Постанова № 49147087, 07.05.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2310/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2013 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання Гунько О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 районного відділу у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області про визнання незаконними дій та зобовязання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (надалі по тексту позивачі) звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 районного відділу у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області (надалі по тексту - відповідач) про визнання незаконними дій та зобовязання вчинити певні дії. З урахуванням прийнятого судом уточненого адміністративного позову, позивачі просили визнати незаконними дії відповідача щодо відмови у реєстрації місця проживання ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та зобовязати відповідача вчинити передбачені законом дії для реєстрації місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 громадян: ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

В обґрунтування позовних вимог, позивачі зазначили, що на виконання вимог ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» спочатку до відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Малиновського району м. Одеси, а після його ліквідації і до ОСОБА_4 районного відділу у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області для реєстрації місця проживання за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачами неодноразово були надані наступні документи: заяви про реєстрацію; талони зняття з реєстрації; квитанція про сплату держмита; ордер; паспорти. Також позивачі зазначили, що на вимогу працівників вказаних органів надати додаткові документи вони також надавали: розпорядження ОСОБА_4 районної адміністрації м. Одеси про надання квартири, постанову Одеського апеляційного адміністративного суду про виключення з розпорядження громадянина ОСОБА_5, постанову Кабінету Міністрів України про виділення квартир, роз'яснення міністерства соціального захисту та інше. Попри це позивачам продовжують відмовляти у реєстрації їхнього місця проживання та продовжують вимагати все нові документи. Позивачі посилаються на те, що згідно відповіді ОСОБА_4 районного відділу ГУ ДМС України в Одеській області від 28.11.2012 року, всупереч ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» їм рекомендовано надати документи для додаткового підтвердження права проживання за вказаною у ордері адресою. При цьому працівники відділу посилалися на те, що у квартирі ніхто ще не зареєстрований, а хтось мав би надати згоду на вселення позивачів. Не зважаючи, на те, що позивачі вселилися до приміщення за ордером, їх змусили надати додаткові документи на 28 аркушах, зокрема документи, що були підставою для видачі ордеру, постанову суду, роз'яснення міністерств тощо. 14.01.2013 року ОСОБА_4 районний відділ у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області, розглянувши подані позивачами документи, у т.ч. додаткові, відмовив їм у реєстрації місця проживання з нових підстав. На думку відповідача, наданий позивачами ордер є недійсним, так як розпорядження ОСОБА_4 районної адміністрації м. Одеси, яке було підставою для видачі ордеру визнано незаконним постановою Одеського адміністративного суду від 25.09.2012 року. Позивачі вважають, що вказана відмова ґрунтується на припущеннях або на завідомо надуманих підставах, і є незаконною, оскільки судових рішень про визнання незаконним розпорядження ОСОБА_4 районної адміністрації м. Одеси №88/01-06 від 11.02.2010р. не існує.

У судовому засіданні позивачі - ОСОБА_1, ОСОБА_3 та представник позивача - ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги та просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог у судовому засіданні заперечувала в повному обсязі посилаючись на те, що наданий позивачами ордер на жиле приміщення № 008914 серії МР від 20.07.2012 року на момент звернення позивачів з заявами щодо реєстрації місця проживання був вже недійсним, оскільки постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012 року було визнано незаконним розпорядження ОСОБА_4 районної адміністрації Одеської міської ради № 88/01-06 від 11.02.2010 року, яке було підставою для видачі вказаного ордера. Враховуючи викладене, відповідач вважає, що на теперішній час підстав для реєстрації місця проживання позивачів за адресою: АДРЕСА_2 не існує.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивачів та представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Розпорядженням голови ОСОБА_4 районної адміністрації м. Одеси № 88/01-06 від 11.02.2010 року на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.01.2010 року № 171-р, листа Міністра Кабінету Міністрів України від 03.02.2010 року № 877/0/2-10, листа начальника УКБ Одеської міської ради від 08.02.2010 року № 74/1 і нарядів №№ 171:191 від 31.12.2009 року надано ОСОБА_1 придбану Державною іпотечною установою трикімнатну квартиру № 102, житловою площею 55,9 кв.м. в будинку № 39/1, корпус 3 по вул. М. Грушевського на склад сім`ї - 4 особи (вона, син - ОСОБА_5, дочка - ОСОБА_2, онук - ОСОБА_3) (а.с. 14).

Судом встановлено, що позивачі - ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 неодноразово зверталися до ОСОБА_4 районного відділу у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області з заявами про реєстрацію місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3. У позовній заяві та в судовому засіданні позивачі посилались на те, що до вказаних заяв ними було додано усі документи, що вимагаються Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», а саме: заяви про реєстрацію; талони зняття з реєстрації, квитанція про сплату держмита; ордер, паспорти (а.с. 17-18, 21).

ОСОБА_4 районного відділу у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області від 28.11.2012 року ОСОБА_1 повідомлено про те, що перевіркою за обліками ТОВ «Управдом» вставлено, що в квартирі № 103, що знаходиться у м. Одесі по вул. Грушевського у будинку під № 39/1 корпус 3 на теперішній час місце проживання будь-якої особи не зареєстровано. У зв'язку з чим, у вказаному в листі відповідачем зазначено, що на даний час власник у законному порядку не визначений, тому у позивача не має документів, зазначених як підстава для реєстрації її місця проживання за вказаною адресою та рекомендовано позивачам оформити документи, які підтверджують право на проживання в житлі за адресою: АДРЕСА_3, а також зазначено, що після надання вищезазначених документів, реєстрація місця проживання буде оформлена у встановленому законом порядку (а.с. 11-12).

Судом встановлено, що на вимогу відповідача надати додаткові документи, позивачами були надані: розпорядження ОСОБА_4 районної адміністрації м. Одеси про надання квартири, постанову Одеського апеляційного адміністративного суду, постанову Кабінету Міністрів України про виділення квартир, розяснення Міністерства соціального захисту а також інші документи, усього на 28 арк., зокрема, що були підставою для видачі ордеру (а.с. 20).

14 січня 2013 року ОСОБА_4 районний відділ у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області розглянувши подані позивачами заяви та документи, у тому числі додаткові документи, листом від 14.01.2013 року за № 13-755 відмовив позивачам у реєстрації місяця проживання з тих підстав, що наданий позивачами ордер на жиле приміщення № 008914 серії МР від 20.07.2012 року на теперішній час не є дійсним відповідно до постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012 року, якою визнано незаконним розпорядження ОСОБА_4 районної адміністрації Одеської міської ради № 88/01-06 від 11.02.2010 року, яке було підставою для видачі вищевказаного ордеру (а.с. 9-10).

Вважаючи вищезазначені дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у реєстрації місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4 незаконними, позивачі звернулися до суду з даним позовом.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд, зокрема, керується ст. 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

При цьому спеціальним законом, який регулює відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними договорами України, а також визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження, є Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Відповідно до ст. 2 вказаного Закону, громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), реєстрація місця проживання або місця перебування особи - це внесення відомостей про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси одного житла особи чи адреси спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту, військової частини до визначених цим Законом документів та до реєстраційного обліку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації фізичних осіб.

Відповідно до пп.20 п. 4 Положення «Про Державну міграційну службу України», затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року N 405/2011 встановлено, що Державна міграційна служба України відповідно до покладених на неї завдань здійснює реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб, веде відповідні реєстраційні обліки.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 15 червня 2011 р. N 658 «Про утворення територіальних органів Державної міграційної служби» утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної міграційної служби, у тому числі Головне управління ДМС в Одеській області.

Як передбачено ст. 6 зазначеного Закону, громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання.

Для реєстрації особа або її законний представник подає:

-письмову заяву;

-документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України;

-квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати;

-талон зняття з реєстрації (у разі зміни місця проживання в межах України). Талон зняття з реєстрації не подається у разі оформлення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання;

-документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації;

-військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

У разі подачі заяви законним представником особи додатково подаються: документ, що посвідчує особу законного представника; документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, крім випадків, коли законними представниками є батьки (усиновлювачі).

Реєстрація місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.

Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших документів.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження зразків документів, необхідних для реєстрації місця проживання в Україні» № 985 від 28.07.2004 р., яка була чинною до 03.01.2013 року, затверджено зразок заяви про реєстрацію місця проживання в Україні.

Згідно з вказаним зразком, підставою для реєстрації місця проживання заявника є ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи, або згода власника/співвласників житла або їх уповноважених органів, наймача та членів його сім'ї на реєстрацію місця проживання заявника у разі відсутності документів, зазначених як підстава для реєстрації.

Крім того наказом Міністерства внутрішніх справ № 1077 від 22.11.2012 року затверджено Порядок реєстрації місяця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, зареєстрованого в Міністерстві юстиції Україні 18.12.2012 року за № 2109/22421.

Пунктом 2.2 вказаного Порядку встановлено, що для реєстрації місця проживання особа або її законний представник подає до територіального підрозділу ДМС України:

-письмову заяву про реєстрацію місця проживання (додаток 5);

-документ, до якого вносяться відомості про місце проживання;

-квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати;

-талон зняття з реєстрації місця проживання в Україні (у разі зміни місця проживання в межах України). Талон зняття з реєстрації місця проживання в Україні не подається у разі оформлення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання;

-документи, що підтверджують, зокрема: право на проживання в житлі - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім'ї на реєстрацію місця проживання.

Таким чином, з метою реєстрації місця проживання позивачі повинні були подати заяви за встановленою формою та відповідні документи, вичерпний перелік яких зазначений в статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та п. 2.2 Порядку реєстрації місяця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів.

Як судом встановлено, на виконання вищезазначених вимог законодавства позивачами неодноразово до ОСОБА_4 районного відділу у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області були подані заяви про реєстрацію, талони зняття з реєстрації; квитанції про сплату держмита, ордер та паспорти (13,17-19,22-24, 36-38).

Крім того, як встановлено судом вище позивачами, на вимогу відповідача також надавалися й додаткові документи, які стали підставою для видачі ордеру (а.с. 20).

Разом з тим, як встановлено судом, 14 січня 2013 року відповідачем листом від 14.01.2013 року за № 13-755 було відмовлено позивачам у реєстрації місяця проживання з тих підстав, що наданий позивачами ордер на жиле приміщення № 008914 серії МР від 20.07.2012 року на теперішній час не є дійсним відповідно до постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012 року, якою визнано незаконним розпорядження ОСОБА_4 районної адміністрації Одеської міської ради № 88/01-06 від 11.02.2010 року, яке було підставою для видачі вищевказаного ордеру (а.с. 9-10).

Разом з тим, суд не погоджується з вищезазначеними твердженнями відповідача та вважає, що вони спростовуються наступним.

Так, зокрема, судом встановлено, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012 року визнано незаконним розпорядження ОСОБА_4 районної адміністрації Одеської міської ради № 88/01-6 від 11.02.2010 року лише у частині щодо включення ОСОБА_5 до складу сім`ї ОСОБА_6 та зобовязано Малиновську районну адміністрацію Одеської міської ради виключити ОСОБА_5 з розпорядження ОСОБА_4 районної адміністрації Одеської міської ради № 88/01-6 від 11.02.2010 року та укласти з ОСОБА_5 договір найму квартири АДРЕСА_4 (а.с. 15-16).

Тобто з вищевикладеного вбачається, що розпорядження ОСОБА_4 районної адміністрації Одеської міської ради № 88/01-06 від 11.02.2010 року, яке було підставою для видачі позивачам ордеру на жиле приміщення № 008914 серії МР від 20.07.2012 року визнано судом незаконним лише в частині щодо включення ОСОБА_5 до складу сім`ї ОСОБА_6, тобто в іншій частині що стосується позивачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, вказане розпорядження не скасовано та на теперішній час є чинним, а отже зазначені обставини жодним чином не вплинули на дійсність чи недійсність ордеру в частині що стосується позивачів.

Крім того судом встановлено, що на підставі вищезазначеного ордеру позивачі у встановленому законом порядку вселилися у зазначену квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 та станом на теперішній час продовжують проживати за вказаною адресою та сплачувати комунальні послуги, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами (а.с. 63-65).

Суд приймає до уваги обставини відносно того, що ордер на жиле приміщення № 008914 серії МР, виданий 20.07.2012 року був дійсний протягом 30 днів з моменту його видачі, натомість із заявами про реєстрацію місця проживання позивачі звернулися після закінчення встановленого закону строку.

Разом з тим судом встановлено, що порушення позивачами встановленого 30 денного строку з моменту видачі ордеру протягом якого вони повинні були звернутися до компетентного органу із заявами про реєстрацію місця проживання відбулося не з вини позивачів та з незалежних від них обставин.

Так судом встановлено, що ордер на жиле приміщення № 008914 серії МР був виданий ОСОБА_6 20.07.2012 року, а вже 27.07.2010 року позивач - ОСОБА_6 звернулася до ОСОБА_4 районної адміністрації, а 29.07.2010 року - до КП ЖКС «Черемушки» з заявами про зняття її та членів її сім`ї з реєстрації за попереднім місцем проживання (а.с. 32-33). При цьому, судом встановлено, що позивачі неодноразово зверталися з заявами про зняття їх з реєстрації за попереднім місцем проживання та з відповідними скаргами (а.с. 27-33, 94), та лише 31.10.2012 року позивачів було знято з попереднього місяця реєстрації, що підтверджується копіями талонів зняття з реєстраційного обліку за місцем проживання (а.с. 22-24). Після зняття з реєстрації за попереднім місцем проживання у 10-денний строк позивачами були подані відповідні заяви про реєстрації їх за новим місцем проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

З огляду на вищевикладене та встановлені судом фактичні обставини, суд дійшов висновку, що позивачами при зверненні до відповідача із заявами про реєстрацію місця проживання було дотримано встановленого Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та Порядком реєстрації місяця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ № 1077 від 22.11.2012 року порядку.

В силу ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

В той же час згідно з ч. 2 ст. 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до вимог частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням вищенаведеного та встановлених судом фактів, суд дійшов висновку, що відповідач - субєкт владних повноважень - ОСОБА_4 районний відділ у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області відмовляючи позивачам у реєстрації місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та зазначені дії вчинені без урахування всіх обставин, що мали значення при вирішенні даного питання, у звязку з чим є протиправними.

У зв'язку з чим, суд вважає, заявлені позивачами вимоги є обґрунтованими, підтверджуються належними, достовірними та допустимими доказами, дослідженими у судовому засіданні за участю всіх учасників процесу, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 районного відділу у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області про визнання незаконними дій та зобовязання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії ОСОБА_4 районного відділу у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області щодо відмови у реєстрації місця проживання громадян ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1.

Зобовязати ОСОБА_4 районний відділ у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області зареєструвати місце проживання громадян ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 07 травня 2013 року.

Суддя С.О. Cтефанов