Ухвала суду № 49150674, 25.08.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3352/15 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

25 серпня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Старової Н.Е.

Мєзєнцева Є.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства чеської фірми "Копос Колін" А.Т. фірма "Копос Електро УА" до Київської міської митниці ДФС України та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправними дій, скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2015 року адміністративний позов Дочірнього підприємства чеської фірми "Копос Колін" А.Т. фірма "Копос Електро УА" до Київської міської митниці ДФС України та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправними дій, скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Своїм рішенням суд, зокрема, визнав протиправними дії Київської міської митниці ДФС щодо відмови дочірньому підприємству Чеської фірми "Копос Колін" А.Т. фірма "Копос Електро УА" (код ЄДРПОУ 25283594) у митному оформленні за митними деклараціями від 14 листопада 2014 року №10270001/2014/221738 та від 15 грудня 2014 року №100270001/2014/223865; визнав протиправними дії Київської міської митниці ДФС щодо прийняття рішень про коригування митної вартості товарів від 21 листопада 2014 року №100270001/2014/300160/2 та від 16 грудня 2014 року №100270001/2014/000002/2, визнав протиправним та скасував прийняте Київською міською митницею ДФС рішення про коригування митної вартості товарів від 21 листопада 2014 року №100270001/2014/300160/2 повністю; визнав протиправним та скасував прийняте Київською міською митницею ДФС рішення про коригування митної вартості товарів від 16 грудня 2014 року №100270001/2014/000002/2 у частині коригування митної вартості товару 6/1 за кодом 3904210000; зобов'язав Київську міську митницю ДФС вчинити дії, направлені на повернення дочірньому підприємству Чеської фірми "Копос Колін" А.Т. фірма "Копос Електро УА" (код ЄДРПОУ 25283594) надміру зарахованих до бюджету грошових коштів у загальному розмірі 93 531,01 грн. (Дев'яносто три тисячі п'ятсот тридцять одна гривня одна копійка), у тому числі ввізного мита у розмірі 17986,73 грн. (Сімнадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят шість гривень сімдесят три копійки) та податку на додану вартість у розмірі 75544,28 грн. (Сімдесят п'ять тисяч п'ятсот сорок чотири гривні двадцять вісім копійок).

Не погоджуючись з зазначеною постановою, відповідач-1 звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій її скасувати та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, є юридичною особою, зареєстрований 04 листопада 1997 року Відділом державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Деснянського району Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві.

03 грудня 2012 року між позивачем, як покупцем, та фірмою "KOPOS KOLIN a.s.", як продавцем, укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу № 03/12/12 (далі - контракт), за умовами якого, продавець продає, а покупець приймає зобов'язання, впродовж його дії, купувати товари (сировину, послуги) у відповідності до специфікацій та рахунків-фактур (Invoice), які, відповідно до п. 1.2 контракту, оформляються на кожну поставку товару і в подальшому є невід'ємними його частинами.

Згідно з пп. 3.1.2 п. 3.1, п.п. 4.1, 6.1 контракту, датою поставки товару є дата його митного оформлення на внутрішній митниці покупця.

Ціна товару зазначається в специфікації та рахунку-фактурі (Invoice) і враховуючи той факт, що покупець є єдиним уповноваженим представником продавця на території України, така ціна може встановлюватися зі знижкою до 20%.

Покупець має сплатити за поставлений товар через 365 днів з моменту його поставки. Дата поставки визначається відповідно до умов пп. 3.1.2 п. 3.1 контракту, якщо інше не обумовлено окремо.

З метою митного оформлення товарів та випуск їх у вільний обіг позивачем, на підставі договору про надання митно-брокерських послуг від 13 березня 2012 року № СВ-0703, залучено третю особу, якій делеговано право представляти інтереси позивача у митних органах, у тому числі подавати до митних органів митні декларації, товарно-супровідні та інші документи, а також вчиняти інші дії, передбачені чинним законодавством та договором.

14 листопада 2014 року до м/п "Столичний" відповідача представником третьої особи, у ході електронного декларування та митного оформлення товару, що прибув на митну територію України за специфікацією № 26 від 06 листопада 2014 року та рахунком-фактурою (Invoice) № 141300186, направлено МД № 1, якою митна вартість товару визначена за основним методом - ціною контракту, а також всі документи, передбачені ст. 53 Митного кодексу України, а саме: декларацію митної вартості товару; довідку про транспортні витрати № 1211 від 06 листопада 2014 року, яка видана третьою особою; рахунок-фактуру (Invoice) № 141300186; специфікацію № 26 від 06 листопада 2014 року; прайс-лист № б/н від 01 жовтня 2014 року; експертний висновок № Ц-742 від 14 листопада 2014 року; митну декларацію країни-відправника № 14Z61000027C583N5; товарно-транспортну накладну (CMR) ZE141300186.

В ході здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару шляхом перевірки всіх числових значень складових митної вартості, звернувся до третьої особи з вимогою надати додаткові документи, передбачені п. 4. ст. 53 МК України. Вказана вимога мотивована тим, що позивач є дочірнім підприємством продавця за контрактом, а тому існують обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок вплинув на заявлену митну вартість товарів.

На вимогу третьою особою та позивачем надано: розрахунок ціни (калькуляцію) продукції SEDA-7035V-H-CZ (М0359), що виготовляється продавцем; розрахунок ціни (калькуляцію) продукції SUPER BILA-CZ (М0501), що виготовляється продавцем; інспекційний сертифікат з перекладом по продукції SUPER BILA-CZ (М0501); інспекційний сертифікат з перекладом по продукції SEDA-7035V-H-CZ (М0359); комерційну пропозицію продавцю від фірми "Spolana" від 03 листопада 2014 року на поставку ПВХ полімеру Neralit 581 та Neralit 682 за ціною 720 євро/т; комерційну пропозицію продавцю від фірми "PLASTOCHEM" від 03 листопада 2014 року на поставку ПВХ ONGROVILU S-5167 за ціною 765 євро/т; довідку позивача № 351 від 07 листопада 2014 року з додатками № 1 та № 2, які містять інформацію про перелік товарів, що ним виготовляються, сировину, технологічний регламент, відомості про виробничі площі, штатний розклад; інформаційний лист позивача про те, що продукція останнього, а саме короб електромонтажний на 100% складається із ПВХ-SUPER BILA-CZ (М0501); інформаційний лист позивача про те, що продукція останнього, а саме труба гофрована монтажна низької механічної стійкості (320N) на 100% складається із ПВХ-SEDA-7035V-H-CZ (М0359); видаткову накладну № РН-0003535 від 11 листопада 2014 року, яка відображає вартість продукції позивача, зокрема труби гофрованої монтажної низької механічної стійкості (320N); видаткову накладну № РН-0003420 від 04 листопада 2014 року, яка відображає вартість продукції позивача, зокрема коробу електромонтажного; видаткову накладну № РН-0003568 від 13 листопада 2014 року, яка відображає вартість продукції позивача, зокрема труби гофрованої монтажної низької механічної стійкості (320N) та коробу електромонтажного.

Направлення відповідачу-1 витребуваних документів підтверджується повідомленнями, сформованими електронною системою декларування від 18, 19 та 20 листопада 2014 року.

Вимога відповідача-1 про надання бухгалтерських та банківських документів позивача щодо відчуження (купівлі-продажу) ним оцінюваних товарів, тобто тих, які безпосередньо є предметом декларування та ввезення на митну територію України, або ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України, не задоволена, оскільки товар використовується позивачем виключно в якості сировини для виробництва власної продукції і не є предметом купівлі-продажу на території України, а тому жодної бухгалтерської чи банківської документації, які підтверджують таку реалізацію оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України, взагалі не існує.

За наслідками розгляду витребуваних документів, 21 листопада 2014 року відповідач-1 прийняв оскаржуване рішення № 100270001/2014/300160/2, за яким митну вартість товару за кодом 3904210000 (Полівінілхлорид не пластифікований, змішаний з іншими речовинами, призначений для виробництва труб, коробів: суміш ПВХ суха SUPER BILA-CZ, арт. М0501 -11466 кг.; суміш ПВХ сіра гранулят SEDA-7035V-H-CZ, арт. М 0359-10049 кг, Виробник продавець) відкориговане за шостим (резервним) методом визначення митної вартості, про що зазначено у графі 31, у той час, як у графі 33 зазначено про коригування методом за ціною договору щодо подібних аналогічних товарів. Отже, розмір митної вартості зріс з 1,02709 євро до 1,910 євро за один кг товару, що загалом складає 14297,15 євро за 21535 кг ввезеного товару та в перерахунку на гривню за курсом 19,39865 становить 277345,40 грн.

На підставі оскаржуваного рішення № 100270001/2014/300160/2 відмовлено позивачу у митному оформленні товару за МД № 1 та запропоновано йому подати нову митну декларацію з врахуванням вказаного оскаржуваного рішення.

Не погоджуючись із оскаржуваним рішенням № 100270001/2014/300160/2, 21 листопада 2014 року позивач здійснив декларування та митне оформлення товару з урахуванням вимог відповідача-1 шляхом подання нової митної декларації № 100270001/2014/222243, забезпечивши фінансові гарантії на суму донарахованого ввізного мита у розмірі 13553,68 грн. та ПДВ у розмірі 56925,45 грн. Сплачені суми зараховані на рахунок відповідача-2.

15 грудня 2014 року позивач задля митного оформлення товару, який прибув на митну територію України за специфікаціями № 29 і № 30 від 11 грудня 2014 року та рахунками-фактурами (Invoice) № 141300202, № 141300203, подав відповідачу-1 МД № 2, за якою митну вартість товару визначено за основним методом - ціною контракту, та надав документи, передбачені ст. 53 МК України: декларацію митної вартості товару; довідку про транспортні витрати № 1249 від 12 грудня 2014 року, яка видана третьою особою; рахунок-фактуру (Invoice) № 141300202; рахунок-фактуру (Invoice) № 141300203; специфікацію № 29 від 11 листопада 2014 року; специфікацію № 30 від 11 листопада 2014 року; митну декларацію країни-відправника № 14CZ6100002ILZTVQ4; відомості "Розрахунок транспорту" б/н від 12 грудня 2014 року.

Після прийняття перелічених документів, здійснюючи контроль правильності визначення митної вартості товару шляхом перевірки числових значень складових митної вартості, відповідач-1 звернувся до представника третьої особи з вимогою надати додаткові документи, передбачені п. 4. ст. 53 МК України.

На вимогу представником третьої особи та позивачем надано: розрахунок ціни (калькуляцію) продукції SEDA-7035V-H-CZ (М0359), що виготовляється продавцем; прайс-лист № б/н від 01 жовтня 2014 року; інспекційний сертифікат з перекладом по продукції SEDA-7035V-H-CZ (М0359); комерційну пропозицію продавцю від фірми "Spolana" від 03 листопада 2014 року на поставку ПВХ полімеру Neralit 581 та Neralit 682 за ціною 720 євро/т; комерційну пропозицію продавцю від фірми "PLASTOCHEM" від 03 листопада 2014 року на поставку ПВХ ONGROVILU S-5167 за ціною 765 євро/т; товарно-транспортну накладну (CMR) ZE1413 00202; довідку позивача № 351 від 07 листопада 2014 року з додатками № 1 та № 2, які містять інформацію про перелік товарів, що ним виготовляються, сировину, технологічний регламент, відомості про виробничі площі, штатний розклад; інформаційний лист позивача про те, що продукція останнього, а саме труба гофрована монтажна низької механічної стійкості (320N) на 100% складається із ПВХ - SEDA-7035V-H-CZ (М0359).

Направлення відповідачу-1 витребуваних документів підтверджується повідомленнями, сформованими електронною системою декларування 15 та 16 грудня 2014 року.

Вимога про надання бухгалтерських та банківських документів позивача щодо відчуження (купівлі-продажу) ним оцінюваних товарів, або ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України, не задоволена, оскільки, як вже зазначалося вище, товар використовується позивачем виключно в якості сировини для виробництва власної продукції і не є предметом купівлі-продажу на території України, а тому жодної бухгалтерської чи банківської документації, які підтверджують таку реалізацію оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України, не існує.

За наслідками розгляду вище перелічених документів, 16 грудня 2014 року відповідачем-1 прийнято оскаржуване рішення № 100270001/2014/000002/2, за яким митна вартість товару за кодом 3904210000 (Полівінілхлорид не пластифікований, змішаний з іншими речовинами, призначений для виробництва труб, коробів: Суміш ПВХ сіра гранулят БЕБА-7035У-Н-Сг, арт. М0359 - 8905кг, Виробник: продавець) відкоригована за третім методом, про що зазначено у графі 31. Отже, розмір митної вартості зріс з 1,1832 євро до 1,6910 євро за один кг товару, що загалом складає 4 521,59 євро за 8 905 кг ввезеного товару тау перерахунку на гривню за курсом 19,52525 становить 88 285,17 грн.

На підставі оскаржуваного рішення № 00270001/2014/000002/2 позивачу відмовлено у митному оформленні товару за МД № 2 та запропоновано йому подати нову митну декларацію з врахуванням вказаного оскаржуваного рішення.

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням № 100270001/2014/000002/2, 16 грудня 2014 року позивач здійснив декларування та митне оформлення товару з урахуванням висунутих вимог шляхом подання нової митної декларації № 100270001/2014/224044, забезпечивши сплату фінансових гарантій на суму донарахованого ввізного мита у розмірі 4433,05 грн. та ПДВ у розмірі 18618,83 грн. Сплачені суми зараховані на рахунок відповідача-2.

Не погоджуючись з такими рішеннями митного органу позивач звернувся до адміністративного суду та просив визнати протиправним та скасувати рішення Київської міжрегіональної митниці про коригування митної вартості товару.

Як зазначалося вище, за результатами розгляду поданих позивачем до митного оформлення документів, відповідачем було виявлено, що вони не містили всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості, а також містили розбіжності.

Відповідно до ч.3 статті 53 МКУ посадовою особою митного органу було запропоновано декларанту надати додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, про що декларант був повідомлений.

Так, здійснюючи коригування митної вартості товару за оскаржуваним рішенням № 100270001/2014/300160/2, відповідач-1 зазначив про виявлені розбіжності, які не дозволяють прийняти визначену позивачем митну вартість товару. Зокрема, експертний висновок Ц-742 від 14 листопада 2014 року містив посилання на контракт № 03/12/12 від 03 грудня 2014 року. Натомість, фактична поставка товару здійснювалась на підставі контракту № 03/12/12 від 03 грудня 2012 року.

У процесі здійснення митного контролю, позивачем надано експертний висновок Ц-742 від 14 листопада 2014 року з виплавленими помилками, підтвердженням чого є електронний документ від 18 листопада 2014 року.

Таким чином, виявлена відповідачем-1 розбіжність не може бути визначальною, оскільки сам по собі висновок щодо вартості та індивідуального визначення товару залишився без змін і не вплинув на достовірність заявленої митної вартості.

Крім того, в оскаржуваному рішенні № 100270001/2014/000002/2 зазначено про розбіжності, які не дозволяють прийняти визначену позивачем митну вартість за основним методом і полягають у тому, що міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) ZE141300202 від 11 грудня 2014 року містить інформацію про здійснення фактичного перевезення TOB СП "Санпол", а довідка про транспортні витрати від 12 грудня 2014 року № 1249, видана третьою особою.

Як зазначалося вище, між позивачем та третьою особою укладено договір з надання митно-брокерських послуг, а між третьою особою та TOB СП "Санпол", у свою чергу, 03 березня 2011 року укладено договір № 001602 з перевезення вантажів, про що відповідачу-1 відомо.

Саме тому факт наявності у митних документах довідки про транспортні витрати від 12 грудня 2014 року № 1249, виданої третьою особою, не може розглядатись як розбіжність у документах та слугувати підставою обґрунтованого сумніву у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

Згідно зі статтею 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 52 МКУ передбачено, що декларант зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Пунктом 2 (а) статті VII ГАТТ визначено, що оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або на вартості аналогічного товару.

Відповідно до пункту 2 (b) статті VII ГАТТ, під «дійсною вартістю» повинна розумітися ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції. Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до пункту (b), оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті, який може бути встановлений.

Відповідно до статті 54 МКУ контроль за правильністю визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. При цьому, митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Частиною 2 статті 53 Митного кодексу України визначено перелік основних документів, які подаються декларантом для підтвердження митної вартості товарів, а саме: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З матеріалів справи вбачається, що для підтвердження заявлених відомостей позивачем було подано всі необхідні та наявні в нього документи.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до вимог ч.3 статті 53 МКУ декларанта було зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, що передбачені статтею 53 МКУ.

Митний орган має право, здійснюючи перевірку та контроль щодо правильності визначення декларантом митної вартості, витребувати додаткові документи. При цьому митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання повинен надати, лише належні та необхідні документи, які об'єктивно будуть підтверджувати заявлену митну вартість, а не витребувані з формальних підстав.

Слід зазначити, що в оскаржуваних рішеннях відповідачем-1 зазначено про відсутність всіх відомостей у кількісному виразі, які є необхідними для підтвердження всіх числових значень складових митної вартості, а також всіх необхідних документів. При цьому, в цих рішеннях не визначено, яких саме відомостей недостатньо, які числові значення складових митної вартості є непідтвердженими, не наведено причин неможливості перевірки числових значень складових митної вартості на підставі наданих документів, а також чому такі документи не дозволяють встановити всі дані щодо таких значень, не вказано документи, які необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Між тим, за результатами розгляду відповідачем додатково наданих позивачем документів на підтвердження заявленої митної вартості товарів, митним органом було виявлено ряд розбіжностей (неповні відомості), про що зазначено в оскаржуваному рішенні.

Тому митну вартість вказаного товару було визначено митним органом за резервним шостим методом.

Згідно із пунктом 1 глави 1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (далі - Правила), затверджених наказом Мінфіну від 24 травня 2012 року № 598, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01 червня 2012 року за № 883/21195, рішення про коригування митної вартості товарів (далі - Рішення) - це закріплення результатів здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів як до, так і після їх випуску відповідно до вимог статей 54 і 55 Митного кодексу України.

Статтею 57 МКУ передбачені такі методи визначення митної вартості товарів: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Разом з цим, відповідач не повідомив суду жодних обставин та не надав доказів на підтвердження того, що позивач в декларації митної вартості зазначив не всі документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, вніс до декларації недостовірні або неточні відомості, або що надані митному органу документи містили розбіжності.

Таким чином, та обставина, що в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками є інформація про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Отже, посилання відповідача на наявність неточностей (розбіжностей) у поданих документах колегією суддів відхилено як такі, що спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що позивачем дотримані всі умови, встановлені законодавством, висновки відповідача щодо не підтвердження позивачем заявленої митної вартості зроблені на припущеннях, а позивачем були надані митному органу всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості як при поданні митної декларації, так і додатково витребувані, надання яких було обов'язковим.

Будь-яких доводів, які б спростували висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішення, відповідачем-1 в апеляційній сказі не наведено.

Таким чином, вірним є рішення суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Старова Н.Е.

Мєзєнцев Є.І.