Вирок № 49158725, 27.08.2015, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

дата документа 27.08.2015

Справа № 320/6678/15-к

Провадження № 1-кп-320-561-15

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2015 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Ніколовой І.С.,

при секретарі Бондаренко Г.В.,

за участю прокурора Фурманенко М.В.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

потерпілого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мелітополі кримінальне провадження №12015080140002736 за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні неповнолітнього сина, ІНФОРМАЦІЯ_4, та малолітню доньку, ІНФОРМАЦІЯ_5, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше не судимому

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.289 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

08.06.2015 р., приблизно о 12 годині 30 хвилин, знаходячись по вул. Кізіярській в м. Мелітополь, Запорізької області, ОСОБА_2, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи за попередньою змовою групою осіб, спільно з невстановленою в ході досудового розслідування особою, на належному ОСОБА_2 автомобілі «Рено Логан» чорного кольору, державний номер НОМЕР_1 , підїхали до території домоволодіння № 5.

Після чого, продовжуючи свої злочинні дії, невстановлена особа згідно відведеної йому ролі, за допомогою буксирувального канату, причепив до автомобілю ОСОБА_2 автомобіль «Москвич М 402» бежевого кольору, державний номер НОМЕР_2, вартістю 5000 гривень, що належить ОСОБА_3 та відбуксували його на вул. Лермонтова в м. Мелітополь, Запорізької області, тим самим незаконно заволоділи транспортним засобом автомобілем «Москвич М 402» бежевого кольору, державний номер НОМЕР_2, вартістю 5000 гривень, що належить ОСОБА_3

Обвинувачений у судовому засіданні вину у предявленому обвинуваченні визнав повністю та пояснив, що дійсно 08.06.2015 р. біля 11.00 год. біля магазину «Брусничка» по пр. 50 річчя Перемоги в м. Мелітополь він зустрів знайомого Валерія. Той, побачивши, що ОСОБА_2 був на автомобілі запропонував йому перегнати інший автомобіль і пообіцяв за це заплатити 200 грн. ОСОБА_2 погодився і вони поїхали в район м. Мелітополя «Червону гірку». ОСОБА_2 розумів, що авто, яке необхідно перегнати не є власністю Валерія, тобто, що вони його будуть красти. Біля обіду вони підїхали до будинку потерпілого по вул. Кізіярскій. Автомобіль, який необхідно було перегнати бежевий Москвич стояв біля паркану, на проїжджій частині. Авто було відкрито, Валерій з багажного відділення достав буксирувальний трос, причепив Москвич до авто ОСОБА_2, після чого Валерій сів за кермо Москвича і вони поїхали по вул. Лермонтова у напрямку вул. Чкалова. Вони зупинились, Валерій пояснював, що відбуксирувати авто необхідно до гаражу. В цей момент до них підїхав ОСОБА_3 на автомобілі білого кольору, виразив своє обурення. ОСОБА_2, не бажаючи далі брати участь у цих подіях, відчепив трос, сів в своє авто, бажаючи поїхати, до нього приєднався Валерій. Коли вони вже відїжджали потерпілий встиг бризнути у салон з газового балончику. Валерій вийшов в районі МРЕО, а ОСОБА_2 поїхав до приятеля на Північний переїзд.

Потерпілий ОСОБА_3 у судовому засіданні показав, що авто не було відкрито. Крім того, він в соціальних сітях в інтернеті бачив спільні фото обвинуваченого та другого чоловіка, з яким обвинувачений крав авто. З цих фото можна зробити висновок, що чоловіки добре знайомі. Крім того, потерпілий після всіх подій бачив обвинуваченого в стані алкогольного спяніння, вважає, що до лікарні обвинувачений звернувся у звязку з бажанням отримати більш мяке покарання. Просив призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі.

У звязку з тим, що обвинувачений повністю визнав свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, інкримінованого йому органами досудового розслідування при обставинах, викладених в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження, відсутні сумніви у добровільності та істинності його позиції, суд, у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України, вважає недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом потерпілого та обвинуваченого. Інші докази по справі не досліджувалися.

Оцінюючи докази, зібрані в судовому засіданні, суд находить винність ОСОБА_2 у вчинені злочину повністю доведеною.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.2 ст.289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує вимоги ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання: ступінь тяжкості вчиненого злочину, що є тяжким злочином, особу винного, обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Згідно з ч.2 ст.65 КК України особі, яка здійснила злочин, повинно бути призначено покарання необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Обставиною, що помякшує покарання обвинуваченому суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому не встановлено.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_2 раніше не судимий, на обліку у психіатричному та наркологічному диспансері не перебуває, задовільно характеризується за місцем мешкання, одружений, має на утриманні неповнолітнього сина, ІНФОРМАЦІЯ_4, та малолітню доньку, ІНФОРМАЦІЯ_5. Згідно довідки від 20.08.2015 р. з КУ «Мелітопольський протитуберкульозний диспансер» Запорізької обласної ради ОСОБА_2 знаходиться на стаціонарному лікуванні в КУ «Мелітопольський протитуберкульозний диспансер» з 17.07.2015 року з діагнозом Риф ТБ верхній частки лівої легені інфільтративний Дестр+МБТ+М+К0 Рез0 МГ + Риф + Гист0 кат 4 (ВДТБ) ког 3 (2015), зареєстрований у реєстрі хворих на туберкульоз 27.07.2015 року, стаціонарне лікування 8 місяців.

Враховуючи викладене, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді позбавлення волі на строк, передбачений санкцією ч. 2 ст. 289 КК України, без конфіскації майна з застосуванням ст.75 КК України та покладанням обовязків відповідно до п.п.2, 3 ст.76 КК України.

Цивільний позов заявлений не був.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.349, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.289 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку терміном 3 роки не вчинить нового кримінального правопорушення (злочину) і виконає покладені на нього обовязки.

На підставі п.п.2,3 ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 обовязки:

-не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

-повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи;

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНН НОМЕР_3, на користь держави:

- процесуальні витрати в сумі 613 /шістсот тринадцять/ грн. 80 коп. за проведення: дактилоскопічної експертизи від 01.07.2015 р., висновок експерта № 266, перерахувавши на р/р №31116115700009, одержувач УК у Шевченківському районі м.Запоріжжя/Шевч./24060300, код банку 813015, код ЄДРПОУ 38025367, назва банку ГУДКСУ у Запорізькій області.

Речові докази по справі:

-автомобіль «Москвич 402», бежевого кольору, д/н НОМЕР_2, який на підставі довіреності належить ОСОБА_3 та згідно розписки знаходиться у нього на відповідальному зберіганні залишити за належністю.

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до набрання вироку законної сили - залишити без змін.

Вирок може бути оскаржений з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України, до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Ніколова І.С.