Постанова № 49146189, 12.09.2012, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2012 р. Справа № 2а-2754/09/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Матуляка Я.П.

при секретарі Андрейчук Л.М.

за участю:

прокурора - Журавльової Н.Є.,

представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Калуської об'єднаної державної податкової інспекції

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Боксана"

про застосування до сторін нікчемнмх правочинів наслідків всановлених ч.1 ст.208 Господарського кодексу України та стягнення коштів у розмірі 1 717 362,36 гривень,-

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Івано-Франківської області в інтересах Калуської оДПІ звернувся в суд з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Боксана», товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Порада ЛТД» про стягнення з ОСОБА_2 «Фірма «Порада ЛТД» в користь ОСОБА_2 «Боксана» грошові кошти отримані за виконання нікчемних договорів субпідряду №8/08, №6/08, №7/08, №9/08 від 15.09.2008 року в загальній сумі 1 717 362,36 грн., стягнення з ОСОБА_2 «Боксана» в дохід державного бюджету грошові кошти отримані за виконання нікчемних договорів субпідряду №8/08, №6/08, №7/08, №9/08 від 15.09.2008 року в загальній сумі 1 717 362,36 грн.

В ході судового розгляду заступником прокурора Івано-Франківської області було подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої просив застосувати до сторін нікчемних правочинів №8/08, №6/08, №7/08, №9/08 від 15.09.2008 року, укладених між ОСОБА_2 «Боксана» та ОСОБА_2 «Фірма «Порада ЛТД» санкцій, встановлених ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України та стягнути в дохід державного бюджету грошові кошти отримані при виконанні нікчемних договорів в сумі 1 717 362,36 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що укладені відповідачами договори субпідряду №8/08, №6/08, №7/08, №9/08 від 15.09.2008 року, суперечать інтересам держави і суспільства, а тому є нікчемним, що тягне застосування санкцій, передбачених ч.1 ст. 208 ГК України. Такий висновок обґрунтовується висновком викладеним в акті про результати планової виїзної перевірки ОСОБА_2 «Боксана» за №1159/2301/32694731 від 10.06.2009 року проведеної Калуською оДПІ, згідно якого угоди укладені між ОСОБА_2 «Боксана» та ОСОБА_2 «Фірма «Порада ЛТД» визначені такими, що укладені без мети настання реальних наслідків, тобто в силу вимог Цивільного кодексу України є нікчемними. Вказаний висновок позивач також обґрунтовує постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.12.2009 року по справі №2а-1882/09/0970 за позовом ОСОБА_2 «Боксана» до Калуської оДПІ про скасування податкових повідомлень-рішень, яка набрала законної сили 10.07.2012 року згідно ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.09.2012 року провадження у даній справі в частині позовних вимог, звернених до ОСОБА_2 «Фірма «Порада ЛТД», закрито, в звязку із припиненням (ліквідацією) вказаної юридичної особи.

Прокурор в судовому засіданні заявлений позов підтримав в повному обсязі з урахуванням уточнень викладених в заяві від 31.08.2012 року. Просив суд позов задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів викладених в позовній заяві, з урахуванням уточнень викладених в заяві заступника прокурора Івано-Франківської області від 31.08.2012 року. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача - ОСОБА_2 «Боксана» - в судове засідання не прибув, матеріали, які направлялись на його адресу повернулися до суду з відміткою Укрпошти «за закінченням терміну зберігання». Згідно правил ч.4 ст.33 КАС України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України (в редакції згідно Закону України № 4054-VI від 17.11.2011 року) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Тому, враховуючи попередні висновки суду про те, що відповідач належним чином повідомлений про час дату та місце розгляду справи, суд приходить до висновку, що дану адміністративну справу слід розглянути на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Однак, в матеріалах адміністративної справи міститься письмове заперечення на адміністративний позов, в якому представник відповідача, з посиланням на положення статей 227, 234, 215.Цивільного кодексу України, просив суд в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступне.

Калуською обєднаною державною податковою інспекцією в Івано-Франківській області проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Боксана» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року до 31.12.2008 року, за результатами якої податковим органом складено Акт за №1159/2301/32694731 від 10.06.2009 року.

