Ухвала суду № 49186307, 27.08.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/3482/15-к Головуючий у І інстанції Лисенко В.В.Провадження № 11-кп/780/972/15 Доповідач у 2 інстанції Панасюк С. П.Категорія 27.08.2015

УХВАЛА

Іменем України

27 серпня 2015 року м.Київ

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - судді Панасюка С.П.,

суддів: Зіміної В.Б., Матюшка М.П.,

при секретарі: Берліновій Т.В.,

за участю: прокурора Ляшенко Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції Фокіної Т.В. на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 липня 2015 року, яким:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1., гр-на України, уродженця м.Чернігів, освіта середня, одруженого, зареєстрованого в АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 не працюючого, раніше судимого: 21.08.1996р. за ч.2 ст.206 КК України вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області до 2- х років позбавлення волі; 01.02.2000р. за ст.ст.17ч.2, 141ч.1 КК України вироком Новозаводського районного суду м.Чернігова до 1 року 6 місяців позбавлення волі; 31.05.2002 р. за ч.1 ст.309 КК України вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова до 2 років обмеження волі з іспитовим строком на 2 роки; 21.05.2004 р. за ч.2 ст.309 КК України вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова до 2 років 1 місяця позбавлення волі; 25.06.2008р. за ч.2 ст.309, 395 КК України вироком Деснянського районного суду м. Чернігова за до 3-х років позбавлення волі; звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців; 01.12.2009р. за ч.2 ст.185 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі вироком Деснянського районного суду м.Чернігова, звільненого по відбуттю строку покарання 16.11.2012 року; 02.12.2014 р. за ч.2 ст.185 КК України вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області до 2-х років обмеження волі,

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.2 ст.185 КК України та призначено покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання повністю приєднано невідбуту частину покарання за вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 грудня 2014 року, у виді 1 (одного) року позбавлення волі і остаточно призначено для відбування покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі

Вироком вирішено питання щодо речових доказів по справі, -

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно вироку, 3 грудня 2014 року, о 15 год. 45 хв., ОСОБА_3, перебуваючи в приміщенні магазину ТОВ «АТБ-Маркет», який розташований за адресою: м.Вишневе, вул.Святоюріївська, 11, Києво-Святошинського району, Київської області, повторно намагався таємно викрасти товарно-матеріальні цінності, які належали ТОВ «АТБ-Маркет» на загальну суму 609,65 гривень.

Однак, ОСОБА_3 розпорядитися викраденим не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівником охорони магазину ТОВ «АТБ-Маркет», тобто не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця.

09 лютого 2015 року, близько 10.00 години, ОСОБА_3, перебуваючи в приміщенні гіпермаркету ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет», який розташований за адресою: с.Петропавлівська Борщагівка, вул.Велика Кільцева,4, Києво-Святошинського району, Київської області, повторно намагався таємно викрасти товарно-матеріальні цінності, які належали ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет», на загальну суму 429,05 гривень.

Однак, ОСОБА_3 розпорядитися викраденим не зміг з причин, що не залежали від його волі, так як був затриманий працівником охорони магазину ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет».

18 лютого 2015 року, близько 19.00 години, ОСОБА_3, перебуваючи в приміщенні гіпермаркету ТОВ «Експансія», який розташований за адресою: м.Вишневе, вул.Промислова, 5, Києво-Святошинського району, Київської області, повторно намагався таємно викрасти товарно-матеріальні цінності, які належали ТОВ «Експансія» на загальну суму 1663,33 гривень.

Однак, ОСОБА_3 розпорядитися викраденим не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівником охорони гіпермаркету ТОВ «Експансія».

В апеляційній скарзі прокурор просить змінити резолютивну частину вироку Києво-Святошинського районного суду від 01.07.2015р.. Вважати, ОСОБА_3 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15 ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 2-х років позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України приєднати невідбуту частину покарання за вироком Києво-Святошинського районного суду від 02.12.2014р. з урахуванням положень ст.72 КК України у виді 1 року позбавлення волі та остаточно призначити покарання у виді 3-х років позбавлення волі.

Вважає, що суд першої інстанції допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме не послався в резолютивній частині на застосування положень ст.72 КК України.

Крім цього, просить вирішити питання про звернення застави в дохід держави в порядку ст.182 КПК України.

Вважає, що суд першої інстанції, в порушення вимог п.2ч.4 ст.374 КПК України, не вирішив питання про звернення застосованої до ОСОБА_3 застави в дохід держави, оскільки останній не виконував покладені на нього обов'язки, тому запобіжний захід у виді застави, ухвалою Києво-Святошинського районного суду від 19.06.2015р., був змінений на тримання під вартою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, прокурора, який просив його апеляційну скаргу задоволити, з підстав викладених в ній, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Зазначеним вимогам Закону, вирок суду першої інстанції відповідає.

Судом першої інстанції ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Доведеність вини та кваліфікація дій обвинуваченого, сторонами не оскаржується.

Твердження прокурора про необхідність скасування вироку, у зв'язку з неправильним застосуванням, судом першої інстанції, закону України про кримінальну відповідальність, у відсутності посилань суду в резолютивній частині вироку на положення ст.72 КК України є безпідставними.

Необхідність посилання в резолютивній частині вироку на застосування ст.72 КК України, чинним кримінально процесуальним Законом не передбачена.

Суд першої інстанції призначив обвинуваченому покарання у відповідності до ст.71,72 КК України та вірно, із застосуванням правил призначення покарання за сукупністю вироків, та правил складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення, визначив остаточний для відбування ОСОБА_3 строк у виді 3 років позбавлення волі.

Крім того, доводи прокурора про те, що суд першої інстанції не вирішив питання про звернення застосованої до ОСОБА_3 застави в дохід держави, є такими що не ґрунтуються на нормах чинного кримінально процесуального законодавства, оскільки дане питання повинно вирішуватися судом, який ухвалив вирок відповідно до ст.182 КПК України в порядку ст.537 КПК України.

Порушень матеріального чи процесуального права при розгляді справи та ухваленні вироку, які б давали підстави для зміни чи скасування вироку колегія суддів не вбачає.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, а вирок суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.404, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора - залишити без задоволення.

Вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 липня 2015 року щодо ОСОБА_3 за ч.3 ст.15, ч.2 ст.185, 71 КК України - залишити без змін.

Касаційна скарга на ухвалу може бути подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою - в той самий строк з дня вручення копії ухвали.

С УД Д І:___(підпис)___ ___(підпис)___ ____(підпис)___