Ухвала суду № 49178338, 26.08.2015, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Україна

ВІЛЬНОГІРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2015 року. Справа № 174/435/15-ц

п/с 2-п/174/10/2015

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

в складі: головуючого судді Шаповала Г.І.

при секретарі Пелипас Н.І.

з участю: представника відповідача

представника відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, заяву відповідача, Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», про скасування заочного рішення Вільногірського міського суду, Дніпропетровської області, від 17.07.2015 р. у цивільній справу № 174/435/15-ц, п/с 2/174/225/2015, за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця (ФОП) ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживача шляхом визнання правочинів недійсними,

У С Т А Н О В И В:

17.07.2015 р. Вільногірський міський суд Дніпропетровської області виніс у справі заочне рішення, за відсутності відповідачів, яким задовольнив позов в повному обсязі, а саме, суд вирішив: 1. Визнати недійсним договір споживчого кредиту № 15041602274812 від 16.04.2015 року, між ОСОБА_1, 06.10.1949 р. н., уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН № НОМЕР_1, зареєстрованою за місцем проживання ІНФОРМАЦІЯ_2, та приватним акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк», юридична адреса: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570.

2. Визнати недійсним договір індивідуального номеру заказу GP-1919L від 16.04.2015 року, між ОСОБА_1, 06.10.1949 р. н., уродженкою ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН № НОМЕР_1, зареєстрованою за місцем проживання ІНФОРМАЦІЯ_2, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, ІПН № НОМЕР_2, зареєстрованою за місцем проживання ІНФОРМАЦІЯ_3, (адреса здійснення підприємницької діяльності: 51900, м. Дніпродзержинськ, вул. Леніна, 71) в м. Дніпродзержинську, Дніпропетровської області.

Судові витрати у справі, в виді судового збору в сумі 243.60 грн., покласти в рівних частках на відповідачів: ФОП ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приватбанк», стягнувши з кожного із них в дохід держави України по 121.80 грн.

11.08.2015 р. від відповідача, ПАТ КБ «Приватбанк», поштою надійшла заява до суду про перегляд вищезазначеного заочного рішення суду, в якому зазначено, що відповідач з даним рішенням не згодний повністю, вважає, що воно є незаконним, винесеним з порушенням норм процесуального та матеріального права, за недоведеністю обставин, що мають значення та невідповідності висновків суду обставинам справи.

Стосовно своєчасності подання заяви про перегляд заочного рішення. Представник ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" не був присутнім під час проголошення рішення, а копія рішення отримана 27.07.2015 року, що підтверджується вхідним штампом на копії супровідного .листа (додається), тому строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення закінчується 06.08.2015р. Таким чином строк для подачі заяви про перегляд заочного рішення не пропущений та заява подається відповідно до чинного законодавства.

Стосовно порушення судом норм матеріального та процесуального права.

По-перше, щодо неявки Відповідача-2 у судові засідання. Повідомлення про слухання на юридичну адресу ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, не надходили. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 169 ЦПК України, суд повинен відкласти справу у випадку неявки однієї із сторін, якщо немає відомостей про вручення їм судових повісток. Суд першої інстанції повинен був відкласти розгляд справи, однак в порушення ст. 169 ЦПК України ухвалив заочне рішення.

По друге, стосовно незаконності позовних вимог ОСОБА_3 Рішення було обґрунтоване лише на вимогах та доводах Позивача, без врахування думки ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", тому в такому разі має місце порушення прав сторони по справі передбачених ч. 1 ст. 27 ЦПК Україні і тому, можливо говорити про неповноту судового розгляду та підстави для скасування рішення суду. Відповідач вважає, що є всі законні підстави для скасування заочного рішення, так як Відповідач-2 не мав змоги надати заперечення по справі, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 232 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що Відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Суд першої інстанції безпідставно визнав недійсним кредитний договір укладений ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" з ОСОБА_3, що підтверджується нижчезазначеним.

Згідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони є вільні ми в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

На підставі ст. 638 ЦК України, договір е укладеним, якщо сторони в належній формі досягай згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно ст. 640 ЦК України: Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно до ст. 634 ЦК України: договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

В судовому засіданні ОСОБА_3 не заперечувала, що уклала із ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" кредитний договір № 150416022774812 від 16.04.2015р. Згідно до даного договору вона зобов'язувалася сплатити 12018,00 гри.

Зазначений договір був оформлений співробітником ФОП ОСОБА_2 через платіжний термінал, наданий ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" для обслуговування спеціальних платіжних засобів. Приватбанк надав розстрочку у вигляді послуги «Оплата частинами» строком на 24 місяці, номер договору 150416022774812. Сума за договором була зарахована Приватбанком на рахунок ФОП ОСОБА_2, а перший внесок за розстрочку Приватбанк стягнув з належної Позивачу кредитної картки. На підтвердження вказаного правочину термінал надрукував чек.

Відповідно до п. 1.1.1.93 Умов та правил надання банківських послуг «Оплата частинами» - сервіс з організації обслуговування та проведення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням платіжних карток, на які поширюється сервіс «Оплата частинами», з яких власник картки доручає Банку оплатити вартість товару підприємству в розмірі, зазначеному у квитанції, надрукованій на РР8-терміналі під час авторизації сервісу «Оплата частинами»

Згідно до п. 2.1.1.14.2.1 Умов та правил надання банківських послуг Підтвердженням покупки за сервісом «Оплата частинами» в торгово-сервісних підприємствах є введення клієнтом в РР8-терміналі пін-коду карти, підтвердженням покупки по сервісу «Оплата частинами» в інтернет-магазині є введення клієнтом на сайті ОТП-пароля, що прийшов на фінансовий телефон клієнта.

Згідно до п. 2.1.1.14.3 Умов та правил надання банківських послуг Клієнт доручає Банку списувати грошові кошти в кількості і розмірі, зазначеному у квитанції терміналу на адресу Банку на погашення заборгованості та сплату комісії. Комісія в рамках сервісу «Оплата Частинами» стягується відповідно до тарифів, що діють у Банку на момент здійснення платежу.

Отже, ОСОБА_3 правильно ввівши пін-код картки підтвердила факт покупки товару по сервісу «Оплата частинами» та факт укладення кредитного договору з ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" Укладаючи договір Позивач приєдналася до Умов та правил надання банківських послуг.

У відповідності до ст. 203 ЦК України: 1. Зміст правочину7 не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. 3. Волевиявлення учасника правочину має бути більшім і відповідати його внутрішній волі. 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. 6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. 2. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемним правочин може бути визнаний судом дійсним. 3. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Суд в рішенні вказує начебто ОСОБА_3 уклала кредитний договір обманним шляхом, Позивачу не були роз'яснені Умови та правила надання банківських послуг, а також не було з'ясовано чи була згодна позивачка на укладення договору.

Однак, ОСОБА_3 не заперечувала, що особисто надала картку представнику ФОП ОСОБА_2 та вказала ПІН-код картки.

Тобто, ОСОБА_3 вчинила дії направленні на укладення договору, що свідчить про ознайомлення та згоду зі всіма умовами зазначеного договору.

У відповідності до ст. 230 ЦК України, 1. Якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частіша перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. 2. Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

Позивач не надала до суду доказів того, що кредитний договір був укладений нею внаслідок обману.

Та обставина, що ОСОБА_3 відмовилася від металоконструкцій не позбавляє її обов'язку як позичальника за кредитним договором виконувати належним чином свої зобов'язання за цим договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 57-60 ЦПК України.

Частина 1 ст. 58 ЦПК України визначає, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

ОСОБА_3 не надала належних доказів на підтвердження того, що в момент укладення кредитного договору вона не була належним чином ознайомлена з умовами оскаржуваного договору, чи те що її було навмисно введено в оману

Враховуючи те, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судом не встановлені, рішення суду не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що є підставою для його скасування із передачею справи до розгляду в загальному порядку.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами воші підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин

Зазначеним вимогам закону судове рішення суду не відповідає.

