Ухвала суду № 49162509, 28.08.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 450/315/13-к Головуючий у 1 інстанції: Данилів Є.О.

Провадження № 11/783/118/15 Доповідач: Гаврилов В. М.

Категорія ч.3 ст.286 КК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2015 року суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Гаврилова В.М.

суддів: Березюка О.Г., Пайонкевича Т.Т.

з участю прокурора: Яворського С.М.

захисника: ОСОБА_1

представників потерпілих: ОСОБА_2

засудженого: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу за апеляціями прокурора Гаранджі Т.Є., представника потерпілих ОСОБА_2 на постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 05 червня 2015 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цією постановою кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 3 ст. 286 КК України направлено прокурору Львівської області для організації та проведення додаткового розслідування.

Своє рішення суддя мотивував тим, що зазначені в клопотанні захисника про направлення справи на додаткове розслідування обставини мають значення для вірної кваліфікації дій підсудного, встановлення причиново-наслідкового зв'язку між діями підсудного та смертю потерпілих, але вони не були перевірені під час досудового слідства. При цьому посилається на те, що відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_3 проводилось 10.09.2009 року, а відтворення за дорученням суду - 16.06.2014 року і за цей період здійснювались ремонтні роботи автодороги і змінювався рівень дорожнього полотна, тому вихідні дані, що були використанні при проведенні зазначених відтворень не були однаковими. Станом на 09.09.2009 року дорожня розмітка, дорожні знаки та облаштування виїзду з а/д «Львів-Кіровоград-Знам'янка» на а/д «Київ-Чоп» не відповідали ПДР України, тому ОСОБА_3, керуючи автомашиною не мав технічної можливості переконатися в безпечності маневру. Під час додаткового судового розслідування необхідно встановити відповідність організації дорожнього руху на даному перехресті станом на 09.09.2009 року ПДР України та іншим нормативно правовим актам, в разі встановлення невідповідності, встановити винних осіб, встановити чи здійснював рух т/з під керуванням ОСОБА_3 під час ДТП, провести додаткове відтворення обстановки та обставин події з обов'язковою участю ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5.

В апеляції та доповненні до неї прокурор зазначає, що суд, визнавши допит потерпілих обов'язковим не допитав п'ятьох з них, упродовж 2 років допитав лише підсудного, потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не дослідив інші докази та проведені у справі експертизи, але прийняв рішення про направлення справи на додаткове розслідування не вживши всіх передбачених законом заходів для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи і просить постанову скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду.

Представник потерпілих в апеляції також вважає, що суд поверхово розглянув клопотання, дав неправильну оцінку доказам, деяким не дав оцінку, деякі проігнорував взагалі і просить постанову скасувати, а справу направити для продовження розгляду в суд першої інстанції.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляції прокурора та представника потерпілих, представника потерпілих, яка підтримала свою апеляцію та апеляцію прокурора, засудженого і його захисника, які їх заперечили, вивчивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляції підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В постанові суду зазначено, що органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що 09.09.2009 року, приблизно о 21 год.45 хв., керуючи автомобілем «ДАФ 3300» н.з. НОМЕР_1 та рухаючись по автодорозі «Львів-Кіровоград-Знам'янка» у напрямку м. Львова, виїжджав на автодорогу «Київ-Чоп», яка є головною і при проїзді її ділянки в районі 539км.+900 м., грубо порушив вимоги Р.1 п.п1.5,1.10, Р.2 п.2.3 «б», Р.10 п.10.1,Р.16 п.п 16.3,16.11, 2.1 Р.33 Правил дорожнього руху України, не був уважним та не стежив за оточуючою дорожньою обстановкою і відповідно не реагував на її зміну, не переконався у безпечності виїзду на головну дорогу з другорядної дороги, не врахував дорожні умови, своїми діями створив небезпеку та перешкоду для руху транспортного засобу «Мерседес-Бенц 313 CDI» н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_9, який рухався по головній дорозі з лівого боку відносно руху автомобіля під керуванням ОСОБА_3, своєчасно не вжив заходів для збереження та здоров'я громадян, та не дав дороги автомобілю під керуванням ОСОБА_9, що призвело до зіткнення вказаних транспортних засобів, в наслідок якого водій ОСОБА_9, пасажири його автомашини ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 і ОСОБА_13 загинули від отриманих травм, а пасажири ОСОБА_14, ОСОБА_5 і ОСОБА_15 отримали ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 30 серпня 2011 року скасовано постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 02 червня 2011 року про направлення даної кримінальної справи на додаткове розслідування, у тому числі з аналогічних підстав - для проведення додаткового відтворення обстановки та обставин події та призначення експертиз за наслідками відтворення, зазначивши, що такі підстави можуть бути усунуті в судовому засіданні шляхом більш ретельного допиту учасників, проведення додаткових та повторних експертиз, витребування документів, чи шляхом дачі судових доручень.

При цьому колегією суддів звернуто увагу на те, що місцевий суд прийняв таке рішення передчасно, не з'ясувавши в судовому засіданні всіх обставин справи, а при новому розгляді справи суд першої інстанції повинен повно і всебічно дослідити обставини справи та постановити законне і обґрунтоване рішення.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 25 січня 2013 року скасовано вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 16 лютого 2012 року, яким виправдано ОСОБА_16, із-за відсутності аналізу та оцінки досліджених доказів та передчасним висновком про відсутність в його діях складу злочину.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 374 КПК України 1960 року вказівки суду, який розглянув справу в апеляційному порядку, є обов'язковими для суду першої інстанції при повторному розгляді справи.

Ігноруючи наведене, порушуючи вимоги ст.ст. 257, 281 КПК України 1960 р. суддя місцевого суду, без повного і всебічного дослідження всіх обставин справи під час судового слідства, посилаючись на докази, які не були досліджені в судовому засіданні, в черговий раз приймає рішення про направлення справи на додаткове розслідування фактично з тих самих підстав, додавши не перевірені дані про неналежну організацію дорожнього руху на даному перехресті, тому, на підставі ст.ст.367,368 КПК України 1960 року, таке рішення підлягає безумовному скасуванню.

З урахуванням того, що суддя не давав оціни доказам у справі з точки зору доведеності обвинувачення, та з метою усунення тяганини у її розгляді колегія суддів вважає можливим подальший її розгляд судом у попередньому складі.

Керуючись ст.ст.362, 366,367,368, 382 КПК України 1960 року, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

апеляції прокурора Гаранджі Т.Є. та представника потерпілих ОСОБА_2 задовольнити частково - постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 05 червня 2015 року про направлення кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 286 КК України прокурору Львівської області для організації та проведення додаткового розслідування скасувати, а кримінальну справу направити для подальшого розгляду в той же суд у тому ж складі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: Судді: