АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 524/3095/15-ц Номер провадження 22-ц/786/2608/15Головуючий у 1-й інстанції Андрієць Д.Д. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2015 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі: головуючого судді: Карпушина Г.Л.; суддів: Одринської Т.В., Корнієнка В.І., при секретарі: Рибак О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01 липня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» про захист прав споживача, розірвання договору про надання фінансових послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товару, відшкодування витрат за договором про надання послуг та стягнення моральної шкоди,-
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 27.08.2014 року між ним та ТОВ «Авто Просто» укладено договір про надання фінансових послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товару (автомобіля). На виконання умов договору він вніс на розрахунковий рахунок відповідача перший внесок в сумі 8290,80 грн. В подальшому, 16.09.2014 року, позивач направив на адресу відповідача заяву про одностороннє розірвання договору та повернення сплачених коштів, так як у зв'язку з скрутним матеріальним становищем він не в змозі сплачувати подальші внески, передбачені ст. 12 договору. На даний час договір не розірвано та грошові кошти не повернуто.
Прохав розірвати договір № 711468 від 27.08.2014 року про надання фінансових послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товару укладений між ним та ТОВ «Авто Просто»; стягнути з ТОВ «Авто Просто» кошти в сумі 8290,80 грн.; стягнути з ТОВ «Авто Просто» моральну шкоду в сумі 5000,00 грн. та судові витрати, пов'язані з наданням правової допомоги.
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01 липня2015 року позов ОСОБА_2 задоволений частково.
Розірвано договір № 711468 від 27.08.2014 року про надання фінансових послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товару (автомобіля) у групі укладений між ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю «Авто Просто».
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» на користь ОСОБА_2 кошти в сумі 8290,80 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» на користь держави судовий збір у розмірі 243,60 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням ТОВ «Авто Просто» подало апеляційну скаргу. Вважають, що при ухваленні оскаржуваного рішення, судом першої інстанції порушено та неправильно застосовано ряд норм матеріального права, порушено норми процесуального права, судом не повно встановлено обставини, які мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи.
Судове засідання проводилося за відсутності сторін, які будучи належним чином повідомленими про час та місце слухання справи в судове засідання не з'явилися.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, приходить до висновку що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
У відповідності з ч.3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до п.п. 3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування або зміни рішення суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що 27.08.2014 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Авто Просто» було укладено договір № 711468 про надання фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товару (автомобіля) у групі. Предметом договору є надання учаснику групи фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання автомобіля за рахунок об'єднаних періодичних платежів учасників групи через систему АвтоТак. Договір було укладено шляхом його підписання сторонами та підписання додатку №1, який є невід'ємною частиною договору.
Згідно з Додатком №1 до договору, за договором позивач мав намір придбати автомобіль «Chevrolet Cruze» вартістю 230300,00 грн. Цим же додатком встановлено, що плата за послуги, пов'язані зі вступом до системи Авто Так становить 8290,80 грн., періодичний платіж становить 1,1905%, щомісячна винагорода - 0,415% + ПДВ, винагорода за послуги, пов'язані з передачею автомобіля учаснику - 3 % + ПДВ (а.с. 5-10). На виконання умов договору 27.08.2014 року позивачем на розрахунковий рахунок відповідача було внесено винагороду за послуги в сумі 8290,80 грн. (а.с.11). На момент звернення до суду позивач автомобіль не отримав.
Задовольняючи частково позовні вимоги, місцевий суд, виходив з того, що позовні вимоги в частині розірвання договору та стягнення грошових коштів в сумі 8290,80 грн. ґрунтуються на положеннях п. 12 спірного договору і не суперечать вимогам чинного законодавства, в зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Судова колегія, зважаючи на встановлені обставини справи та обґрунтовані доводи апеляційної скарги, переглянувши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, в цілому погоджується з висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_2, зокрема щодо наявності підстав для задоволення вимог про розірвання договору.
