Ухвала суду № 49123838, 12.08.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4945/15

Головуючий у першій інстанції: ОСОБА_1

Доповідач :Ісаєва Н. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого-судді: Ісаєвої Н.В.,

суддів: Журавльова О.Г, ОСОБА_2,

при секретарі: Сілукової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Суворівського районного суду м. Одеси від 14 квітня 2015 року у цивільній справі за позовом Одеської міської Ради до ОСОБА_3 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення самочинно збудованого обєкту, -

ВСТАНОВИЛА:

Одеська міська Рада звернулась з позовом до ОСОБА_3 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення самочинно збудованого обєкту. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до листа Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради № 01-05-5/2756 від 10.10.12р. Одеській міській раді стало відомо, що ОСОБА_3 самочинно добудувала до квартири двоповерхове приміщення, загальною площею 89, 6 кв.м.

Так, 25.09.12р. уповноважені особи КП «ЖКС «Пересипський» виявили за адресою АДРЕСА_1 порушення правил користування житловими приміщеннями, а також самовільної добудови до квартири № 6 шляхом добудови двоповерхової будівлі, та запропонували ОСОБА_3 надати дозвільні документи на будівництво.

Даний припис відповідачкою був проігнорований та дозвільні документи не надані.

У зв'язку з цим, 06.08.12р. був складений протокол про адміністративне правопорушення ст. 150 КУпАП за № 4, а також складений акт перевірки самочинного будівництва, що відображає його характер та розміри.

20.09.12р. Суворовською районною адміністрацією Одеської міської ради було прийнято розпорядження № 559р. про припинення робіт та приведення об'єкта самочинного будівництва за адресою: АДРЕСА_2, у відповідність до технічної документації житлового будинку. Вказаним розпорядженням було зобов'язано ОСОБА_4 привести об'єкт самочинного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 до первісного стану.

Однак до теперішнього часу зазначене розпорядження відповідачкою не виконано.

Позивач вважає, що вищевказане будівництво велось відповідачкою в порушення ст. 5 Закону України «Про основи містобудування», ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», ст. 29,34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 83 ЗК України, тобто без узгодження з органами місцевого самоврядування, реєстрації декларації про початок робіт, на земельній ділянці яка не була відведена для цієї мети.

На підставі викладеного, позивач просив зобовязати ОСОБА_3 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку шляхом знесення за власний рахунок самочинно збудованої двохповерхової будівлі, загальною площею 89,6 кв.м., що прибудована до кв. № 6, будинку № 11, по вул. Балтська дорога, в м. Одесі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, а також підтвердив обставини заявлених вимог.

Відповідачка позовні вимоги не визнала та пояснила, що вона збудувала прибудову на місці свого сараю. Крім того, вона зверталась до керівництва житлово-експлуатаційної

організації, яке погодило можливість реконструкції сараю. Документи на введення в

експлуатацію прибудови вона не встигла оформити, оскільки з ними зник її представник.

Рішенням суду позов задоволено.

На рішення суду ОСОБА_3 принесла апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що судом неповно зясовані обставини, що мають значення для справи, а також, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Згідно п.3 ст.10 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст.11 ЦПК України, розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив матеріали справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

У судовому засіданні встановлено наступне.

Відповідно до листа Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради № 01-05-5/2756 від 10.10.12р. Одеській міській раді стало відомо, що ОСОБА_3 самочинно добудувала до квартири двоповерхове приміщення, загальною площею 89, 6 кв.м.

Так, 25.09.12р. уповноважені особи КП «ЖКС «Пересипський» виявили за адресою АДРЕСА_1 порушення правил користування житловими приміщеннями, а також самовільної добудови до квартири № 6 шляхом добудови двоповерхової будівлі, та запропонували ОСОБА_3 надати дозвільні документи на будівництво.

Даний припис відповідачкою був проігнорований та дозвільні документи не надані.

У зв'язку з цим, 06.08.12р. був складений протокол про адміністративне правопорушення ст. 150 КУпАП за№ 4, а також складений акт перевірки самочинного будівництва, що відображає його характер та розміри.

20.09.12р. Суворовською районною адміністрацією Одеської міської ради було прийнято розпорядження № 559р. про припинення робіт та приведення об'єкта самочинного будівництва за адресою: АДРЕСА_2, у відповідність до технічної документації житлового будинку. Вказаним розпорядженням було зобов'язано ОСОБА_4 привести об'єкт самочинного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 до первісного стану.

Однак до теперішнього часу зазначене розпорядження відповідачкою не виконано.

Судом встановлено, що відповідач в порушення ст. 5 Закону України Про основи містобудування, ст. 9 Закону України Про архітектурну діяльність, ст.ст. 26, 29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, ст. 34 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, тобто без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт у відповідній інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, без узгодження з органами місцевого самоврядування та відповідними контролюючими органами, без оформлення права на землекористування, здійснив роботи з будівництва двохповерхової будівлі, загальною площею 89,6 кв.м., що прибудована до кв. № 6, будинку № 11, по вул. Балтська дорога, в м. Одесі.

Частиною 7 ст. 376 ЦК України встановлено, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Відповідно до ст. 12 Земельного Кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад.

Статтею 125 Земельного Кодексу України встановлено, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ч. 1 ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Частиною 2 ст. 212 ЗК України передбачено, що приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. У відповідності до ч. З цієї статті повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

При ухваленні рішення суд обгрунтовано не прийняв до уваги доводи відповідачки про узгодження будівництва з начальником ЖКС, оскільки він не є уповноваженою особою надавати відповідні дозволи.

Доводи апеляційної скарги не мають правових підстав для скасування рішення.

Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 30.03.2012 року « Про практику застосування судами ст.376 ЦК України ) про правовий режим самочинного будівництва» роз*яснено, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливо лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності (п.22). Із матеріалів справи вбачається, що у віднощенні відповідачці було прийнято розпорядження № 559р. про припинення робіт та приведення об'єкта самочинного будівництва за адресою: АДРЕСА_2, у відповідність до технічної документації житлового будинку. Вказаним розпорядженням було зобов'язано ОСОБА_4 привести об'єкт самочинного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 до первісного стану ( а.с.8, 13)) та притягалась до адміністративної відповідальності .

Таким чином. доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи, а письмових доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги до апеляційного суду надано не було.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів розглянувши скаргу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, рішення суду відповідає фактичним обставинам справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги на увагу не заслуговують та задоволенню не підлягають, підстави для ухвалення нового рішення відсутні.

Судова колегія, розглянувши справу, прийшла до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'язку з чим, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Суворівського районного суду м. Одеси від 14 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак її може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

ОСОБА_5Ісаєва

Судді: О.Г. Журавльов

ОСОБА_2