Ухвала суду № 49159856, 25.08.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 334/6778/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 334/6778/15-к Головуючий 1 інстанції Лисенко Л.І.

Справа № 11-сс/778/718/15 Доповідач 2 інстанція ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді Незоли І.М.,

суддів Озарянської Л.О., Старовойт І.П.,

при секретарі Змитраковій А.Д.,

за участю прокурора Шевченко А.Ю.,

розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляцією захисника-адвоката ОСОБА_2, яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 11 серпня 2015 року, якою відносно

ОСОБА_3, 09.10.1984, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не засудженого в силу ст.89 КК України, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, змінено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 13 години 45 хвилин 09 жовтня 2015 р.

Визначено розмір застави у сумі 20000 грн.

Розяснено обовязки, у разі внесення застави.

Як вбачається з ухвали суду, у слідчому відділі ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015080010000737 від 05.06.2015, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.190 КК України.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження досудовим розслідуванням встановлено, що в період часу з 03.02.2015 по 07.07.2015 ОСОБА_4, шляхом обману, тобто шахрайським шляхом, під приводом вирішення питання про зняття заборгованості ТОВ «Транзит-Сервіс» перед ПАТ «Запоріжгаз» незаконно заволодів грошовими коштами ОСОБА_5 на загальну суму 10141 грн. та ТОВ «Транзит-Сервіс» на загальну суму 31128 грн., в тому числі шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки -з використанням платіжних терміналів та банкоматів ПАТ КБ «Приватбанк», ПАТ АКБ «Індустріалбанк», шляхом отримання грошових коштів на картковий рахунок своєї картки ПАТ КБ «Приватбанк» № 4731 2171 0551 9381, чим спричинив потерпілим матеріальний збиток на вказану суму.

28.07.2015 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчинені ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України.

Вина ОСОБА_4 підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами:

*заявами про вчинення кримінального правопорушення, поданими ТОВ «Транзит-Сервіс» та ОСОБА_5;

*протоколами допитів потерпілої ОСОБА_5, яка показала що в період часу з 03.02.2015 по 07.07.2015 ОСОБА_4, шляхом обману, тобто шахрайським шляхом, під приводом вирішення "питання про зняття заборгованості ТОВ «Транзит-Сервіс» перед ПАТ «Запоріжгаз», шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки - з використанням платіжних терміналів ПАТ КБ «Приватбанк», шляхом отримання грошових коштів на картковий рахунок своєї картки ПАТ КБ «Приватбанк» № 4731 2171 0551 9381 незаконно заволодів її грошовими коштами в сумі 10141 грн. та коштами ТОВ «Транзит-Сервіс» в сумі 31128. грн..

*протоколами допитів свідків ОСОБА_6 (юрист ТОВ «Транзит-Сервіс») та ОСОБА_7 (директор ТОВ «Транзит-Сервіс»), які підтвердили показання потерпілої ОСОБА_5;

*позовною заявою ПАТ «Запоріжгаз» до ТОВ «Транзит-Сервіс» про стягнення заборгованості від 21.05.2015;

*квитанціями про здійснення грошових переказів ОСОБА_5 ОСОБА_4;

*матеріалами проведеного тимчасового доступу до документів ПАТ КБ «Приватбанк», згідно яких грошові кошти, перераховані від ОСОБА_5 були отримані та зняті ОСОБА_8;

- іншими матеріалами кримінального провадження.

В діях ОСОБА_4 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч.3 ст.190 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, тобто ОСОБА_4 вчинив тяжкий злочин.

28.07.2015 ОСОБА_4 слідчим суддею Ленінського районного суду м. Запоріжжя Лисенко Л.І. було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці до 28.09.2015 та покладено, зокрема, обов'язок не залишати місце свого мешкання: АДРЕСА_1 з 19 години до 07 години ранку.

В ході проведення досудового розслідування, згідно пояснень батька ОСОБА_4 ОСОБА_9 від 03.08.2015, за вказаною адресою: м. Запоріжжя АДРЕСА_2 ОСОБА_4 не проживає та ніколи не проживав.

Таким чином в ході проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 грубо порушує покладені на нього обов'язки, а саме: не залишати місце свого мешкання: АДРЕСА_1 з 19 години до 07 години ранку, внаслідок чого існує ризик того, що ОСОБА_4 в подальшому, знаходячись на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Орган досудового розслідування просив суд змінити підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді від 11 серпня 2015 року клопотання слідчого було задоволено, ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів у Запорізькому СІЗО.

Визначено розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обовязків, передбачених КПК України, у розмірі 20 000 грн.

В апеляції захисник підозрюваного ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_2 просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. В обґрунтування цього посилається на те, що у матеріалах провадження відсутні докази існування ризиків, передбачені ст. 177 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, слідчим суддею суду першої інстанції, всебічно повно та обєктивно досліджені всі надані матеріали, належним чином суд оцінив у сукупності всі обставини скоєного правопорушення, врахував данні про особу, у тому числі ті, на які є посилання в апеляційній скарзі, та прийшов до обгрунтованного висновку про необхідність зміни запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою.

Приймаючи рішення про обрання запобіжного заходу, суд першої інстанцїї обгрунтованно врахував, ті обставини, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину; ніяких доходів не має, неодноразово змінював місце проживання, а тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 з метою ухилення від покарання за вчинене кримінальне правопорушення може переховуватися від органів досудового розслідування та суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Коллегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про те, що ОСОБА_3, знаходячись на волі може зникнути та перешкодити у подальшому слідчим діям, встановив наявність достатніх підстав вважати існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, що підтверджується вищевказаними доказами.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, суд виконав вимоги ст.ст. 177, 178, 194 КПК України, надавши оцінку вагомості доказів, які дають підстави підозрювати ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкості можливого покарання, та обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів.

Розмір застави обрано відповідно до вимог ст. 182 ч.5 п.1 КПК України.

Клопотання слідчого розглянуто судом з дотриманням норм кримінально-процесуального закону.

З вказаних підстав, апеляційна скарга визнана необґрунтованою.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

апеляцію захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 11 серпня 2015 року про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 строком на 60 діб, до 09 жовтня 2015 року та якою визначено розмір застави у сумі 20000 гривень, - залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_10 ОСОБА_1 ОСОБА_11