Ухвала суду № 49177291, 25.08.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"25" серпня 2015 р. Справа №910/20215/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Чорної Л.В.

Смірнової Л.Г.

Розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Конструкторське бюро "Артилерійське озброєння"

на рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2015р.

у справі №910/20215/14 (суддя Літвінова М.Є.)

за позовом Військового прокуратура Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

до Державного підприємства "Конструкторське бюро "Артилерійське озброєння"

про стягнення 1 300 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Військовий прокурор Київського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до Державного підприємства "Конструкторське бюро "Артилерійське озброєння" про стягнення 1 300 000,00 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.10.2014 року у справі №910/20215/14, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 року, позовні вимоги задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.04.2015 року рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 року у справі №910/20215/14 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.07.2015р. у справі №910/20215/14 позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Державне підприємство "Конструкторське бюро "Артилерійське озброєння" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2015р. у справі №910/20215/14 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Державного підприємства "Конструкторське бюро "Артилерійське озброєння" передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського судді Кропивній Л.В.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства "Конструкторське бюро "Артилерійське озброєння", колегія суддів встановила, що зазначена апеляційна скарга не приймається до розгляду та повертається апеляційним господарським судом з огляду на наступне.

Статтею 94 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено вимоги щодо форми і змісту апеляційної скарги.

Згідно з частиною 3 статті 94 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Недодержання вимог статті 94 ГПК України щодо додатків до апеляційної скарги тягне за собою наслідки, передбачені статтею 97 ГПК України.

Правові засади справляння судового збору, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до частини 1 статті 4 вищезазначеного закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі

Статтею 55 ГПК України передбачено визначення ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Згідно з підпунктом 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмів мінімальної заробітної плати.

За приписом підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про державний бюджет на 2015 рік» розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2015р. становить 1218, 00 грн.

Колегія суддів встановила, що оскаржуваним рішенням у даній справі задоволено позов на суму 1 300 000,00 грн.

З вимог апеляційної скарги вбачається, що апелянт просить повністю скасувати рішення місцевого господарського суду, яким задоволено позовні вимоги на суму 1 300 000,00 грн. та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову про стягнення 1 300 000,00 грн. відмовити повністю

Оскільки, відповідач оскаржує рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, розмір судового збору за подання апеляційної скарги розраховується саме з суми - 1 300 000,00 грн.

Дана вимога має майновий характер, і розмір судового збору за її подання визначається за приписами підпунктів 1, 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Таким чином, скаржник за подання апеляційної скарги повинен був надати докази сплати судового збору у сумі 13 000,00 грн.

Апелянт додав до матеріалів апеляційної скарги платіжне доручення №1755 від 14.11.2014р. на суму 13 000,00 грн., однак вказане платіжне доручення не може слугувати доказом сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги Державного підприємства "Конструкторське бюро "Артилерійське озброєння" саме на рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2015р. у справі №910/20215/14, з огляду на наступне.

Постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів, у тому числі платіжних доручень.

Відповідно до п. 3.8. вказаної Інструкції, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором (п. 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Скаржником у якості доказу сплати судового збору до апеляційної скарги додано Платіжне доручення №1755 від 14.11.2014р., в якому у графі "Призначення платежу" зазначено: «Судовий збір за позовом ДП КБАО, Київський апеляційний господарський суд, код 25960043 Без ПДВ».

Таким чином, графа "Призначення платежу" вказаного платіжного доручення не містить відомостей про те, по якій саме справі сплачено судовий збір та з огляду на те, що рішення Господарського суду міста Києва, яке оскаржує апелянт винесене судом 22.07.2015р., тоді як, судовий збір згідно вказаного платіжного доручення сплачено 14.11.2014р., тобто майже за сім місяців до винесення самого рішення.

При цьому, з матеріалів справи слідує, що значно раніше по даній справі було винесено рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2014 року у справі №910/20215/14, яким присуджено до стягнення з Державного підприємства "Конструкторське бюро "Артилерійське озброєння" на користь Міністерства оборони України 1 300 000,00 грн., наданих підприємству у якості авансу на виконання роботи етапу № 2 з виготовлення дослідного зразка № 2 модернізованої бойової машини піхоти БМП-1 з системою керування вогнем "Тандем" та проведення попередніх випробувань, корегування робочої конструкторської документації за результатами попередніх випробувань та 26 000,00 грн. - судового збору.

10.12.2014р. не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду від 28.10.2014 року, Державне підприємство "Конструкторське бюро "Артилерійське озброєння" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (а.с. 95-112, т. 1).

При цьому, у додатках до вказаної апеляційної скарги (а.с. 95-112, т. 1) фігурує таке ж платіжне доручення №1755 від 14.11.2014р. на суму 13 000,00 грн. (а.с. 104, т. 1), яке апелянт додав до даної апеляційної скарги і цього разу.

Слід зазначити, що апеляційну скаргу Державного підприємства "Конструкторське бюро "Артилерійське озброєння" на рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2014 року у справі №910/20215/14 було розглянуто судом апеляційної інстанції, за результатами якого прийнято постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2015 року.

Отже, Державне підприємство "Конструкторське бюро "Артилерійське озброєння" додавало вже таке платіжне доручення суду апеляційної інстанції оскаржуючи зовсім інше рішення господарського суду міста Києва від 28.10.2014р. у даній справі. Водночас, вказані обставини свідчать про те, що апелянт зловживає своїми процесуальними правами.

Отже, додане до апеляційної скарги платіжне доручення №1755 від 14.11.2014р. не може вважатися належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку.

З огляду на вищезазначене, апеляційна скарга Державного підприємства "Конструкторське бюро "Артилерійське озброєння" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2015р. у справі №910/20215/14 не приймається до розгляду і повертається Київським апеляційним господарським судом.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно частини 4 статті 97 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктів 1, 2, 3 частини 1 статті 97 ГПК України, апеляційна скарга може бути подана повторно.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 86, п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Державного підприємства "Конструкторське бюро "Артилерійське озброєння" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.07.2015р. у справі №910/20215/14 з доданими документами повернути без розгляду.

2.Копію ухвали апеляційного господарського суду направити учасникам провадження.

3.Матеріали справи №910/20215/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді Л.В. Чорна

Л.Г. Смірнова