Статтею 651 ЦК України передбачено, що розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно до ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
Пунктом 12.1 ст. 12 Договору передбачено, що учасник, який ще не отримав автомобіль, має право розірвати договір за власним бажанням, про що має повідомити Авто Просто у письмовій формі. Поверненню підлягають тільки періодичні платежі, сплачені за договором, з урахуванням положень, викладених в ст. 12 договору.
Згідно до п. 12.1.5 ст. 12 Договору, укладеному між сторонами, якщо Учасник виявить бажання односторонньо відмовитись від Договору про адміністрування протягом 14 календарних днів від дати підписання Договору, Договір вважається розірваним, і учасник звільняється від будь-яких зобов'язань за ним. Такому Учаснику повертається вся сума коштів, сплачених за Договором про адміністрування. Протягом зазначених 14 днів Учасник зобов'язаний письмово повідомити про односторонню відмову від Договору шляхом подання заяви в центральний офіс АВТО ПРОСТО за адресою: вул. Воровського, 24, корп. 1, 3-й поверх, Київ, 01601.
Беручи до уваги обставини справи та положення зазначених норм закону вимоги позивача про розірвання договір про надання фінансових послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товару (автомобіля) є обґрунтованими та правильно задоволені судом першої інстанції.
В той же час, колегія суддів, не погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача коштів сплачених позивачем за договором, виходячи з наступного.
Статтею 653 ЦК України передбачено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі розірвання договору зобов'язання припиняється з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором. Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.ч. 1,3,4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Місцевий суд прийшов до помилкових висновків щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_2 в цій частині, посилаючись на положення п. 12 спірного договору, зокрема п. 12.1. Як вбачається з матеріалів справи, жодного періодичного платежу позивачем відповідачу сплачено не було. Відповідно до квитанції від 27.08.2014 року (а.с.11) вбачається, що позивачем була оплачена послуга - оплата винагороди згідно Договору в сумі 8290, 80 грн. З умов Договору вбачається, що ця сума в разі розірвання Договору, не повертається, а повертаються лише періодичні платежі.
Також відсутні підстави для стягнення з відповідача сплачених коштів, згідно п.12.1.5., оскільки матеріали справи не містять даних, що позивачем протягом 14 днів було подано до центрального офісу відповідача заяви про односторонню відмову від Договору. Не доведено цієї обставини позивачем і в суді апеляційної інстанції.
Наявна в матеріалах справи заява ОСОБА_2 , датована 01.09.2014 року не може братись до уваги колегією суддів, оскільки дана заява не містить відмітки про її прийняття компанією ТОВ «АВТО ПРОСТО», чи доказу її направлення засобами поштового зв'язку. Зі змісту заяви не вбачається взагалі на яку адресу вона була надіслана. З наданого списку рекомендованих поштових відправлень (а.с. 17) вбачається, що позивач надсилав лист на ім'я ТОВ «Авто Просто» в м. Кременчук. Разом з тим, не можна зробити висновок, що саме заяву про розірвання договору та повернення грошей від 01.09.2014 року надсилав позивач відповідачу. Даний список датований 16.08.2015 р. Окрім того відповідно до п.п. 12.1.5 п. 2.1. ст. 12 Договору заява про односторонню відмову від договору надсилається безпосередньо в центральний офіс АВТО ПРОСТО за адресою: вул. Воровського, 24, корп. 1, 3-й поверх, Київ, 01601.
За таких обставин відсутні підстави для застосування пп. 12.1.5 п. 2.1 ст. 12 Договору до правовідносин, що склалися між сторонами, в частині повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту розірвання договору.
Враховуючи викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги ТОВ «Авто Просто», часткового скасування рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01 липня 2015 року з постановленням нового рішення.
Керуючись ст.ст.303, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія ,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» задовольнити частково.
Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01 липня 2015 року в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» на користь ОСОБА_2 коштів в сумі 8290,80 грн. - скасувати.
Постановити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» про стягнення сплачених за договором коштів в сумі 8290,80 грн. - відмовити.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий суддя : /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
Полтавської області Г.Л. Карпушин
Судове рішення № 49189882, Апеляційний суд Полтавської області було прийнято 26.08.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 524/3095/15-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: