Постанова № 49176440, 25.08.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" серпня 2015 р.Справа № 916/1243/15-гОдеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Бєляновського В.В.,

суддів: Величко Т.А., Поліщук Л.В.

при секретарі - Альошиній Г.М.

За участю представників:

Від прокурора: Врублевська О.О.

Від позивача: не зявився

Від відповідача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Бласт ЛТД

на рішення господарського суду Одеської області від 22 липня 2015 року

по справі № 916/1243/15-г

за позовом: заступника Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Управління майна та інвестицій Теплодарської міської ради

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Бласт ЛТД

про стягнення 89 672,86 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2015 року заступник Біляївського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Управління майна та інвестицій Теплодарської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Бласт ЛТД про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 71 582,92 грн. за період з лютого по грудень 2014 року включно, 8198,39 грн. пені, а також 8478,54 грн. заборгованості по компенсації плати за землю, 1413,01 грн. пені за договором № 3/2014 оренди майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Теплодар від 31.01.2014р.

Позовні вимоги обґрунтовувалися порушенням з боку відповідача господарського зобовязання встановленого умовами договору оренди майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Теплодар від 31.01.2014р. щодо своєчасного внесення орендної плати та компенсації плати за землю, внаслідок чого виникла заявлена до стягнення заборгованість.

Рішенням господарського суду Одеської області від 22.07.2015 року (суддя Дяченко Т.Г.) позов задоволено з мотивів обґрунтованості позовних вимог. Стягнуто з ТОВ "БЛАСТ ЛТД" на користь Управління майна та інвестицій Теплодарської міської ради Одеської області 71582 грн. 92 коп. заборгованості з орендної плати за майно, 8198 грн. 39 коп. пені, 8478 грн. 54 коп. заборгованості по компенсації плати за землю і 1413 грн. 01 коп. пені.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням ТОВ „Бласт ЛТД звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати повністю та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована порушенням норм матеріального права.

Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення прокурора та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 31.01.2014 року між Управлянням майна та інвестицій Теплодарської міської ради Одеської області (орендодавець) та ТОВ "БЛАСТ ЛТД" (орендар) було укладено договір №3/2014 оренди майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Теплодар, згідно з п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове користування обєкт оренди, що належать до комунальної власності територіальної громади м. Теплодар із складу „Гаражу з базою механізації: частину виробничого корпусу площею 1656,3 м2; бетонні площадки площею 6070 м2 з огорожею, освітлювальною щоглою, навіс площею 196 м2 та приміщення на 2-му поверсі службово-побутового корпусу площею 118 м2, які розташовані за адресою: м. Теплодар, вул. Комунальна,1, з метою використання для надання додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій

За умовами п. 3.1. договору орендна плата за користування обєктом оренди складається з орендної плати за майно та компенсації плати за землю, на якій розташовано майно, у розмірі земельного податку. Ці платежі перераховуються орендарем на вказані орендодавцем в розділі 10 бюджетні рахунки не пізніше 10 числа кожного місяця, наступного за звітним; зі щомісячним урахуванням щомісячного індексу інфляції відносно суми орендної плати за майно, яка визначена за перший місяць при укладанні договору оренди у розрахунку № 1 та складає 6114,02 грн.; зі щорічним урахуванням індексації (Кі) компенсації плати за землю у розмірі земельного податку у розрахунку №2, яка визначена за перший місяць поточного року при укладанні договору та складає 1971,22 грн.

Умовами п. 3.3 сторони встановили, що орендна плата та платежі, перераховані несвоєчасно або не в повному обсязі, стягуються до бюджету з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

У разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання передачі (п. 3.7 договору).

Згідно з п. 4.1 договору орендар зобовязався використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього договору, своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату та здійснювати інші платежі, які передбачені договором.

Відповідно до п. 4.9 договору, у разі прийняття орендодавцем рішення про розірвання цього договору з причини невиконання орендарем будь якого із зобовязань, орендар повинен повернути орендоване майно у 5-ти денний термін з моменту отримання рішення орендодавця про розірвання договору.

Пунктом 9.1 договору встановлено, що цей договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, діє з 01.02.2014р. до 01.01.2017р.

Вказане в даному договорі майно було передано орендареві від орендодавця за актом приймання передачі від 01.02.2014р.

31.12.2014 року сторонами даного договору було складено та підписано акт приймання передачі, згідно з яким орендар повернув орендодавцеві майно орендоване за договором № 3/214 від 31.01.2014р., а також в даному акті зазначено, що заборгованість орендаря за цим договором на момент повернення майна становить 85 361,46 грн., в тому числі: 71582,92 грн. заборгованість з орендної плати за майно та 13778,54 грн. заборгованість по компенсації плати за землю; на підставі цього акту договір оренди припиняє дію з 01.01.2015р., що не звільняє орендаря від сплати вказаної заборгованості.

У наступному, 20.01.2015р. між Управлінням майна та інвестицій Теплодарської міської ради Одеської області та ТОВ "БЛАСТ ЛТД" було укладено договір на погашення заборгованості протягом 9 місяців (з 01.02.2015р. по 30.10.2015р.) за договором оренди від 31.01.2014р. № 3/2014, відповідно до п. 1. якого ТОВ "БЛАСТ ЛТД" зобовязалося щомісячно, починаючи з лютого 2015р. по жовтень 2015р. включно сплачувати наявну перед Теплодарським міським бюджетом заборгованість за оренду майна комунальної власності територіальної громади м. Теплодар згідно з вказаним договором оренди, а саме: 8 000 грн. щомісячно за оренду майна та 1971,22 грн. компенсації плати за землю.

