Ухвала суду № 49186282, 18.08.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 363/1840/14 Головуючий у І інстанції Купрієнко С.І.Провадження № 22-ц/780/1867/15 Доповідач у 2 інстанції Олійник В. І.Категорія 18 18.08.2015

УХВАЛА

Іменем України

18 серпня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - судді Олійника В.І.,

суддів: Сліпченка О.І., Іванової І.В.,

при секретарі Петленко І.О.,

розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 18 грудня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 третя особа: ОСОБА_4, про визнання частково недійсним шлюбного договору, -

в с т а н о в и л а :

У квітні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_3 про визнання частково недійсним шлюбного договору, посилаючись на те, що даний шлюбний договір було укладено після фактичного припинення подружніх стосунків, а відповідачка обманула його про свій намір зберегти сім'ю та вмовила його підписати шлюбний договір з метою привласнення спільної квартири.

Враховуючи вищенаведене, просив визнати недійсним пункт 11.2 (д) шлюбного договору від 12 березня 2012 року, посвідченого ОСОБА_4 - приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Київської області, та визнати за ним - ОСОБА_2 право спільної сумісної власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 18 грудня 2014 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставиться питання про скасування рішення і ухвалення нового, яким задовольнити позовні вимоги.

Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17 березня 1997 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено шлюб, зареєстрований у відділі реєстрації актів громадянського стану Оболонського району місті Києва (актовий запис №316).

12 березня 2011 року між сторонами було укладено шлюбний договір, який було посвідчено приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу ОСОБА_4

Відповідно до пункту 11.2 (д) Шлюбного договору особистою приватною власністю кожного з подружжя є нерухоме майно, автотранспортні засоби, що вже придбане чоловіком або дружиною за час перебування у шлюбі чи буде придбатися у шлюбі на ім'я одного із подружжя будь-яким способом, відмінним від дарування чи успадкування, в залежності від того на чиє ім'я майно зареєстровано або визначене, як спільна часткова власність. Зокрема та з огляду на викладене, подружжя вважають особистою власністю дружини -ОСОБА_3: квартиру під номером АДРЕСА_1 право власності на яку підтверджується свідоцтвом про право власності, виданим Вишгородською міською радою 05 листопада 2001 року згідно рішення виконавчого комітету Вишгородської міської ради від 25 жовтня 2001 року за №313.

Відповідно до п.У.1 шлюбного договору учасники правочину домовилися, що шлюбний договір припиняється у разі розірвання ними шлюбу. При цьому його умови у будь-якому випадку поширюватимуться на ті правовідносини, які виникли в період шлюбу.

Про зміст прав та обов'язків за цим договором, про правові наслідки укладеного ними правочину (в тому числі, але не обмежуючись ст.ст.215-236, 319 ЦК України, ст.ст.57-74, 92-103 Сімейного кодексу України), учасникам правочину нотаріусом роз'яснено.

Відповідно до рішення Оболонського районного суду міста Києва 02 листопада 2012 року шлюб між сторонами було розірвано (ас.8), після чого в квітні 2014 року ОСОБА_2 було пред'явлено позов до суду.

Стаття 97 СК України передбачає визначення у шлюбному договрі правового режиму майна. Відповідно до ст.97 ч.2 СК України сторони можуть домовитись про непоширення на майно, набуте ними за час шлюбу, положень ст.60 цього кодексу і вважати його спільною частковою власністю або собистою власністю кожного з них.

Відповідно до ст.103 СК України шлюбний договір на вимогу одного з подружжя або іншої особи, права інтереси якої цим договром порушені , може бути визнаний недійсним за рішенням суду з підстав, встановлених Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст.230 ЦК України угода здійснена під впливом обману може бути визнана судом недійсною.

За ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечь.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем не було доведено, що оспорюваний частково шлюбний договір (п.11.2) було укладено під впливом обману та з порушенням його прав, а тому підстави для визнання його недійсним відсутні.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції також прийшов до вірного висновку, відмовивши у задоволенні позовних вимог і в частині визнання за ОСОБА_2 права власності на 1/2 частину вищезазначеної квартири.

Доводи апелянта були перевірені судом першої інстанції та вмотивовано відхилені, з чим погоджується і колегія суддів. Посилання апелянта на ту обставину, що при укладенні шлюбного договору його було введено в оману, не може бути взяте до уваги, оскільки ОСОБА_2 не доведено, що оспорюваний шлюбний договір було укладено під впливом обману та з порушеннями чинного законодавства.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2відхилити.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 18 грудня 2014 рокузалишити без змін.

Ухвала апеляційного суду Київської області набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Олійник В.І.

Судді: Сліпченко О.І.

Іванова І.В.