Рішення № 49170255, 19.08.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.08.2015 Справа № 905/676/15

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом акціонерного товариства Тодіні Коструціоні ОСОБА_1П.А. в особі представництва "Тодіні Коструціоні ОСОБА_1П.А.", м.Рівне (ідентифікаційний код 26603641)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком", м.Маріуполь (ідентифікаційний код 32794511)

про стягнення пені за платіжним сертифікатом №3 в розмірі 6700991,76 грн., інфляційних за платіжним сертифікатом №3 в розмірі 15077729,36 грн., 3% річних за платіжним сертифікатом №3 в розмірі 431515,19 грн.; основного боргу за платіжним сертифікатом №4 в розмірі 3061883,52 грн.; суми гарантійних утримань в розмірі 1397163,35 грн., пені в сумі 98758,40 грн., 3% річних в сумі 4937,92 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю від 23.02.2015р.

від відповідача: не з'явився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява акціонерного товариства Тодіні Коструціоні ОСОБА_1П.А. в особі представництва "Тодіні Коструціоні ОСОБА_1П.А.", м.Рівне до товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком", м.Маріуполь про стягнення пені за платіжним сертифікатом №3 в розмірі 6700991,76 грн., інфляційних за платіжним сертифікатом №3 в розмірі 15077729,36 грн., 3% річних за платіжним сертифікатом №3 в розмірі 431515,19 грн.; основного боргу за платіжним сертифікатом №4 в розмірі 3061883,52 грн.; суми гарантійних утримань в розмірі 1397163,35 грн., пені в сумі 98758,40 грн., 3% річних в сумі 4937,92 грн.

Ухвалою суду від 02.07.2015 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 905/676/15, сторони зобовязані надати документи та виконати певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на рішення господарського суду Запорізької області від 25.05.2015р. по справі № 908/1859/15-г, яким позовні вимоги акціонерного товариства Тодіні Коструціоні ОСОБА_1П.А. в особі представництва "Тодіні Коструціоні ОСОБА_1П.А." до товариства з обмеженою відповідальністю "ШЛЯХОВЕ БУДІВНИЦТВО "АЛЬТКОМ" про стягнення 39 965 883, 21 грн. задоволені частково, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "АЛЬТКОМ" на користь Акціонерного товариства Тодіні Коструціоні ОСОБА_1П.А. в особі представництва "Тодіні Коструціоні ОСОБА_1П.А." 11381213 (одинадцять мільйонів триста вісімдесят одну тисячу двісті тринадцять) грн. 35 коп. основного боргу та 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. витрат на судовий збір. В частині стягнення 28584669 (двадцять вісім мільйонів п'ятсот вісімдесят чотири тисячі шістсот шістдесят дев'ять) грн. 71 коп. провадження у справі припинено. У звязку з чим, позивач вважає, що виникли підстави для нарахування за несвоєчасну оплату грошових зобовязань за платіжним сертифікатом №3 пені в розмірі 6700991,76грн., інфляційних нарахувань в розмірі 1507779,36грн., 3% річних в розмірі 431515,19грн.

Позивач посилається на неналежне виконання відповідачем контракту номінованого субпідряду на виконання капітального ремонту автодороги М03 Київ-Харків-Довжанський (Контракт (Лот) №3 (км 185+000-км 191 + 400) від 09.09.2014р., внаслідок чого утворилась заборгованість по сплаті за платіжним сертифікатом №4 від 05.05.2015 у розмірі 3061883,52грн. та підстави для стягнення суми гарантійних утримань в розмірі 1397163,35грн., та нарахування пені на суму гарантійних утримань в сумі 98758,40грн., 3% річних на суму гарантійних утримань в розмірі 4937,92грн.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії контракту, розрахунки пені, інфляційних нарахувань, 3% річних по платіжному сертифікату №3 від 18.12.2014р., розрахунки пені, 3% річних по зобовязанню сплати гарантійних утримань, копії проміжних сертифікатів, платіжного сертифікату №4, рішення господарського суду Запорізької області від 25.05.2015р. по справі №908/1859/15-г, претензії, постанови Донецького апеляційного господарського суду.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 11, 96, 251, 252, 509, 511, 525, 526, 528, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 222 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 54-57, 123, 124 Господарського процесуального кодексу України.

Від позивача 17.07.2015р. надійшли письмові пояснення, в яких зазначає, що рішення по справі №90/1859/15-г наразі переглядається в апеляційному порядку

19.08.2015р. через канцелярію господарського суду Донецької області від позивача надійшло клопотання, в якому просить суд долучити до матеріалів справи копію постанови Донецького апеляційного суду від 04.08.2015р., якою залишено без змін рішення господарського суду Запорізької області від 25.05.2015р. по справі №908/1859/15-г.

Відповідач до суду жодного разу не зявився, однак надав відзив на позов, в якому позов не визнає, та зазначає, що ТОВ «ШБ «Альтком» своєчасно, невідкладно після надходження коштів від замовника, сплачував виконані позивачем послуги. Однак, згодом замовник перестав фінансувати роботи за обєктом договору, що унеможливлює здійснення розрахунків відповідача та позивача, оскільки у відповідача зобовязання розрахунку з субпідрядними організаціями згідно укладених договорів виникає не раніше надходження коштів від замовника. Також, п.11.1 Контракту передбачено, що банк підрядника зобовязується сплачувати вартість виконаних робіт, по зазначеному контракту, на підставі проміжних сертифікатів, не пізніше 3 банківських днів з моменту надходження коштів в банк Підрядника. За вказаних обставин, відповідач вважає, що з його боку були здійсненні усі дії, спрямовані на виконання взятих на себе зобовязань, згідно умов укладеного договору та жодним чином не були порушені умови зазначеного договору. Також, відповідач зазначає, що відповідно до п.4. ст.879 ЦК України «Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого обєкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін» та посилається на ч.1 ст.530 ЦК України. За вказаних обставин з боку відповідача відсутні порушення зобовязання перед позивачем згідно вимог укладеного договору та норм чинного законодавства.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представників сторін, суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ШЛЯХОВЕ БУДІВНИЦТВО "АЛЬТКОМ" (Підрядник) та АТ Тодіні Коструціоні ОСОБА_1П.А. (Субпідрядник) укладений контракт від 09.09.2014р., відповідно до якого на підставі інструкції Інженера, а також листа № 1962/1/20-02-10 від 02.09.2014р. Державного Агентства ОСОБА_3 України (Замовник) з погодженням залучити субпідрядні організації для виконання частини робіт, обумовлених даним Контрактом, Підрядник залучає у якості Субпідрядника - "Тодіні Коструціоні ОСОБА_1П.А.", для виконання частини Контракту на будівельні роботи на ділянці автодороги М03 Київ - Харків - Довжанський, ЛОТ 3, в рамках Контрактної угоди від 26.05.2014р. між Замовником та Підрядником, а саме:

- будівництво дорожнього покриття;

- будівництво скотопрогону;

- встановлення захисних кожухів магістральних газопроводів у відповідності з наданою ВОР, згідно Проекту ремонту автодороги М03 Київ - Харків - Довжанський.

Субпідрядник, в свою чергу, приймає на себе та погоджується виконати зобов'язання Підрядника по переданих на субпідряд частинах робіт.(ст.1 Контракту)

За пунктом 2.1 ст. 2 Контракту, Субпідрядник зобов'язується виконати роботи з ремонту частини автодороги М03 Київ-Харків-Довжанський по тим видам робіт, які визначаються у ВОР, що додається.

Відповідно до п. 9.1 статті 9 Контракту Субпідрядник має право на оплату всіх коштів по Контракту за частину переданих субпідрядних робіт.

Затвердження виконаних робіт регламентовано статтею 14 Контракту:

14.1. Проміжний Платіжний Сертифікат оформлюється не рідше одного разу в місяць, кожний місяць, на суму виконаних робіт.

Відповідно до п. 19.2 ст. 19 Контракту, Підрядник, а точніше банк Підрядника (ПАТ "Унікомбанк"), в якому відкритий рахунок для здійснення платежів, по даному Контракту, як того вимагають умови ст. 11.1 даного Контракту, зобов'язується оплачувати вартість виконаних робіт, по даному Контракту, на підставі проміжних платіжних сертифікатів, не пізніше 3 банківських днів з моменту надходження коштів в банк Підрядника, а саме ПАТ "Унікомбанк", від Замовника.

Не пізніше 7 календарних днів з моменту завершення робіт за Контрактом Субпідряду, складається та затверджується звіт про завершення робіт за Контрактом. (ст.15. п.15.2 Контракту)

Остаточний розрахунок за виконані роботи за Контрактом Субпідряда здійснюється Підрядником, а точніше банком Підрядника (ПАТ «Унікомбанк»), в якому відкрит рахунок для здійснення розрахунків за Контрактом, як це вимагають умови ст.11.1. зазначеного Контракту, протягом 3 банківських днів після надходження коштів в банк Підрядника, а саме ПАТ «Унікомбанк», від Замовника. (п.19.3. ст.19 Контракту)

У відповідності до п. 19.7 ст.19 Контракту, із кожного проміжного платіжного Сертифіката Підрядник буде утримувати 10 % суми платежу як гарантію виконання, проте не більше 5 % від загальної ціни Контракту.

