Ухвала суду № 49185146, 28.08.2015, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/685/15-ц

Провадження № 2-п/362/48/15

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

28.08.2015 року

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Марчука О.Л.,

при секретарі Лущик Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Василькові Київської області заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 липня 2015 року, що постановлено за результатами заочного порядку розгляду справи, частково задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виселення, усунення перешкод у користуванні домоволодінням та стягнення моральної шкоди, та вирішено зобовязати ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_3 перешкод у користуванні домоволодінням № 6 (шість) у провулку Польовому в селі Рославичі Васильківського району Київської області шляхом надання ключів від усіх замків дверей будинку, а також стягнуто з відповідача на користь позивача моральну шкоду в сумі 5 000 гривень 00 копійок та судові витрати (а.с. 98 100).

28.07.2015 року відповідач і його представник звернулися до суду із спільною заявою, у якій, посилаючись на те, що укладені ОСОБА_4 від імені ОСОБА_1 із ОСОБА_3 угоди про купівлю-продаж будинковолодіння і земельної ділянки за адресою: Київська обл., Васильківський р-н., с. Рославичі, пров. Польовий, буд. 6 є фіктивними та повинні бути визнані судом недійсними, а також, наголошуючи на перебуванні ОСОБА_1 в зоні проведення Антитерористичної операції, просять скасувати зазначене заочне рішення суду і призначити справу до розгляду в загальному порядку (а.с. 143 149).

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не прибули, повідомлені про час і місце засідання належним чином.

Дослідивши матеріали справи в частині, що стосується предмету розгляду, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 232 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не зявився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, усі судові повістки, що були надіслані відповідачу за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем його проживання, повернуто до суду з відміткою листоноші «за закінченням терміну зберігання», а телеграми адресату не вручено (а.с. 44, 46, 50, 58, 80).

Судову повістку про виклик відповідача в судове засідання, яку було доручено вручити через відповідну житлово-експлуатаційну організацію, відповідачу також не вручено, про що складено відповідний акт (а.с. 63).

При цьому, своє письмове звернення до суду відповідач відправив поштою із зазначенням адреси свого проживання, про що свідчить відповідний поштовий конверт (а.с. 86, 87, 88).

Представник відповідача був двічі належним чином повідомлений про місце, день і час розгляду справи, особисто під розписку і шляхом отримання судової повістки про виклик поштою (а.с. 68, 69, 92, 93).

Разом з цим, представник відповідача двічі не зявивсь в судове засідання та від нього не надійшло заяви про розгляд справи у його відсутності; так само, про причини свого неприбуття та/або про їх поважність представник відповідача суд не повідомив, в матеріалах справи будь-які докази про це відсутні.

Одночасно, суд враховує, що відповідно до частини пятої статті 76 ЦПК України вручення судової повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається врученням повістки і цій особі.

Отже, в силу положень цивільного процесуального закону, представник відповідача і відповідач були належним чином повідомлені про місце, день і час розгляду справи, в судове засідання не прибули, про причини свого неприбуття суд не повідомили, заяви про розгляд справи у їх відсутність не надали.

Натомість, до тверджень заявників про те, що відповідач перебуває в зоні проведення Антитерористичної операції, суд відноситься критично та вважає їх неправдивими, виходячи з наступного.

Зокрема, сторона відповідача не надала суду належних, беззаперечних, фактичних даних про те, що останній дійсно перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені у військовий стан, а надана відповідачем повістка військового комісаріату не підтверджує таку обставину.

Надана на запит суду інформація Деснянського районного у м. Києві військового комісаріату також не містить даних про те, що відповідач знаходиться в зоні бойових дій.

Наразі, підтвердженням даної обставини має бути відповідний наказ про направлення особи до місць дислокації військових формувань, що приймають участь в Антитерористичній операції. Проте, зазначених документів суду не надано.

Тобто, сам факт отримання особою повістки у військовий комісаріат та її подальша мобілізація, не свідчать про те, що таку особу було направлено в зону бойових дій.

Крім того, суд звертає увагу на той факт, що усі без винятку письмові звернення до суду (листи, заяви і клопотання) підписані ОСОБА_1 особисто 29 квітня, 27 травня, 15 червня, 21 і 24 липня та 04 серпня 2015 року, що на думку суду вказує на сумнівність дійсного перебування відповідача в зоні проведення Антитерористичної операції (а.с. 59, 72, 86, 103, 114, 142, 149).

До того ж, в абзаці першому заяви про перегляд заочного рішення, вказано, що 23 липня 2014 року ОСОБА_1 отримав листа про винесення судом заочного рішення від 17 липня 2015 року (а.с. 143).

Однак, в матеріалах цивільної справи не міститься жодного поштового повідомлення про вручення ОСОБА_1 будь-якої кореспонденції суду.

Також, суд вважає, що неодноразово надаючи суду клопотання про зупинення провадження у справі та, при цьому, одночасно, наполегливо не зявляючись в судові засідання, сторона відповідача, насамперед представник відповідача, не мала бажання бути присутньою під час розгляду справи та доводити перед судом свою позицію.

Таким чином, судом було вжито усі можливі заходи як для повідомлення відповідача і його представника про розгляд справи, так і забезпечення їх безпосередньої участі в судовому засіданні, що підтверджується матеріалами цивільної справи.

Серед іншого, в заяві про перегляд заочного рішення не зазначено і до неї не додано жодних доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи та на які посилаються відповідач і його представник.

Зокрема, будь-яких доказів того, що укладені між ОСОБА_1 і ОСОБА_4 договори позики, поруки та іпотеки від 29 листопада 2010 року, а також, укладені між ОСОБА_4 і ОСОБА_3 договори купівлі-продажу домоволодіння і земельної ділянки від 02 вересня 2014 року, визнано недійсними, фіктивними, нечинними і неукладеними або їх розірвано, заявниками не надано, ні під час розгляду справи по суті, ні на розгляд їх заяви про перегляд заочного рішення суду.

Посилання заявників на те, що укладені ОСОБА_4 від імені ОСОБА_1 із ОСОБА_3 угоди про купівлю-продаж будинковолодіння і земельної ділянки за адресою: Київська обл., Васильківський р-н., с. Рославичі, пров. Польовий, буд. 6 є фіктивними та повинні бути визнані судом недійсними, є суто субєктивною думкою заявників та не ґрунтуються на жодних письмових доказах.

Зазначені заявниками обставини звернення сторін до правоохоронних органів на є такими, що вказують на безпідставність вимог позивача та впливають на підстави для скасування заочного рішення суду.

Отже, заява відповідача і його представника не містить жодних доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, судом не встановлено, що відповідач та/або його представник не зявились в судове засідання та не повідомили про причини неявки з поважних причин і докази, на які вони посилаються, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Частина третя статті 231 ЦПК України передбачає, що у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою:

1) залишити заяву без задоволення;

2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що заява є необґрунтованою, а тому, її слід залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 207 210, 231 232 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 липня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про виселення, усунення перешкод у користуванні домоволодінням та стягнення моральної шкоди залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий