Рішення № 49188839, 27.08.2015, Лохвицький районний суд Полтавської області

Справа №538/872/15-ц

Провадження по справі №2/538/309/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2015 року Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Хоменко О.А.

при секретарі - Дробот О.П.

за участю: представника позивача - ОСОБА_1

відповідача - Обласна інформаційно-рекламна газета "Лохвицький край"

в особі засновника ОСОБА_2

відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лохвиця, Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Обласної інформаційно-рекламної газети "Лохвицький край" в особі засновника ОСОБА_2, ОСОБА_3 про захист ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 звернувся до Лохвицького районного суду Полтавської області з позовною заявою до Обласної інформаційно-рекламної газети "Лохвицький край" в особі засновника ОСОБА_2 та до ОСОБА_3 прохаючи визнати інформацію, яка надрукована у статті Газети під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_1" ІНФОРМАЦІЯ_2 року у Обласній інформаційно-рекламній газеті "Лохвицький край" на 4-ій сторінці наступного тексту: - "ІНФОРМАЦІЯ_3"; - "ІНФОРМАЦІЯ_5" - недостовірною, такою що принижують честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_4, зобов"язати відповідача 1 та відповідача 2 (з урахуванням вини кожного із них) - спростувати недостовірну інформацію, шляхом опублікування резолютивної частини рішення суду у Обласній інформаційно-рекламній газеті "Лохвицький край" в 10 - ти денний термін з дня набрання рішенням суду законної сили; зобов"язати відповідача 1 - надрукувати спростування недостовірної інформації, шляхом опублікування резолютивної частини рішення суду у Обласній інформаційно-рекламній газеті "Лохвицький край" в 20 - ти денний термін з дня набрання рішенням суду законної сили, тим самим шрифтом, на тому ж місці шпальти газети (де було опубліковано статтю) під рубрикою "Спростування"; стягнути на користь ОСОБА_4 солідарно з відповідача 1 та відповідача 2 (з урахуванням вини кожного із них) - моральну шкоду в сумі 20000,00 грн. (двадцять тисяч гривень 00 копійок).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, пояснивши суду, що в Обласній інформаційно-рекламній газеті "Лохвицький край" від ІНФОРМАЦІЯ_2 року опублікована стаття ОСОБА_3 "ІНФОРМАЦІЯ_4". На думку представника позивача матеріали поведінки в статті є неправдивими та такими, що принижують честь, гідність та ділову репутацію позивача. Позивач вважає, що вислови: "ІНФОРМАЦІЯ_3", "ІНФОРМАЦІЯ_5" є недостовірними, такими що принижують його честь, гідність та ділову репутацію.

Відповідач 1 ОСОБА_2 в судове засідання не з"явилася, направила до суду заяву, в якій просить справу слухати без її участі.

Відповідач 2 ОСОБА_3 вимоги позовної заяви не визнав, а поширену спірну інформацію вважає оціночним судженням.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, ознайомившись із матеріалами цивільної справи, дослідивши та давши оцінку доказам по справі суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікова-ною Верховною радою України 17.07.1997р., кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов'язків або встановленні обґрунтованості будь якого кримінального обвинувачення, ви-сунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку

незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Суд зазначає, що Конвенція про захист прав і основних свобод людини є складовою части-ною загальнонаціонального законодавства України.

Згідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

У відповідності до вимог ст. 28 Конституції України кожен має право на повагу до його гід-ності.

Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

В ст. 68 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року у Обласній інформаційно-рекламній газеті "Лохвицький край" була розміщена стаття "ІНФОРМАЦІЯ_4". Суд фіксує, що в статті маються вислови на які вказує позивач ОСОБА_4 у позовній заяві і які на його думку є недостовірними, такими що принижують його честь, гідність та ділову репутацію.

Статтею 277 ЦК України передбачено, що фізична особа, особисті немайнові права якої по-рушено внаслідок поширення про неї та ( або ) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Згідно ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позо-вом про захист гідності та честі.

