого, який 05.03.2015 року набрав чинності.
Солдат ОСОБА_3 діючи умисно, з метою тимчасово ухилитись від виконання обовязків військової служби, в умовах особливого періоду з 05 березня 2015 року, в порушення вказаних вимог Закону, без поважних на те причин та без наказу або дозволу відповідних командирів і начальників самовільно залишивши розташування вищезазначеної військової частини до 29 квітня 2015 року до місця служби не зявлявся, а отриманий у звязку із цим вільний час використовував на власний розсуд, не повязуючи його з виконанням обовязків військової служби.
29 квітня 2015 року о 09.45 год солдат ОСОБА_3 в порядку ст. 208 КПК України затриманий уповноваженою службовою особою та 29 квітня 2015 року о 21.30 год солдату ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2,3,4 ст. 407 КК України.
В клопотанні зазначено, що в ході досудового розслідування зібрано достатні докази, які вказують на факт вчинення ОСОБА_3 інкримінуємих кримінальних правопорушень- злочинів, а саме:
даними витягу з наказу командира військової частини А0501 (по стройовій частині) від 31.08.2014 року №186, з якого вбачається, що солдата призначено та зараховано до списків особового складу частини ; даними повідомлення про кримінальне правопорушення; даними протоколу допиту свідка ОСОБА_4;Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу покладається необхідність запобігання подальшим спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також незаконно впливати на свідків в цьому ж кримінальному провадженні, вчиняти інші кримінальні правопорушення - злочини.
Зазначені ризики підтверджуються наступними фактичними даними.
Підозрюваний
вчинив тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років; може переховуватися від органів слідства та суду, оскільки неодноразово самовільно залишав військову частину , не виконував свої обовязки військовослужбовця.Підставою застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень- злочинів, передбачених ч.ч.2,3, 4 ст. 407 КК України, один з яких відноситься до категорії тяжких злочинів, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази, встановив наступне.
Надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. ч.2,3, 4 ст. 407 КК України.
Слідчий суддя також вважає встановленим існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно підозрюваного більш мякого запобіжного заходу для запобігання вищевказаних ризиків у вигляді домашнього арешту, про що було заявлено стороною захисту . Однак, враховуючи реальне існування ризиків , а також оцінюючи фактичні обставини інкримінуємого злочину, які свідчать про підвищену суспільну небезпеку вчиненого, враховуючи особу підозрюваного, який неодноразово без відповідного дозволу залишав місце проходження служби , останній раз залишив місце проходження служби та не вжив відповідних заходів щодо добровільного повернення до військової частини для подальшого проходження військової служби, той факт, що в м. Харкові та Харківській області не має постійної реєстрації, наявні підстави вважати, що знаходячись на волі підозрюваний може продовжити злочинну діяльність, переховуватися від слідчих органів та суду, а тому, суд вважає, що застосування більш мяких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає для нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Крім того, суд виходить з того, що метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.
Згідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обовязків передбачених КПК України.
Відповідно до вимог ст.182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, визначає заставу достатню для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених КПК України. При цьому суд вважає, що застава у межах, визначених п.1 ч.5 ст.182 КПК України здатна забезпечити виконання підозрюваним , який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на нього обовязків і тому слідчий суддя визначає заставу у розмірі 75 000,00 гривень.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.177,178,182,183,193,194,196,197, 205,206,372,395 КПК України, слідчий суддя, -
у х в а л и в :
Клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.
Обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на гауптвахті Харківського зонального відділу військової служби правопорядку строком не більше 60 (шістидесяти) днів , починаючи з 09-45 год 29.04.2015 року , тобто до 09-45год 27.06.2015 року.
Відносно підозрюваного застосувати обраний запобіжний захід з моменту фактичного затримання з 29.04.2015 року.
Визначити суму застави у розмірі 75 000,00 (сімдесят п"ять тисяч ) гривень, яку можливо внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (рахунок 37318008000164, МФО 851011, код ЄДРПОУ 26281249, одержувач ТУ ДСА України в Харківській області, банк одержувач ГУ ДКСУ в Харківській області, призначення платежу запобіжний захід застава, № судового рішення та ПІБ особи, якою вноситься застава).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_3 з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_3 наступні обовязки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, який буде встановлено та в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) здати на зберігання перокурору військової прокуратури Харківського гарнізону , який здійснює досудове розслідування по даному кримінальному провадженню свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.
Визначити 2-місячний термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі Харківського зонального відділу військової служби правопорядку.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора військової прокуратури Харківського гарнізону ОСОБА_1 та слідчого суддю Дзержинського районного суду м. Харкова Грищенко І.О.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов'язків заставо дав цем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідом лений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов'язки, застава звертається в дохід держави тазараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується упорядку, вста новленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом пяти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя І.О.Грищенко
Копію ухвали отримав:
____ _______ 2015 р. ___ год. ____ хв. _______(ОСОБА_3В.)
Судове рішення № 49196818, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова) було прийнято 30.04.2015. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 638/7197/15-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: