Ухвала суду № 49150502, 25.08.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2015 р.Справа № 816/2324/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08.07.2015р. по справі № 816/2324/15

за позовом ТОВ"Футбольний клуб "Ворскла"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Ворскла", звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15 травня 2015 №0000532301.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.07.2015р. по справі №816/2324/15 вимоги позивача були задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 15 травня 2015 року №0000532301.

Не погоджуючись з постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.07.2015р. по справі №816/2324/15 відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Справа розглядається в порядку письмового провадження у відповідності до ч.4 ст.196, п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши суддю - доповідача колегія суддів встановила, що підставою прийняття оскаржуваного повідомлення рішення був акт перевірки позивача працівникам відповідача №1885/22-01-09/21043232 від 24.04.2015, в якому зроблені висновки про порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у розмірі 174 726,00 грн.

Зазначені порушення, на думку відповідача, мали місце при здійсненні позивачем господарських операцій з ТОВ "Альфасервіс".

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За приписами пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Водночас, як визначено пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображатимуть реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Таким чином, визначальним у питанні перевірки правомірності формування платником податку показників податкової звітності з ПДВ є безпосереднє дослідження факту здійснення господарської операції (її реальності/товарності), на підставі якої таким платником сформовано дані податкового обліку.

За приписами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця /пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України/.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту /абзац 1 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України/.

Відповідно до матеріалів справи що між позивачем (Замовник) та ТОВ "Альфасервіс" (Підрядник) укладено договір підряду №04-1/13, відповідно до якого ТОВ "Альфасервіс" приймає на себе зобов'язання виконати підрядні роботи з улаштування основи футбольного поля ТОВ "ФК "Ворскла" в м. Полтава, майдан Незалежності, 16 (а.с.74-76, т. І).

Згідно пункту 1.2 Договору склад та обсяги робіт перелічені у локальному кошторисі.

Загальна ціна договору складає 784000,00 грн.

Відповідно до пункту 2.5 Договору, документами про прийняття робіт є Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в). Оплата за виконані роботи здійснюється на протязі десяти банківських днів з дати підписання всіх відповідних Актів приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в).

На підтвердження здійснення господарської операції ТОВ "Альфасервіс" позивачем приєднано до матеріалів спраи договірну ціну за формою локального кошторису, акти приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в, податкові накладні (а.с. 77-128, т. І).

Оплата за виконані ТОВ "Альфасерівс" роботи здійснена позивачем в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями.

Вказаний договір позивачем укладено з метою здійснення улаштування основи футбольного поля ТОВ "ФК "Ворскла" у м. Полтава, що знаходиться на майдані Незалежності, 16 у м. Полтаві.

25 червня 2013 року між позивачем (Покупець) та ТОВ "Альфасервіс" (Постачальник) укладено договір поставки №25-6/13, відповідно до якого Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця комплект трьох павільйонів для запасних гравців у кількості 2 шт. на 14 місць та 1 шт. на 2 місця (а.с. 134-136, т. І).

Згідно з пунктом 1.2 ціна, загальна кількість асортименту та розгорнута номенклатура товару визначається у Специфікаціях або Додаткових угодах до даного Договору, які є невід'ємними частинами, або у рахунках-фактурах Постачальника.

У ціні товару включені послуги з доставки товару на склад або на монтажний майданчик Покупця (пункт 1.5 Договору).

Відповідно до пункту 2.4 Договору постачальник передає Покупцю по одному примірнику супроводжувальних документів на товар: видаткова накладна, податкова накладна, рахунок.

Загальна ціна Договору складає 154800,00 грн, у тому числі ПДВ 25800,00 грн.(пункт 3.1 Договору).

На підтвердження здійснення господарської операції ТОВ "Альфасервіс" позивачем надано специфікацію на постачання павільйонів для запасних гравців, накладні та податкові накладні, прибуткові накладні (а.с. 137-141, 143-144, а с. 167-169 т. І).

Оплата за отриманий від ТОВ "Альфасерівс" товар здійснена в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 142, 145, т. І).

Позивач придбав у ТОВ "Альянссервіс" комплект трьох павільйонів для запасних гравців у кількості 2 шт. на 14 місць та 1 шт. на 2 місця з метою облаштування футбольного стадіону ТОВ "ФК "Ворскла", що у м. Полтава на майдані Незалежності, 16.

Згідно пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

За змістом частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до приписів частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з вимогами статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

На підтвердження виконання вказаних вище договорів та реальності спірних оподаткованих господарських операцій, до матеріалів справи долучено договірну ціну за формою локального кошторису, акти приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в, специфікацію на постачання павільйонів для запасних гравців, накладні, податкові накладні, прибуткові накладні, реєстр виданих та отриманих податкових накладних, платіжні доручення (а.с. 77-133, 137-145, 167-169, 187-209, 227-249, т. І; а.с. 17-42, т. ІІ).

Зазначені документи оформлені у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88.

тобто вказані документи є первинними документами бухгалтерського обліку у розумінні частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та в силу положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України приймаються судом як належні докази у справі.

Зауваження щодо змісту та форми вказаних документів в акті перевірки та письмових запереченнях відповідача проти позову відсутні. Відсутні також посилання на те, що господарські операції позивача з ТОВ "Альфасервіс" мали безтоварний характер.

Відповідач посилається на не відображення в складі податкових зобов'язань продавця сум ПДВ, які віднесені позивачем до складу податкового кредиту.

Але при цьому не враховано, що право добросовісного платника податків на податковий кредит з ПДВ не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Підставою для донарахування платнику податку грошових зобов'язань може слугувати лише встановлення факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань. Однак, матеріали справи таких доказів не містять.

Не може бути прийняти до уваги і твердження відповідача щодо скасування 17.09.2013 свідоцтва платника ПДВ ТОВ "Альфасервіс" по причині відсутності за юридичною адресою та неподанням звітності, оскільки на момент складання податкових накладних (червень, липень 2013 року, суми ПДВ яких включено позивачем до складу податкового кредиту червня, липня та жовтня 2013 року) ТОВ "Альфасервіс" мало статус платника податку на додану вартість та було зареєстроване у якості юридичної особи у встановленому законодавством порядку. Доказів на спростування даного факту відповідачем не надано.

Таким чином висновок відповідача про порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України спростовується приєднаними до матеріалів справи документами.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем ви не надано належних доказів наявності в діях позивача ознак протиправної діяльності. Тобто, відповідачем не доведено правомірності оскарженого податкового повідомлення-рішення.

В свою чергу долученими до матеріалів справи копіями первинних документів бухгалтерського обліку підтверджено право позивача на віднесення до податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 116 393,33 грн.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08.07.2015р. по справі № 816/2324/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калиновський В.А.