Ухвала суду № 49159759, 20.08.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 335/4153/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №11кп/778/1574/15 Головуючий в 1 інстанції

ЄУ №335/4153/15-к Калюжна В.В.

Категорія ч.4 ст.190, ч.3 ст.28 ч.2 ст.364 КК Доповідач Бочарников С.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2015 р. м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого судді Бочарникова С.О.,

суддів Літвіної В.В.,

Рассуждая В.Я.,

при секретарі Вечеренкові Є.М.,

за участі прокурора Дергунова В.А.,

апелянта, адвоката Лісняка Я.В.,

обвинувачених ОСОБА_4,

ОСОБА_5,

адвокатів Ткача Д.М.,

Карпенко Є.В.,

Кравченко Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі апеляційні скарги представника скаржників ОСОБА_9 та ОСОБА_10 - адвоката Лісняка Я.В. на вирок Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 23 червня 2015 року у кримінальному проваджені, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.10.2013 року під №12013080000000229 за обвинуваченням

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, одружений, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, має вищу освіту, працює начальником управління з питань транспортного забезпечення і зв'язку Запорізької міської Ради, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не засудженого,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, одруженого, який має вищу освіту, працює директором ТОВ «Альянс-Авто» та ТОВ «Мас-Транс», який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_3, раніше не засудженого,

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст. 28 ч.2 ст.364 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаним вироком ОСОБА_4 засуджено за ч.4 ст.190 КК України до покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі;

за ч. 3 ст. 28 ч.2 ст.364 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, в установах та організаціях державної форми власності строком на 2 (два) роки зі штрафом в розмірі п'ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн. без спеціальної конфіскації.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, в установах та організаціях державної форми власності строком на 2 (два) роки зі штрафом в розмірі п'ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн.

На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ст.76 КК України зобов'язано ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися на реєстрацію до органів кримінально-виконавчої інспекції.

На підставі ст.77 КК України додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, передбачене ч.4 ст. 190 КК України, ОСОБА_4 не призначалося.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту до набрання вироком законної сили залишено без змін.

Захід забезпечення кримінального провадження - відсторонення від займаної посади обвинуваченого ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишено без змін.

Суму застави в розмірі 365 400 (триста шістдесят п'ять тисяч чотириста) грн., сплачену ОСОБА_11 за квитанцією від 02 грудня 2014 року повернуто заставодавцю ОСОБА_11.

Зараховано у строк відбування покарання ОСОБА_4 термін перебування під вартою з 30.09.2014 року по 12.05.2015 року.

ОСОБА_5 засуджено за ч.4 ст.190 КК України до покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі;

за ч.3 ст.28 ч.2 ст.364 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, в установах та організаціях державної форми власності строком на 2 (два) роки, зі штрафом в розмірі п'ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн., без спеціальної конфіскації.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на підприємствах, в установах та організаціях державної форми власності строком на 2 (два) роки, зі штрафом в розмірі п'ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн.

На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_5 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ст.76 КК України зобов'язано ОСОБА_5 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися на реєстрацію до органів кримінально-виконавчої інспекції.

На підставі ст.77 КК України додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, передбачене ч.4 ст.190 КК України, ОСОБА_5 не призначалося

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 у вигляді домашнього арешту до набрання вироком законної сили залишено без змін.

Зараховано у строк відбування покарання ОСОБА_5 термін перебування під вартою з 18.09.2014 року по 16.11.2014 року.

Задоволено цивільний позов ОСОБА_12.

Визнано недійсними зміни до установчих документів юридичної особи - четверта редакція Статуту ТОВ «Профтаксі 1» (код ЄДРПОУ 32692224) та скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, яка проведена 13 лютого 2012 року, номер запису 11031050018002419.

Визнано недійсними зміни до установчих документів юридичної особи - п'ята редакція Статуту ТОВ «Профтаксі 1» (код ЄДРПОУ 32692224) та скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, яка проведена 25 липня 2012 року, номер запису 11031050019002419.

Поновлено державну реєстрацію установчих документів юридичної особи - третя редакція Статуту ТОВ «Профтаксі 1» (код ЄДРПОУ 32692224), яка була проведена 11.03.2005 року, номер запису 11031050003002419.

Визнано недійсними зміни до установчих документів юридичної особи - четверта редакція Статуту ТОВ «Таксомоторна компанія» (код ЄДРПОУ 32715983) та скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, яка проведена 20 червня 2011 року, номер запису 11031050014009687.

Поновлено державну реєстрацію установчих документів юридичної особи - третя редакція Статуту ТОВ «Таксомоторна компанія» (код ЄДРПОУ 32715983), яка була проведена 20.10.2010 року, номер запису 11031050012009687.

Задоволено цивільний позов ОСОБА_13.

Визнано недійсними зміни до установчих документів юридичної особи - друга редакція Статуту ТОВ «Запорожградтранс» (код ЄДРПОУ 37359076) та скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів, яка проведена 05 вересня 2012 року, номер запису 11031050004028042.

Поновлено державну реєстрацію установчих документів юридичної особи ТОВ «Запорожградтранс» (код ЄДРПОУ 37359076), яка була проведена 18.10.2010 року, номер запису 11031020000028042.

Задоволено цивільний позов ОСОБА_14.

Визнано недійсними зміни до установчих документів юридичної особи - третя редакція Статуту ТОВ «Альфа Транс» (код ЄДРПОУ 32963251) та скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, яка проведена 21 червня 2011 року, номер запису 11031050010008841.

Визнано недійсними зміни до установчих документів юридичної особи - четверта редакція Статуту ТОВ «Альфа Транс» (код ЄДРПОУ 32963251) та скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, яка проведена 19 липня 2012 року, номер запису 11031050013008841.

Поновлено державну реєстрацію установчих документів юридичної особи ТОВ «Альфа Транс» (код ЄДРПОУ 32963251), яка була проведена 25.10.2005 року, номер запису 11031050001008841.

Задоволено цивільний позов ОСОБА_15.

Визнано недійсними зміни до установчих документів юридичної особи - четверта редакція Статуту ТОВ «Еталон - 1» (код ЄДРПОУ 31890345) та скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, яка проведена 02 лютого 2012 року, номер запису 11031050010000607.

Поновлено державну реєстрацію установчих документів юридичної особи - третя редакція Статуту ТОВ «Еталон 1» (код ЄДРПОУ 31890345), яка була проведена 26.01.2011 року, номер запису 11031050008000607.

Визнано недійсними зміни до установчих документів юридичної особи - (нова редакція) Статуту ТОВ «Автопідприємство «Авто-Січ» (код ЄДРПОУ 32726766) та скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, яка проведена 27 січня 2012 року, номер запису 11031050012006305.

Визнано недійсними зміни до установчих документів юридичної особи - четверта редакція Статуту ТОВ «Автопідприємство «Авто-Січ» (код ЄДРПОУ 32726766) та скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, яка проведена 16 жовтня 2012 року, номер запису 11031050014006305.

Поновлено державну реєстрацію установчих документів юридичної особи ТОВ «Автопідприємство «Авто-Січ» (код ЄДРПОУ 32726766), яка була проведена 03.06.2011 року, номер запису 11031050008006305.

Задоволено цивільний позов ОСОБА_16.

Визнано недійсними зміни до установчих документів юридичної особи - четверта редакція Статуту ТОВ «Запорізькі автомобільні лінії» (код ЄДРПОУ 33272573) та скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів, яка проведена 13 лютого 2012 року, номер запису 11031050014002070.

Визнано недійсними зміни до установчих документів юридичної особи - п'ята редакція Статуту ТОВ «Запорізькі автомобільні лінії» (код ЄДРПОУ 33272573) та скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів, яка проведена 09 липня 2013 року, номер запису 11031050018002070.

Поновлено державну реєстрацію установчих документів юридичної особи ТОВ «Запорізькі автомобільні лінії» (код ЄДРПОУ 33272573), яка була проведена 30.03.2009 року, номер запису 11031050007002070.

Залишено без задоволення цивільний позов ОСОБА_17 про відшкодування шкоди, заподіяної злочином.

Залишено без задоволення цивільний позов ОСОБА_18 про відшкодування шкоди, заподіяної злочином.

Скасовано арешт на майно, яке перебуває у власності ОСОБА_5, а саме: квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, загальною прощею 44,2 кв.м; автомобіль "Mercedes-Benz Sprinter 313CD", номер двигуна НОМЕР_1, шасі НОМЕР_5, 2006 року випуску, білого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_2; причеп до легкового автомобіля марки "ОДИСЕЙ 5.1", шасі НОМЕР_4, 2011 року випуску, сірого кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, накладений ухвалою слідчого судді від 30.09.2014 року.

Адвокат Лісняк Я.В. представник ОСОБА_9 та ОСОБА_10, осіб інтересів яких стосується вирок в частині задоволення цивільних позовів ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 подав апеляційні скарги на вирок в цій частині.

В обґрунтування апеляційних скарг адвокат зазначає, що суд задовольняючи позовні вимоги вищевказаних осіб допустив процесуальні порушення, а саме ч.5 ст.128 КПК України, відповідно якої, якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Так вказані цивільні позови були розглянуті без участі ОСОБА_9 та ОСОБА_10 хоча безпосередньо стосуються їх інтересів. При цьому апелянт зауважує, що ані ОСОБА_9 ані ОСОБА_10 не причетні до скоєння злочинів, не мають ніякого відношення до вказаного кримінального провадження і навіть не знайомі з обвинуваченими. Придбання часток у статутних капіталах ТОВ ОСОБА_9 і ОСОБА_10 не здійснювалося з метою скоєння чи сприяння скоєнню злочинів. Апелянт також зауважує, що обвинувачені ніяким чином не контролювали та не впливали на частки у статутних капіталах, які були у власності ОСОБА_9 та ОСОБА_10, не отримували з них будь яких вигод та не використовували їх володіння цими особами у будь-яких власних діях чи діяльності, при придбанні часток в статутних капіталах ТОВ майно не вносилось ОСОБА_9 і ОСОБА_10 до цих статутних капіталів, оскільки на їх корить перерозподілялись частки з уже повністю сформованим статутним капіталом.

Згідно вироку місцевого суду ОСОБА_4 і ОСОБА_5 засуджено за скоєння злочинів вчинених при наступних обставинах.

Особа, відносно якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження, володіючи повною інформацією про зміст та умови договорів, які укладаються між управлінням транспортного забезпечення та зв'язку Запорізької міської ради та підприємцями, які надають відповідні послуги, вирішив використати свої повноваження для особистого збагачення за рахунок чужого майна шляхом обману, тобто створення вигляду можливості блокування роботи пасажирських автоперевізників, позбавлення ліцензії та розірвання договору на право перевезення пасажирів на автобусних маршрутах.

Обмануті пасажирські автоперевізники будуть змушені сплачувати йому певну суму коштів за отримання дозволів працювати на маршрутах міста Запоріжжя.

В той же час особа, відносно якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження, розумів, що самостійно не зможе втілити свій злочинний задум в дію, оскільки необхідно вчинити ряд певних послідовних дій зі створення уяви для потерпілих можливості блокування роботи пасажирських автоперевізників, щоб потім ставити свої умови та схиляти до сплати коштів, які обертати на свою користь, повідомляючи при цьому автоперевізників про наявність ніби то можливості обмежити їх права на здійснення підприємницької діяльності.

Для організації вказаних дій особа, відносно якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження, вирішив створити злочинну групу з числа наближених до себе осіб, які в силу своїх посад та відповідних повноважень, зможуть створювати вигляд можливості впливати на діяльність підприємців - автоперевізників.

Так, приблизно у жовтні 2010 року особа, відносно якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження, запропонував заступникові начальника управління транспорту та зв'язку Запорізької міської ради ОСОБА_4, який в подальшому був призначений на посаду начальника транспорту та зв'язку розпорядженням виконуючого обов'язки міського голови - секретарем міської ради №1317К від 03.12.2010 року, згідно соціального значення займаної посади, маючи певний службовий авторитет, наявність службових зв'язків та можливість здійснення впливу на діяльність як підприємців так і осіб, контролюючих діяльність перевізників на території м. Запоріжжя, в межах діючих нормативних актів та розпоряджень призначити перевірки діяльності підприємців - автоперевізників з метою створення уяви про можливість блокувати роботу автоперевізників і в такий спосіб неправомірно отримувати грошові кошти з ошуканих пасажирських автоперевізників у складі організованої групи.

Усвідомивши суть пропозиції та матеріальні вигоди від діяльності організованої групи, ОСОБА_4 погодився на пропозицію особи, відносно якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження.

Плануючи спільні злочинні дії, особа, відносно якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження, та ОСОБА_4 вирішили задіяти до злочинної групи засновника ТОВ «Альянс авто» ОСОБА_5, який тривалий час займається пасажирськими перевезеннями на території Запорізької області та має досвід організації пасажирських перевезень.

В подальшому особа, відносно якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, продовжуючи реалізувати спільний злочинний задум, зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення дій, направлених на обман перевізників з подальшим отриманням від них коштів, об'єднані єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення наміченого плану, відомого всім учасникам групи.

Крім того, особа, відносно якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження, для того щоб ОСОБА_5 добросовісно виконував злочині накази та діяв у складі організованої групи, примусово ввів до складу засновників його підприємства ТОВ «Альянс авто» ОСОБА_20, який отримав 60% статутного фонду та не мав ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності вказаного підприємства.

Погодившись на пропозицію ОСОБА_4 та особи, відносно якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження, зорганізуватися для заволодіння чужим майном шляхом обману, ОСОБА_5 вступив з ними у злочинну змову.

Після цього, ОСОБА_4, особа, відносно якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження та ОСОБА_5, розробили схему вчинення злочинів, розподіливши ролі кожного із учасників змови.

Так, відповідно до попередньої змови, ОСОБА_4, використовуючи свої повноваження з нагляду за виконанням умов перевезень пасажирів та своє службове становище, повинен був викликати до себе засновників підприємств та приватних осіб, які займаються пасажирськими перевезеннями та повідомляти, що з цього часу починають діяти інші умови для зайняття пасажирськими перевезеннями, виконання яких є обов'язковими і при цьому наполягати на необхідності зустрітися зі ОСОБА_5 та особою, відносно якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження, які їм пояснять суть нових умов, необхідних для отримання дозволів.

В свою чергу, особа, відносно якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження, виконуючи відведену йому, як організатору злочинної групи роль, представляючись депутатом міської ради, та ОСОБА_5, представляючись довіреною особою представників міської влади, повинні були обманюючи, переконати підприємця - автоперевізника у наявності в них можливостей вирішувати питання, пов'язані з отриманням дозволу для участі у конкурсі, отримання прибуткових маршрутів та продовження строку договорів на маршрути, на яких вже працювали перевізники, впливати на проведення перевірок пасажирських маршрутів та їх висновки, при цьому визначати суми коштів для кожного перевізника, наполягати на передачі грошей за надання особі можливості займатися перевезенням пасажирів на певних маршрутах міста, попереджаючи у разі відмови прийняти таку пропозицію, розірванням договору на право перевезення пасажирів на автобусних маршрутах не маючи при цьому таких повноважень та можливостей.

У результаті обмануті особи, які мали ліцензії на здійснення пасажирських перевезень та бажали отримати прибуткові маршрути, повинні були повірити в можливості особи, відносно якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження, та ОСОБА_5, які діяли за узгодженням із ОСОБА_4, та не бажаючи втратити можливість заробляти грошові кошти на прожиття та утримання сімей, добровільно погоджуватися передавати їм щомісячно грошові кошти в залежності від кількості автобусів та маршрутів.

У подальшому, маючи намір збільшити обсяги отримання шляхом обману коштів, а також придбати права на майно шляхом обману, тобто одержати повний контроль над діяльністю підприємств і запобігти можливості їх засновникам виявивши обман не сплачувати кошти, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та особа, відносно якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження, висували додаткові умови, зокрема про укладення угоди, згідно якої управління транспорту може в односторонньому порядку розірвати договір на перевезення, переоформлення 50 % або 80% статутного фонду підприємства на ім'я визначеної ними особи, при цьому збільшуючи суму коштів до 120 000 гривень на місяць, попереджаючи у разі відмови розірванням договорів на перевезення пасажирів, позбавленням ліцензій на право зайняття цим видом діяльності не маючи при цьому таких повноважень та можливостей.

Для цього, спільним рішенням особи, відносно якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 до організованої групи залучено двох осіб, відносно яких матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, які усвідомивши суть злочинного задуму злочинної групи та розробленого плану, погодилися взяти участь у вказаному злочині та виконувати відведені їм ролі.

Отримавши такі неправдиві відомості про можливість втілення висловлених ОСОБА_4, ОСОБА_5 та особи, відносно якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження, погроз, побоюючись втратити джерела прибутків, підприємці - автоперевізники давали згоду сплачувати щомісячно кошти.

Таким чином, особа, відносно якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження, створив організовану групу в складі ОСОБА_4, ОСОБА_5, та двох осіб, відносно яких матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, які зорганізувалися в стійке об'єднання із стабільними відносинами у зв'язку з підготовкою та вчиненням злочинів, а саме шахрайства, об'єднані єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи, та одночасно виконували відведену кожному роль.

Як керівник організованої групи, особа, відносно якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження, поклав на себе функції загального керівництва: визначення об'єктів для вчинення злочинів, розподіл ролей між членами групи, планування діяльності групи, підготовка до виконання злочинів, підшукання осіб, яких необхідно було задіяти для включення їх як засновників до статуту підприємства, розподіл коштів, здобутих злочинним шляхом, між членами організованої групи та у випадку розкриття їх злочинної діяльності правоохоронними органами вжиття всіх необхідних заходів, спрямованих на те, щоб уникнути кримінальної відповідальності всіх членів організованої групи.

Так, відповідно до злочинних ролей та функцій під час вчинення злочину, ОСОБА_4 згідно повноважень на займаній посаді, повинен був ініціювати призначення позапланових перевірок певних автоперевізників з боку управління з питань транспортного забезпечення та зв'язку Запорізької міської ради, не повідомляючи при цьому виконавців перевірок про свої реальні цілі, створював уяву можливості висувати претензії про порушення умов укладених договорів, і в такий спосіб створювати уяву можливості штучного створення обстановки, внаслідок якої автоперевізники будуть змушені звернутися до нього за допомогою зупинити перевірки, або щоб мати можливість взяти участь у конкурсі для отримання маршрутів пасажирських перевезень в місті Запоріжжі.

У свою чергу особа, відносно якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження, використовуючи службове становище, виконуючи відведену йому роль, як організатора злочинної групи, представляючись депутатом міської ради, спільно зі ОСОБА_5, який називався довіреною особою представників міської влади, з метою незаконного отримання коштів від автоперевізників шляхом обману, переконував підприємців-автоперевізників у наявності в них можливостей вирішувати питання, які пов'язані з отриманням дозволу для участі у конкурсі, хоча участь у конкурсі може прийняти будь-яка особа, отримання прибуткових маршрутів та продовження строку договорів на маршрути.

