Ухвала суду № 49123954, 18.08.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5091/15

Головуючий у першій інстанції Огренич І.В.

Доповідач Процик М. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.08.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі: головуючої судді Процик М.В.,

суддів Сєвєрової Є.С., Дрішлюка А.І.,

при секретарі Решетник М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про вселення, виселення та зобов'язання не перешкоджати у виділенні будинку та користуванні земельною ділянкою,

з апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2013 року, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2007 року ОСОБА_2 звернулася до суду із вищевказаним позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 Уточнивши свої позовні вимоги в процесі розгляду справи, позивач просила вселити її в належні їй 2/5 частини будинку АДРЕСА_1, які складаються з: приміщення 1-5, житловою площею 22,4 кв. м., виселити відповідачів з вищезазначеної частини будинку, зобов'язати відповідачів не перешкоджати у виділенні позивачці в натурі 2/5 частин будинку АДРЕСА_1, які складаються з: приміщення 1-5, житловою площею 22,4 кв. м. і у виділенні позивачці 2/5 частин земельної ділянки будинку АДРЕСА_1, площею 251,4 кв. м., у встановлені огорожі, згідно варіанту розподілу земельних ділянок між співвласниками вказаної будівлі: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та зобов'язати відповідачів не перешкоджати їй у користуванні спірною частиною будинку і земельною ділянкою. Позивач та її представник посилались на те, що за свідоцтвом про право на спадщину за законом від 03 лютого 2004 року їй належить 2/5 частин спірного будинку № 5, а згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 27 лютого 2007 року, після смерті ОСОБА_7, 3/5 частин зазначеного будинку зареєстровано за її сином - відповідачем ОСОБА_3 Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 20 жовтня 2008 року, яке ухвалою апеляційного суду Одеської області від 18 березня 2009 року залишено без змін, був задоволений позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл спільної часткової власності в натурі та виділено позивачці в натурі 2/5 частини будинку, яке складається з: приміщення 1-5, житловою площею 22,4 кв. м. та 2/5 частини земельної ділянки, площею 251,4 кв. м.. Відповідачі у добровільному порядку не бажають виконувати рішення суду, у зв'язку з чим вона вимушена звернутися до суду з цим позовом.

Представник відповідача ОСОБА_3 уточнений позов не визнав, посилаючись на те, що спірний будинок складається з двох кімнат, які займають відповідачі.

Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у судове засідання не з'явилися.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2013 року уточнені позовні вимоги ОСОБА_2 - задоволено. Вселено ОСОБА_2 в належні їй 2/5 частини будинку АДРЕСА_1, які складаються з: приміщення 1-5, житловою площею 22,4 кв. м. Виселено ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 з належних ОСОБА_2 2/5 частин будинку АДРЕСА_1, які складаються з: приміщення 1-5, житловою площею 22,4 кв. м. Зобов'язано ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 не перешкоджати у виділенні ОСОБА_2 в натурі 2/5 частин будинку АДРЕСА_1, які складаються з: приміщення 1-5, житловою площею 22,4 кв. м. Зобов'язано ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 не перешкоджати у виділенні ОСОБА_2 2/5 частин земельної ділянки будинку АДРЕСА_1, площею 251,4 кв. м., у встановлені огорожі, згідно варіанту розподілу земельних ділянок між співвласниками будівлі: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Зобов'язано ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 не перешкоджати ОСОБА_2 у користуванні 2/5 частинами будинку АДРЕСА_1, які складаються з: приміщення 1-5, житловою площею 22,4 кв. м. та 2/5 частинами земельної ділянки, площею 251,4 кв. м. будинку АДРЕСА_1.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 27 квітня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилено, рішення Київського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2013 року залишено без змін.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду від 6 листопада 2013 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, на недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, на невідповідність висновків суду обставинам справи, та на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Сторони до апеляційного суду не з'явились, про час та місце розгляду справи належно повідомлялись, відповідачі від отримання судової повістки відмовились.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

За правилами ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду за одних лише формальних міркувань.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі створюють позивачу перешкоди у здійсненні виділення та в здійсненні права користування належною їй частиною будинку і земельною ділянкою, не надають можливість вселитись у належну їй частину будинку та користуватись належним їй нерухомим майном і земельною ділянкою.

З такими висновками суду повністю погоджується і колегія суддів.

Згідно зі ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За ст.ст. 150, 155 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди. Жилі будинки (квартири), що є в приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком (квартирою), крім випадків, установлених законодавством.

Згідно з п.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні.

У відповідності до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. За ст.152 ч. 2 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого Третьою Одеською державною нотаріальною конторою, від 03 лютого 2004 року, за реєстровим № 3-231, зареєстрованого 26 лютого 2004 року в КП «ОМБТІ та РОН» під № 14607 стр.21 кн. 139, позивачу ОСОБА_2 належить 2/5 частин житлового будинку з надвірними спорудами, за адресою: АДРЕСА_1.(т.1а.с.5)

27 лютого 2007 року відповідачу ОСОБА_3 було видане свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_7 на решту 3/5 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1. (а.с.7зв.)

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 20 жовтня 2008 року задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл спільної часткової власності в натурі, а саме: виділено позивачці в натурі 2/5 частини будинку АДРЕСА_1, які складаються з приміщень: 1-5 - житлова, площею, 22,4 кв. м., та виділено позивачу в натурі 2/5 частини земельної ділянки АДРЕСА_1, площею 251,4 кв. м., з відповідними межами розподілу.(т.1а.с.6-8)

Вказане рішення суду ухвалою апеляційного суду Одеської області від 18 березня 2009 року та ухвалою Верховного Суду України від 30 жовтня 2009 року, залишено без змін, і згідно зі ст.14 ЦПК України є обов'язковим для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України.(т.1а.с.9-11,38) Всупереч зазначеному, відповідачі права позивача на виділену їй частину будинку та земельної ділянки не визнають, від виконання вищевказаного судового рішення ухиляються.

Враховуючи встановлене, висновки суду відповідають матеріалам справи, зроблені судом з дотримання норм матеріального права, і без таких порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи.

З огляду на те, що вищезгадане рішення суду від 20 жовтня 2008 року є чинним, не можуть братися до уваги доводи апеляційної скарги про те, що немає остаточного рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до КП «ОМБТІ та РОН» про скасування рішення про реєстрацію договору дарування від 11 лютого 1970р., укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_8, і про скасування реєстрації свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_2, що договір дарування ОСОБА_8 при житті не зареєструвала тощо. А крім того, колегія суддів зауважує, що до початку дії нового ЦК України, тобто до 01.01.2004р. момент виникнення права власності на нерухоме майно з моментом здійснення реєстрації не пов'язувався. У зв'язку з зазначеним не заслуговують на увагу посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_2 та реєстратор КП «ОМБТІ та РОН» Іванова Н.М. у змові намагаються позбавити відповідача права власності на 2/5 частин спірного житлового будинку.

За таких обставин, колегія вважає, що рішення суду є законним та справедливим, а доводи апеляційної скарги неспроможними, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_4 слід відхилити, та рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303,307,309,313-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча: М.В. Процик

Судді: Є.С. Сєвєрова А.І.Дрішлюк