Рішення № 49128202, 20.08.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/13492/14 Провадження № 22-ц/795/1529/2015 Категорія - цивільнаГоловуючий у I інстанції - Філатова Л. Б. Доповідач - Вінгаль В. М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2015 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіВІНГАЛЬ В.М.суддів:КУЗЮРИ Л.В., ХАРЕЧКО Л.К.при секретарі:Шкарупі Ю.В.,за участю:представника позивачки ОСОБА_4 - ОСОБА_5, представника відповідача ОСОБА_6 - ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02 липня 2015 року у справі за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про поділ спільного майна подружжя та визнання особистою власністю та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_6 до ОСОБА_4 про визнання права власності

в с т а н о в и в:

У грудні 2014 року ОСОБА_4 звернулась з позовом до ОСОБА_6 про визнання спільним майном, набутим за час зареєстрованого шлюбу та його поділ. Позивач посилалася на те, що з 13.08.2011 року з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі, від якого дітей не мають, шлюб не розірвано, а шлюбні відносини припинені. Під час перебування у шлюбі за її особисті та спільні кошти в інтересах родини придбано нерухоме майно: 17.08.2011 року нежиле приміщення в АДРЕСА_1, вартістю 284582 грн., 08.10.2012 року земельну ділянку, площею 0,1687 га, вартістю 65186 грн., придбано за спільні сумісні кошти; 21.05.2012 року - земельну ділянку, площею 0,1685 га, вартістю 65108 грн., придбано за її особисті кошти; 07.08.2012 року - транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER PRADO, вартістю 788020 грн., придбано за спільні сумісні кошти.

Під час розгляду справи, уточнивши позовні вимоги, позивачка просила визнати спільним сумісним майном набутим подружжям за час зареєстрованого шлюбу нежиле приміщення - офісне приміщення, загальною площею 46,6 квадратних метра, земельну ділянку площею 0,1687 га, земельну ділянку площею 0,1685 га, транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER PRADO.

В порядку поділу майна, з урахуванням боргових зобов'язань, а саме 90 тис. доларів США, взятими в борг у ОСОБА_8 і витратою взятих за кредитною угодою коштів у розмірі 1700 000 російських рублів на потреби сім"ї - придбання земельних ділянок і внесення першого внеску за спірний автомобіль, просила виділити в натурі та визнати за нею право власності на нежиле приміщення - офісне приміщення, загальною площею 46,6 кв.м., що розташоване в АДРЕСА_1, на земельну ділянку площею 0,1687 га, яка розташована та території Чернігівської міської ради і призначена для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на земельну ділянку, площею 0,1685 га, яка розташована на території Чернігівської міської ради і призначена для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

ОСОБА_6 звернувся з зустрічним позовом про визнання права особистої власності на нежиле приміщення - офісне приміщення, земельну ділянку площею 0,1687 га, земельну ділянку площею 0,1685 га, посилаючись на те, що перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_4 він 17.08.2011 року придбав нежиле приміщення - офісне приміщення за 284582 грн.; 21.05.2012 року земельну ділянку, площею 0,1685 га за 65108 грн.; 08.10.2012 року земельну ділянку, площею 0,1687 га за 65186 грн., зазначав, що кошти були сплачені ним ще до підписання договору, про що зазначено в укладених договорах та що все вказане нерухоме майно придбане за грошові кошти, які були його особистою приватною власністю.

Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02 липня 2015 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про поділ спільного майна подружжя та визнання особистою власністю відмовлено.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_4 задоволені.

Визнано за ОСОБА_6 право особистої приватної власності на нежиле приміщення - офісне приміщення, загальною площею 46,6 квадратних метра, що розташоване в АДРЕСА_1, яке розміщене на земельній ділянці Чернігівської міської ради, загальною площею 0,0057 га, кадастровий номер НОМЕР_3, земельну ділянку площею 0,1687 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована та території Чернігівської міської ради, земельну ділянку площею 0,1685 га, кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована на території Чернігівської міської ради.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 3654 грн. судового збору.