В статті 47-1 Закону України « Про інформацію » визначено, що ніхто не може бути притя-гнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

За змістом даної статті оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є вислов-лювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири. Окрім того, оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

В пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009р. № 1 « Про судо-ву практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізич-ної та юридичної особи » зазначено, що відповідачем у випадку поширення інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових ( службових ) обов'язків, зокрема при підписані характеристики тощо, є юридична особа, в якій вона працює. Враховуючи, що розгляд справи може вплинути на права та обов'язки цієї особи, остання може бути залучена до участі у справі в порядку, передбаченому статтею 36 ЦПК.

При розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність та-ких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто пози-вача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширен-ня інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особис-тим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте не-майнове право ( пункт 15 вказаної постанови ).

В пункті 19 даної постанови передбачено, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясувати, чи є во-на фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законо-давством. У свою чергу частиною першої статті 34 Конституції кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Згідно до частини другої статті 47-1 Закону України « Про інформацію » оціночними суд-женнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, що не можуть бути витлумачені як та-кі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Таким чином, відповідно до статті 277 ЦК України не є предметом судового захисту оці-ночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які будучи вира-женням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідно-сті дійсності ( на відміну від перевірки істинності фактів ) і спростувати, що відповідає преценден-тній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Кон-венції.

У частині 1 статті 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Частина 3 статті 23 ЦК України закріпила, що моральна шкода відшкодовується грішми, ін-шим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди, визначається судом залежно віх харак-теру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпі-лого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які ма-ють істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Аналізуючи вислови автора статті "ІНФОРМАЦІЯ_4", опублікованій у Обласній інформаційно-рекламній газеті "Лохвицький край" від ІНФОРМАЦІЯ_2 року, на які вказує позивач та представник позивача як на такі, що принижують його честь, гідність та ділову репутацію, суд приходить до висновку, що відсутній юридичний склад правопорушення, наявність сукупності обставин якого може бути підставою для задоволення позову.

Суд вважає, що відсутня сукупність таких обставин, які дають підстави визнати поширену інформацію недостовірною та такою, що порушує особові немайнові права, тобто завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати особисте немайнове право позивача. Суд, за характером спірної поширеної інформації вважає її оціночним судженням. Суд визнає за ОСОБА_3 автором статті конституційне право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Що стосується посилання позивача в позовній заяві про те, що відповідачі по справі використали друкований засіб масової інформації для поширення недостовірної, наклепницької інформації, яка направлена на свідоме протиправне порушення його прав і свобод, посягає на його честь, гідність та ділову репутацію, то в судовому засіданні дані посилання не знайшли свого підтвердження.

При таких обставинах суд приходить до висновку, що перші три позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Суд відмічає, що позивачем при зверненні до суду був сплачений судовий збір в сумі 487,40 грн.. Вказані судові витрати позивач просив розподілити у відповідності зі статтею 88 ЦПК України. Оскільки суд відмовляє в задоволенні позову, то визнає, що також не підлягають стягненню з відповідачів на користь ОСОБА_4 судові витрати.

При таких обставинах суд визнає за розумне відмовити в задоволенні позовної заяви в пов-ному об'ємі.

Керуючись вимогами Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ст. ст. 19, 34, 55, 68 Конституції України, постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009р. № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репу-тації фізичної та юридичної особи», ст. ст. 23, 277, 297, 1167 ЦК України, Закону України «Про інформацію», ст. ст. 10, 11, 15, 61, 79-89, 123,130, 209, 212-216, 218, 294 ЦПК України, суд, -

р і ш и в :

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_4 до Обласної рекламної газети "Лохвицький край" в особі засновника ОСОБА_2 та автора статті ОСОБА_3 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди відмовити в повному об'ємі.

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголо-шення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час прого-лошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отрима-ння копії цього рішення.

Суддя О.А. Хоменко

Згідно: голова суду Г.Б. Савинський

ст.секретар Л.Г. Несмирна

Рішення набрало законної сили "_____" _______2015 року

Оригінал рішення знаходиться в Лохвицькому районному суді у справі № __