Утримані суми, в повному обсязі, повертаються Підрядником Субпідряднику, на протязі 7 банківських днів, з моменту підписання звіту про закінчення робіт по даному Контракту.(п.19.7 ст.19 Контракту)

Так, 05.05.2015р. сторонами підписано та скріплено печатками підприємств платіжний сертифікат №4 на суму 3061883,52грн., який в свою чергу є звітом про завершення робіт. Отже, суд робить висновок, що виконані роботи прийняті замовником без зауважень.

За умовами п.19.3 ст. 19 Контракту остаточний розрахунок за виконані роботи за Контрактом Субпідряда здійснюється Підрядником, а точніше банком Підрядника (ПАТ «Унікомбанк»), в якому відкрит рахунок для здійснення розрахунків за Контрактом, як це вимагають умови ст.11.1. зазначеного Контракту, протягом 3 банківських днів після надходження коштів в банк Підрядника, а саме ПАТ «Унікомбанк», від Замовника.

Платіжний сертифікат №4 на суму 3061883,52 грн. був підписаний сторонами без жодних зауважень 05.05.2015р.

За приписами ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З наведеного вбачається, що ст. 530 ЦК України визначає, що строк виконання зобов'язання може визначатися подією, яка неминуче має настати.

Разом з тим, частина 1 статті 530 ЦК України не може бути застосована до спірних правовідносин, оскільки подією є явище, що виникає незалежно від волі людей, а дією є життєвий факт, що є результатом свідомої, пов'язаної з волею, діяльністю людей, які у свою чергу, поділяються на правомірні, тобто такі, що відповідають правовим нормам, і неправомірні, які суперечать закону (правопорушення).

Таким чином, фактично Контракт містить умову, відповідно до якої виконання зобов'язання з оплати коштів за виконані роботи пов'язано з дією особи, яка не є стороною такого договору, але за змістом ст. 511 ЦК України зобов'язання не може створювати обов'язку для третьої особи.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 528 ЦК України навіть у випадку покладення виконання обов'язку боржником на іншу особу, відповідальним за виконання зобов'язання залишається боржник, а не така особа.

При цьому, в силу ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України забороняє односторонню відмову від зобов'язання або односторонню зміну його умов. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, ГК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виходячи з наведеного, відповідальним за виконання зобов'язання по оплаті вартості виконаних робіт є підрядник - ТОВ "ШБ "Альтком", який зобов'язаний виконати обов'язок по сплаті виконаних робіт незалежно від надходження коштів від Замовника - Державного агентства автомобільних доріг України.

Оскільки відповідач може і не отримати платіж від Замовника, вказане в Контракті не є подією, яка має неминуче настати, а отже, п.19.3 ст.19 Контракту не містить визначення терміну чи строку виконання у розумінні ст. 251, 252 ЦК України, з чого можна зробити висновок, що сторонами у Контракті не було погоджено строк (термін) виконання зобов'язання по оплаті виконаних робіт.

Такої ж правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України (постанова від 16.02.2011р. по справі №9/152 та від 27.03.2013р. по праві №8/348).

Частиною 2 статті 530 ЦК України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В звязку із невиконанням відповідачем грошових зобовязань позивачем 23.06.2015р. було надіслано на адресу ТОВ "ШЛЯХОВЕ БУДІВНИЦТВО "АЛЬТКОМ" претензію з вимогою сплатити заборгованість за договором, з доказами направлення.

З урахуванням цього, у відповідності до ч. 2 ст. 530 ЦК України строк виконання відповідачем зобов'язання по оплаті вартості виконаних робіт на підставі платіжного сертифікату № 4 - 26.06.2014р.

Відповідно до п.19.7 ст.19 Контракту утримані суми, в повному обсязі, повертаються Підрядником Субпідряднику, протягом 7 банківських днів, з моменту підписання звіту про закінчення робіт по даному Контракту.

Як було зазначено вище, 05.05.2015р. був підписаний звіт про завершення робіт (сертифікат №4).

В порушення умов п.19.7 Контракту гарантійні утримання в розмірі 1397163,35грн. сплачені протягом 7 банківських днів з моменту підписання звіту не були, а саме до 15.05.2015р.

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором субпідряду та підпадає під регулювання статей 837-864 Цивільного кодексу України.

За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Доказів погашення вищезазначеної заборгованості відповідачем суду не представлено.

