Рішення № 49130497, 30.11.2010, Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 2-1334/2010

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"30" листопада 2010 р. м.Самбір

Самбірський міськрайонний суд

Львівської області

у складі: головуючої судді Карнасевич Г.І.

при секретарі Чайковській Ю.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Самборі цивільну справу за позовом Самбірського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Самбірського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1, треті особи Державна податкова інспекція у Самбірському районі, державний реєстратор виконавчого комітету Самбірської міської ради про стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

Самбірський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Самбірського міськрайонного центру зайнятості просить постановити рішення, яким стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь Самбірського міськрайонного центру зайнятості 1984 грн. 33 коп.

В підтвердження заявлених позовних вимог посилається на те, що позивачем у відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 12 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним проведено розслідування страхового випадку щодо обґрунтованості одержання в період перебування на обліку в центрі зайнятості допомоги з безробіття ОСОБА_1.

В результаті перевірки зясовано факт отримання відповідачкою доходу в період перебування на обліку в центрі зайнятості, а саме зайняття відповідачем підприємницькою діяльністю з 13.12.2004 року по 15.07.2008 р.

Відповідачку ОСОБА_1 12.06.2007 року відповідно до наказу № НТ070612 визнано безробітною та призначено виплату допомоги з безробіття терміном 360 днів. Про зайняття підприємницькою діяльністю відповідачка не повідомила центр зайнятості, що призвело до незаконного витрачання коштів, а саме отримання відповідачкою допомоги з безробіття у сумі 1948,33 грн.

02.09.2010 року відповідачці було надіслано лист з пропозицією добровільного відшкодування коштів, однак кошти відповідачкою не повернуті.

В судовому засіданні прокурор Самбірської міжрайонної прокуратури позов підтримала, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, просить його задоволити.

Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні позов підтримала, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, просить позов задоволити.

Відповідачка ОСОБА_1 у судовому засіданні позов визнала, згідна добровільно оплатити суму незаконно виплачених їй коштів.

Суду пояснила, що коли відкрити приватне підприємство не вийшло, хотіла знятись з реєстрації у центрі зайнятості. Зібрала всі необхідні документи, не взяла лише документів з податкової, оскільки не було відповідальної за це особи.

На протязі 4 років її документи були у державного реєстратора, в цей час вона працювала у м. Києві. Жодного разу її ніхто не повідомляв про те, що вона перебуває у центрі зайнятості.

Представник третьої особи Державної податкової інспекції у Самбірському районі суду повідомив, що відповідачка за період перебування на обліку у центрі зайнятості прибутку не отримувала, декларації про доходи не подавала, щодо вирішення справи покладається на думку суду.

Третя особа державний реєстратор ОСОБА_3, пояснила, що відповідачка подала документи для знаття з реєстрації у 2008 році.

З обліку була знята 15.07.2008 року.

Щодо вирішення справи покладається на думку суду.

Судом встановлено, що позивачем у відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 12 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним проведено розслідування страхового випадку щодо обґрунтованості одержання в період перебування на обліку в центрі зайнятості допомоги з безробіття ОСОБА_1 .

В результаті перевірки зясовано факт отримання відповідачкою доходу в період перебування на обліку в центрі зайнятості, а саме зайняття відповідачем підприємницькою діяльністю з 13.12.2004 року по 15.07.2008 р.

Відповідачку ОСОБА_1 12.06.2007 року відповідно до наказу № НТ070612 визнано безробітною та призначено виплату допомоги з безробіття терміном 360 днів. Про зайняття підприємницькою діяльністю відповідачка не повідомила центр зайнятості, що призвело до незаконного витрачання коштів, а саме отримання відповідачкою допомоги з безробіття у сумі 1948,33 грн.

02.09.2010 року відповідачці було надіслано лист з пропозицією добровільного відшкодування коштів, однак кошти відповідачкою не повернуті.

Отже, відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України «Про зайнятість населення» відповідачка належала до категорії зайнятого населення.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого матеріального забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків стягується з цієї особи відповідно до законодавства.

За таких обставин суд вважає, що позов слід задоволити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 209, 212, 215 ЦПК України, ст.ст. 15,16 ЦК України, ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», суд,-

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 209, 212, 215 ЦПК України, ст. 16 ЦК України, ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», суд,-

в и р і ш и в:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1, проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Самбірського міськрайонного центру зайнятості (МФО 825014, ЗКПО 22394560, р/р 37173301900466) 1948 (одна тисяча дев'ятсот сорок вісім ) гривень 33 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 51 (пятдесят одну) гривню судового збору та 120 (сто двадцять) грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя