Вирок № 49187005, 26.08.2015, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/4999/15-к

н.п. 1-кп/415/435/15

ВИРОК

Іменем України

26.08.15 рік м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючої судді Старікової М.М.,

за участю:

секретаря Соболь Ю.В.,

прокурора Тищенко А.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12015130240001505 від 10 липня 2015 року за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лисичанська Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, не працюючого, не судимого в силу ст. 89 КК України, інвалідом не являється, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В двадцятих числах червня 2015 року, більш точну дату та час в ході досудового слідства та під час судового розгляду не встановлено, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, таємно виклав мобільний телефон «SAMSUNG AGE GT-S5830i» вартістю 600 гривень, який належить ОСОБА_2, спричинивши йому майнову шкоду на вказану суму.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України при обставинах, викладених у обвинувальному акті, визнав повністю, та пояснив, що час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному щиро розкаявся, вину усвідомив, просив пробачити його та суворо не наказувати. Майнову шкоду відшкодував в повному обсязі шляхом повернення потерпілому викраденого майна.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що дійсно в 20-х числах червня 2015 року він разом з ОСОБА_1 перебували в гостях у ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2, де розпивали спиртні напої. Від випитого він заснув, а наступного дня виявив пропажу свого телефону. Відповідаючи на питання суду підтвердив, що на даний час претензій до обвинуваченого він не має,оскільки останній повністю відшкодував йому майнову шкоду шляхом повернення мобільного телефону. На призначенні ОСОБА_1 суворого виду покарання не наполягав.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений та потерпілий, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 ч. 3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст. 349 ч. 3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винність ОСОБА_1 у таємному викраденні чужого майна (крадіжки), повністю доведена, а його дії органами досудового розслідування за ч. 1 ст. 185 КК України кваліфіковані вірно.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості;

- особу винного, який не працює, має постійне місце проживання, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, у побуті за місцем мешкання характеризується позитивно (а.с.40), на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває (а.с.39), в силу ст. 89 КК України не судимий (а.с.42), та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття, визнання вини та відшкодування завданої майнової шкоди.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.

Приймаючи до уваги вищевикладене з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч.1 ст. 185 КК України з дотриманням вимог , передбачених ч. 2 ст. 63 КК України,оскільки останній, вчинив умисний корисливий злочин проти власності у стані алкогольного сп'яніння, та який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

Разом з тим, приймаючи до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання являється не тільки карою за вчинений злочин, а має мету виправлення та перевиховання засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів, враховуючи: думку потерпілого, який просив не позбавляти обвинуваченого свободи, обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого, який має постійне місце проживання, раніше не судимий, його позитивну характеристику, визнання вини, щире каяття та добровільне відшкодування завданої майнової шкоди, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без відбування покарання із застосуванням вимог ст.75 КК України, - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку, з покладенням ряду обов'язків, передбачених ст.76 ч.1 п.п. 2,3,4 КК України, що, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченому, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь. Таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1

Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили обвинуваченому ОСОБА_1 суд не вбачає, клопотання про обрання запобіжного заходу від сторони обвинувачення на розгляд суду не надходили.

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілим ОСОБА_2 не пред'явлений, що не позбавляє права останнього відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України у зв'язку з проведенням під час досудового розслідування в рамках кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 судово-товарознавчої експертизи за №330-127/7 від 05.08.2015 року (а.с.14-19), витрати у сумі 614 гривні 40 коп. на залучення експертів (а.с.20), підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази по справі:

- мобільний телефон «SAMSUNG AGE GT-S5830i», що згідно розписки знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2 (а.с.23) - підлягає поверненню власнику - потерпілому ОСОБА_2

Керуючись ч. 3 ст. 349,ст. 368-370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

-періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 614 (шістсот чотирнадцять) гривня 40 коп. (одержувач - УДКСУ у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, № рахунку 31117115700051, іден.код одержувача 37800278, банк одержувача, МФО - ГУДКСУ у Луганській області, 804013).

Речові докази по справі:

- мобільний телефон «SAMSUNG AGE GT-S5830i», що згідно розписки знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2 - повернути власнику - потерпілому ОСОБА_2

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Відповідно до ч.2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: М.М. Старікова