Вирок № 49182835, 25.08.2015, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

Єдиний унікальний номер № 285/1251/15-к

Провадження № 1-кп/0285/160/15

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2015 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючого-судді Верозуб О.А. ,

за участю секретаря Касянчук І.В.,

прокурора Мельник І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Новограді-Волинському кримінальне провадження № 285/1251/15-к (12015060090000190) по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Ларіно, Джанкойського району, АР Крим, українки, громадянки України, з середньою освітою, вдови, непрацюючої, мешканки АДРЕСА_1, несудимої в силу ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що вона з 02 листопада 2009 року умисно, злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням Червоноармійського районного суду Житомирської області від 16 березня 2006 року аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, у розмірі 1/4 частини заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 22 лютого 2006 року і до її повноліття.

Так, ОСОБА_1, знаючи про свій обов'язок сплачувати встановлені рішенням Червоноармійського районного суду Житомирської області аліменти на утримання своєї неповнолітньої доньки, рішення не виконує з листопада 2009 року, тобто не сплачує аліменти з 02 листопада 2009 року по 01 лютого 2015 року, офіційно не працює, роботу за місцем проживання не шукає, до центру зайнятості за допомогою у працевлаштуванні не зверталася.

Також, ОСОБА_1 маючи присадибну ділянку не займається її обробкою, підсобного господарства не утримує, допомоги на утримання доньки не надає, на попередження державних виконавців про кримінальну відповідальність за непогашення заборгованості по аліментах не реагує, що станом на 01 лютого 2015 року призвело до виникнення заборгованості по сплаті аліментів у розмірі 20965,99 грн., що сукупно складає суму виплат більш ніж за шість місяців відповідних платежів.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України визнала повністю, дала покази, підтвердив обставини скоєння кримінального правопорушення, викладені в установочній частині вироку, щиро розкаявся у скоєному.

Покази обвинуваченої ОСОБА_1 в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння нею змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції.

Від КНЗ "Бердичівська спецшкола-інтернат" надійшла заява про проведення розгляду справи за відсутністю потерпілої ОСОБА_2 та її законного представника ОСОБА_3, при призначенні обвинуваченій покарання покладаються на розсуд суду, цивільний позов не заявляли.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які обвинуваченим не оспорюються, зміст даної статті обвинуваченій ОСОБА_1, роз'яснено.

Наведене свідчить про повну доведеність вини обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, встановлених судом.

Проаналізувавши всі досліджені докази в їх сукупності, суд знаходить доведеною винність обвинуваченої ОСОБА_1 та її умисні дії, які виразились в злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання неповнолітньої дитини (аліментів), кваліфікує за ч. 1 ст. 164 КК України.

При обранні виду і міри покарання обвинуваченій, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання, думку законного представника потерпілої.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1, є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1, не встановлено.

Обвинувачена несудима в силу ст. 89 КК України, вину визнала, щиро розкаялася у вчиненому, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, потерпіла та законний представник потерпілої не наполягають на суворому покаранні обвинуваченої.

Враховуючи вищевикладене, суд призначає обвинуваченій покарання у вигляді обмеження волі, в межах санкції ч. 1 ст. 164 КК України, із застосуванням ст. 75 КК України, вважаючи його необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження нових злочинів.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Судові витрати та речові докази відсутні.

Керуючись ст.ст. 370, 371, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Визнати винною ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України і призначити їй покарання увигляді 2-х років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_1від відбування призначеного судом покарання із випробуванням, встановивши їй іспитовий строк тривалістю 1 рік.

На підставі п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_1наступні обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід засудженій ОСОБА_1 не обирався і суд не вбачає підстав для його обрання.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуючий: