Постанова № 49145503, 19.08.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2015 р. Справа № 805/2641/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Грищенка Є.І. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області до державного відкритого акціонерного товариства шахти «№2 Новогродівська» державного підприємства державної холдингової компанії «Селидіввугілля» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 у розмірі 766 253, 30 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Управління пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до державного відкритого акціонерного товариства шахти «№2 Новогродівська» державного підприємства державної холдингової компанії «Селидіввугілля» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 у розмірі 766 253, 30 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем рахується борг з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з січня 2014 року по березень 2014 року за списком № 1 у розмірі 766 253, 30 грн.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком. Відповідачеві надсилалися повідомлення про фактичний розрахунок витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, але витрати відшкодовані не були, в зв'язку з чим утворилась заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з січня 2014 року по березень 2014 року за списком № 1 у розмірі 766 253, 30 грн.

Оскільки, зазначена сума заборгованості відповідачем не сплачена, позивач, на підставі частини другої Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663, просив суд стягнути суму заборгованості з відповідача у судовому порядку.

Представник позивача через канцелярію суду надав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився. Про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Приймаючи до уваги заяву представника позивача, суд вважає за можливе розглянути справу керуючись ч. 6 ст. 128 КАС України в порядку письмового провадження на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Дослідивши та проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідач – державне відкрите акціонерне товариство шахта «№2 Новогродівська» державного підприємства державної холдингової компанії «Селидіввугілля» є юридичною особою, код ЄДРПОУ 00175248.

Позивачем на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV в частині пенсій призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню відповідачем за період з січня 2014 року по березень 2014 року за списком № 1 у розмірі 766 253, 30 грн.

Пунктом 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

На момент набрання чинності Законом № 1058-IV питання щодо відшкодування витрат на виплату на доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «б» ст. 13 Закону № 1788-XII було врегульовано Законом України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до п.п. 1, 2 ст. 1 якого відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Відповідно до абзацу 4 п. 1 ст. 2 Закону України від «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Абзацом 3 п. 1 ст. 4 Закону України від «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом 4 п. 1 ст. 2 цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату і доставку пенсій, призначених особам, відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-XII за списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених ПФУ після 1 січня 2004 року, не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу (до чи після набрання чинності Законом № 1058-IV).

Згідно з абзацом п'ятим частини другої Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV починаючи з 01.01.2004 року підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затверджених Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Отже, з 01.01.2004 року законом покладено на підприємства обов'язок відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, що виплачуються на користь вказаних вище осіб, з поступовим збільшенням таких витрат до набуття особою права на пенсію за віком відповідно до Закону України № 1058-IV.

Суд також відмічає, що відповідно до пункту 6.2 Інструкції 21-1 про порядок обчислення і сплати підприємствами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України (далі - Інструкція 21-1), витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.

Пунктом 6.4 розділу 6 Інструкції 21-1 встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно положень пункту 6.5 Інструкції 21-1 розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Згідно з пунктом 6.8 розділу 6 Інструкції 21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.10 Інструкції 21-1, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Згідно з наявними у матеріалах справи особової картки відповідача (а.с. 14), розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій (а.с.15-84) загальна сума фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, що підлягає відшкодуванню відповідачем за період з січня 2014 року по березень 2014 року за списком № 1 становить

766 253, 30 грн.

З огляду на зазначене та беручи до уваги докази, які наявні у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги УПФ є обґрунтованими підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 69-71, 94, 160-163, 167, 254, 257 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов Управління пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області до державного відкритого акціонерного товариства шахти «№2 Новогродівська» державного підприємства державної холдингової компанії «Селидіввугілля» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 у розмірі 766 253, 30 грн. - задовольнити.

Стягнути з державного відкритого акціонерного товариства шахти «№2 Новогродівська» державного підприємства державної холдингової компанії «Селидіввугілля» на користь Управління пенсійного фонду України в м. Новогродівці Донецької області заборгованість по витратам на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 за період з січня 2014 року по березень 2014 року у розмірі 766 253 (сімсот шістдесят шість тисяч двісті п’ятдесят три) гривні 30 копійок.

Постанова прийнята в порядку письмового провадження 19 серпня 2015 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Грищенко Є.І.