Ухвала суду № 49150085, 11.08.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Галатіна О.О.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2010 року справа №2а-10614/10/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Сухарька М.Г.

ОСОБА_2

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 червня 2010р. у справі № 2а-10614/10/0570 за позовом Державного підприємства "Добропіллявугілля" доДобропільської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області про визнання недійсними актів ненормативного характеру,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01 червня 2010р. у справі №2а-10614/10/0570 задоволено позов Державного підприємства «Добропіллявугілля» до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції, внаслідок чого визнані недійсними податкові повідомлення-рішення № 0000221550/0 від 16.04.10р. на суму 183,63грн., № 0000221550/0 від 16.04.10р. на суму 69,53грн., № 00002011550/0 від 16.04.10р. на суму 48,366грн., № 0000191550/0 від 16.04.10р. на суму 15751,47грн., прийняті Олександрівським відділенням Добропільської обєднаної державної податкової інспекції.

В апеляційній скарзі Добропільська обєднана державна податкова інспекція просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не зявились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомленні належним чином, а тому згідно до вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справу було розглянуто в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Відповідачем була проведена документальна невиїзна перевірка позивача з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобовязань з земельного податку, за результатами якої складений акт від 12.04.2010р. № 49/15-0/26319466 та прийняті податкові повідомлення-рішення від 16.04.10р., якими на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами № 2181-III від 21.12.2000р. за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобовязання були застосовані до позивача штрафні санкції, а саме:

- податковим повідомлення-рішенням № 0000221550/0 штраф в розмірі 20% в сумі 183,63грн. за затримку на 88 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання з земельного податку в розмірі 918,15грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0000221550/0 штраф в розмірі 50% в сумі 69,53грн. за затримку на 92 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання з земельного податку в розмірі 139,06грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 00002011550/0 штраф в розмірі 10% в сумі 48,36грн. за затримку на 29 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання з земельного податку в розмірі 483,60грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0000191550/0 штраф в розмірі 50% в сумі 15751,47грн. за затримку на 1005 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання земельного податку в розмірі 31502,92грн.

З акту перевірки вбачається, що фінансові санкції були застосовані до позивача за несвоєчасну сплату самостійно узгодженої суми податкового зобовязання з плати земельного податку.

Сторонами не оспорюється факт подання до податкового органу наведених декларацій і самостійного узгодження позивачем зазначеної в них суми податкового зобовязання.

Підпунктом 17.1.7 п.17.1. ст.17 Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

За правилами п.1.2 ст.1 Закону України Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами податкове зобов'язання це - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Строки сплати узгодженого податкового зобовязання визначені у п.п.5.3.1. п.5.3. ст.5 наведеного Закону і становлять десять календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України Про систему оподаткування платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

За приписами п.3 ст.9 цього Закону обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно до п.20.1 ст.20, п.21.1 ст.21 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні ініціатором переказу може бути платник, ініціювання переказу проводиться шляхом подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа.

Пунктом 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України 21.01.2004 N 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004р. за N 377/8976 встановлено, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає саме платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

З матеріалів справи вбачаться, що оспореними податковими повідомлення-рішеннями відповідачем застосовані штрафні санкції при сплаті позивачем податкових зобовязань за зовсім інші податкові періоди, податкові зобовязання яких визначені іншими податковими деклараціями.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно використав зазначені кошти як джерело погашення податкового боргу та нарахував штрафні санкції.

Посилання відповідача на п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» колегією суддів не прийнято до уваги, оскільки зазначеною нормою не встановлено право чи обовязок саме податкового органу змінювати податкові зобовязання в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь якими іншими нормами Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» або іншими законами з питань оподаткування.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 24, 160, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Добропільської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 червня 2010р. у справі №2а-10614/10/0570 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01 червня 2010р. у справі №2а-10614/10/0570 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Гаврищук Т.Г.

Судді: Сухарьок Т.Г.

ОСОБА_2