Ухвала суду № 49195387, 12.12.2014, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/22037/14-к

Провадження № 1-кс/638/1775/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2014 рокуДзержинський районний суд м. Харкова

в складі слідчого судді Хайкіна В.М.

з участю секретаря Шептуха В.М.

з участю прокурора військової прокуратури Харківського гарнізону ОСОБА_1

з участю слідчого військової прокуратури Харківського гарнізону ОСОБА_2

з участю захисника ОСОБА_3

з участю підозрюваного ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого військової прокуратури Харківського гарнізону ОСОБА_2, погоджене з прокурором військової прокуратури Харківського гарнізону ОСОБА_1, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 42014220750000488 від 09.12.2014 року відносно:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженеця м. Чернігів, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, військовослужбовець, заступник командира першого танкового батальйону військової частини А1815, одружений, раніше не судимий, проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, б. 88, кв. 64.

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч.1 ст.410 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

11 грудня 2014 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого військової прокуратури ОСОБА_2, погоджене з прокурором військової прокуратури ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4

Досудовим слідством встановлено, що 30 січня 2009 року майор ОСОБА_4 наказом Командувача сухопутних військ Збройних Сил України № 38 призначений на посаду заступника командира першого танкового батальйону військової частини А1815 (на даний час умовне найменування військової частини - польова пошта В1688), у якій по теперішній час проходить службу на вказані посаді.

Згідно ст.ст. 11, 16, 105, 106 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, майор ОСОБА_4 зобовязаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обовязок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, знати та виконувати свої обовязки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно, дорожити бойовою славою Збройних Сил України.

Згідно ст.ст. 1, 3 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», військовим майном являється державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України. Військове майно закріплюється за військовими частинами Збройних Сил України на праві оперативного управління. З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною Збройних Сил України воно набуває статусу військового майна. Військові частини використовують закріплене за ними військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням.

Однак, майор ОСОБА_4, в порушення вказаних норм чинного законодавства України, будучи військовослужбовцем військової частини А1815, вирішив стати на злочинний шлях, привласнити та обернути на свою користь військове майно вказаної військової частини А1815, а саме зброю, бойові припаси та інше військове майно, які мав намір використати у подальшому на власний розсуд.

Так, приблизно на початку грудня 2014 року, майор ОСОБА_4, знаходячись на території польового табору військової частини А1815, розташованого біля с. Червоний Жовтень Станично-Луганського району Луганської області, помітив у несправній військовій техніці залишене без догляду військовослужбовців зазначеної військової частини не обліковане військове майно служби ракетно-артилерійського озброєння, після чого у нього виник умисел, направлений на привласнення зазначеного військового майна, а саме - зброї, бойових припасів та іншого військового майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на привласнення зброї, бойових припасів та іншого військового майна військової частини А1815, 08 грудня 2014 року, майор ОСОБА_4 перебуваючи на території польового табору військової частини А1815, розташованого біля с. Червоний Жовтень Станично-Луганського району Луганської області, в порушення вимог ст.ст. 1, 3 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України», ст.ст. 11, 16, 105, 106 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, привласнив зброю, бойові припаси та інше військове майно військової частини А1815, а саме: автомат АКС-74 заводський номер 5551397, гранати ВОГ-25 у кількості 8 шт., гранати РГД-5 у кількості 52 шт., гранати Ф-1 у кількості 16 шт., набої калібру 7.62 мм у кількості 2234 шт., набої калібру 5.45 мм у кількості 2265 шт. та сигнальні ракети у кількості 16 шт., після чого вивіз вказане військове майно на автомобілі «УАЗ-3962», військовий номерний знак 4418 Б5, за межі військової частини А1815, чим спричинив державі матеріальну шкоду.

Далі, 09 грудня 2014 року на блокпосту «Петровський», розташованого поблизу м. Купянськ Харківської області майор ОСОБА_4 був зупинений працівниками міліції. Під час огляду місця події у салоні автомобілю «УАЗ-3962», військовий номерний знак 4418 Б5, старшим якого був майор ОСОБА_4, було виявлено привласнене за вищезазначених обставин військове майно військової частини А1815.

В діях ОСОБА_4 вбачаються ознаками кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.1 ст.410 КК України.

09.12.2014 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.1 ст.410 КК України.

В клопотанні зазначено, що вина підозрюваного повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме протоколом огляду місця події, допитами свідків.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання подальшим спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, та вчиняти інші кримінальні правопорушення - злочини.

Зазначені ризики підтверджуються наступними фактичними даними.

ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.1 ст.410 КК України, тобто привласнення військовослужбовцем зброї, бойових припасів та іншого військового майна.

В судовому засіданні слідчий, прокурор підтримали клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили його задовольнити.

Захисник підозрюваного ОСОБА_3 вважала клопотання не обґрунтованим, заперечувала проти його задоволення у повному обсязі, надавши до суду відповідні письмові заперечення.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти застосування до нього міри запобіжного засобу у вигляді тримання під вартою.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази, встановив наступне.

Беручи до уваги що ОСОБА_4 скоїв тяжкий злочини проти встановленого порядку несення військової служби, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до восьми років, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, може переховуватись від органів досудового розслідування, та перебуваючи на свободі може продовжувати свою злочинну діяльність, що свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів.

Надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.1 ст.410 КК України.

Слідчий суддя також вважає встановленим існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_4 більш мякого запобіжного заходу для запобігання вищевказаних ризиків.

Однак, враховуючи їх реальне існування, а також оцінюючи сукупність обставин, враховуючи особу підозрюваного, наявні підстави вважати, що знаходячись на волі підозрюваний може продовжити злочинну діяльність, суд вважає, що застосування більш мяких запобіжних заходів є неможливим, а тому обирає для нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обовязків передбачених КПК України.

Відповідно до вимог ст.182 КПК України, суд з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, визначає заставу достатню для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених КПК України. При цьому суд вважає, що застава у межах, визначених п.1 ч.5 ст.182 КПК України здатна забезпечити виконання підозрюваним, який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на нього обовязків і тому слідчий суддя визначає заставу у розмірі 24 360,00 гривень.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 206, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого військової прокуратури Харківського гарнізону ОСОБА_2, погоджене з прокурором військової прокуратури Харківського гарнізону ОСОБА_1., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 42014220750000488 від 09.12.2014 року задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у СІЗО №27 м. Харкова строком 60 (шістдесяти) днів тобто до 11 годин 30 хвилин, 06 лютого 2015 року.

Відносно підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, застосувати обраний запобіжний захід, взяти його під варту в залі суду та рахувати строк з 11 год. 30 хв. 09.12.2014 року.

Визначити суму застави у розмірі 20 (двадцяти) розмірів мінімальних заробітних плат, що складає 24 360 (двадцять чотири тисячі триста шістдесят) грн., яку можливо внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (рахунок 37318008000164, МФО 851011, код ЄДРПОУ 26281249, одержувач ТУ ДСА України в Харківській області, банк одержувач ГУ ДКСУ в Харківській області, призначення платежу запобіжний захід застава, № судового рішення та ПІБ особи, якою вноситься застава).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_4 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, на підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на ОСОБА_4 наступні обовязки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, який буде встановлено та в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) здати на зберігання слідчому, який здійснює досудове розслідування по кримінальному провадженню свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну.

Визначити 2-місячний термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави, з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави має бути наданий уповноваженій службовій особі Харківського СІЗО №27 (м. Харків вул. Полтавський Шлях, 99).

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, яка не може тривати більше одного робочого дня, уповноважена службова особа Харківського СІЗО №27 негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, та слідчого суддю.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом пяти днів з дня її оголошення, а ОСОБА_4 в той же строк, з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя:

Копію ухвали отримав:

____ _______ 2014 р. ___ год. ____ хв. _______(ОСОБА_4М.)