Постанова № 49145821, 25.11.2011, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2a-0770/3560/11

Ряд стат. звіту № 11.5

Код - 09

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2011 р. 14.55 год. м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дору Ю.Ю.

при секретарі судового засідання Рекунова К.А.

за участю сторін:

позивач: ПАТ «Укрсоцбанк» - представник ОСОБА_1;

відповідач-1: ППВР ВДВС ГУЮ в Закарпатській області представник ОСОБА_2;

відповідач-2: ГУЮ в Закарпатській області представник ОСОБА_3;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Закарпатській області та до Головного управління юстиції в Закарпатській області про визнання дій неправомірними,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України 25 листопада 2011 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано протягом 28 листопада 2011 року.

Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Закарпатській області та до Головного управління юстиції в Закарпатській області про визнання дій неправомірними та стягнення коштів.

Позивач обгрунтовує позов тим, що 13 жовтня 2011 року Підрозділом примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області, було складено акт про реалізацію предмета іпотеки, який реалізовувався на підставі виконавчого напису нотаріуса від 06 жовтня 2010 року № 3194. А саме було проведено аукціон з реалізації переданих ОСОБА_4 в іпотеку ПАТ «Укрсоцбанк»будівлі автомийки, добудови магазину, офісу та господарських приміщень, добудованих до існуючої автомийки, розташованих за адресою: м. Ужгород, вул.Грушевського, 2 та будівлі механічної майстерні та складу цементу з магазином та земельної ділянки на яких вони розташовані, що знаходяться за адресою: м. Ужгород, вул.Грушевського, 2«В». В результаті аукціону майно було продане за 1144000,00 грн., з яких 1109680,00 грн., були перераховані на рахунок Головного управління юстиції у Закарпатській області, а 34320,00 грн. залишені торгівельною організацією, в якості комісійної винагороди за проведення прилюдних торгів. З вищевказаних коштів отриманих Головним управлінням юстиції у Закарпатській області, 998576,97 грн., 20 жовтня 2011 року були перераховані ППВР ВДС ГУЮ у Закарпатській області ПАТ «Укрсоцбанк», як стягувачу та іпотекодержателю, а 110952,99 грн. залишено ППВР ВДС ГУЮ у Закарпатській області в якості стягнення виконавчого збору нарахованого під час примусового виконання рішення, а 160,04 грн. у якості відшкодування витрат виконавчого провадження. Позивач вважає, що виконавчий збір в сумі 110952,99 грн. був стягнутий протиправно, оскільки реалізоване майно по іпотечному договору не покрив всіх витрат іпотекодержателя по кредитивному договору ПАТ «Укрсоцбанк», а саме сума заборгованості ОСОБА_4 перед банком становить 3231266,80 грн. Позивач вважає, що відповідачі порушили Закон України «Про іпотеку», оскільки першочергове право щодо задоволення вимог має іпотекодержатель, а оскільки іпотека була реалізована за меншу суму, ніж сума боргу ОСОБА_5 перед позивачем, то відповідачі не мали права стягувати виконавчий збір. Предстаник позивача позов підтримав із вищевказаних підстав.

Представники відповідача-1 та відповідача-2 проти позову заперечили, надавши суду письмові заперечення (а.с.34-37, 53-54). В судовому засіданні пояснили, що майно реалізовувалося відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», ст.. 43, 54 якого передбачає стягнення виконавчого збору пропорційно до стягнутої суми, а відтак виконавчий збір було стягнуто правомірно.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, зясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх належними та допустимими доказами суд дійшов висновку, що адміністративний позов є безпідставним та у його задоволенні слід відмовити з огляду на наступне.

На виконанні Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Закарпатській області перебувало виконавче провадження № 22228927 (а.с.39) щодо виконання виконавчого напису, вчиненого 06.10.2010 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстровим № 3194 (а.с.38), про звернення стягнення на будівлі автомийки, добудови магазину, офісу та господарських приміщень, добудованих до існуючої автомийки, розташованих за адресою: м. Ужгород, вул. Грушевського, 2 та будівлі механічної майстерні та складу цементу з магазином та земельної ділянки на яких вони розташовані, що знаходяться за адресою: м. Ужгород, вул. Грушевського, 2 «В», що належать на праві власності ОСОБА_4 та перебуває в іпотеці Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»у розмірі 2794052,57 грн.

Під час здійснення виконавчого провадження державним виконавцем було вжито примусових заходів виконавчого провадження по зверненню стягнення на майно. 21.03.2011 року ПП «СП «Юстиція»проведено прилюдні торги з його реалізації, за результатами яких переможцем став ОСОБА_7, запропонувавши ціну в розмірі 1144000,00 грн., про що було складено відповідний акт державного виконавця (а.с.49). Відповідно до постанови № 22228927 про стягнення виконавчого збору, до стягнення із ОСОБА_4 підлягала сума 279955,25 грн. Проте, оскільки сума коштів від реалізації предмета іпотеки не покрила всієї суми боргу, то було стягнуто платіжним дорученням № 692 (а.с.43) тільки суму, яка була пропорційної стягнутій сумі, вирученій в результаті продажу предмету іпотеки.

Згідно зі статтею 41 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону. Отже, процедурою, за якою реалізується предмет іпотеки, є процедура, визначена Законом України «Про виконавче провадження».

Послідовність дій державного виконавця, зокрема, розподіл стягнутих з боржника грошових сум визначена статтею 43 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою розподіл стягнутих державним виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаної від реалізації майна боржника) здійснюється у такому порядку: у першу чергу повертається авансовий внесок сторін та інших осіб на організацію та проведення виконавчих дій; у другу чергу компенсуються витрати державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, не покриті авансовим внеском сторін та інших осіб; у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми. Виконавчий збір стягується пропорційно фактично задоволеним вимогам стягувача. Розподіл грошових сум у черговості, вказаній у частині першій цієї статті, здійснюється в міру їх стягнення Відповідно до статті 54 Закону України «Про виконавче провадження» в якій передбачено, що за рахунок коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, здійснюються утримання, передбачені статтею 43 цього Закону, після чого кошти використовуються для задоволення вимог заставодержателя.

Отже, суд приходить до переконання, що відповідачі діяли в межах чинного законодавства та компетенції, дії є правомірними, а отже, позов до задоволення не підлягає.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 6, 9-11, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»до Підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Закарпатській області та до Головного управління юстиції в Закарпатській області про визнання дій неправомірними та стягнення коштів - відмовити повністю.

2. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Дору Ю.Ю.