Вирок № 49131865, 30.06.2010, Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 1-32/2010

Провадження № -

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2010 р. Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді: Костюка М. І.

при секретарі: Гнатишин В.В.

з участю прокурора: Миколюк О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Монастириська справу про обвинувачення :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, гр.У країни, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, одруженого, на утриманні малолітня дитина, не судимий -за ст.ст.296 ч.2, 186 ч.2 КК України-

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_5, українця, громадянина України, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_6, не працюючого, не військовозобовязаного, не судимого,

-за ст.ст.296 ч.2, 186 ч.2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили відкрите викрадення чужого майна (грабіж) поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи життя чи здоров'я потерпілого, крім того грубо порушили громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Так, 14 березня 2010 року близько 19 год.ООхв. підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2, перебуваючи біля магазину «Панна» по вул.М.Каганця смт.Коропець, Монастириського району, з хуліганських спонукань, переслідуючи мету грубого порушення громадського порядку та з мотивів явної неповаги до суспільства, підійшли до ОСОБА_3 та неповнолітньої ОСОБА_4, які в цей час вийшли з магазину на вулицю, після чого ОСОБА_2 безпричинно із застосуванням фізичного насильства до неповнолітньої ОСОБА_5 зловив рукою за її руку і насильство затягнув за приміщення магазину. В цей час ОСОБА_1 з хуліганських спонукань зловив рукою за руку потерпілого ОСОБА_3 і відтягнув його у сторону, безпричинно нанісши останньому удар рукою в область обличчя, спричинивши таким чином потерпілому фізичну біль та страждання, та погрожував останньому фізичною розправою. В цей час за будівлею магазину ОСОБА_2 безпричинно, з хуліганських спонукань, вчиняв відйосно неповнолітньої потерпілої ОСОБА_5, хуліганські дії, ображаючи її нецензурними словами та наносячи їй удари по обличчі та тілі, спричиняючи таким чином фізичну біль та страждання. З метою припинення хуліганських дій неповнолітня потерпіла ОСОБА_5 намагалася позвати на допомогу сторонніх осіб, але ОСОБА_2 закрив її рот своєю рукою та продовжував наносити їй удари рукою по тілу.

Згодом до ОСОБА_2 М:В. підійшов ОСОБА_1 і вони разом безпричинно, з хуліганських спонукань, почали наносити удари руками по тілу неповнолітньої потерпілої ОСОБА_5, при цьому ображали її різними нецензурними словами та погрожували фізичною розправою, а коли вона від завданих ударів впала на землю, то ОСОБА_2 та ОСОБА_1 своїх хуліганських дій не припинили, а продовжували їх чинити, наносячи неповнолітній ОСОБА_5 удари ногами по тілу та обличчі спричиняючи їй таким чином фізичну біль та страждання, при цьому висловлювання в її адресу різні погрози та слова, які принижували її честь та гідність.

В подальшому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свої хуліганські дії стосовно неповнолітньої потерпілої ОСОБА_5 та потерпілого ОСОБА_3, які тривали протягом 30 хвилин, припинили. Під час вчинення хуліганських дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заподіяли потерпілій ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді перелому коронкової частини 6-го лівого верхнього зуба, синців на обличчі та тулубі, які згідно висновку судово-медичної експертизи №126 від 26.03.2010 року відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Крім цього, 14.03.2010 року близько 20 год.00хв. ОСОБА_1 та ОСОБА_2, перебуваючи за магазином «Панна», який знаходиться на вул.М.Каганця в смт.Коропець, Монастириського району, за попередньою змовою в групі осіб з корисливих мотивів, неповнолітньої ОСОБА_5, яка в цей час знаходилась за будівлею вказаного магазину, підійшли до неї та із застосуванням фізмчного насильства, яке не є небезпечним для життя та здоровя неповнолітньої потерпілої ОСОБА_5 Л,Ю., відкрито заволоділи її мобільним телефоном «САМСУНГ М-610», який знаходився при ній. При цьому ОСОБА_1 наніс удар рукою по спині неповнолітній потерпілій ОСОБА_5, і після цього разом із ОСОБА_2 з місця скоєння злочину скрилися разом із мобільним телефоном., заподіявши потерпілій матеріальної шкоди, яка згідно висновку товарознавчої експертизи становить 270 грн.

В судовому засіданні підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свою вину у вчиненні предявленого їм в обвинуваченні злочину визнали повністю, в скоєному щиро розкаялися і даючи суду показання, повністю підтвердили факт та обставини скоєння ними вищезазначеного у вироку злочину. Просять суд суворо їх не карати.

Допитана в судовому засіданні потерпіла повністю підтвердила обставини справи наведені вище в мотивувальній частині вироку та просить суд підсудних суворо не карати.

Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, пояснили, що 14 березня 2010 року вони не були присутні, коли виник конфлікт між підсудними та потерпілою, їм про це стало відомо на наступний день. Від підсудного ОСОБА_2 вони дізналися, що у ОСОБА_5 Л,Ю. зник телефон.

Таким чином, даючи оцінку зібраним по справі доказам в їх сукупності, суд вважає, що дії підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст. 296 ч.2 КК України, так як вони вчинили хуліганство, тобто грубо порушили громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, групою осіб, та ст. 186 ч.2 КК України відкрито викрали чуже майно (грабіж) поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілої.

Дану кваліфікацію дій підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_1 суд вважає

вірною.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд враховує ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, особи винних та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують їх відповідальність.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, їх особи, думку потерпілої яка просить суд не позбавляти волі підсудних, а також обставини, які обтяжують покарання - вчинили злочин, групою осіб, помякшуючі обставини: підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позитивно характеризуються за місцем проживання, підсудні раніше не притягувались до кримінальної відповідальності.

Враховуючи тяжкість злочину, особи винних, інші обставини справи, суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без відбування покарання, а тому вважає за можливе в силу ст.75 КК України звільнити їх від відбування покарання з випробуванням, встановивши їм іспитовий строк та поклавши на них обовязки, передбачені ст.76 КК України.

Речовий доказ - моібльний телефон, повернути потерпілій.

Стягнути солідарно із підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вартість товарознавчої експертизи.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.296, ч.2 ст.186 КК України і призначити покарання:

-за ч.2 ст.296 КК України 1(один) рік і 6 (шість) місяців позбавлення волі;

-за ч.2 ст.186 КК України 2 (два) роки позбавлення волі.

Згідно ст.70 ч.І КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити покарання 2 (два) роки позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України від відбування призначеного судом покарання звільнити з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю один рік.

Згідно ст. 76 КК України, покласти на засудженого ОСОБА_1 обовязок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально- виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, навчання, періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили засудженому ОСОБА_1 залишити попередню - заставу, у вигляді екскаватора ЕО-2621 вартістю 54215,89 грн.

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочинів передбачених ст.ст.296 ч.2, 186 ч.2 КК України та призначити йому покарання:

-за ч.2 ст.296 КК України 1(один) рік і 6 (шість) місяців позбавлення волі;

-за ч.2 ст.186 КК України 2 (два) роки позбавлення волі.

Згідно ст.70 ч.І КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити покарання 2 (два) роки позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України від відбування призначеного судом покарання звільнити з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю один рік.

Згідно ст. 76 КК України, покласти на засудженого ОСОБА_1 обовязок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально- виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, навчання, періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили засудженому ОСОБА_2 залишити попередню - підписку про невиїзд.

Речовий доказ - мобільний телефон «Самсунг М-610» повернути потерпілій ОСОБА_5.

Стягнуту солідарно із засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 262,92 грн. за проведену товарознавчу експертизу, які перерахувати на розрахунковий НДКЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області, код платежу 24524727, банк одержувача УДК в Тернопільській області МФО 838012, р/р 31256272210463, призначення платежу: за товарознавчу експертизу №13/41/10 від 15 квітня 2010 року.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Тернопільської області через Монастириський районний суд протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя: ОСОБА_8