Постанова № 49148389, 29.02.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/376/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гарника К.Ю.,

при секретарі Яремин Н.І.,

за участю:

представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання недійсним повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

30 червня 2011 року Відкрите акціонерне товариство «Тепловозоремонтний завод»(далі по тексту позивач, ВАТ «Тепловозоремонтний завод») звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (далі по тексту відповідач, ДПІ у м. Полтаві) про визнання недійсним повідомлення рішення від 30 листопада 2010 року № 0000972202/0.

12 вересня 2011 року ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду адміністративну справу № 2а-1670/5521/11 за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Тепловозоремонтний завод»до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання недійсним повідомленнярішення залишено без розгляду.

13 грудня 2011 року ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду скасовано ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 12.09.2011 по справі № 2а-1670/5521/11 та направлено справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

24 січня 2012 року ухвалами Полтавського окружного адміністративного суду провадження у справі № 2а-1670/376/12 за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Тепловозоремонтний завод»до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання недійсним повідомленнярішення відкрито, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на помилковість застосування податковим органом процедур, передбачених Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(чинного на час виникнення спірних правовідносин) від 21.12.2000 №2181, при стягненні пені у розмірі 598370,60 грн, визначеній рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.11.2010 №0000972202/0.

Позивач явку свого уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, надавши суду заяву про відкладення судового розгляду справи у звязку з неможливістю направити представника у судове засідання.

При вирішенні питання про розгляд справи за даної явки, судом враховано, що згідно з частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Отже, неявка представника позивача у судові засідання створює перешкоди для своєчасного розгляду справи по суті.

При цьому суд звертає увагу, що чинне законодавство не обмежує коло представників позивача при розгляді адміністративної справи.

Згідно із частиною 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обовязки.

Суд вважає, що позивач не добросовісно користується своїми процесуальними правами і обовязками та вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних доказів.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, наголошуючи на тому, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій винесено правомірно відповідно до вимог Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 № 185/94-ВР та Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) від 21.12.2000 №2181(а.с.36-39)

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство "Тепловозоремонтний завод" зареєстровано виконавчим комітетом міської ради народних депутатів м. Полтави розпорядженням № 15881050005000437 від 20.09.1994, перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві з 27.09.1994 за № 401.

В період з 30.09.2010 по 10.11.2010 працівниками ДПІ у м. Полтаві проведено планову виїзну перевірку ВАТ "Тепловозоремонтний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 по 30.06.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 30.06.2010. За результатами даної перевірки складено акт від 17.11.2010 № 11038/23-1/13962568, яким зафіксовано порушення Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" № 185/94-ВР від 23.09.1994, зокрема, статті 1 щодо несвоєчасного надходження валютної виручки:

- в сумі 1 479 093,44 рос. руб. /386 398,37 грн та в сумі 7 665 861, 00 рос. руб./ 2 046 478,25 грн по контракту від 16.05.08 70-23/96, укладеному з Представництвом ВАТ «ПТРЗ», Росія;

- в сумі 3 619 093,44 рос. руб. / 957 358,79 грн, по контракту від 16.05.08 70-23/95, укладеному з Представництвом ВАТ «ПТРЗ», Росія.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем винесено, окрім інших, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.11.2010 № 0000972202/0, яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 598370,60 грн.

Не погодившись з зазначеним рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарг на дане рішення ДПІ у м. Полтаві, Державною Податковою Адміністрацією у Полтавській області, а також Державною Податковою Адміністрацією України залишено без змін рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ДПІ у м. Полтаві від 30.11.2010 № 0000972202/0, а скарги без задоволення. (а.с.19-30)

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку спірному рішенню суд виходив з наступного.

Правові відносини з приводу дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій унормовані Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 № 185/94-ВР (надалі Закон № 185/94) (в редакцій чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 Закону № 185/94 виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Приписами статті 4 Закону № 185/94 встановлено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Посилання позивача на неправомірне застосування відповідачем процедур, запроваджених Законом № 2181, а також твердження, що санкція за порушення в сфері зовнішньоекономічної діяльності - пеня не включена до понять Закону № 2181 "штрафна санкція" або "пеня" і не може сплачуватись як податкове зобов'язання, а також стягуватись, як податковий борг судом оцінюється критично з огляду на наступне.

Преамбулою Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на час виникнення спірних правовідносин) від 21.12.200 № 2181 закріплено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до підпункту 6.3 пункту 6 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби", затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001 № 110 (надалі - Інструкція) згідно з чинним законодавством органам державної податкової служби надано право у разі порушення валютного законодавства до платників податків застосовувати штрафні санкції та фінансові, у вигляді пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, у розмірах, визначених відповідними законодавчими актами.

Підпунктом 2.5 пункту 2, підпунктом 6.5. пункту 6, пунктом 11 Інструкції визначено, що податкове повідомлення-рішення (далі - податкове повідомлення) - це рішення керівника органу державної податкової служби (його заступника) щодо виявленого перевищення (заниження) бюджетного відшкодування або відмови у наданні бюджетного відшкодування, а також обов'язку платника податків:

- сплатити нараховану або донараховану суму податкового зобов'язання;

- сплатити суми застосованих штрафних (фінансових) санкцій (у тому числі пеню за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності) за порушення податкового законодавства та інших нормативно-правових актів; таке рішення приймається за результатами перевірок платника податків (у т. ч. камеральних);

- сплатити суми штрафних санкцій за порушення граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання;

- сплатити штраф за самостійне відчуження активів, які перебувають у податковій заставі та потребують обов'язкової попередньої згоди податкового органу на таке відчуження (далі - податкове повідомлення).

У разі порушення юридичними особами та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності норм, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", законами з питань зовнішньоекономічної діяльності та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на органи державної податкової служби, штрафні санкції застосовуються в розмірах, передбачених відповідними законодавчими актами.

Штрафні санкції, визначені підпунктами 6.2, 6.5, застосовуються органами державної податкової служби на підставі рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, складання та надсилання (вручення) яких здійснюється у порядку, передбаченому Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 № 253, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за № 567/5758 (із змінами та доповненнями).

Податкове повідомлення-рішення або рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за розглядом матеріалів перевірки приймає керівник органу державної податкової служби або його заступник за формою та згідно з вимогами, установленими Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 № 253, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за № 567/5758 (із змінами та доповненнями), протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта перевірки або вручення його поштою платнику податків (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків щодо акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Пунктом 2.2. Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 21.06.2001 № 253 (чинного на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів (податків, зборів, обов'язкових платежів, неподаткових доходів, штрафних (фінансових) санкцій, у тому числі пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності) у порядку та в строки, визначені Законом або іншими законами України.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовується сторонами, між позивачем та Представництвом ВАТ "ПТРЗ", Росія 16.05.2008 укладено контракт № 70-23/96. Предмет контракту ремонт тепловозів. Згідно акту виконаних робіт від 26.06.2009 контрагентом виконано ремонт тепловозу на суму 1 877 529,60 грн (7 680 000,00 рос. руб.). Граничний термін надходження виручки в іноземній валюті 23.12.2009.

Станом на 23.12.2009 від Представництва ВАТ "ПТРЗ", Росія надійшло 1 623 149,30 грн (6 200 906,56 рос. руб.). Станом на 24.12.2009 виникла прострочена дебіторська заборгованість в сумі 386 398,37 грн (1 479 093,44 рос. руб), яка була погашена повністю 24.12.2009 шляхом надходження коштів від нерезидента. Отже, за період 23.12.2009-24.12.2009 (1 день прострочення) нараховується пеня в сумі 1 159,20 грн.

Згідно акту виконаних робіт від 02.09.2009 на суму 354 354,28 грн (1 410 891,00 рос. руб) та акту від 02.09.2009 на суму 1 931 520,00 грн (7 680 000,00 рос. руб), всього на суму 2 285 865,28 грн (9 090 891,00 рос. руб.) ВАТ "ПТРЗ" було виконано ремонтні роботи тепловозів, що належать Представництву ВАТ "ПТРЗ", Росія, Бєлгород. Граничний строк надходження валютної виручки 01.03.2010. Кошти від нерезидента надійшли:14.01.2010 в сумі 1 425 030,00 рос. руб./385 242,61 грн; 11.06.2010 в сумі 4 500 000,00 рос. руб./ 1 128 330,00 грн; 24.06.2010 в сумі 3 165 861,00 рос. руб. / 808 592,56 грн, всього 9 090 891,00 рос. руб./ 2 322 165,17 грн. Тобто, кошти від нерезидента надійшли в повному обсязі, але з порушенням граничного терміну. Станом на 02.03.2010 в сумі 2 046 478,25 грн.

Позивачем під час проведення перевірки надано ухвалу Господарського суду Полтавської області від 03.06.2010 про прийняття до провадження позову про стягнення заборгованості в сумі 2 046 478,25 грн та рішення Господарського суду Полтавської області від 12.08.2010 у даній справі про задоволення позову в повному обсязі, в звязку з чим 04.06.2010 припиняється нарахування пені. Таким чином, пеня нараховується за період з 02.03.2010 по 03.06.2010 (94 прострочені дні) в сумі 577 106,87 грн.

Загальна сума пені по даному контракту 578 266,07 грн.

Контракт від 16.05.2008 № 70-23/95, укладений з Представництвом ВАТ «ПТРЗ», Росія. Предмет контракту ремонт тепловозів.

ВАТ "ПТРЗ" здійснило ремонт тепловозу згідно вказаного контракту на суму 635 033,60 грн (6 840 000,00 рос. руб.), про що свідчать акт виконаних робіт від 10.07.09. Граничний строк надходження валютної виручки від нерезидента 06.01.2010. Фактично кошти надійшли : 24.12.2009 в сумі 3 220 906,56 рос. руб / 841 429,63 грн; 13.01.2010 в сумі 3 619 093,44 рос. руб / 985 334,38 грн, всього 6 840 000,00 грн рос. руб. / 1 826 764,01 грн

Таким чином, валютна виручка надійшла в повному обсязі, але з порушенням граничного строку в сумі 3 619 093,44 рос. руб., що є порушенням ст. 1 Закону №185/94

За період з 07.01.2010 по 13.01.2010 за 7 днів прострочення по даному контракту донараховано пені в сумі 20 104,53 грн.

Отже, загальна сума нарахованої пені по вищезазначеним експортним контрактам складає 598 370,60 грн, що сторонами не оспорюється.

Ухвалами суду в позивача неодноразово витребовувались додаткові докази по справі з метою перевірки даних встановлених в акті перевірки відповідачем. Разом з тим, позивачем вимоги ухвал суду не виконано.

Відповідно до положень частини 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Виходячи з вище викладено, суд дійшов висновку, що процедура нарахування пені та прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.11.2010 № 0000972202/0 є правомірною, тому у задоволенні позову про визнання рішення недійсним слід відмовити.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, виходячи з вищенаведеного та обставин справи, суд прийшов до висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 69-71, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання недійсним повідомлення-рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 05 березня 2012 року.

СуддяК.Ю. Гарник