Дослідивши відзив на позовну заяву, наданий відповідачем, судом встановлено, що у вказаному відзиві останній навів приписи ст. 18-19 контракту номінованого субпідряду від 09.09.2014р. та зазначив, що заперечує проти позовних вимог, проте зазначені обґрунтування судом не приймаються, з підстав, викладених вище.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості у розмірі 3061883,52грн. та гарантійних утримань в розмірі 1397163,35грн. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Також відповідно до позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну сплату гарантійних утримань в сумі 98758,40 грн., 3% річних за несвоєчасну сплату гарантійних утримань в сумі 4937,92 грн.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимог кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобовязанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само 3% річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності та незалежно від вини відповідача, оскільки неможливість виконання грошового зобов'язання не звільняє від його виконання.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, то він зобов'язаний сплатити не тільки суму боргу, а і індекс інфляції за весь час прострочення, що нарахований на суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши розрахунок 3% річних за визначені позивачем періоди, які не суперечать приписам чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку, що визначена позивачем сума нарахування є вірною.

Відтак, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 3% річних у розмірі 4937,92 грн. підлягають задоволенню.

Щодо стягнення пені у розмірі 98758,40 грн., господарський суд зазначає наступне.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до п.22.2. Контракту за несвоєчасне фінансування виконаних робіт Підрядником, а у випадку отримання коштів від Замовника, Субпідрядник стягує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка буде діяти на момент прострочення оплати, за кожний день невиконання зобовязань.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Відтак, здійснивши розрахунок пені, нарахованої за період з 16.05.2015р. по 27.06.2015р. на суму 1397163,35грн., судом встановлено, що сума пені становить 98754,40 грн.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню в повному обсязі в розмірі 98754,40 грн.

Що стосується позовних вимог щодо стягнення пені за платіжним сертифікатом №3 в розмірі 6700991,76 грн., інфляційних за платіжним сертифікатом №3 в розмірі 15077729,36 грн., 3% річних за платіжним сертифікатом №3 в розмірі 431515,19 грн., господарський суд зазначає наступне.

Рішенням господарського суду Запоріької області по справі №908/1859/15-г від 25.05.2014р. позовні вимоги акціонерного товариства Тодіні Коструціоні ОСОБА_1П.А. в особі представництва "Тодіні Коструціоні ОСОБА_1П.А." до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "ШЛЯХОВЕ БУДІВНИЦТВО "АЛЬТКОМ" про стягнення 39 965 883, 21 грн. задоволені частково.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "АЛЬТКОМ" на користь акціонерного товариства Тодіні Коструціоні ОСОБА_1П.А. в особі представництва "Тодіні Коструціоні ОСОБА_1П.А." 11381213 грн. 35 коп. основного боргу та 73080 грн. 00 коп. витрат на судовий збір. В частині стягнення 28584669 грн. 71 коп. провадження у справі припинено.

Зазначеним рішенням встановлено, що на виконання умов Контракту між сторонами було підписано проміжні платіжні сертифікати на загальну суму 98 581 554, 36 грн., а саме:

№ 1 від 30.09.2014р. на суму за поточний період - 14 413 803, 90 грн.;

№ 2 від 31.10.2014р. на суму за поточний період - 38 483 873, 18 грн.;

№ 3 від 18.12.2014р. на суму за поточний період - 45 683 877, 28 грн.

У зв'язку із несплатою заборгованості позивачем на адресу відповідача неодноразово направлялись претензії про сплату заборгованості.

Листом від 06.02.2015р. № КО 06/02-03 ТОВ "ШЛЯХОВЕ БУДІВНИЦТВО "АЛЬТКОМ" визнало наявну заборгованість за Контрактом у розмірі 98 581 554, 36 грн. та гарантувало її оплату.

ТОВ "ШЛЯХОВЕ БУДІВНИЦТВО "АЛЬТКОМ" перерахувало на рахунок АТ Тодіні Коструціоні ОСОБА_1П.А. грошові кошти у розмірі 57 218 507, 80 грн., а саме:

20.10.2014р. оплачено 10 810 352, 93 грн.;

14.11.2014р. оплачено 20 630 405, 91 грн.;

08.12.2014р. оплачено 15 777 748, 96 грн.;

17.12.2014р. оплачено 10 000 000, 00 грн.

21.04.2015р. між ТОВ "ШЛЯХОВЕ БУДІВНИЦТВО "АЛЬТКОМ" та Тодіні Коструціоні ОСОБА_1п.А. укладено угоду про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, згідно умов якої сторони, керуючись ст. 601 ЦК України, про припинення зобов'язань заліком зустрічних однорідних вимог на суму 28 584 669, 71 грн. (двадцять вісім мільйонів п'ятсот вісімдесят чотири тисячі шістсот шістдесят дев'ять грн. 71 коп.)