Скасовані заходи забезпечення позову ОСОБА_4, застосовані згідно ухвали Новозаводського районного суду м.Чернігова від 18 грудня 2014 року, знятий арешт з нерухомого майна нежилого приміщення - офісне приміщення, загальною площею 46,6 квадратних метра, що розташоване в АДРЕСА_1, земельної ділянки площею 0,1687 га, яка розташована та території Чернігівської міської ради і призначена для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, земельної ділянки площею 0,1685 га, яка розташована на території Чернігівської міської ради і призначена для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_4 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просила рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким її позовні вимоги задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 відмовити. Рішення в частині скасування заходів забезпечення позову на спірне майно скасувати, залишити вжиті ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 18 грудня 2014 року заходи забезпечення позову щодо цього майна до набрання рішення суду законної сили.

В скарзі апелянт зазначає, що з червня 2014 року шлюбні відносини між подружжям фактично припинені, під час шлюбу протягом 2011-2012 р.р. подружжям було придбане майно та зареєстровано на ОСОБА_6 Апелянт зазначає, що в договорах про придбання майна не зазначено, що воно придбавалось за особисті кошти ОСОБА_6 та є його особистою власністю. Апелянт вважає, що відповідно до ст. 60 Сімейного Кодексу України майно набуте за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Апелянт зазначає, що суд не взяв до уваги, що в матеріалах справи містяться письмові докази щодо ведення спільного господарства з ОСОБА_6, проживання однією родиною, починаючи з дати укладання шлюбу і по червень 2014 року. Укладення договорів в інтересах родини підтверджуються довідками ТОВ «Бюті Тайм Студіо» та табелями обліку робочого часу, перебування подружжя на відпочинку закордоном та спільним проживанням в м. Чернігові та в м. Павловський Посад. На думку апелянта суд передчасно скасував заходи забезпечення позову, оскільки суду було відомо, що ОСОБА_6 відчужив автомобіль своїй матері ОСОБА_10 та намагався вирішити питання відчуження іншого майна.

Вислухавши суддю - доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню, з ухваленням нового рішення про суті заявлених первісних та зустрічних позовних вимог.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте таким вимогам не відповідає рішення суду першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні первісного позову ОСОБА_4 та задовольняючи зустрічні позовні вимоги ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні данні щодо наявності у період з 17.08.2011 року по 08.10.2012 року будь-яких спільних доходів у сторін спору або спільної праці спрямованої на створення спільного майна. Позивачем за зустрічним позовом було відчужено своє особисте майна як до шлюбу, так придбане ним під час шлюбу за кошти, що належали йому особисто, є його особистою власністю, а тому на це майно не розповсюджується режим спільної власності подружжя.

Проте з таким висновком суду не погоджується апеляційний суд, оскільки він суперечить зібраним по справі доказам і не відповідає вимогам ст.ст. 69, 70 СК України та постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.07. № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя". Згідно з п. 22 зазначеної постанови, поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та ст. 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Відповідно до ч. 2 ст. 60 СК України. кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

По справі встановлено, що 13.08.2011 року ОСОБА_6 і ОСОБА_4 зареєстрували між собою шлюб, вели спільне господарство, проживали однією родиною, спільно проводили відпочинок. Як позивачка так відповідач займалися підприємницькою діяльністю, за час перебування у шлюбі сторони отримували значні кошти, про що свідчать довідки (а.с.70, 167). Шлюб на час розгляду справи не розірвано, хоча сімейні відносини припинені в середині 2014 року. 17 серпня 2011 року сторонами було придбано нежиле офісне приміщення, загальною площею 46,6 кв.м., по АДРЕСА_1 яке розміщене на земельній ділянці Чернігівської міської ради, загальною площею 0,0057 га; 08 жовтня 2012 року придбана земельна ділянка, площею 0,1687 га, яка розташована та території Чернігівської міської ради і призначена для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), а 21 травня 2012 року придбана земельна ділянка, площею 0,1685 га, яка розташована на території Чернігівської міської ради і призначена для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). 28.07.2012 року ОСОБА_6 був придбаний транспортний засіб TOYOTA LAND CRUISER PRADO, легковий універсал-В, 2012 року випуску. На придбання якого ОСОБА_6 було отримано у банку кредитні кошти, а тому апеляційний суд сприймає доводи позивачки, що на виконання умов кредитного договору нею в інтересах сім"ї надсилались ОСОБА_6 грошові кошти в розмірі 20300 доларів США.

