Ухвала суду № 49124063, 26.08.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/7152/15

Головуючий у першій інстанції Боярський О. О.

Доповідач Журавльов О. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Журавльова О.Г.,

суддів: Ісаєвої Н.В., Комлевої О.С.,

при секретарі Сілукової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Затоківської селищної ради, Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним державного акту на земельну ділянку площею 0,041 га, скасування державної реєстрації права власності, за апеляційною скаргою ОСОБА_3, поданою через представника ОСОБА_4, на заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 02 червня 2015 року,

встановила:

У квітні 2015 року заступник Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом та з посиланням на неправомірність отримання відповідачем державного акту на право власності на земельну ділянку, просив визнати незаконним та скасувати рішення Затоківської селищної ради народних депутатів № 94 від 29.12.1999 року в частині передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки АДРЕСА_1; визнати незаконним та скасувати рішення Затоківської селищної ради №1424 від 11.02.2005 року; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 площею 0,041 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, для ведення садівництва, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 15.07.2005 за № 010550600571, виданий ОСОБА_3; скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,041 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, для ведення садівництва, яка належить ОСОБА_3 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 15.07.2005 за № 010550600571.

Заочним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 02 червня 2015 року позовну заяву заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_2 було задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення Затоківської селищної ради народних депутатів № 94 від 29.12.1999 року в частині передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки АДРЕСА_1.

Визнано незаконним та скасовано рішення Затоківської селищної ради №1424 від 11.02.2005 року.

Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 площею 0,041 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, для ведення садівництва, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 15.07.2005 за № 010550600571, виданий ОСОБА_3

Скасовано державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,041 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, для ведення садівництва, яка належить ОСОБА_3 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі 15.07.2005 за № 010550600571.

Зазначене рішення суду оскаржує в апеляційному порядку представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4

В скарзі з посиланням на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права ставиться питання про скасування судового рішення та ухвалення нового про відмову прокурору у задоволенні позову.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги та заперечень на неї, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що рішенням виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради № 276 від 19.05.1967 ОСОБА_5 передано земельну ділянку АДРЕСА_1.

Протоколом загальних зборів СК «Нептун» від 26.02.1984 у зв'язку зі смертю власника ділянки АДРЕСА_1 ОСОБА_5, земельну ділянку передано його сину - ОСОБА_6 (чоловік позивачки) та прийнято останнього до членів СК «Нептун», про що видано членський квиток № 1167 з зазначенням площі земельної ділянки 0,07 га, площі будівлі у складі будинок - 17 кв.м., веранда - 8 кв.м., обслуговуючі будівлі - 4 кв.м.

Після смерті чоловіка позивачки ОСОБА_6 ОСОБА_2 на підставі рішення протоколу загальних зборів СК «Нептун» від 24.07.1999 прийнято до членів СК «Нептун» про що видано членський квиток № 1167 з зазначенням площі земельної ділянки 0,07 га.

Рішенням Затоківської селищної ради від 19.04.2011 року № 243 надано ОСОБА_2 дозвіл на розробку технічної документації щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 0,0798 га для ведення садівництва, розташовану в АДРЕСА_1.

Під час розроблення технічної документації у 2012 році ОСОБА_2 стало відомо, що ОСОБА_3 оформлено право власності на земельну ділянку площею 0,041 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, а саме: рішенням Затоківської селищної ради № 94 від 29.12.1999 згідно п. 6 додатку до рішення передано ОСОБА_3 у власність земельну ділянку АДРЕСА_1 загальною площею 0,043 га, під садами 0,042 га, під будівлями 0,001 га із земель садівничого кооперативу «Нептун» (а.с. 6-7).

Рішенням Затоківської селищної ради № 1424 від 11.02.2005 внесено зміни в п. 6 додатку до рішення Затоківської селищної ради № 94 від 29.12.1999 та викладено у наступній редакції «п.6 - ділянка АДРЕСА_1 - ОСОБА_3 - загальна площа 0,041 га,з них ріллі - 0,024 га, під будівлями та господарськими спорудами - 0,017 га» (а.с. 8).

На підставі зазначеного рішення ОСОБА_3 15.07.2005 отримано державний акт серії НОМЕР_1 на право власності на земельну ділянку площею 0,041 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 для ведення садівництва, зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею договорів оренди землі 15.07.2005 за № 010550600571 (а.с 9).

Про порушення своїх інтересів ОСОБА_2 стало відомо з висновку судового експерта сектору ТДД і почерку НДЕКЦ при ГУМВС України в Одеській області від 23.11.2012 № 1385, згідно якого підпис від імені ОСОБА_2 в акті від 24.03.2005 року про встановленні меж земельної ділянки, наданої у власність для ведення садівництва, за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_3, виконаний ОСОБА_7, який займав посаду голови СК «Нептун».

Таким чином, висновок експерта від 23.11.2012 року № 1385 має доказове значення у цій справі, що підтверджує неправомірність отримання відповідачем державного акту на право власності на земельну ділянку.

Крім того, рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 16.10.2002 у справі № 2-1250/2002 задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_9, Білгород-Дністровської державної податкової інспекції про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності та визнано за ОСОБА_2 право власності на садовий будинок АДРЕСА_1, вартістю 3318 грн., що знаходиться на земельній ділянці площею 0,043 га.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав, виданого реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області 22.05.2013 року, ОСОБА_2 є власником садового будинку АДРЕСА_1.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Згідно ч. 6 ст. 35 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств. Згідно ч. 5 цієї ж статті, приватизація земельної ділянки громадянином - членом садівницького товариства здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства.

Відповідно до ст. 152 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та ін.

Враховуючи встановлене, рішення Затоківської селищної ради від № 94 від 29.12.1999 в частині передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки АДРЕСА_1; № 1424 від 11.02.2005 є незаконними та підлягають скасуванню, а державний акт на право приватної власності - визнанню недійсним.

Крім того, згідно зі ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Відповідно до п. 2.6 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 № 3502/5, для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу.

За таких обставин, суд першої інстанції, з'ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов до обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин що виникли і закон, який їх регулює, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальної частині оскаржуваного рішення.

Докази та обставини, на які посилається апелянт в скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, дав їм належну оцінку, в результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам ст. 213-214 ЦПК України, підстави для його скасування відсутні.

Суди розглядають цивільні справи відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, тобто в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів.

Відповідно до ст.58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до уваги докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст.59 ЦПК України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1 ст. 60, ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглянув справу відповідно до ст. 11 ЦПК України: за зверненням фізичних осіб, в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих ними доказів, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 п. 1 ст. 307 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без змін, якщо судом першої інстанції постановлено рішення з додержанням вимог закону.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, судова колегія,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, подану через представника ОСОБА_4, відхилити.

Заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 02 червня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції з дня набрання нею законної сили.

Головуючий О.Г.Журавльов

Судді

Н.В.Ісаєва

О.С.Комлева