Доказів оплати 11 381 213, 50 грн. за контрактом номінованого субпідряду від 09.09.2014р. відповідачем суду надано не було.

Зазначеним рішенням встановлено, що строк виконання відповідачем зобов'язання по оплаті вартості виконаних робіт на підставі, зокрема, проміжного платіжного сертифікату № 3 - 29.12.2014р.

Зазначене рішення залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.08.2015р.

Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У зв'язку з прийняттям рішення суду зобов'язання за договором не припиняється.

Як зазначає позивач, відповідачем вищевказане рішення суду до теперішнього часу не виконано.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимог кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобовязанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само 3% річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності та незалежно від вини відповідача, оскільки неможливість виконання грошового зобов'язання не звільняє від його виконання.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, то він зобов'язаний сплатити не тільки суму боргу, а і індекс інфляції за весь час прострочення, що нарахований на суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши розрахунок 3% річних за визначені позивачем періоди з 30.12.2014р. по 20.04.2015р. на суму 39965883,21грн. та з 21.04.2015р. по 27.06.2015р. на суму 11381213,35 грн., які не суперечать приписам чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку, що визначена позивачем сума нарахування є вірною.

Відтак, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 3% річних у розмірі 431515,19 грн. підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення інфляційних втрат у сумі 15077729,36 грн.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат з урахуванням вимог листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», за визначений позивачем період з січня 2015р. по квітень 2015р. на суму 39965883,21грн. та за травень 2015р. на суму 11381213,35грн. складає 15089614,66рн.

Враховуючи те, що відповідно до ст. 83 Господарського процесуального кодексу господарський суд не може виходити за межі позовних вимог, позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат в розмірі 15077729,36 грн. підлягають задоволенню.

Щодо стягнення пені у розмірі 6700991,76 грн., господарський суд зазначає наступне.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до п.22.2. Контракту за несвоєчасне фінансування виконаних робіт Підрядником, а у випадку отримання коштів від Замовника, Субпідрядник стягує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка буде діяти на момент прострочення оплати, за кожний день невиконання зобовязань.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Відтак, здійснивши розрахунок пені, нарахованої за період з 30.12.2014р. по 20.04.2015р. на суму 39965883,21грн., та за період з 21.04.2015р. по 27.06.2015р. на суму 11381213,35грн. судом встановлено, що сума пені становить 6700991,76 грн.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню в повному обсязі в розмірі 6700991,76 грн.

Судові витрати по сплаті судового збору розподіляються у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, ч.1 ст. 530, ст.ст. 610, 611, 625, 837 Цивільного кодексу України; ст.ст. 193, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов акціонерного товариства Тодіні Коструціоні ОСОБА_1П.А. в особі представництва "Тодіні Коструціоні ОСОБА_1П.А.", м.Рівне до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "Альтком", м.Маріуполь про стягнення пені за платіжним сертифікатом №3 в розмірі 6700991,76 грн., інфляційних за платіжним сертифікатом №3 в розмірі 15077729,36 грн., 3% річних за платіжним сертифікатом №3 в розмірі 431515,19 грн.; основного боргу за платіжним сертифікатом №4 в розмірі 3061883,52 грн.; суми гарантійних утримань в розмірі 1397163,35 грн., пені в сумі 98758,40 грн., 3% річних в сумі 4937,92 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхове будівництво "АЛЬТКОМ" (87525, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Бахчиванджи, 2, ідентифікаційний код 32794511) на користь Акціонерного товариства Тодіні Коструціоні ОСОБА_1П.А. (01187, Італія, м. Рим, вул. Датарія, 22) в особі представництва "Тодіні Коструціоні ОСОБА_1П.А." (33024, м. Рівне, вул. Соборна, 446, ідентифікаційний код 26603641) пеню за платіжним сертифікатом №3 в розмірі 6700991,76 грн., інфляційні втрати за платіжним сертифікатом №3 в розмірі 15077729,36 грн., 3% річних за платіжним сертифікатом №3 в розмірі 431515,19 грн.; основний борг за платіжним сертифікатом №4 в розмірі 3061883,52 грн.; суму гарантійних утримань в розмірі 1397163,35 грн., пеню в сумі 98758,40 грн., 3% річних в сумі 4937,92 грн та судовий збір у розмірі 73080,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 19.08.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 25.08.2015р.

Суддя Ю.В. Сич