Відповідно до ч.1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами не було укладено шлюбного договору і в укладених договорах купівлі-продажу не зазначено про збільшення частки майна чоловіка чи дружини. Навпаки, все майно придбавалось з письмової згоди дружини.

Відповідно до вимог законодавства при поділі спільного майна подружжя суд має враховувати також його боргові зобов'язання, визначати, які з них є особистими, а які - спільними. Спільними вважаються ті борги, які виникають: 1) з угод, укладених подружжям спільно; 2) із заподіяння шкоди спільними діями подружжя; 3) із безпідставного придбання чи збереження подружжям спільного майна за рахунок іншої особи; 4) із зобов'язань, що виникають у зв'язку з заподіянням шкоди неповнолітніми дітьми подружжя. Боргові зобов'язання виникають зі спільної для обох із подружжя правової підстави, а тому не можуть з'явитися сумніви щодо необхідності визнання їх спільними боргами. Проте як позивач так і відповідач не довели факт використання всього одержаного за угодою одним з подружжя на потреби сім'ї, а тому апеляційний суд приходить до висновку що відсутні підстави для врахування боргових зобов'язань позивача ОСОБА_4 на суму 2 441 576грн. 60 коп. Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_6 також не довів, що кошти в розмірі 50 тис. грн., взяті у борг у своєї матері ОСОБА_10 були використані на потреби сім"ї та зі згоди дружини.

Відповідно до ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Згідно з ч. 2 ст. 369 ЦК України, розпорядження майном, що у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників. У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений зі згодою всіх власників.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_6 без згоди дружини-ОСОБА_4. розпорядився спільно нажитим майном-автомобілем перереєструвавши його на третіх осіб, а саме, свою матір ОСОБА_10, а в наступному на свою сестру, тобто, фактично автомобіль залишився в сім"ї відповідача, кошти при цьому відповідач не витратив на потреби подружжя, а тому відповідно до вимог СК України апеляційним судом при поділі майна враховуються кошти від продажу автомобіля TOYOTA LAND CRUISER PRADO 2012 року випуску, реальною вартістю 1 007 216 грн. 40 коп..

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність визнання спільною сумісною власністю ОСОБА_4 та ОСОБА_6 майно, набутим подружжям за час шлюбу : нежиле приміщення - офісне приміщення, загальною площею 46,6 кв.м., що розташоване в АДРЕСА_1, яке розміщене на земельній ділянці Чернігівської міської ради, загальною площею 0,0057 га, земельної ділянки площею 0,1687га, яка розташована та території Чернігівської міської ради, земельної ділянки площею 0,1685га, яка розташована на території Чернігівської міської ради, вартістю 632963 грн.55 коп. та кошти отримані від продажу автомобіля TOYOTA LAND CRUISER PRADO 2012 року випуску реальною вартістю 1 007 216 грн. 40 коп..

ОСОБА_6 не довів належними та допустимими доказами, що спірне майно було придбано за рахунок його особистих коштів від продажу належного йому майна, а тому у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 про визнання права особистої власності на майно, необхідно відмовити.

Згідно з висновком експертизи від 18 червня 2015 року дійсна вартість офісного приміщення становить 885 504 грн., земельної ділянки, зареєстрованої в реєстрі за № 2840, площею 0,1687 га становить 633 687 грн. 81 коп., земельної ділянки, зареєстрованої в реєстрі за № 1337, площею 0,1685 га становить 632 963 грн. 55 коп. Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 30.03.2015 року вартість легкового автомобіля TOYOTA LAND CRUISER PRADO, легковий універсал-В, 2012 року випуску складає 1007 216 грн. 40 коп.. Тобто, всього за час перебування сторін у шлюбі було придбано майна на 3 159 371 грн. 76 коп. Оскільки частки сторін є рівними, то кожному з подружжя на 1/2 частку припадає майна по 1 579685 грн. 88 коп..

В порядку поділу спільно нажитого майна в рахунок 1/2 частини ОСОБА_4 необхідно виділити нежиле приміщення - офісне приміщення, загальною площею 46,6 кв.м., що розташоване в АДРЕСА_1, яке розміщене на земельній ділянці Чернігівської міської ради, загальною площею 0,0057 га, кадастровий номер НОМЕР_3, вартістю 885504 грн.81 коп., земельну ділянку площею 0,1687га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована та території Чернігівської міської ради, вартістю 633687 грн. 81 коп., а всього майна на загальну суму 1 519 292 грн. 62 коп., визнавши за ОСОБА_4 право власності на зазначене майно.

Оскільки відповідач без згоди позивачки розпорядився автомобілем, тому в рахунок 1/2 частини майна йому підлягає виділенню кошти від продажу автомобіля, реальна вартість якого на час поділу майна складає 1007216 грн. 40 коп. і земельну ділянка, площею 0,1685га, яка розташована на території Чернігівської міської ради, вартістю 632963 грн.55 коп., що в загальній сумі складає 1 640 179 грн. 95 коп..

Таким чином, оскільки відповідач переотримав частку спільного майна на 71494 грн., тому зазначена сума підлягає стягненню з нього на користь позивача.

За наведених обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, крім того, апеляційний суд звертає увагу, що суд першої інстанції в порушення вимог ст.154 ЦПК України скасував заходи забезпечення позову рішенням суду, в той час як заходи забезпечення позову скасовуються ухвалою суду.

Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони документально підтверджені судові витрати. При зверненні до суду першої інстанції позивачка сплатила 3654 грн. судового збору відповідно до заявлених вимог, 3840 грн. за проведення експертизи та 1827 грн. при зверненні з апеляційною скаргою. Оскільки апеляційний суд ухвалює рішення про часткове задоволення позову, то з відповідача необхідно стягнути на користь позивача в повернення судових витрат 5779 грн. 02 коп.

Керуючись ст. ст. 60,71 СК України, ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02 липня 2015 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити частково.

Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_4 та ОСОБА_6 майно набутим подружжям за час шлюбу : нежиле приміщення - офісне приміщення, загальною площею 46,6 квадратних метра, що розташоване в АДРЕСА_1, яке розміщене на земельній ділянці Чернігівської міської ради, загальною площею 0,0057 га, кадастровий номер НОМЕР_3, вартістю 885504 грн. 81 коп.,

земельну ділянку площею 0,1687га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована та території Чернігівської міської ради, вартістю 633687 грн. 81 коп.,

земельну ділянку площею 0,1685га, кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована на території Чернігівської міської ради, вартістю 632963 грн.55 коп.

та кошти отримані від продажу автомобіля TOYOTA LAND CRUISER PRADO 2012 року випуску реальною вартістю 1 007 216 грн. 40 коп..

В порядку поділу спільно нажитого майна в рахунок 1/2 частини виділити ОСОБА_4 нежиле приміщення - офісне приміщення, загальною площею 46,6 квадратних метра, що розташоване в АДРЕСА_1, яке розміщене на земельній ділянці Чернігівської міської ради, загальною площею 0,0057 га, кадастровий номер НОМЕР_3, вартістю 885504 грн. 81 коп.,

земельну ділянку площею 0,1687га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка розташована та території Чернігівської міської ради, вартістю 633687 грн. 81 коп., а всього на загальну суму 1 519 292( один мільйон п'ятсот дев'ятнадцять тисяч двісті дев'яносто дві) грн. 62 коп., визнавши за ОСОБА_4 право власності на зазначене майно.

Виділити ОСОБА_6 в рахунок 1/2 частини на праві власності : земельну ділянку площею 0,1685га, кадастровий номер НОМЕР_2, яка розташована на території Чернігівської міської ради, вартістю 632963 грн.55 коп. та кошти від продажу автомобіля TOYOTA LAND CRUISER PRADO 2012 року випуску в сумі 1007216 грн. 40 коп., а всього на загальну суму 1 640 179(один мільйон шістсот сорок тисяч сто сімдесят дев'ять) грн. 95 коп.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 71 494(сімдесят одну тисячу чотириста дев'яносто чотири ) грн. компенсації за переотриману частку спільного майна.

В іншій частині позову ОСОБА_4 відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 про визнання права особистої власності на майно відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 у відшкодування судових витрат 5779 грн. 02 коп.

Рішення набирає чинності негайно і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий:Судді: