Ухвала суду № 49130870, 25.08.2015, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

25 серпня 2015 р. Справа № 802/2749/15-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук Максим Петрович, розглянувши матеріали позовної заяви:

за позовом: управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці

до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про: стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 107 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 104 КАС України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції. При цьому адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви, яка повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтею 106 КАС України.

Норми статті 106 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень цієї статті свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.

Так, п.4 ч.1 ст. 106 КАС України передбачено, що у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

В силу ч. 2 ст. 106 КАС України, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Згідно ч. 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування", що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобовязаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Аналогічна норма закріплена в ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Частина 4 ст. 25 вказаного Закону зокрема містить посилання на 10-ти денний строк оскарження вимоги.

Пунктом 8.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 (далі - Інструкція) визначено, що органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки, якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.

Відповідно до п. 8.3 Інструкції вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли неможливо вручити страхувальнику вимогу поштою у зв'язку з його відсутністю за місцезнаходженням (відсутністю службових осіб страхувальника за його місцезнаходженням), відмовою службових осіб страхувальника прийняти вимогу, вимога вважається врученою страхувальнику у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Як свідчать матеріали позовної заяви, позивач зазначає, що відповідачу направлялась вимога про сплату боргу зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, проте доказів вручення вимоги відповідачу суду не надано.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 183-2 КАС України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах, зокрема щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Враховуючи те, що відсутність доказів вручення вимоги відповідачу позбавляє суд можливості визначити строк, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, тому суд позбавлений можливості вирішити питання щодо відкриття провадження в даній адміністративній справі.

За правилами визначеними частиною 1 статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених в статті 106 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача та надає йому строк для усунення недоліків.

З огляду на викладене, вважаю, що позовну заяву управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці слід залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.

Керуючись статтею 108 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без руху.

2. Зобов'язати позивача в п`ятиденний термін з дня отримання даної ухвали усунути недоліки, шляхом надання суду доказів вручення відповідачу вимоги про сплату боргу.

3. Копію даної ухвали направити позивачу для відома та виконання.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Альчук Максим Петрович