В И Р О К № 1-26/09

ІМ»ЯМ УКРАЇНИ

17 лютого 2009 року Чемеровецький районний суд

Хмельницької області

в складі :

головуючого - судді Кобріна І.Г.

при секретарі - Мельник Т.Є.

з участю - прокурора Мілера В.П.

захисника-адвокатаОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.м.т. Чемерівці Хмельницької області кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого 20 січня 2004 року Першотравневим районним судом м. Чернівців за ст.ст. 69, 296 ч. 4 КК України до 1 року 2 місяців позбавлення волі, звільнений 28 квітня 2005 року по відбуттю строку покарання, 25 листопада 2008 року Чемеровецьким районним судом за ст.. 263 ч.2 КК України до 600 грн. штрафу, який підсудним сплачено 11 грудня 2008 року,

в скоєні злочину, передбаченого ст. 296 ч. 4 КК України,

В С Т А Н О В И В :

30 листопада 2008 року близько 17 год. на вул.. Транспортній в с. Вівся Чемеровецького району, ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, заздалегідь заготовленим для нанесення тілесних ушкоджень дерев»яним предметом, виготовленим дерев»яним способом по типу біти, безпричинно, з хуліганських спонукань, умисно наніс два удари в область спини ОСОБА_3, спричинивши останньому фізичну біль.

Продовжуючи хуліганські дії тією ж бітою, безпричинно, умисно пошкодив скло передніх правих дверей, зігнув кришку багажника та задні праві двері автомобіля «Рено-11» д.н. НОМЕР_1, що належитьОСОБА_4 і який намагався припинити хуліганські дії ОСОБА_2.

В подальшому ОСОБА_2, умисно, з хуліганських спонукань повторно наніс ОСОБА_3 удар бітою в область спини та витягнувши з кишені ніж приставив до грудей ОСОБА_3. Останній з метою самозахисту від суспільно-небезпечного посягання відбив правою рукою від грудей ніж, спричинивши собі тілесні ушкодження у вигляді поверхневої рани тильної поверхні 1-го між фалангового суглобу другого пальця правої кисті, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Підсудний ОСОБА_2 вину визнав частково та відмовився давати покази в судовому засіданні.

Незважаючи на часткове визнання вини підсудним його винність підтверджується показами потерпілих, свідка та іншими матеріалами справи дослідженими в ході судового слідства.

Так, потерпілий ОСОБА_3 показав, що 30 листопада 2008 року близько 17 год. він проходив по вул.. Транспортній в с. Вівся. В цей час до нього підійшов ОСОБА_2, який безпричинно почав наносити йому удари дерев»яною палицею типу біта по спині. Він відбіг від нападника і в цей час до ОСОБА_2 звернувся ОСОБА_4, який знаходився біля свого автомобіля, який стояв на узбіччі дороги і вимагав припинити хуліганські дії. ОСОБА_2 натомість підійшов до автомобіля ОСОБА_4 і почав наносити по ньому удари дерев»яною палицею.

Згодом повертаючись додому та йдучи по вул.. Миру він знову зустрів ОСОБА_2, який підбігши до нього наніс йому удар дерев»яною палицею в ділянку спини. Він вирвав з рук ОСОБА_2 палицю та відкинув її. ОСОБА_2 натомість дістав з кишені ніж та приставив йому до грудей. Захищаючись він вибив ніж і порізав собі руку.

Потерпілий ОСОБА_4 в судове засідання не з»явився, звернувся до суду з заявою про слухання справи за його відсутності, покази, що дані ним на стадії досудового слідства підтримує.

На досудовому слідстві ОСОБА_4 показав, що 30 листопада 2008 року близько 17 год. він знаходився в с. Вівся по вул.. Транспортній поблизу свого автомобіля «Рено». В цей час він побачив, що ОСОБА_2 наносить дерев»яною бітою удари по спині ОСОБА_3. Він звернувся до ОСОБА_2 з вимогою припинити хуліганські дії, однак ОСОБА_2 підійшов до його автомобіля і почав наносити удари бітою по автомобілю, спричинивши механічні пошкодження. В подальшому ОСОБА_2 побіг від автомобіля, а він поїхав в сільську раду викликати міліцію.

