Ухвала суду № 49150160, 25.08.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чернобривко Л.Б.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

.

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2015 року справа №415/3870/15-а

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.А., суддів Жаботинської С.В., Ханової Р.Ф., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 14 липня 2015 року у справі №415/3870/15-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську про визнання дій протиправними, зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську та просив: визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську ( далі УПФУ в м. Лисичанську) щодо припинення виплати пенсії та зобовязати УПФУ в м. Лисичанську поновити виплату пенсії та виплатити заборгованість (а. с. 1-2).

Ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 14 липня 2015 року позовна заява ОСОБА_2 до УПФУ в м. Лисичанську про визнання дій протиправними, зобовязання вчинити певні дії повернута позивачеві у звязку з неусуненням у строк, встановлений судом, недоліків позовної заяви (а. с. 10).

Позивач не погодився з ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 14 липня 2015 року щодо повернення позовної заяви, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для розгляду за суттю вимог. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції безпідставно позбавив позивача права на судовий захист, оскільки суддя на стадії відкриття провадження у справі не вправі вирішувати питання належності та допустимості доказів, поданих на підтвердження заявлених позовних вимог. Вважає, що подана позовна заява відповідає вимогам ст.106 КАС України (а. с.12 - 13).

Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому, за приписами п. 2 ч.1 ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції розглянув справу у порядку письмового провадження.

Колегія суддів перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги і дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 25 червня 2015 року позовна заява ОСОБА_2 залишена без руху, оскільки заява не відповідала вимогам ч.2 ст.106 КАС України, та надано строк для усунення виявлених недоліків протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали. В ухвалі суду зазначено, що з матеріалів справи не вбачається, що позивач подав відповідачу довідку про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції (а. с. 5).

Із змісту апеляційної скарги встановлено, що копію зазначеної ухвали суду від 25.06.2015 року позивачем отримано 30.06.2015 року засобами електронного звязку.

06.07.2015 року на виконання вимог зазначеної ухвали від 25.06.2015 року позивачем в листі зазначено, що позовна заява відповідає вимогам ст.106 КАС України, оскільки суддя не вправі на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі вирішувати питання належності, допустимості доказів, поданих позивачем на підтвердження заявлених позовних вимог. Крім того зазначено, що підставою для звернення з позовом до суду є незаконні вимоги УПФУ в м. Лисичанську з надання довідки про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції (а. с. 6 - 7).

Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 21 липня 2015 року позивачу повернуто його позовну заяву у звязку з невиконанням ухвали Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 14 липня 2015 року про залишення позову без руху, а саме, вимог ч.2 ст. 108 КАС України (а. с. 24-25).

Вивченням змісту оскарженої ухвали Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 21 липня 2015 року колегією суддів встановлено, що судом не надано оцінку поясненням позивача від 06.07.2015 року, наданим на виконання ухвали Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 21 липня 2015 року.

Статтею 106 КАС України визначені вимоги до позовної зави. Згідно частини другої зазначеної статті, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

З огляду на викладене, суд першої інстанції безпідставно позбавив позивача права на судовий захист. Суд першої інстанції не надав оцінку письмовим поясненням позивача, наданим в зазначений судом термін, на виконання вимог ухвали суду про залишення його позовної заяви без руху, внаслідок чого ухвала суду підлягає скасуванню через порушення норм процесуального права з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи зі стадії відкриття провадження у справі.

Керуючись ст.195 ч.1, ст. 197 ч.1 п.2, ст.199 ч.1 п.3, ст.204 ч.1 п.4, ст.205 ч.1 п.6, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 14 липня 2015 року у справі №415/3870/15-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську про визнання дій протиправними, зобовязання вчинити певні дії скасувати та направити до Лисичанського міського суду Луганської області для продовження розгляду справи.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Колегія суддів: Л.А. Василенко

ОСОБА_3

ОСОБА_4