Отримані від автоперевізників кошти, ОСОБА_5 повинен передавати особі, відносно якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження для подальшого розподілу між членами організованої групи.

У подальшому, після того як Виконавчим комітетом Запорізької міської ради з деякими перевізниками в односторонньому порядку були розірвані договори «на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на автобусних маршрутах загального користування» та вони почали звертатись до судів різних інстанцій, які визнали дії виконавчого комітету Запорізької міської ради незаконними, маючи намір одержати повний контроль над діяльністю підприємств, тим самим придбати права на майно шляхом обману та збільшити обсяги отримання шляхом обману коштів і запобігти можливості їх засновникам виявивши обман не сплачувати кошти, та уникнути випадків винесення судами рішень на користь підприємців, члени організованої групи удосконалили схему отримання коштів.

Діючи у складі організованої групи, відповідно до розподілу ролей та функцій для досягнення злочинного плану, ОСОБА_4 виконуючи відведену йому роль у складі організованої групи, згідно займаної посади, 23.03.2012 року ініціював прийняття на сесії Запорізької міської ради рішення № 71 «Про внесення змін до існуючих договорів, укладених між виконавчим комітетом та автомобільними перевізниками, шляхом укладення додаткових угод», яке зовнішньо виглядає як цілком законне, однак при цьому управління транспортного забезпечення та зв'язку Запорізької міської ради як «Замовник» значно спрощує процедуру та збільшує кількість підстав для розірвання договорів щодо «перевезення пасажирів автомобільним транспортом на автобусних маршрутах загального користування» в односторонньому порядку, що значно збільшувало можливість психологічного впливу ОСОБА_4, ОСОБА_21 та особи, відносно якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження на перевізників, які думаючи, що їх діяльність повністю підконтрольна місцевій владі в особі ОСОБА_4 та особи, відносно якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження, від рішення яких залежить подальше їх існування, повинні були дати згоду виконувати незаконні вимоги шахраїв.

Після чого, попереджаючи про розірвання вже існуючих договорів, на «перевезення пасажирів автомобільним транспортом на автобусних маршрутах загального користування» ОСОБА_4 вимусив підприємців підписати додаткові угоди.

Таким чином особа, відносно якої матеріали виділені в окреме кримінальне провадження, створив організовану групу в складі ОСОБА_4, ОСОБА_5, та двох осіб, відносно яких матеріали кримінального провадження виділені в окреме провадження, які заздалегідь зорганізувалися в стійке об'єднання зі стабільними відносинами у зв'язку з підготовкою та вчиненням злочинів, а саме шахрайства, об'єднані єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи, які, одночасно виконуючи відведену кожному роль, за період злочинної діяльності, тобто аж до викриття її працівниками міліції, шляхом обману отримали від засновників ТОВ «Альфа Транс» (ЄДРПОУ 32963251), ТОВ «Запоріжавтомотор» (ЄДРПОУ 33272601), ТОВ «АВБ ПЛЮС»(ЄДРПОУ 32680512), ТОВ «Профтаксі-1» (ЄДРПОУ 3269222), ТОВ «Таксомоторна компанія» (ЄДРПОУ 32715983), ТОВ «Еталон» (ЄДРПОУ 31890261), ТОВ «Еталон-1» (ЄДРПОУ 31890345), ТОВ«Автотревел» (ЄДРПОУ 33377924), ТОВ «Шалпан» (ЄДРПОУ 33377924), ТОВ «Запоріжградтранс» (ЄДРПОУ 37359076), ТОВ «Запорізькі автомобільні лінії» (ЄДРПОУ 33272573), ТОВ «Авто-Січ» (ЄДРПОУ 31890261), ТОВ «Автокомпанія «Шана» (ЄДРПОУ 31466509), ОСОБА_14, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_19, ОСОБА_24, ОСОБА_16, ОСОБА_25, ОСОБА_12, ОСОБА_15, ОСОБА_18 та ОСОБА_17 кошти в особливо великому розмірі на загальну суму 19 397 679 грн. при обставинах детально викладених у вироку.

В своїх запереченнях, прокурор, та представники цивільних позивачів вважаюсь, що в зв'язку з тим, що ОСОБА_10 та ОСОБА_9 не являються учасниками цього провадження, вони позбавлені права подавати апеляцію на судове рішення, в зв'язку з чим просять відмовити в задоволенні апеляцій.

Розглянувши заперечення на апеляцію прокурора, та представників цивільних позивачів в частині того, що на їх думку апеляція не підлягає розгляду, так як на підставі ст.393 КПК України скаржники не є учасниками кримінальному процесу і не мають права на подачу апеляції суперечить засадам судочинства, та положенням загальної частини кримінального процесуального законодавства.

Так, при подачі апеляційної скарги, апелянт вважав, що вироком порушені майнові права осіб інтереси яких він представляє, і вважає, що має право на подачу апеляції на підставі п.10 ч.1 ст.393 КПК, як інші особи у випадках, передбачених цім кодексом.

Стаття 2 КПК декларує, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав та законних інтересів учасників кримінального провадження. Ні одна особа не може бути піддана необґрунтованому процесуальному примусу.

Відповідно до ч.6 ст.9 КПК, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють, або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 КПК.

Виходячи з цього, судова колегія вважає, що апелянт мав право звернутися з апеляційною скаргою на судове рішення, так як воно безпосередньо стосується інтересів ОСОБА_10 та ОСОБА_9

Заслухавши доповідь судді, обвинувачених, які вважають вирок законним і обґрунтованим, висновок прокурора, який просить відмовити в задоволенні апеляції, представників цивільних позивачів, які заперечують проти апеляції, просять оставити її без задоволення, апелянта, який просить задовольнити апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів апеляційної інстанції, у межах апеляційних скарг, перевірені законність і обґрунтованість вироку та вирішення цивільних позовів ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 і ОСОБА_16

Фактичні обставини справи, кваліфікація дій, наявність вини і розмір призначеного покарання ніким не оскаржується.

У відповідності до ст.127 КПК, шкода, завдана кримінальним правопорушенням може бути стягнута судовим рішенням, при цьому ст.128 КПК установлює, що стягненню підлягає майнова та моральна шкода, а не урегулювання порушених корпоративних прав, що відноситься до виключної компетенції господарських судів.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції істотно порушив засади кримінального судочинства, оскільки розглядаючи цивільні позови ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 і ОСОБА_16, постановив незаконний вирок, розглянувши питання, яке не віднесене до компетенції судів загальної юрисдикції, при цьому не вирішив статус зацікавлених осіб, не залучив їх до розгляду справи, чим порушив їх права доступу до правосуддя, та фактично право на оскарження судового рішення.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.409 КПК України, підставою для скасування вироку суду першої інстанції може бути істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно з ч.1 ст.412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

На переконання колегії суддів, вирішуючи питання про розгляд позовів ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 і тим більше задовольняючи позовні вимоги вказаних осіб судом першої інстанції порушені загальні засади кримінального провадження, передбачені ст.7 КПК України.

На підставі наведеного, апеляції підлягають частковому задоволенню, вирок в частині задоволення цивільних позовів ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 скасуванню та залишенню їх без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись статями 376, 404, 405, 407, 418, 409, 412, КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги представника скаржників ОСОБА_9 та ОСОБА_10 - адвоката Лісняка Я.В. задовольнити частково.

Вирок Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 23 червня 2015 року стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_5, в частині задоволення цивільних позовів ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16, скасувати та залишити їх без розгляду.

В решті вирок місцевого суду залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий Судді