Постанова № 49147627, 26.08.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/1777/15

Полтавський окружний адміністративний суд колегією у складі:

головуючого судді - Довгопол М.В.,

суддів - Бойка С.С. , Удовіченка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кулик - Куличок О.Л.

представника позивача - Зибарєва Ю.О.,

представника відповідача - Міністерства юстиції України - Тернової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікотек" до державного реєстратора реєстраційної служби Хорольського районного управління юстиції Ноздріна Максима Сергійовича, державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Нілової Ангеліни Олександрівни, Державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Банк Форвард" про визнання дій протиправними та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

26 травня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікотек" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державного реєстратора реєстраційної служби Хорольського районного управління юстиції Ноздріна Максима Сергійовича про визнання реєстраційних дій державного реєстратора протиправними та скасування рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, що розташоване за адресою: Полтавська область, Хорольський район, місто Хорол, вул. Карла Маркса, будинок 29 (індексний номер 18920875 від 28.01.2015 16:06:49, номер запису про право власності 8530953 від 26.01.2015 об 14:40:20).

22 червня 2015 року представник позивача подав до суду заяву про зміну позовних вимог, згідно із якою просив визнати реєстраційні дії державного реєстратора Ноздріна Максима Сергійовича Реєстраційної служби Хорольського районного управління юстиції Полтавської області та державного реєстратора Нілової Ангеліни Олександрівни Державної реєстраційної служби України протиправними та скасувати рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, що розташоване за адресою: Полтавська область, Хорольський район, місто Хорол, вул. Маркса Карла, будинок 29 (індексний номер 18920875 від 28.01.2015 16:06:49, номер запису про право власності 8530953 від 26.01.2015 об 14:40:20) /а.с. 240-241, т.1/.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що державним реєстратором Реєстраційної служби Хорольського районного управління юстиції Ноздріним М.С. та державним реєстратором Державної реєстраційної служби України Ніловою А.О. прийнято заяви та зареєстровано право власності на нерухоме майно, що належало на праві власності позивачеві, за Публічним акціонерним товариством "Банк Форвард". Вважає, що державними реєстраторами порушено порядок здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та безпідставно прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за новим власником за відсутності документів, які є підставою для реєстрації права власності у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач державний реєстратор Реєстраційної служби Хорольського районного управління юстиції Ноздрін М.С. у судове засідання не з'явився. До суду надійшло клопотання Реєстраційної служби Хорольського районного управління юстиції про розгляд справи за відсутності їхнього представника, в якому повідомлено, що державний реєстратор Ноздрін М.С. звільнився із займаної посади /а.с.58, т.2/.

В письмових запереченнях, наданих до суду 10.06.2015, державний реєстратор Ноздрін М.С. проти позову заперечував, посилаючись на дотримання ним вимог діючого законодавства /а.с.43-45, т. 1/.

Ухвалою суду від 22 червня 2015 року до участі у справі в якості відповідачів залучено державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Нілову Ангеліну Олександрівну та Державну реєстраційну службу України /а.с.247-248, т.1/.

Зазначені відповідачі у судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечили, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином.

У письмових запереченнях державний реєстратор ДРСУ Нілова А.О. посилалася на те, що під час прийняття спірного рішення керувалася вимогами чинного законодавства та здійснила реєстрацію права власності на підставі усіх необхідних документів, передбачених Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року № 868. Розгляд справи просила проводити за її відсутності /а.с.13-15, т.2/.

Відповідач Державна служба України заперечень проти позову до суду не надав, про наявність поважних причин неприбуття суд не повідомив.

Ухвалою суду від 20 серпня 2015 року до участі у справі в якості відповідача залучено Міністерство юстиції України /а.с.73-74, т.2/.

Представник Міністерства юстиції України у судовому засіданні проти позову заперечувала, посилаючись на відсутність вимог, звернених до Міністерства юстиції України, зауважуючи також, що державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову у такій реєстрації.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29 травня 2015 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, залучено Публічне акціонерне товариство «Банк Форвард» /а.с. 41, т.1/.

Третя особа в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечила, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

У письмових запереченнях просила відмовити у задоволенні позовних вимог, стверджуючи, що для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно були надані усі необхідні документи, що підтверджували перехід права власності на магазин, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Хорольський район, місто Хорол, вул. Маркса Карла, будинок 29, у зв'язку з чим у державного реєстратора не було підстав для відмови у державній реєстрації /а.с. 69-78, т.1/.

Згідно із частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважав за можливе проводити розгляд справи за відповідної явки осіб, які беруть участь у справі.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача Міністерства юстиції України, вивчивши та дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вікотек» (ідентифікаційний код 31199958) зареєстроване як юридична особа 17.11.2000, відомості про яку включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 23.07.2004 /а.с.36, т.1/.

14.06.2006 за ТОВ «Вікотек» було зареєстровано право власності на магазин за адресою: Полтавська область, Хорольский район, м. Хорол, вул. Маркса Карла, буд. 29, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 14.06.2006, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно /а.с. 7 - 9, т.1/.

02.09.2011 між Публічним акціонерним товариством "Банк Руский Стандарт" (Іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вікотек" (Іпотекодавець), що діє в якості майнового поручителя за виконання зобов'язань Публічним акціонерним товариством "Світ Електроніки" (Позичальник), укладено договір іпотеки № 014-12 /а.с. 11-17, т.1/, за умовами якого Іпотекодавець з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 15.07.2011 № 005-3 передає Іпотекодержателю в іпотеку нерухоме майно, а саме : магазин, загальною площею 248,5 кв.м., що знаходиться за адресою - Полтавська область, Хорольський район, м. Хорол, вул. Маркса Карла, буд. 29 в п'ятиповерховому будинку на першому поверсі.

Обтяження на підставі договору іпотеки від 02.09.2011 зареєстровано у Державному реєстрі іпотек 02.09.2011, про що свідчать відомості з Державного реєстру іпотек /а.с. 21, т.1/.

У відповідності до змін і доповнень до Статуту Публічного акціонерного товариства «Банк Руский Стандарт» (ідентифікаційний код 34186061), зареєстрованих 07.10.2014, Публічне акціонерне товариство "Банк "Форвард" (ідентифікаційний код 34186061) є правонаступником усіх прав та обов'язків Публічного акціонерного товариства «Банк Руский Стандарт» /а.с. 108 - 111, т.1/.

26.01.2015 Публічним акціонерним товариством "Банк "Форвард" подано до Реєстраційної служби Хорольського районного управління юстиції заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо реєстрації права приватної власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Хорольський район, м. Хорол, вул. Маркса Карла, 29 /а.с. 123, т.1/. Вказану заяву зареєстровано у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 26.01.2015 за реєстраційним номером 9919572.

До заяви додано наступні документи: договір іпотеки серія та номер: 014-12, виданий 02.09.2011, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Суляєва А.Р..; копія свідоцтва, серія та номер: 32, виданий 09.01.2015, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Верповська О.В.; копія свідоцтва, серія та номер: 33, виданий 09.01.2015, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Верповська О.В.; копія паспорта громадянина України, серія та номер: НОМЕР_2, виданий 21.01.2005, видавник: Хорольський РВ УМВС України в Полтавській обл.; копія картки платника податків, серія та номер: НОМЕР_1, виданий 26.11.2004, видавник: Хорольська МДПІ; довіреність, серія та номер: 07-39-15, видана 22.01.2015, видавник: ПАТ "Банк Форвард" і копія статуту, серія та номер: 1, виданий 07.03.2013, видавник: ПАТ "Банк Руский Стандарт"; витяг з ЄДРЮО та ФОП, серія та номер: 19945623, виданий 22.01.2015, видавник: Державний реєстратор Новік Н.Ю. /а.с. 122-194, т.1/, що підтверджується також карткою прийому заяви від 26.01.2015 № 18852543, копія якої наявна в матеріалах справи /а.с. 195, т.1/.

28.01.2015 державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Ніловою А.О. за результатами розгляду заяви із реєстраційним номером 9919572 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 18920875, яким проведено державну реєстрацію права приватної власності на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою Полтавська область, Хорольський район, м. Хорол, вул. Маркса Карла, 29, за суб'єктом: Публічне акціонерне товариство "Банк "Форвард" (податковий номер 34186061) /а.с. 228, т.1/.

Не погоджуючись із реєстраційними діями державного реєстратора Реєстраційної служби Хорольського районного управління юстиції Ноздріна Максима Сергійовича та державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Нілової Ангеліни Олександрівни, а також рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28 січня 2015 року № 18920875, позивач оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку спірним діям та рішенню відповідачів, суд виходить з наступного.

В силу положень статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Згідно із частиною 1 статті 4 Закону № 1952-IV обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно; право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; інші речові права відповідно до закону; податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Відповідно до частини 4 статті 9 Закону № 1952-IV державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації.

Наказом Міністерства юстиції України "Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб" від 02 квітня 2013 року № 607/5 встановлено, що у разі подання до структурних підрозділів територіальних органів Мін'юсту, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру, заяв щодо державної реєстрації права власності або інших речових прав на нерухоме майно (далі - речові права на нерухоме майно), що виникають, зокрема, на підставі договорів іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя рішення щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, приймаються державними реєстраторами прав на нерухоме майно Укрдержреєстру відповідно до додатка до цього наказу.

Згідно із пунктами 3 -5 Порядку взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб, який є додатком до наказу Міністерства юстиції України від 02 квітня 2013 року № 607/5 (надалі - Порядок № 607/5), протягом одного робочого дня з дати прийняття заяви орган державної реєстрації прав забезпечує виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування оригіналів документів, що подаються для проведення державної реєстрації прав, та копій документів, що пред'являються для державної реєстрації прав, засвідчені в установленому порядку та розміщення у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Орган державної реєстрації прав у день прийняття відповідної заяви у випадках, передбачених пунктом 1 наказу, та виконання дій, передбачених пунктом 3 цього Порядку, за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно передає таку заяву на розгляд до Укрдержреєстру.

Державний реєстратор прав на нерухоме майно Укрдержреєстру з дотриманням процедури, визначеної Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року N 868, розглядає заяву, подані до неї електронні копії документів, поданих для державної реєстрації прав, та приймає відповідне рішення.

Положенням про Державну реєстраційну службу України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 401/2011, встановлено, що Державна реєстраційна служба України (Укрдержреєстр) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Укрдержреєстр здійснює свої повноваження безпосередньо та через структурні підрозділи головних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, а також районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру.

Враховуючи те, що заяву щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно ПАТ «Банк Форвард» подано на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, державним реєстратором Реєстраційної служби Хорольського районного управління юстиції Ноздріним М.С. прийнято заяву і документи та у відповідності до вимог Порядку 607/5 передано заяву № 9919572 із сканкопіями документів до Державної реєстраційної служби України для прийняття державним реєстратором прав на нерухоме майно Укрдержреєстру рішення щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, що не заперечується сторонами по справі.

Як встановлено судом, за результатами розгляду заяви із реєстраційним номером 9919572 рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 18920875 від 28.01.2015 прийнято державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Ніловою А.О. /а.с. 228, т.1/.

Таким чином, розгляд заяви ПАТ "Банк Форвард" разом з доданими до неї документами та прийняття рішення про державну реєстрацію за результатами її розгляду здійснено державним реєстратором Державної реєстраційної служби України Ніловою А.О., будь-яких неправомірних реєстраційних дій, вчинених державним реєстратором Реєстраційної служби Хорольського районного управління юстиції Ноздріним М.С., судом в ході розгляду справи не встановлено, тому позовні вимоги в частині визнання протиправними реєстраційних дій державного реєстратора РС Хорольського РУЮ Ноздріна М.С. є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Відносно позовних вимог про визнання протиправними реєстраційних дій державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Нілової А.О. та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 18920875 від 28.01.2015, суд враховує наступне.

Частиною 1 статті 15 Закону № 1952-IV визначено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

В силу положень частини 2 статті 9 Закону № 1952-IV державний реєстратор, серед іншого: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом (ч.7 ст.16 вказаного Закону № 1952-IV).

Згідно із частиною 1 статті 19 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону;

3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч.3 ст.17 Закону № 1952-IV).

Частиною 13 статті 15 Закону № 1952-IV передбачено, що порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також порядок надання інформації з Державного реєстру прав встановлює Кабінет Міністрів України.

На виконання вимог Закону постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок № 868).

Відповідно до пункту 36 Порядку № 868 для проведення державної реєстрації речових прав необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення таких прав на нерухоме майно, та інші документи, визначені цим Порядком.

Отже, за вимогами Закону № 1952-IV та Порядку № 868 підставою для проведення державної реєстрації перш за все є документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Із досліджених в ході судового розгляду матеріалів справи судом встановлено, що ПАТ "Банк Форвард" звернувся із заявою про реєстрацію права власності на майно, передане йому в іпотеку.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку" від 05.06.2003 № 898-IV іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 33 Закону України "Про іпотеку" визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно із частиною 1 статті 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Відповідно до частини 1 статті 36 Закону України "Про іпотеку" сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В силу приписів статті 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Таким чином законодавцем чітко передбачений порядок набуття права власності на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання по договору перед Іпотекодержателем.

Судом встановлено, що відповідно до пункту 4.2.3 договору іпотеки нерухомого майна від 02.09.2011 № 014-12 у разі невиконання/неналежного виконання Позичальником умов Основного зобов'язання або Іпотекодавцем умов цього Договору, звернути стягнення на Предмет іпотеки і задовольнити за рахунок його вартості свої вимоги в повному обсязі, відповідно до пункту 1.3 цього Договору переважно перед іншими кредиторами.

Пунктом 4.2.5 договору визначено обставини, за яких Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язань за договором кредиту у повному обсязі, незалежно від терміну виконання зобов'язань, а якщо його вимогам не буде задоволена - звернути стягнення на предмет іпотеки і задовольнити за рахунок його вартості свої вимоги у повному обсязі.

Також вказаним пунктом встановлено, що при настанні зазначених обставин, Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю та Позичальнику письмову вимогу щодо усунення порушень у тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на Предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. У випадку, якщо протягом тридцяти днів вимога Іпотекодержателя про усунення порушень зобов'язань за Договором кредиту та/або цим Договором залишається без задоволення, Іпотекодержатель має право розпочати звернення стягнення на Предмет іпотеки. Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного вище тридцятиденного строку вважається дата відправлення листа Іпотекодавцю та Позичальнику, зазначена на квитанції, яка надається Іпотекодержателю відділенням поштового зв'язку при відправленні листа з повідомленням про вручення.

Суд зауважує, що у договорі іпотеки нерухомого майна від 02.09.2011 № 014-12, поданому третьою особою для державної реєстрації права власності на майно, передане в іпотеку, у відповідності до вимог статті 37 Закону України «Про іпотеку» можливість передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання не передбачена.

Суд також враховує, що пунктом 46 Порядку № 868 встановлено, що для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає:

1) завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги;

2) документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця;

3) заставну (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Таким чином, для прийняття рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за іпотекодержателем, окрім встановлення факту щодо переходу такого права до іпотекодержателя (договір іпотеки), з'ясуванню підлягають обставини, що підтверджують: 1) факт надсилання іпотекодержателем іпотекодавцеві вимоги про усунення порушень, 2) факт отримання іпотекодавцем вказаної вимоги, а також 3) доказів того, що завершився 30 - денний строк з моменту отримання іпотекодавцем зазначеної вимоги.

Судом встановлено, що матеріали реєстраційної справи не містять завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові.

У картці прийому заяви № 18852543 від 26.01.2015 вказаний документ також не зазначено /а.с. 195 т.1/.

Під час судового розгляду справи представник позивача заперечував факт отримання від ПАТ "Банк Форвард" письмової вимоги про усунення порушень щодо виконання зобов'язань.

На підтвердження факту отримання позивачем вказаної вимоги третьою особою було подано до державного реєстратора копії свідоцтв від 09.01.2015 № 32 та № 33, виданих приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Верповською О.В./а.с. 189-194, т.1/.

Водночас суд бере до уваги, що свідоцтвами нотаріуса від 09.01.2015 № 32 та № 33 на підставі статті 84 Закону України «Про нотаріат» засвідчено факт передачі від ПАТ «Банк Форвард» до ТОВ «Вікотек» та ПАТ «Світ Електроніки» заяв, які містили відомості про вимогу щодо усунення порушень.

Згідно із статтею 84 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 № 3425-ХІІ нотаріус передає заяви громадян, підприємств, установ та організацій іншим громадянам, підприємствам, установам і організаціям, якщо вони не суперечать закону та не містять відомостей, що порочать честь і гідність людини. Заяви передаються поштою із зворотним повідомленням або особисто адресатам під розписку. Заяви можуть передаватися також з використанням технічних засобів.

На прохання особи, що подала заяву, їй видається свідоцтво про передачу заяви.

Пунктами 4.2. - 4.3. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мінюсту від 22.02.2012 № 296/5, визначено, що у свідоцтві про передачу заяви викладається зміст одержаної на заяву відповіді або зазначається, що відповідь у встановлений у заяві строк не надійшла. Передача заяви та видача свідоцтва про передачу заяви є самостійними нотаріальними діями і реєструються в реєстрі нотаріальних дій під окремими номерами.

Таким чином свідоцтво нотаріуса про передачу заяви, в якій викладені вимоги, підтверджує лише факт передачі такої заяви, однак не може прирівнюватися до завіреної копії вимоги, як окремого документа.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що подання ПАТ «Банк Форвард» державному реєстратору свідоцтв нотаріуса від 09.01.2015 № 32 та № 33 про передачу заяв, не звільняла від обов'язку подати завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодавцеві та боржникові.

Суд зауважує, що пунктом 46 Порядку № 868 передбачено вичерпний, безальтернативний перелік документів, що підлягають поданню для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки.

Матеріалами справи підтверджено, що ПАТ «Банк Форвард» не було подано усіх необхідних документів, передбачених пунктом 46 Порядку.

У відповідності до положень статті 22 Закону № 1952-IV у разі якщо документи для державної реєстрації прав та їх обтяжень подано не в повному обсязі, передбаченому нормативно-правовими актами, державний реєстратор у строк, встановлений частинами п'ятою, сьомою і восьмою статті 15 цього Закону для розгляду заявлених прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і письмово повідомляє про це заявника.

Якщо заявник протягом п'яти робочих днів після отримання письмового повідомлення виконав вимоги державного реєстратора, загальний строк розгляду заявленого права продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

У разі невиконання зазначених вимог державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Крім того, пунктом 4 частини 1 статті 24 Закону № 1952-IV визначено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Державним реєстратором ДРСУ Ніловою А.О. не враховано відсутність повного переліку документів, необхідних для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, натомість прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №18920875 від 28.01.2015.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №18920875 від 28.01.2015 прийнято без дотримання вимог Закону № 1952-IV та Порядку № 868, без урахування усіх обставин, які мають значення для прийняття такого рішення, а відтак підлягає скасуванню, у зв'язку з чим позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що спірне рішення є правовим актом індивідуальної дії, який відповідно до повноважень суду, встановлених частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне згідно з частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог про скасування рішення та визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Нілової Ангеліни Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28 січня 2015 року № 18920875, яким проведено державну реєстрацію права приватної власності на нежитлову будівлю, що розташована за адресою Полтавська обл., Хорольський район, м. Хорол, вул. Маркса Карла, 29, за суб'єктом: Публічне акціонерне товариство "Банк "Форвард" (податковий номер 34186061).

Відносно позовних вимог про визнання протиправними реєстраційних дій державного реєстратора ДРСУ Нілової А.О., суд зауважує, що у відповідності до ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" дії державного реєстратора щодо державної реєстрації прав вчиняються у формі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Крім того, в силу приписів частини 2 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Таким чином підставою для скасування державної реєстрації прав є рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, тому належним способом захисту прав позивача є саме скасування рішення, а не визнання протиправними дій.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дій державного реєстратора ДРСУ Нілової А.О. задоволенню не підлягають.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до положень частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 73 грн 08 коп.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 36 грн 54 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікотек" до державного реєстратора реєстраційної служби Хорольського районного управління юстиції Ноздріна Максима Сергійовича, державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Нілової Ангеліни Олександрівни, Державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Банк Форвард", про визнання дій протиправними та скасування рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Нілової Ангеліни Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28 січня 2015 року № 18920875, яким проведено державну реєстрацію права приватної власності на нежитлову будівлю, що розташована за адресою Полтавська обл., Хорольський район, м. Хорол, вул. Маркса Карла, 29, за суб'єктом: Публічне акціонерне товариство "Банк "Форвард" (податковий номер 34186061).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікотек" (ідентифікаційний номер 31199958) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 36 грн 54 коп (тридцять шість гривень п'ятдесят чотири копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 26 серпня 2015 року.

Головуючий суддя М.В. Довгопол суддя суддя С.С. Бойко С.О. Удовіченко