Постанова № 49148241, 21.08.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 серпня 2015 р. Справа № 814/2001/15

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Кононенка Д.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомЗаводського районного центру зайнятості, до за участю представників: від позивача: ОСОБА_1 від відповідача: ОСОБА_2ОСОБА_3, простягнення коштів, В С Т А Н О В И В:

Заводський районний центр зайнятості звернувся до адміністративного суду з позовом про стягнення з ОСОБА_3 26728,68 гривень, отриманих ним протягом 2014 року в якості допомоги по безробіттю, у звязку з виявленими невідповідностями у відомостях про попередні місця роботи та причини звільнення.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідно до п.2 ст.36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідач проти позову заперечував. Наявну невідповідність за останнім місцем роботи пояснив тим, що заповнював документи у центрі зайнятості відповідно до власної трудової книжки, у якій не було інформації про його роботу в ТОВ «САВ-Дістрибьюшн». Враховуючи не тривалий час роботи в ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» (всього 10 днів), він рахував, що він там проходив лише стажування, без офіційного працевлаштування.

Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.

03.09.14 ОСОБА_3 був звільнений з ТОВ «Комфі трейд», де він працював керуючим магазином, відповідно до п.1 ч.1 ст.36 КЗпП України за угодою сторін.

04.09.14 ОСОБА_3 був прийнятий керуючим магазином «Фокстрот», одночасними наказами ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» та ТОВ «Фокстрот-Екомерс», а 15.09.14 був звільнений з цієї посади відповідно до ст.38 КЗпП України за власним бажанням.

23.09.14 ОСОБА_3 звернувся до Заводського РЦЗ з заявою про вирішення питання його працевлаштування та призначення допомоги по безробіттю.

Під час оформлення статусу безробітного, на ОСОБА_3 була заповнена персональна картка №140214092300011, відповідно до наказу Мінсоцполітики України №270 від 16.05.13, в яку внесені відомості про останнє місце роботи ТОВ «Комфі трейд» (арк.спр.8).

30.09.14 наказом Заводського РЦЗ ОСОБА_3 була призначена допомога по безробіттю відповідно до п.2.1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, з 30.09.14 по 24.09.15.

В лютому 2015 році Заводський РЦЗ отримав інформацію про роботу відповідача в період з 04.09.14 по 15.09.14 в ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» та ТОВ «Фокстрот-Екомерс» та звільнення його з цих підприємств за власним бажанням.

25.03.15 наказом Заводського РЦЗ виплата допомоги по безробіттю ОСОБА_3 припинена.

В період з 30.09.14 по 24.03.15 Заводським РЦЗ нараховані ОСОБА_3 28783,92 гривні, з них виплачено на рахунок відповідача 26728,68 гривень.

Відповідно до ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Відповідно до ч.3 ст.36 Закону сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Необхідно розуміти, що сума виплаченого забезпечення внаслідок невиконання застрахованою особою своїх обовязків або зловживання ними, яка повинна бути стягнута відповідно до ч.3 ст.36 Закону, це є шкода, яка завдана цією застрахованою особою.

У цьому випадку можливо казати про завдану відповідачем шкоду Заводському районному центру зайнятості, лише у тому випадку, якщо застрахована особа отримала допомогу по безробіттю взагалі безпідставно, або у більшому розмірі ніж передбачено законодавством.

Разом з тим, в судовому засіданні зясовано, що факт роботи ОСОБА_3 в період з 04.09.14 по 15.09.14 в ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» та ТОВ «Фокстрот-Екомерс», не позбавляє його права на отримання допомоги по безробіттю.

У такому разі, оскільки ОСОБА_3 має страховий стаж більше 10 років, він має право на отримання допомоги по безробіттю строком 270 днів, з відстрочкою на 90 днів, у розмірі 80% до визначеного розміру, в порядку передбаченому п.2.4 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності.

Інформація про роботу відповідача в ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» та ТОВ «Фокстрот-Екомерс», та звільнення його з останнього місця роботи саме за ст.38 КЗпП України (за власним бажанням), а не за п.1.ч.1 ст.36 КЗпП України (за угодою сторін), вплинула би на строк початку виплати допомоги (не з першого дня, а з 91 дня), загальний строк виплати допомоги (не 360, а 270 днів), та розмір допомоги (не 100% - 90 днів, 80% - 90 днів, 70% -180 днів, а 80% 270 - днів).

Враховуючи, що загальний строк виплати ОСОБА_4 допомоги по безробіттю був менший ніж 270 днів, суд зобовязував позивача надати розрахунок того, на яку суму допомоги по безробіттю має право відповідач з врахуванням інформації про його останнє місце роботи в ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» та ТОВ «Фокстрот-Екомерс», для порівняння її з сумою, яка була фактично отримана за період з 30.09.14 по 31.03.15.

Оскільки позивач такий розрахунок не надав, суд дійшов до висновку, що позивачем - субєктом владних повноважень не доведено того, що виплачена ним ОСОБА_4 сума допомоги по безробіттю в період з 30.09.14 по 31.03.15, більше ніж та, на яку він має за законом, з врахуванням інформації про звільнення з останнього місця роботи за власним бажанням.

Тобто, позивачем не доведено, що відсутність інформації про роботу ОСОБА_3 на час призначення допомоги, призвела до її виплати у більшому розмірі, ніж передбачено законодавством.

Крім того, суд не вбачає в діях відповідача умисного невиконання обовязків та зловживань, у приховуванні цієї інформації. Він працював у ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» та ТОВ «Фокстрот-Екомерс» незначний час (10 днів), підприємством не зроблено жодних записів з цього приводу у трудової книжці, а відповідно до наказу Мінсоцполітики України №270 від 16.05.13, всі записи у Персональній картці робляться на підставі документів, трудової книжці. Тому, неповідомлення ним цієї інформації, є помилкою, а не умисним зловживанням.

В задоволенні позову відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В. В. Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 26.08.15

Суддя В.В. Біоносенко