При проведенні перевірки податковим органом, зокрема, встановлено, що відповідачем допущено ряд порушень, які виникли у звязку із укладенням та виконанням договорів субпідряду за №№6/08, 7/08, 8/08, 9/08 від 15.09.2008 року між відповідачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Порада ЛТД». Оскільки, складені акти приймання виконаних підрядних робіт та акт здачі прийняття робіт (надання послуг) за цими угодами не містять доказів фактичного виконання робіт товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма «Порада ЛТД», так як у ОСОБА_2 «Фірма «Порада ЛТД» відсутні організаційні, кваліфікаційні та технологічні вимоги до провадження господарської діяльності у сфері будівництва, які передбачені ліцензійними умовами провадження будівельної діяльності, затвердженими наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України за №112/182 від 13.09.2001 року; ОСОБА_2 «Фірма «Порада ЛТД» ліцензія на будівельну діяльність центральними органами виконавчої влади не видавалась; підписи від імені директора ОСОБА_2 «Фірма «Порада ЛТД» ОСОБА_3 в графі «субпідрядник»в актах приймання виконаних робіт за вересень 2008 року по договорах №6/08, №7/08, №8/08, №9/08 від 15.09.2008 року виконані не ОСОБА_3, а іншою особою; згідно пояснень людей, які виконували роботи, що зазначені в актах приймання виконаних робіт, для виконання робіт їх запрошував представник Товариства, який і проводив з ними розрахунок за виконані роботи, жодних представників ОСОБА_2 «Фірма «Порада ЛТД» на обєктах не було; аналогічно у ОСОБА_2 «Фірма «Порада ЛТД» відсутня зареєстрована тракторна, сільськогосподарська, дорожно-будівельна та меліоративна техніка; Управлінням державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області протягом 3-4 кварталів 2008 року дозволи на перевезення великогабаритних вантажів, а саме спецтехніки на гусеничному ходу Товариству та ОСОБА_2 «Фірма «Порада ЛТД» не видавались; інших дозволів на перевезення негабаритних та великогабаритних вантажів, а саме спецтехніки на гусеничному ходу до місць виконання робіт (смт. Перегінськ, прис. Жолоби, с.Баня-Березів, с.Яворів, с.Прокурава, м.Болехів, с.Кальне) в період з 01.09.2008 року до 31.12.2008 року Управлінням державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області не видавались; згідно пояснень працівників ОСОБА_2 «Боксана», які працювали машиністами бульдозера у с.Небилів, с.Закреничне Рожнятівського району, на трьох обєктах Косівського району та двох обєктах Верховинського району, с.Стовпчатів, с.Прокурава Косівського району, крім бульдозера, на якому вони працювали, гусеничної техніки на цих обєктах не було; ніяких підрядних організацій задіяно не було, всі роботи виконувались виключно працівниками ОСОБА_2 «Боксана». Крім того, податкові накладні виписані позивачу ОСОБА_2 «Фірма «Порада ЛТД» за №300931 на суму податку на додану вартість 11256, 51 гривень, за №300930 на суму податку на додану вартість 67914, 66 гривень, за №300929 на суму податку на додану вартість 129712, 11 гривень, за №300928 на суму податку на додану вартість 77343, 78 гривень від 30.09.2008 року, податкові накладні за №281116 від 28.11.2008 року на суму податку на додану вартість 214628, 17 гривень, за №041125 від 04.11.2008 року на суму податку на додану вартість 45957, 27 гривень, за №141110 від 14.11.2008 року на суму податку на додану вартість 126470, 97 гривень, за №251112 від 25.11.2008 року на суму податку на додану вартість 44676, 91 гривень та за №251208 від 25.12.2008 року на суму податку на додану вартість 581557, 02 гривень також підписані не директором ОСОБА_2 «Фірма «Порада ЛТД» ОСОБА_3, а іншою особою.

Зазначені обставини, дають підстави для висновку податкового органу про те, що вищевказані договори підряду та договір про надання послуг спецтехнікою в силу статей 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, статті 2 Бюджетного кодексу України, статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є нікчемним.

Суд зазначає, що підставою недійсності правочину згідно з частиною першою статті 215 Цивільного кодексу є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою - третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, та бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За змістом частини другої статті 215 Цивільного кодексу недійсним є правочин, якщо його недійсність установлено законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання судом такого правочину недійсним не вимагається. А відповідно частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Наведене дає підстави для висновку суду про те, що нікчемний правочин є недійсним на підставі закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Згідно з частиною першою статті 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобовязання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобовязання обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобовязанням, а в разі виконання зобовязання однією стороною з другої сторони стягується в дохід держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в дохід держави.

Наведену норму суд застосовує з врахуванням положень статті 228 Цивільного кодексу України: правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Як зазначено у частині другій статті 215 цього ж Кодексу, визнання судом такого правочину недійсним не вимагається.

Крім того, пунктом 19 статті 2 Бюджетного кодексу (чинної на момент проведення перевірки) визначено, що доходи бюджету - це усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти). Доходи бюджету класифікуються за такими розділами: податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, трансферти (стаття 9 Бюджетного кодексу).

За змістом частини 2 статті 9 цього ж Кодексу податковими надходженнями визнаються передбачені податковими законами України загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обовязкові платежі. Підпунктом 3.2.1 пункту 3.2 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що у випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обовязковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податок на додану вартість, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обовязкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

Системний аналіз вищенаведених норм Закону дає підстави для висновку суду про те, що не сплачені підприємством податок на прибуток і податок на додану вартість внаслідок порушення встановленого порядку формування валових доходів, валових витрат, податкового зобовязання та податкового кредиту з податку на додану вартість, відповідно, є дохідною частиною держбюджету, власністю держави.

Таким чином, суд вважає, що у випадку перерахування підприємством коштів контрагенту без мети реального настання правових наслідків, з ціллю формування податкового кредиту та, як наслідок, заниження обєкта оподаткування, несплати податків, то такі дії призводять до втрат дохідної частини Державного бюджету України. Тобто укладені товариством з обмеженою відповідальністю «Боксана» договори субпідряду за №№6/08, 7/08, 8/08, 9/08 від 15.09.2008 року суперечать моральним засадам суспільства та відповідно до статті 228 Цивільного кодексу порушують публічний порядок, оскільки спрямовані на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже, є нікчемним.

Вищенаведені обставини та висновки встановлені Івано-Франківським окружним адміністративним судом при розгляді справи №2а-1882/09/0970 за позовом ОСОБА_2 «Боксана» до Калуської оДПІ про скасування податкових повідомлень-рішень, та відображені в постанові від 17.12.2009 року, яка набрала законної сили 10.07.2012 року згідно ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду, а отже, в силу вимог ч.1 ст. 72 КАС України, не підлягають доказуванню.

В той же час, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах Калуської оДПІ до ОСОБА_2 «Боксана» про застосування до сторін нікчемних правочинів №8/08, №6/08, №7/08, №9/08 від 15.09.2008 року, укладених між ОСОБА_2 «Боксана» та ОСОБА_2 «Фірма «Порада ЛТД» санкцій, встановлених ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України та стягнення в дохід державного бюджету грошових коштів отриманих при виконанні нікчемних договорів в сумі 1 717 362,36 гривень, слід відмовити, враховуючи нижчевикладене.

Як зазначено вище, згідно частини 1 статті 208 Господарського кодексу України якщо господарське зобовязання визнано недійним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін у разі виконання зобовязання обома сторонами в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобовязаннями, а у разі виконання зобовязання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

В контексті вищенаведеної норми та з урахуванням обставин встановлених постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.12.2009 року, кошти в розмірі 1 717 362,36 грн., за нікчемними договорами субпідряду №8/08, №6/08, №7/08, №9/08 від 15.09.2008 року, отримано ОСОБА_2 «Фірма «Порада ЛТД», в той же час, ОСОБА_2 «Боксана» на виконання вказаних договорів, фактично не було отримано від контрагента, коштів, товарів, робіт чи послуг, що й підтверджує факт укладення нікчемних правочинів без мети реального настання правових наслідків. А отже, згідно вимог ч.1 ст. 208 Господарського кодексу України, вказані кошти повинні бути стягнені з ОСОБА_2 «Фірма «Порада ЛТД» на користь ОСОБА_2 «Боксана» та в подальшому в дохід державного бюджету, або ж безпосередньо, стягнені з ОСОБА_2 «Фірма «Порада ЛТД» в дохід державного бюджету.

Однак, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.09.2012 року, провадження у даній справі в частині позовних вимог звернених до ОСОБА_2 «Фірма «Порада ЛТД» було закрито в звязку із припиненням (ліквідацією) останнього.

В контексті вищевикладеного, слід зазначити, що у відповідності до вимог ч.1 ст.208 ГК України, у суду відсутні підстави до стягнення коштів в розмірі 1 717 362,36 грн. з ОСОБА_2 «Боксана», так як, в силу даної норми із сторін правочину в доход держави стягується все отримане ними за такими правочинами, в той же час ОСОБА_2 «Боксана» за вищевказаними правочинами не отримано товарів, робіт, послуг чи коштів.

Підсумовуючи все вищенаведене, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя:(підпис)ОСОБА_4

Постанова складена в повному обсязі 17.09.2012 року.