Пунктом 2 вказаного договору сторони встановили, що у разі невиконання ТОВ "БЛАСТ ЛТД" умов цього договору, договір вважається розірваним, а орендодавець - Управління майна та інвестицій Теплодарської міської ради Одеської області має право стягнути непогашену заборгованість у судовому порядку з урахуванням пені та судових витрат відповідно до вимог п. 3.3. договору оренди №3/2014 від 31.01.2014р.

01.03.2015 року сторонами було складено акт звірки взаєморозрахунків за договором оренди № 3/2014 від 31.01.2014р., яким визначено, що заборгованість орендаря по орендній платі за майно складає 71582,92 грн.

Претензією від 16.03.2015р. № 01-07/109 позивач повідомив відповідача про наявність непогашеної заборгованості станом на 01.03.2015р. за договором оренди № 3/2014 від 31.01.2014р. в сумі 71582,92 грн. з орендної плати за майно та в сумі 8478,54 грн. по компенсації плати за землю, нарахування пені в сумі 8198,39 грн. та в сумі 1413,01 грн. відповідно за прострочення виконання грошових зобовязань, виклав вимогу до 31.01.2015 року погасити вказану заборгованість та попередив, що у разі невиконання вказаних вимог буде вимушений звернутися до господарського суду за примусовим стягнення зазначених сум.

Згідно з довідкою фінансового управління виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області від 09.07.2015р. № 192 у 2015 році від ТОВ "БЛАСТ ЛТД" на виконання договору №3/2014 від 31.01.2014р. та договору на погашення заборгованості від 20.01.2015р. грошові кошти не надходили.

Вказана обставина не заперечується і самим відповідачем як у відзиві на позовну заяву, так і в апеляційній скарзі.

У звязку з несплатою відповідачем орендних платежів та компенсації плати за землю в період з лютого по грудень 2014 року включно, внаслідок чого у відповідача виникла прострочена заборгованість з орендної плати за майно у розмірі 71582,92 грн. та 8478,54 грн. з компенсації плати за землю, на яку позивач нарахував пеню в розмірі 8198,39 грн. та 1413,01 грн. відповідно за прострочення виконання грошових зобовязань, заступник прокурора звернувся до господарського суду з даним позовом.

Задовольняючи позов господарський суд першої інстанції виходив із того, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором оренди № 3/2014 від 31.01.2014р. та пені за прострочення виконання грошових зобовязань підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, наданими розрахунками, які є вірними, а тому є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів вважає висновки господарського суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову законними і обґрунтованими з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності; строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Згідно з п. 1 ст. 762 ЦК України з наймача справляється плата за користування майном, розмір якої встановлюється договором оренди.

Пункт 5 статті 762 ЦК України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" однією із істотних умов договору оренди та основним обов'язком орендаря є сплата орендних платежів з урахуванням індексу інфляції.

Згідно з ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно п. 4.1. договору орендар зобов'язався вносити орендні та інші передбачені договором платежі своєчасно і в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору; з цього моменту договір найму припиняється.

Згідно з п. 3.7 договору оренди орендна плата нараховується до дня підписання сторонами акту приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцю.

Господарським судом встановлено, матеріалами справи підтверджено та відповідачем не спростовано, що в порушення умов договору оренди і вимог вищенаведених правових норм, протягом дії договору оренди відповідач орендну плату та інші передбачені договором платежі за користування обєктом оренди не сплачував, внаслідок чого в нього виникла прострочена заборгованість перед позивачем з орендної плати за майно у розмірі 71582,92 грн. та з компенсації плати за землю у розмірі 8478,54 грн., у звязку з чим висновок місцевого суду про наявність підстав для стягнення вказаної заборгованості з орендних платежів у спірний період є законними і обґрунтованими.

Як було встановлено судом першої інстанцій, умовами пункту 3.3. договору передбачено, що орендна плата та платежі, перераховані несвоєчасно або не в повному обсязі, стягуються до бюджету з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

За прострочення виконання грошових зобовязань позивач на підставі п. 3.3 договору нарахував відповідачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, сума якої складає 8198,39 грн. пені на заборгованість з орендної плати за майно та 1413,01 грн. пені на заборгованість з компенсації плати за землю.

Статтею 175 ГК України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статей 230, 231 ГК України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня). У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до вимог ст. ст. 626, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків і договір є обовязковим до виконання.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З огляду на встановлення господарським судом факту невиконання відповідачем договірних зобов'язань зі сплати орендних платежів у спірний період, висновок місцевого господарського суду про наявність підстав для стягнення пені, передбаченої п. 3.3 договору оренди, є цілком обґрунтованим.

За таких обставин, встановлені господарським судом першої інстанції із дотриманням правил ст. 43 ГПК України факти, спростовують доводи апеляційної скарги щодо порушення господарським судом норм матеріального права.

Колегією суддів не приймаються до уваги викладені в апеляційній скарзі доводи скаржника щодо передчасності звернення прокурора за судовим вирішенням питання стягнення наявної заборгованості з огляду на підписання сторонами договору на погашення заборгованості від 20.01.2015р., оскільки судом установлено і скаржником не заперечується факт невиконання ним умов цього договору станом на момент вирішення даного спору в суді, у звязку з чим на підставі п. 2 даного договору він вважається розірваним, а орендодавець має право на стягнення непогашеної заборгованості в судовому порядку.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів вважає доводи викладені скаржником в апеляційній скарзі необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами та не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини. За таких обставин колегія суддів не знаходить законних підстав для повного чи часткового задоволення вимог апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно та всебічно зясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що дає підстави для залишення його без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд -,

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Одеської області від 22 липня 2015 року у справі № 916/1243/15-г залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бласт ЛТД»- без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Бєляновський В.В.

Судді: Величко Т.А.

ОСОБА_2