Таким чином, суд порушив порядок, встановлений для вирішення питання, допустив однобічність та неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у рішенні, фактичним обставинам справи, допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і відповідно ст. ст. 307, 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 27, 33, 57,58, 59, 60, 88, 215, 224, 227-229, 232 ЦПК України відповідач прохає, скасувати заочне рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 17.07.2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" про захист прав споживача шляхом визнання правочинів недійсними і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

В судове засідання відповідачі не зявилися, але були повідомлені належним чином про час, дату та місце судового засідання.

Позивач надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник позивача в судовому засіданні заявив заперечення проти задоволення заяви про скасування заочного судового рішення. З його пояснень витікає, що відповідач, ПАТ КБ «Приватбанк», неодноразово був повідомлений про час, дату та місце судового засідання та не надав доказів поважності причин, за яких він не зявлявся в судові засідання з розгляду позовних вимог по-суті. Посилання відповідача, на те, що договори приєднання не потребують підпису сторін, не відповідають вимогам закону та судовій практиці.

Згідно ч.1 ст. 231 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні, неявка осіб належним чином повідомлених про час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи; згідно ч.3 даної статті у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення, або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Вислухавши представника позивача, вивчивши матеріали цивільної справи, керуючись законом, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача про скасування заочного судового рішення, за наступних обставин.

Суд не погоджується з твердженням відповідача, що він не був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання, що відбулося 17.07.2015 р., оскільки стосовно цих тверджень ніяких доказів стороною не представлено. В той же час, згідно поштових повідомлень про вручення судових викликів (а.с. 14 та 24), на яких є відтиски штампів ПАТ КБ «Приватбанк» про отримання поштових відправлень 18.05.2015 р. та 05.06.2015 р., з зазначенням уповноваженої особи ОСОБА_4, однозначно витікає, що ПАТ КБ «Приватбанк» належним чином повідомлявся про час, дату та місце судових засідань. Тобто суд обґрунтовано дійшов висновку про проведення судового засідання 17.07.2015 року, відповідно до вимог ст.ст. 169, 224 ЦПК України, з заочним розглядом справи. Відповідач, взагалі, не повідомляє про обставини, що свідчать про поважність причин неявки його в судове засідання та про неповідомлення про ці причини суду, та не надав будь-яких доказів стосовно цих обставин.

Суд не погоджується з думкою відповідача, що рішення суду не обґрунтоване, оскільки його заперечення ґрунтуються на переоцінці доказів, яким дав належну оцінку суд при винесенні рішення. При цьому, з свого боку відповідач будь-яких доказів на підтвердження своїх тверджень не надав. Суд не приймає як належний доказ тверджень відповідача копію витягу із Умов та правил надання банківських послуг, оскільки в цьому документі не зазначено, ким він затверджений та з якого і по який час діяв. В той же час суд приймає до уваги великий обсяг цього документу (30 сторінок) та його складність, що дійсно свідчить про обмеження можливостей клієнтам ознайомлюватися з цим документом, в тому числі і через Інтернет, безпосередньо перед укладенням кредитних договорів.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування заочного рішення Вільногірського міського суду від 17.07.2015 року і про залишення заяви відповідача без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 209 ч.3, 231, 208-210, 222, 223, 292-294 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви відповідача, Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», про скасування заочного рішення Вільногірського міського суду, Дніпропетровської області, від 17.07.2015 р. у цивільній справу № 174/435/15-ц, п/с 2/174/225/2015, за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця (ФОП) ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживача шляхом визнання правочинів недійсними, відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пяти днів з дня її проголошення через Вільногірський міський суд, Дніпропетровської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом пяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Копію ухвали, протягом двох днів з часу виготовлення її в повному обсязі, надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення сторонам.

Головуючий суддя Г.І. Шаповал