Свідок ОСОБА_5 в судове засідання не з»явилась, звернулась до суду з заявою про слухання справи за її відсутності, покази, що дані нею на стадії досудового слідства підтримує.

На досудовому слідстві свідок ОСОБА_5 показала, що 30 листопада 2008 року близько 17 год. вона разом з малолітньою дочкою знаходилась в с. Вівся по вул.. Транспортній з салоні свого автомобіля «Рено». Її чоловік - ОСОБА_4 перебував поблизу автомобіля. В цей час вона побачила, що ОСОБА_2 наносить дерев»яною бітою удари по спині ОСОБА_3. Її чоловік звернувся до ОСОБА_2 з вимогою припинити хуліганські дії, однак ОСОБА_2 підійшов до їх автомобіля і спочатку, нанісши удар по руці чоловіка, почав наносити удари бітою по автомобілю, спричинивши механічні пошкодження. Вона з дочкою вибігли з автомобіля і побігли по дорозі, а ОСОБА_2 з бітою в руці почав їх переслідувати, однак її чоловік зупинив ОСОБА_2.

На підтвердження винності підсудного свідчить також:

· Протокол огляду місця події від 30 листопада 2008 року ( а.с. 10, 11 ), яким зафіксовано механічні пошкодження автомобіля «Рено-11» д.н. НОМЕР_1, внаслідок нанесення по ньому ударів дерев»яною бітою та виявлено частинки скла автомобіля на вул.. Транспортній в с. Вівся.

· Протокол огляду місця події від 02 грудня 2008 року ( а.с. 16,17), яким зафіксовано виявлення дерев»яної біти поблизу річки, що в с. Вівся неподалік вчинення хуліганських дій.

· Висновок експертизи від 29 грудня 2008 року (а.с. 36,37), відповідно до якого дерев»яний предмет вилучений під час огляду місця події 02 грудня 2008 року до холодної зброї не належить і виготовлений саморобним способом по типу біти для гри у бейсбол.

· Висновок судово-медичної експертизи від 03 грудня 2008 року (а.с. 29), відповідно до якого у ОСОБА_3 виявлено тілесні ушкодження у вигляді поверхневої рани тильної поверхні 1-го між фалангового суглобу другого пальця правої кисті, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд знаходить вину підсудного ОСОБА_2 в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчиненому особою раніше судимою за хуліганство, із застосуванням предмета заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень доведеною і кваліфікація його дій за ст. 296 ч. 4 КК України вірна.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який характеризується негативно, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, раніше судимий.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування заподіяного збитку. Пом»якшуюча обставина - активне сприяння розкриттю злочину в судовому засіданні не знайшла об»єктивного підтвердження.

Обставинами, що обтяжують покарання підсудного суд визнає рецидив злочинів, вчинення злочину в стані алкогольного сп»яніння.

Беручи до уваги вказані обставини, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе лише в умовах ізоляції від суспільства і призначає покарання у вигляді позбавлення волі.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним і обрати йому покарання за ст. 296 ч. 4 КК України 3 роки 3 місяці позбавлення волі.

Зарахувати в строк відбування покарання строк перебування під вартою з 06 грудня 2008 року по 17 лютого 2009 року.

Арешт накладений на майно ОСОБА_2 протоколом та постановою про накладення арешту від 17 січня 2009 року та 09 січня 2009 року відповідно залишити в силі.

Речові докази по справі: дерев»яну біту знищити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВСУ в Хмельницькій області ( р/р 35228001000040, МФО 815013, код 25575309, призначення платежу - «за дослідження - 6» ) судові витрати по справі - вартість проведеної експертизи в сумі 282,46 грн..

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередньою - утримання під вартою.

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області на протязі 15 діб з моменту проголошення, а засудженим, що перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення йому копії вироку, шляхом подання апеляційної скарги до Чемеровецького районного суду.

Суддя І.Г. Кобрін